Мастить у кішки

Організм кішки – складна система, яка чутлива до різноманітних мікроорганізмів: вірусів, бактерій, грибів тощо.п. Домашня тварина може мати будь-які захворювання, у тому числі таку патологію, як мастит.

Причини появи

Виділено безліч факторів, що призводять до виникнення даного захворювання, серед них слід зазначити такі, як:

• підвищена продукція грудного молока. Дуже часто зустрічаються ситуації, коли секрет молочних залоз вчасно не видаляється. На тлі тривалого застою відбувається інфікування та виникнення запального процесу. Причинами відсутності виведення молока можуть бути: раннє розлучення матері та дітей (рекомендується забирати маленьких тварин у кішки не раніше, ніж через 2-3 місяці після народження), агресивна поведінка домашнього улюбленця по відношенню до дитинчат, різні хвороби кошенят;
• переохолодження молочних залоз. Тривале перебування на вулиці в зимовий час, лежання на холодному кахлі, існування в умовах постійного протягу або роботи кондиціонера знижують місцеві та загальні фактори захисту кішки та призводять до розвитку інфекційно-запального процесу у залозах;
• невикористання всіх сосків. В окремих випадках певні соски не застосовують кошенятами для отримання грудного молока. Це може бути як віддалене їхнє розташування, незначний обсяг посліду, так і патології самих сосочків (травми, пухлини і т.п.п.);
• операція кесаревого розтину. Після хірургічних маніпуляцій кішка тривалий час (до 1-2 тижнів) не в змозі годувати своїх дитинчат, а секреція молока продовжується, що призводить до застійних явищ;
• травматичне ураження залоз. Різноманітні подряпини та тріщини на сосках, укуси кошенят створюють ворота для проникнення та розмноження патогенної флори: бактеріальної, вірусної, грибкової тощо.п. Життєдіяльність мікроорганізмів завжди спричиняє розвиток патологічного процесу;
• зниження імунітету. Представники сімейства котячих так само схильні до різних хвороб, що супроводжуються імунодефіцитом. На тлі придушення факторів захисту можуть виникнути інфекційні патології.

Форми

Існує безліч різних принципів систематизації захворювання. Залежно від характеру запалення виділяють форми:

• серозна;
• інфільтративна;
• гнійна;
• абсцеси;
• гангрена;
• флегмона.

Перші 3 різновиди є етапами послідовного розвитку хвороби. При абсцедуючому маститі осередок ураження чітко локалізований і представлений порожниною з великим скупченням гною. Розвиток флегмони молочної залози призводить до поширення запалення не тільки на тканини самого органу, але і на розташовані поруч розташовані. За тривалої відсутності лікування або зниження імунітету виникає гангренозна форма (за рахунок масивного некрозу тканин). Так само окремо виділяють фібринозну та геморагічну варіанти.

Види маститу з локалізації:

• поверхневий (розташовується ближче до шкіри, схильний до проривів назовні та виділення гною);
• інтрамамарний (вражає тканини залози);
• ретромамарний (розвивається при поширенні гнійного вогнища за межі молочних залоз – у ретромамарну клітковину);
• панмастит (відхилення торкається всіх компонентів пакета).

Клінічні прояви значно різняться залежно від форми та причини розвитку захворювання. Зупинимося на кожній.

Серозна форма

Основна особливість - це гіперемія однієї або декількох часточок молочних залоз та відділення непрозорої рідини з сосків – ексудату.

Також можуть реєструватися такі симптоми:

• пакет, де локалізовано вогнище, значно зростає у розмірах. Шкіра над ним щільна або тестуватої консистенції та значно болюча;
• область ураження та прилеглі утворення гарячі на дотик;
• молоко, яке відокремлюється з соска ураженої залози, згодом набуває більш рідкої консистенції та неприємного запаху. Через 2-4 дні від початку захворювання в молоці можна виявити маленькі пластів`єподібні включення (зліпки зруйнованого епітелію проток);
• підвищення загальної температури тіла. Ця особливість може виникати не завжди і залежить від реактивності організму кішки та патогенності збудника.

Хвороба здатна захоплювати як один пакет, так і мати поширений характер, залучаючи всі тканини молочної залози.

Катаральний мастит

Така форма вражає виключно залізисту тканину. Клінічні прояви не відрізняються від серозної форми, але характеризуються утворенням великої кількості пластівців, які здатні закупорювати протоки залози, призводячи до додаткового застою молока та його інфікування.

Домашня тварина зазвичай почувається добре. Симптомів може взагалі не бути, вони виникають через кілька днів на тлі застою молока.

Фібринозна форма

При повній закупорці проток, тривалому знаходженні молока в залозі за відсутності його виділення, а також відмова від терапії призводять до ускладнень, одним з яких є фібринозний мастит. Відмітні особливості:

• значне підвищення температури тіла.
• інтоксикація. Кішка спершу виявляє максимальну активність, потім лежить, практично без рухів.
• збільшення у розмірах (у 2 та більше разів) найближчих лімфатичних вузлів.
• пакети болючі, щільні на дотик і збільшені.
• при обмацуванні чуються множинні крепітації - звуки хрускоту.

Гнійне запалення залоз

Гнійна форма завжди супроводжується зниженням або повним зникненням лактації. Пакет збільшений, різко набряклий, гарячий при обмацуванні. Шкіра біля соска гіперемована (почервоніла). З соска можуть виділятися великі обсяги гною з домішкою крові. Область, де розташовується абсцес, щільна та різко болюча, а оточуючі тканини (в радіусі до 3-5 сантиметрів) мають м`яку випробувану консистенцію.

За кілька днів до місцевих симптомів приєднуються загальні. Температура значно збільшується, наростає інтоксикація. Кішка не проявляє активності, перешкоджає контакту з людьми та кошенятами, намагається усамітнитися.

Патологія у 85% випадків переходить у хронічну. Загострення можуть реєструватися на тлі пологів, переохолоджень, травматичних впливів на тканини молочної залози. Порожнина абсцесу не зникає, а заростає сполучною тканиною. При значних розмірах абсцесу молочна залоза вже ніколи не зможе виявляти функціональної активності (виробляти молоко).

Увага! Гнійний мастит небезпечний не тільки для самої кішки, але і для дитинчат, тому що з молоком може виділятися гній, що містить безліч патогенних мікроорганізмів.

Геморагічний мастит

Цей тип – найнебезпечніше явище. Тканини молочної залози, всі протоки, альвеола з сосочком покриваються численними крововиливами та мають всі ознаки серозного запального процесу. Тканини вкрай набряклі та просочені кров`ю, залози болісні. Загальний стан домашньої тварини пригнічений. У 15% випадків можуть спостерігатися кровотечі за рахунок порушення цілісності судин та зміни агрегаційних властивостей крові. Його можна запідозрити за наявності скупчень крові на тілі кішки або коричневих плям у місцях її постійного проживання.

Відео — Мастит у тварин

Гангренозний та флегмонозний типи маститу

При слабкому імунітеті, на тлі тривалої відсутності лікування, при знаходженні в поганих санітарних умовах у тварини виникає некроз уражених запаленням тканин молочних залоз. Вони набувають синюватого або темно-коричневого відтінку. На ділянках ураження можуть утворюватися виразки з періодичною кровотечею та відпаданням відмерлих тканин.

Вкрай рідко причиною гангрени служить флегмона – розлите вогнище гнійного ураження, що розплавляє всі тканини, переважно жирову та сполучну.

На тлі подібних змін стан кішки різко погіршується. Вона практично без руху, може бути свідомою. Температура тіла підвищується до граничних цифр (41 градус і вище) або значно падає. За відсутності лікування (у тому числі хірургічного), як правило, тварина вмирає.

Діагностика

На ранніх етапах хвороба абсолютно ніяк не проявляє себе. При маніфестації можуть бути виявлені перші (вищеописані) ознаки, які без особливих труднощів візуально виявляються ветеринаром. Проводяться такі лабораторні та інструментальні методи дослідження:

• аналіз крові загальний. Реєструється лейкоцитоз, тромбоцитопенія;
• бактеріологічне дослідження молочних залоз, що відокремлюються. Методика дозволяє не тільки виявити в молоці велику кількість загиблих лейкоцитів (гною), але й виділити збудника, який спричинив інфекційно-запальний процес;
• цитологічне дослідження секрету залоз. Важливою особливістю методу є визначення форми маститу, яка характеризує подальшу тактику лікування. При фібринозних, катаральних та серозних варіантах буде виявлено скупчення загиблих епітеліальних клітин. Геморагічний мастит відрізняється наявністю великої кількості еритроцитів та тромбоцитів у молоці. Вміст лейкоцитів незначно підвищено, але при прориві абсцесу в систему виведення молока їх обсяг перевищує відсотковий вміст молока у відділяється;
• ультразвукове дослідження. Метод дозволяє знайти локалізацію місця ураження, наявність вмісту в протоках, тканинах залоз та порожнинах абсцесів.

Ускладнення

Слід зазначити, що ускладнення маститу у тварин спостерігаються дуже рідко. Серед них можна виділити:

• поширення запалення на сусідні органи та тканини;
• гематогенна дисемінація мікроорганізмів (найчастіше уражається серце та головний мозок);
• сепсис – наявність множинних гнійних осередків у всьому організмі;
• інфекційно-токсичний чи больовий шок;
• трансформація молочних залоз з розвитком злоякісних та доброякісних пухлин;
• смерть тварини від будь-якого з вищеописаних факторів.

Лікування маститу

Самостійне надання допомоги тварині в побутових умовах допустимо (але не рекомендується) тільки на ранніх етапах, коли процес ще не запущений. У всіх інших ситуаціях слід терміново звернутися до лікаря.

За наявності бактеріальної інфекції буде призначено антибіотики. Високе поширення набули засоби пеніцилінового ряду – Амікацин і Ампіцилін, а також цефалоспорини: Цефадроксіл або Цефалорідін. Вони добре переносяться тваринами і не викликають небезпечних (у тому числі алергічних) ускладнень. Якщо патологія має грибковий характер, то використовуються протигрибкові засоби. Наприклад, Гризеофульвін або Амфотерицин.

Таблиця 1. Протигрибкові засоби для котів

Цефадроксіл

20 мг/кг1 раз на 24 години5-7 днів30 мг/кгКожні 8 годин5-7 днів0,5 мг/кг1 раз на добу2-4 тижні

Зміцнення імунітету

При тяжкому перебігу показані імуномодулятори та вітамінні препарати. Вони підвищують опірність кішки не тільки до мікроорганізмів, що викликали мастит, але і до всіх інших, а також служать відмінним засобом профілактики розвитку ускладнень, як в даний момент, так і в майбутньому. Можна використовувати вітамінізоване підживлення «Вітаміни». Курс лікування - 2 місяці, а дозування залежить від маси тварини.

Серед засобів підвищення імунітету добре себе зарекомендували Неоферон, до складу якого входять інтерферони, та Глобфел, являє собою суміш імуноглобулінів. Медикаменти використовуються для неспецифічної імунізації. Обидва ліки випускаються у флаконах. При масі кішок до 10 кг разова доза 1 мл, 11 кг і більше – 2 мл. Усього необхідно 4 дози через кожні 18 годин.

Знеболення

Виражений больовий синдром, що призводить до занепокоєння чи пригнічення активності тварини, є показанням для проведення новокаїнових блокад. Для реалізації методу застосовують 20 мл 0,5% розчину новокаїну, попередньо розчинивши у ньому 10 000 МО Біциліну (антибіотика). Препарат вводиться в пухку жирову клітковину біля основи пакету. Процедура повторюється кожні 2-3 дні до повного зникнення всіх симптомів захворювання.

Увага! Тривалість лікування різна і залежить від форми маститу.

Таблиця 2. Тривалість лікування різних типів маститу у котів

Серозний5-7 днівФібринозний5-10 дібГнійнийБлизько 14 днівАбсцедуючий2 тижніФлегмонозний/гангренозний25-30 днівГеморагічний10-15 днів

Застійні форми

При порушенні виділення молока з проток молочних залоз рекомендується перев`язка (робиться тільки в клініках під контролем лікаря-ветеринару) і накладання постійних компресів з антисептиками (Хлоргексидин) та настоями трав, що мають протизапальну дію (кора дуба, шавлія). Показано накладання мазей (Іхтіолова, Лівоміцетинова і т.п.п.) Мазі краще використовувати кімнатної температури. За допомогою ватних тампонів змащуються всі уражені області, а поверх кладеться стерильний бинт або марлева серветка до повного висихання ліків.

Для приготування настоїв 1 ст. л. кожного виду трав заливається 200 мл окропу і настоюється протягом 5-6 годин. Потім береться марля або бинт, складений у 4-5 шарів, змочується в розчині та ретельно віджимається. Отриманий продукт накладається на уражені ділянки на 15-30 хвилин. Процедуру можна повторювати до 2-3 разів на день до повного одужання. Механізм обробки антисептиками практично не відрізняється від вищеописаного. Однак, Хлоргексидин повинен бути кімнатної температури, а тривалість накладення – не більше 10-15 хвилин.

Важливо! При застійних формах рекомендується призначити сечогінні засоби, які зменшать набряклість та утворення молока.

Техніка зціджування молока

Додатково 1 раз на добу слід зціджувати молоко. Алгоритм виглядає так:

1. ретельно вимити руки;
2. акуратно масажними рухами впливати на тверді та запалені тканини протягом 2-3 хвилин.
3. ніжно стиснути залозу до появи крапель молока вказівним та великим пальцями;
4. повторювати рухи до повного виділення молока.

На замітку! Цю процедуру категорично заборонено застосовувати при розвитку гнійних абсцесів, флегмони та ділянок некрозу. Маніпуляція може призвести до інфікування навколишніх тканин та обтяження загального стану. Використання молоковідсмоктувачів неприпустимо через додаткову травматизацію м`яких набрякових тканин соска та ареоли.

Відео - Як зробити молоковідсмоктувач для кішки

Що робити з кошенятами?

Кошенята повинні бути прибрані від кішки протягом усього періоду захворювання. Наявність гнійних порожнин, флегмонозного, гангренозного або геморагічного маститу є абсолютними протипоказаннями до застосування дитинчат до грудей.

Якщо уражені не всі відділи молочних залоз, то кошенят годувати можна лише зі здорових сосків після консультації з ветеринаром.

Чим допомогти кішці в домашніх умовах?

При неможливості звернутися до лікаря можна впливати на осередок ураження народними методами лікування, які використовуються з давніх-давен. До них відносять такі підходи:

• повна ізоляція кошенят від кішки та забезпечення відповідного догляду за ними;
• накладання примочок та компресів з протизапальними травами;
• щоденне санітарне прибирання із застосуванням безпечних антисептиків житла.

Про те, як здійснюється накладання примочок з протизапальною дією, можна прочитати нижче.

Профілактика

Мастит – це захворювання, яке легко запобігти при дотриманні наступних умов:

• нормування режиму харчування, а також якісного та кількісного складу їжі. Додавання в їжу великої кількості мінеральних добавок, сиру та молочних продуктів призводить до підвищення секреції молока;
• контроль випитої рідини. При малій кількості дитинчат обсяг води на добу не повинен перевищувати 110-115% від об`єму, який випивався кішка до пологів;
• проведення регулярного обстеження у ветеринара (не рідше 1 разу на рік) з метою виявлення глистових інвазій, осередкових травм та уражень молочних залоз, бліх та інших паразитів, які можуть не лише знизити активність імунологічних захисних бар`єрів, а й призвести до розвитку маститу;
• контроль почергового використання всіх сосків матері кошенятами. Це особливо важливо при нечисленному посліді;
• дотримання правил гігієни. Кішці потрібно перебувати в задовільних умовах проживання. Предмети її побуту завжди повинні бути чистими та своєчасно підлягати пранню та іншим методам видалення забруднень. За наявності тріщин і подряпин на шкірі сосочків (вкрай часто вони виникають на тонкій шкірі) потрібно проводити обробку (перекис водню, хлоргексидин) для знищення всіх бактерій. При спілкуванні з кішкою рекомендується мити руки та знімати брудне взуття;
• проведення манікюрних заходів кошеням. Великі та гострі кігтики шкіру та м`які тканини матері.

Висновок

Мастит є серйозною проблемою, яка не тільки погіршує життя кішці і створює значні труднощі, спричинені доглядом за нею та кошенятами (після пологів), але й здатна призвести до загибелі тварини. Рекомендується не відкладати лікування та одразу ж звертатися до ветеринару. Використання домашніх народних засобів є неприпустимим і можливим лише в крайніх випадках.