Артроз у собак: симптоми та лікування

Артроз у собак часто плутають зі схожим захворюванням артритом. Незважаючи на те, що недуги мають спільні риси, це не синонімічні хвороби, а різні патології, що вимагають різної схеми лікування. Артроз може розвинутись у тварини в будь-якому віці, хоча частіше на неї хворіють літні собаки, але це більше пов`язано з тривалим періодом прогресії недуги.

Також артроз цілком здатний стати ускладненням вкрай занедбаного або недолікованого артриту, якщо власник довгий час не звертає уваги на тривожні ознаки свого вихованця. Сьогодні ми поговоримо про особливості цього захворювання, відмінності між артрозом у собаки та артритом, розглянемо фактори, що провокують хворобу, а також симптоматику та загальну картину недуги, терапевтичні схеми лікування.

Артроз та артрит у собаки: у чому різниця?

Багато власників помилково вважають два цих найменування хвороб синонімами один одного. Насправді недуги мають безліч відмінностей як у клінічній картині (симптоматика, провокуючі фактори), так і в терапевтичній схемі лікування.

Артроз – це хронічне захворювання з тривалим періодом розвитку, тобто гострого артрозу не існує. Артрит, навпаки, характеризується гострим запальним процесом, що захоплює не лише суглоб, а й сусідні тканини та органи і навіть весь організм. При артриті у собаки нерідко спостерігається загальне підвищення температури, млявість, відмова від їжі та активності. Артроз здебільшого проявляється місцевою симптоматикою. Відповідно, артроз може бути викликаний артритом, який не долікували або зовсім не намагалися лікувати, але не навпаки.

Докладніше про артрит у собак читайте тут.

Як артроз впливає на собачий організм?

При артрозі у тварини повільно руйнуються і приходять у непридатний стан хрящі. Хрящова тканина поступово стоншується, завдаючи тварині хворобливі відчуття при рухах, а також формуючи на кістках собаки відкриті, незахищені зони. Це з тим, що хрящі «прикривають» кісткові структури, захищаючи їхню відмінність від тертя друг об друга, пом`якшуючи дотику і дозволяючи тварині рухатися вільно.

Коли хрящ зруйнований, кістки постійно торкаються один одного, руйнуючи самі себе. У місці незахищеного контакту утворюються подряпини, тріщини та жолобки, що змінює форму суглобової западини. У сукупності цей процес порушує природну будову кісток, що приносить собаці дискомфорт до повної втрати рухової активності.

Вище ми згадували, що артрози у собак можуть бути первинними чи вторинними. Розглянемо докладніше, чим відрізняються ці дві форми захворювання.

Таблиця 1. Види артрозу

Частіше виникає у літніх собак, і чим старша (і більша) тварина, тим ризики прояву симптомів артрозу вищі. Пов`язаний розвиток хвороби з погіршенням або навіть припиненням кровообігу в суглобах, нестачі мінералів (зокрема, кальцію) та природним витонченням тканин хрящового типу. Артроз у первинному вигляді зазвичай розвивається без супутніх факторів, на кшталт травматизмуВторинна форма здатна вразити собаку в будь-якому віці, цей вид недуги не пов`язаний із розмірами тварини. Зазвичай недуга формується і виникає через запальний процес у хрящах і суглобах, внаслідок запущених, не помічених власником і не вилікованих артритів, дисплазії, відкладення кальцієвих солей. Також артроз у вторинній формі пов`язують із травмами та серйозними навантаженнями

Причини, що викликають у собак артроз

Факторів, які провокують захворювання суглобів, у собак чимало. Причиною може бути пологова травма, внаслідок якої суглоб деформується. Згодом навантаження на такі суглоби «падає» нерівномірно, відповідно, хрящова тканина швидко зношується у слабкому місці. Також у собак зустрічається спадкова дисплазія суглобів. Через збій у хромосомах, які відповідають за синтез колагену в організмі, структура хрящів порушується.

У собаки з вродженою дисплазією з раннього віку спостерігається слабкий сухожильно-зв`язувальний апарат, порушено кровообіг у судинах, що живлять суглобові тканини. Частіше дисплазія є генетичним захворюванням великих і гігантських порід, тому відповідальні заводчики роблять батьківській парі рентгенівські знімки, що підтверджують, що собаки вільні від цього захворювання і не передадуть його цуценям.

Основною ж причиною виникнення артрозу у собак, незалежно від віку та породи, називають порушення кровопостачання суглобових тканин. Якщо кров погано циркулює, у суглобі знижуються процеси обміну, кісткова тканина не здатна самостійно регенерувати після навантажень, а нові клітини хрящів не з`являються.

Існують вторинні причини, здатні спровокувати артроз у здорового собаки. До них відносять:

1. Запальні процеси в суглобах (той же артрит).
2. Дисбаланс гормонів (при зростанні тварини, вагітності або у процесі старіння).
3. Патології вен та судин, через які порушується нормальне кровопостачання організму.
4. Нестача кальцію.
5. Суглобові травми: переломи, розриви зв`язок, вивихи, випадання колінної чашки, суглобові крововиливи.

Ветеринари також виявили, що для збереження суглобової та хрящової тканини важливий рівень протеогліканів в організмі – полісахаридних та білкових комплексів, що зберігають у тканинах хрящової рідинний баланс. Хрящі складаються з води на 75-80%, тому перманентне зневоднення та мізерний раціон тварини – прямий шлях до їх руйнування.

Останній фактор, що може спровокувати хворобу, – породна схильність. До артрозів схильні такі породи собак: чау-чау, біглі, ретрівери, ротвейлери, доги, азіатські вівчарки. Також встановлено, що артрози найчастіше зустрічаються у собак.

Таблиця 2. Чинники, що провокують артроз

Уповільнення обмінних процесівЗазвичай відбувається з віком або через тяжке захворюванняНедолік чи надлишок мінеральних добавокВітаміни та мінерали, які отримують собака, повинні перебувати в балансі, тому що їх надмірна кількість не менш небезпечна, ніж дефіцитНеправильний мізерний раціонГодування зі столу господаря, дешеві промислові сухі корми, неякісна їжа (із терміном придатності, жирна), нерегулярне харчуванняВроджена скелетна аномаліяПатологія не дозволяє кісткам цуценя розвиватися і рости правильноНадмірні або недостатні навантаженняСильне напруження суглобів тварини під час спорту чи роботи – прямий шлях до травм і, як наслідок, артрозу. Але недолік навантажень не дозволяє утворюватися рідини в суглобах, а також провокує ожиріння, що може викликати артроз навіть у молодої тварини

Стадії розвитку артрозу у собак

Як ми вже з`ясували, артроз у собак – хвороба з тривалим розвитком, яка в ході прогресії проходить кілька стадій. Перша, рання, характеризується зневодненням хрящової тканини. Спершу процес дегідрації проходить на клітинному рівні, потім торкається тканини. На поверхні хряща з`являються мікроскопічні тріщини, мікроциркуляція крові та рідин порушується, у венах та лімфі утворюються застійні явища, утворюються тромби, капіляри страждають від стенозу.

Далі починається вже друга стадія артрозу: хрящова тканина розпадається на волокна, витончується, утворюються набряки, тварина відчуває болючість. За рахунок зменшення хрящового прошарку та міжсуглобової щілини, тиск на суглобові кістки зростає, причому навантаження розподіляється нерівномірно.

Третя та остання стадія артрозу у собак – оголення кісткової тканини та її подальші стирання. У місцях, де кістки стикаються без захисту хряща, утворюються остеофіти – «кісткові шипи». Також кісткова тканина розростається, товщає, тварина втрачає можливість швидко і вільно рухатися, а будь-який рух вже приносить відчутний біль.

Одночасно виникає запальний процес, оскільки фрагменти хряща перетираються оголеними кістками та потрапляють у міжсуглобову щілину. В результаті кінцівка деформується, тварина не може рухатися. Якщо артроз прогресуватиме далі (а власник не вживе жодних заходів), розвинеться анкілоз – повна нерухомість ураженого суглоба.

Найчастіше виділяються такі види артрозу з локалізації:

• кульшового суглоба;
• задніх кінцівок;
• плечового суглоба;
• колінного суглоба.

Характерна симптоматика виявлятиметься приблизно однаково, незалежно від того, де конкретно локалізується артроз.

Симптоми та ознаки

Симптоматика артрозу залежатиме від того, скільки років собакі, чи є у неї супутні недуги, здатні ускладнити перебіг захворювання, а також стадія артрозу та кількість суглобів, ним уражених.

Зазвичай вихованець починає накульгувати на одну кінцівку, але якщо хвороба торкнулася відразу двох суглобів (наприклад, задніх лап), то собака рухатиметься невпевнено, функції тазового пояса порушуватиметься, тварина буде пересуватися хиткою похідною, вставати насилу, швидко втомлюватися навіть від ходьби.

Таблиця 3. Симптоми артрозу в залежності від локалізації

Плечовий суглобСобака пересувається короткими кроками, у положенні стоячи переминається з лапки на лапу, переносячи вагу, щоб полегшити дискомфорт. Після тривалого лежання собака піднімається із затримкоюКолінний суглобВихованець помітно шкутильгає, перестає стрибати, долати перешкоди, припадає на передній плечовий пояс при ходьбі, втомлюється вже через кілька хвилин спокійної прогулянки. Відмовляється бігати та грати у рухливі ігри. З першого погляду видно, що кожен рух приносить собаці більЗадні кінцівки, тазСобака обережно і повільно займає стояче становище, після чого ходить якийсь час на напівзігнутих, не до кінця випрямлених лапах. Тварина рухається дрібними кроками, береже себе, намагається переносити масу тіла на передній плечовий пояс

При будь-якій локалізації недуги собака ігнорує іграшки (м`яч, паличка), уникає будь-яких, особливо активних ігор та різких рухів, перестає цікавитися спілкуванням з іншими собаками. Двигуна активність знижена, вихованець більше лежить.

Те, наскільки виражена симптоматика артрозу, залежить не тільки від його стадії та ступеня ураження суглобів, а й від індивідуальних особливостей собаки. Деякі тварини мають високий больовий поріг і починають шкутильгати вже на останній стадії недуги. Якісь собаки настільки захоплені грою, що просто ігнорують біль. Цей факт слід врахувати і при діагностиці, і при терапії. Припинення кульгавості у собак з високим порогом болю не привід закінчувати лікування.

Також виразність ознак артрозу може змінювати залежно від часу доби. Характерний симптом – «стартова ранкова кульгавість», що виявляється у собаки, що прокинулася після нічного відпочинку. Протягом дня собака може розходитися, після чого кульгавість може піти.

Терапія

Основні препарати, що використовуються у сучасній ветеринарії для лікування артрозу, відносяться до групи протизапальних нестероїдів. Дані ветпрепарати можуть бути прописані у таблетованій формі або в ін`єкціях – у будь-якому випадку приймають їх курсом за призначенням лікаря.

Самолікування артриту не лише безглуздо, а й здатне нашкодити тварині, оскільки препарати призначаються індивідуально. Зазвичай нестероїдні протизапальні поєднують із прийомом хондропротекторів, що відновлюють хрящову тканину. До найпопулярніших відносять такі хондропрепарати: «Артроглікан», "Хондрокаїн", "Страйд Плюс", "Глюкозамін", "Кіносіл" та інші.

Також терапія артрозу може включати:

• імуностимулятори (наприклад, «Гамавіт»);
• вітаміни та мінерали, зокрема, магній та кальцій, фосфор, вітаміни групи В, А, D3;
• транквілізатори, що знеболюють блокади («Новокаїн», «Вольтарен» та подібні).

У деяких випадках ін`єкції робляться прямо в уражені суглоби, це неприємна, але ефективна процедура. Також допускається хірургічне втручання (наприклад, артропластика суглобів). Її роблять молодою твариною і на початковій стадії захворювання, коли симптоматика недуги виражена не сильно. У тварин похилого віку, а також при сильному руйнуванні суглоба операція не ефективна.

Що стосується літніх собак, то повне лікування артрозу у них неможливе. Власник повинен докласти зусиль для підтримуючої терапії, а також забезпечити спокійне та комфортне існування старенькому вихованцю. Для цього потрібно облаштувати м`яку та теплу лежанку, де пес зможе займати зручне положення. Бажано розташувати собаку на підлозі, щоб вона не відчувала труднощів із залазінням на диван або крісло, і, відповідно, зістрибуванням униз.

Потрібно подбати, щоб собаці було комфортно на прогулянках. Активність потрібно знизити до максимуму, прогулюючись з твариною на повідку у зручному для нього ритмі. У мокру чи холодну погоду прогулянки потрібно скоротити до мінімуму, а тварину одягнути у теплі речі, наприклад, спеціальний комбінезон.

Хорошу ефективність показує акуратний масаж ураженого суглоба, іноді рекомендується застосування мазей, що зігрівають або знеболюють, і настоянок. За рахунок масажу покращується кровообіг, знижуються больові відчуття, нерідко після сеансу тварина починає набагато краще і впевненіше рухатися.

Правильну техніку масажу для собаки при артрозі має показати ветеринарний лікар. Рухи мають бути впевненими, але м`якими, щоб не доставити тварині дискомфорту. Ефективність цієї процедури проявиться лише за певної регулярності – робити масаж собаці потрібно щодня, швидше за все, в ранковий та вечірній час.

Профілактика розвитку артрозу у собак

Уважний власник вже з перших днів, коли щеня з`явилося в будинку, вживе певних заходів, що запобігають розвитку артрозу в пізнішому віці. Профілактика артрозу не є складним заходом, і, швидше, включає аспекти, які і без того необхідні собаці для щасливого і довгого життя.

Насамперед, потрібно спланувати фізичні навантаження для тварини, що дозволяють їй виплеснути енергію, що попереджають ожиріння та проблеми з нервовою системою. Загалом собака повинен проводити на вулиці не менше трьох годин на день: у цей час включаються дресирування, ігри з власником та іншими собаками, біг, плавання.

Наступний аспект – збалансований раціон харчування, до якого входять усі необхідні для собаки мікро- та макроелементи, вітаміни, білки, вуглеводи та жири. Собака не повинен залишатися голодним, але в той же час власник повинен виключити переїдання, що тягне за собою зайву вагу та надмірне навантаження на кістковий апарат.

Тварина завжди повинна мати доступ до чистої питної води, тому що рідина необхідна для формування нових клітин хрящової тканини.

До появи цуценя в будинку потрібно підготуватися заздалегідь. Нерідко перші травми, що провокують у майбутньому артроз, цуценята отримують удома, послизнувшись на ламінаті або лінолеумі. Особливо небезпечна слизька підлога для цуценят великих порід, тому необхідно застелити поверхні матеріалом, що не дозволяє лапкам вихованця роз`їжджатися, наприклад, ковроліном.

Також власник повинен унеможливити інші травми, які тварина може отримати в процесі прогулянки, дресирування або занять спортом. Якщо собака постійно отримує високі навантаження, варто проконсультуватися з ветеринарним лікарем щодо прийому додаткових добавок, що захищають суглоби.

Важливим моментом є облаштування місця для сну та відпочинку собаки. Неприпустимо, щоб вихованець проводив весь час на твердій поверхні - собаці потрібна м`яка лежанка. Причому, м`якість залежить від ваги вихованця: чим більша маса тварини, тим м`якша повинна бути підстилка.

Зрозуміло, кожен домашній собака повинен регулярно проходити огляди у ветеринарного лікаря, особливо якщо для візиту до клініки є особливі підстави.

Підбиття підсумків

Артроз – та хвороба, яку господар собаки може попередити, а не безпорадно спостерігати за її розвитком та муками вихованця. Існують прості профілактичні заходи, зокрема, складання збалансованого харчування та режиму оптимальних навантажень, що не дозволяють собакі перетрудитися, але й запобігають ожирінню. Також важливо стежити, щоб собака не переохолоджувався і не травмувався, що особливо часто зустрічається у мисливських собак та тварин, які беруть участь у спортивних змаганнях.

Відео – Артроз у собаки