У собаки пронос і блювота

Пронос і блювання є реакцією організму на інтоксикацію, або на наявність будь-якої патології. Багато господарів недооцінюють ці хворобливі явища, пов`язуючи їх із побутовим отруєнням або з тимчасовими «примхами» ШКТ. Однак наявність зазначених симптомів (або одного з них) вже є серйозним приводом показати вихованця ветеринару, щоб уникнути погіршення його стану. Про те, які фактори можуть призводити до появи у собаки проносу та блювоти розповідаємо далі.

Якщо ж хворобливий стан у собаки розтягується на кілька днів, а покращення не настає, господареві важливо розуміти, що такі симптоми не надають жодної допомоги організму. Тривале блювання або пронос здатні призводити до зневоднення тварини, яка загрожує летальним результатом. Тому важливо вчасно реагувати як на пронос, так і на блювання, показуючи вихованця ветеринару.

Причини проносу з блювотою

На жаль, не можна позначити навіть приблизну групу схожих характером захворювань, яка однозначно мала такі прояви. Пронос і блювання можуть бути викликані як звичайними помилками в плануванні раціону собаки, так і важкими інфекційними захворюваннями. Тому передбачити, яка саме недуга спровокувала ці неприємні симптоми на початкових стадіях практично неможливо.

Помилки у змісті

Серед причин, що корені в неправильному харчуванні, можна назвати наступні:

• перегодовування. Надмірно великі обсяги споживаної їжі шкідливі для ШКТ, оскільки він просто не встигає з ними впоратися;
• споживання простроченої їжі;
• перехід на нову систему годування, яка з певних причин не підходить собаці (наприклад, у неї виявляється непереносимість того чи іншого натурального продукту);
• попадання в шлунок неїстівного та не перетравлюваного об`єкта. Таким об`єктом може бути деталь від дитячого конструктора, пластикова пробка та інші предмети, що перешкоджають нормальному травленню та подають сигнал організму очистити шлунок.

Крім перерахованих причин, пов`язаних з харчуванням, іншою побутовою причиною отруєння є тривалий контакт із хімікатами. Собаки дуже чутливі до побутової хімії та одного вдихання шкідливих випарів буває достатньо для провокації різкої реакції реакції організму у відповідь.

Інфекційні та інвазивні захворювання

Блювота і пронос далеко не завжди є наслідком попадання в шлунок неякісних або прострочених продуктів. У ряді випадків вони викликаються різними патологіями, представляючи серйознішу загрозу для здоров`я собаки, оскільки часто мають тривалий, виснажливий характер. Основні хвороби, що мають подібні неприємні прояви, ми і розглянемо в цьому розділі.

Парвовірусний ентерит

Парвовірусний ентерит або «чумка» є одним з найсерйозніших інфекційних захворювань щороку забирає життя багатьох собак як у зрілому, так і в віці щенячому. Вважається, що до цього захворювання найбільш схильні молоді особини, віком до півроку.

Серед характерних симптомів, що вказують на ентерит, можна зазначити такі:

• для початкових стадій характерний загальний пригнічений стан вихованця та втрата інтересу до їжі;
• блювота і пронос виникають вже через кілька годин після перших симптомів нездужання. При цьому кал має специфічний жовто-сірий відтінок та різкий запах. У більшості випадків пронос має кров`яні вкраплення. Часто спостерігається геморагічна форма проносу;
• швидке зниження температури, що супроводжується зневодненням організму;
• завершальним етапом розвитку хвороби є появи токсикозу, який і супроводжує смерть тварини.

Дана форма ентериту, як правило, протікає дуже швидко. Іноді смерть настає вже на третій чи четвертий день після перших ознак нездужання. У деяких випадках собакам вдається прожити до десяти днів. Слід зазначити, що якимсь собакам вдається перемогти це небезпечне захворювання і виробити імунітет, який зберігається протягом двох років. Дорослі собаки переносять парвовірусний ентерит легше, ніж молоді.

Відео - Лікування парвовірусного ентериту у собак

Ротавірус

Ротавірус або шлунковий грип становить небезпеку для будь-якого віку, проте найбільшу шкоду він завдає незміцнілим цуценям, у яких найчастіше і виявляється. Вважається, що цуценята декоративних порід більш сприйнятливі до цього захворювання. Передається ротавірус через інших інфікованих тварин або через підстилки, миски з їжею та їжу, на які встигли потрапити віруси групи Rotoviridae.

До характерних проявів ротавірусу належать такі:

• різке підвищення температури вище сорока градусів, що нерідко супроводжується ознобом та лихоманкою;
• апатичний стан, що супроводжується неприродною слабкістю та млявістю;
• втрата ваги внаслідок припинення споживання кормів;
• сльозогінність (іноді супроводжується витіканнями з носа), які іноді призводять до помилкової постановки риніту;
• збліднення або посинення слизових оболонок;
• профузна діарея, що часто супроводжується нападами блювоти. Сам кал при цьому набуває хворого зеленого відтінку і набуває різкого неприємного запаху. Можлива також наявність кров`яних вкраплень у дефекаціях. Блювотні маси містять велику кількість слизу.

Середня тривалість хвороби становить одну або максимум півтора тижні. Слід зазначити, що велика різноманітність вірусів групи Reoviridae не дозволяє собакам виробити скільки-небудь тривалого імунітету. У більшості випадків у лікування Ротавіруса сприятливий прогноз. Виняток становлять випадки ускладнення вторинною інфекцією, що посилюють перебіг хвороби.

Аденовірус

Аденовірусна інфекція може протікати різними способами залежно від свого типу. Виділяють два основні види інфекції:

• інфекційний гепатит, що викликається аденовірусом першого типу;
• аденовіроз, що викликається аденовірусом другого типу.

Зараження аденовірусом відбувається за стандартними сценаріями – від іншого носія захворювання (у безпосередній або латентній формі), від будь-яких предметів, на які потрапили збудники хвороби (підстилка, миски та ін.).д.).

Симптоми аденовірусної інфекції залежать від ступеня тяжкості перебігу захворювання:

• легка форма. Найбільш нешкідлива форма аденовірусу спостерігається всього в 20% від кількості клінічних випадків. Єдиними симптомами, що вказують на хворобу, є запалення рогівки та судинної оболонки. Собака одужує приблизно за двадцять днів іноді зовсім непомітно для господаря-
  

  Легку форму аденовірусу тварина здатна перенести на ногах

• стандартна форма. Найбільш поширений варіант аденовірусу, що супроводжується лихоманкою, тонзилітом, проносом, блюванням та збільшенням печінки. Піддається лікуванню та не загрожує життю вихованця;
• важка форма. Запозичує симптоматику у стандартної у більш вираженому вигляді. Наприклад, пронос і блювота стають інтенсивнішими і виснажливими. Крім збільшення печінки, існують ризики розвитку асциту. Запалення судин часто призводить до крововиливів, помітних по шкірі вихованця. Спостерігається збільшення лімфовузлів. У разі розвитку негнійного енцефаліту велика ймовірність летального результату-
  

  При розвитку тяжкої форми аденовірусу у собак можуть запалюватись і опухати лімфовузли

• надгостра форма. Супроводжується ураженням ЦНС та порушенням функціонування кровоносних судин. Аденовірус розвивається дуже швидко (буквально за кілька годин) і в більшості випадків закінчується смертю тварини.

Одним із специфічних симптомів аденовірусу є незвичайний нав`язливий кашель, що часто переходить у блювотні позиви або ж відрижку. Також варто зауважити, що підвищення температури спостерігається далеко не у всіх випадках, незважаючи на те, що дуже часто вказується у списку симптомів. У разі перемоги над хворобою у вихованців надовго з`являється надійний імунітет до аденовірусної інфекції.

Гельмінтоз

Глисти однаково небезпечні і для бездомних собак, і для домашніх собак, які не проходять профілактичну дегельмінтизацію. Яйця глистів можуть підстерігати вихованця у будь-якому місці – на газонах, у житлових будинках, іноді навіть на черевиках господарів. Тому гельмінтоз може торкатися навіть тих тварин, які не припускаю вигулу. Глистам схильні всі вихованці різного віку, але найважче інвазії переносять цуценята.

Запідозрити гельмінтоз у собаки можна за такими симптомами:

• тривалий пронос, що містить у собі вкраплення крові або слизу. Періодично в калових масах виявляються і самі черв`яки або їх яйця;
• напади блювоти. Блювота найчастіше провокується круглими або стрічковими паразитами;
• виснаження. Видима втрата маси тіла у собаки відбувається за рахунок великої кількості токсинів, що виділяються в процесі життєдіяльності хробаків та отруюють організм;
• погіршення якості вовни та шкіри. У собак, заражених глистами, шерсть може випадати клаптями, а шкіра – покриватися висипом, що викликає нав`язливий свербіж. Дані прояви притаманні запущеної стадії захворювання;
• збліднення слизових оболонок. Характерно для анемії, яка дається взнаки в тих випадках, коли паразити розташовуються в кишечнику тварини.

Гельмінтоз є загальним терміном, що має на увазі різні типи хробаків, які викликають, відповідно, різні групи симптомів. Тому описані вище прояви є певним узагальненням. Для кожного паразита, наприклад, для власоглава або для анкілостоми, є своя симптоматика, розпізнання якої є завданням ветеринара.

Відео — Зневоднення при проносі та блюванні

Види калу у собак

Виявленню того чи іншого захворювання в більшості випадків допомагає аналіз калу тварини, який може дати цінну інформацію. Існує кілька типів калу, таких як:

• нормальний кал (межі норми досить широкі і можуть змінюватись в залежності від поточного фізіологічного стану тварини);
• кал зі слизом;
• кал із кров`ю;
• жовтий кал (у цю групу відноситься кал жовто-зеленого кольору);
• білий кал;
• чорний кал.

Кал зі слизом

Вкраплення слизу не є варіантом норми за будь-яких обставин і свідчать про наявність в організмі собаки невиявленої патології. Захворюваннями, які найчастіше призводять до появи такого відхилення, є:

• коліт (запалення товстої кишки);
• дисбактеріоз (накопичення в кишечнику патогенних чи умовно-патогенних бактерій);
• гельмінтоз;
• гастроентерит (запалення стінок шлунка та кишечника);
• різні захворювання інфекційної етіології.

Кал із кров`ю

Наявність кров`яних вкраплень свідчить про пошкодження певної ділянки ШКТ, яка стала винуватцем кровотечі. Кров буде насичено-червоною, якщо вона не встигла піддатися дії травних ферментів, або нагадує кавову гущу, якщо обробка ферментами відбулася.

Рідкий кал із домішками крові характерний для захворювань інфекційного характеру, таких як:

• парвовірусний ентерит;
• геморагічний ентерит;
• чума м`ясоїдних.

Так само подібну діарею можуть викликати деякі медикаментозні чи хімічні речовини. Наприклад, собака може отруїтися засобами від гризунів, що містять у своєму складі кумарин або індіон.

Жовтий кал

Жовтий кал не завжди пов`язаний з наявністю певних захворювань і може вказувати на неправильне годування тварини. Наприклад, фарбувати дефекації може каротин, що міститься в моркві та інших продуктах. Важливо враховувати саму консистенцію випорожнення, оскільки вона також впливає на поставку діагнозу.

Рідкий випорожнення жовтого відтінку проявляється у собак при наступних хворобах:

• вірусні кишкові інфекції;
• парвовірусний ентерит;
• панкреатит (або інші проблеми, пов`язані з підшлунковою залозою);
• хронічний гепатит;
• гельмінтоз.

Білий кал

В основному білий кал зустрічається у твердому вигляді. Знебарвлення калових мас свідчить про порушення припливу жовчі, внаслідок чого вона не має можливості потрапити до кишечника. Подібні зміни супроводжуються не розрідженням, але, навпаки, висушенням випорожнення, через що він починає бути схожим на спресовані крихти.

Білий стілець вважається частиною наступних клінічних картин:

• злоякісні або доброякісні утворення у печінці, що деформують орган;
• фіброз;
• цироз;
• холангіт (запалення проток жовчного міхура), так само деформує ці потоки і перешкоджає руху жовчі;
• онкологія.

Чорний кал

Причини появи чорного калу досить різноманітні. Деякі з них абсолютно нешкідливі та пов`язані з вживанням активованого вугілля або з переведенням тварини на новий тип харчування. Також почорніння калу можуть викликати деякі групи ліків. Найбільш небезпечними причинами появи дефекацій темного відтінку є велика концентрація крові у вигляді кавової гущі, що виникає внаслідок рясної внутрішньої кровотечі, що часто викликається раком.

Лікування

Способи запобігання проносу та блюванню залежать від факторів, що викликали ці неприємні прояви. Саме тому ветеринари не радять намагатися впоратися із цими симптомами самостійно. У жодному разі не слід намагатися давати тварині активоване вугілля або засоби, що нормалізують роботу ШКТ, оскільки причини недуги можуть лежати в зовсім іншій області. Лікування завжди має йти після діагностики, а не навпаки.

До речі! Про те, у яких випадках собакам справді потрібен активоване вугілля і як давати його тварині правильно можна прочитати в окремій статті на нашому порталі.

Найкращим рішенням буде виклик ветеринара, щоб той оглянув тварину, взяв необхідні аналізи та на їх підставі виписав ті чи інші препарати.

Лікування інфекційних захворювань

Оскільки пронос і блювання є частими симптомами інфекційних хвороб, про їх лікування поговоримо окремо.

• Парвовірусний ентерит лікується в умовах інфекційного стаціонару. Протягом лікування вихованці проходять різні види терапії: противірусна (із застосуванням гіперімунні антисироватки), антитоксична та гормональна. Також стан собак підтримується за допомогою протиблювотних та підтримуючих роботу міокарда-
  

  Лікування небезпечних вірусних захворювань часто вимагає тимчасового переїзду собаки до стаціонару

• ротавірус лікується за допомогою антибіотиків тертрациклінової та пеніцилінової груп. Іноді ветеринари відмовляються від антибіотиків, оскільки вони пригнічують роботу кишечника. У таких випадках лікування складається із застосування противірусних та ферментних препаратів, а також дотримання спеціальної лікувальної дієти. Для загального зміцнення стану іноді використовують імуномодулятори;
• аденовірус передбачає лікування кількома групами медикаментів – антибактеріальні, антитоксичні, антигістамінні препарати, імуномодулятори. При частому та виснажливому кашлі собакам призначаються муколітичні ліки. Зі сльозотечею та виділеннями з носа борються за допомогою трав`яних відварів.
  

  При правильному догляді за собакою аденовірус можна вилікувати в домашніх умовах

Лікування гельмінтозу

Позбавлення глистів відбувається за допомогою спеціальних препаратів, призначених для дегельмінтизації. Важливо звертати увагу на те, що у кожного такого препарату є вікова межа, в якій вони використовуються. Існують спеціальні препарати для дорослих собак та для цуценят, які дуже небажано плутати.

Для цуценят підходять такі антигельмінтники:

• Дронтал Джуніор;
• Празицид у формі суспензії.

Зрілі собаки позбавляються паразитів за допомогою інших засобів, таких як:

• Гельмінтал;
• Дронцит;
• Мільбемакс.

Існують і універсальні засоби, такі як Празител, які підходять будь-яким віковим категоріям (при правильному розрахунку дозування).

Якщо суспензію собака приймає внутрішньо порівняно легко, то з ковтанням пігулок у деяких господарів виникають великі складності. Часто тварини починають протестувати проти прийняття незрозумілого білого предмета, що так уперто підсовується власником. Про те, як «подружити» собаку з пігулками, не викликаючи у неї обурення, можна прочитати нижче.

Медикаментозна допомога

Незалежно від того, які причини сприяли виникненню проносу та блювання, ветеринари також вдаються до симптоматичної терапії, покликаної точково боротися з хворобливими проявами. Медикаменти, покликані усунути негативні симптоми, представлені в таблиці нижче.

Таблиця 1. Препарати, що запобігають проносу та блюванню

Папаверін

Усунення кишкових спазмів, нормалізація роботи ШКТУсунення токсинів з організмуУсунення блювотних позивівВідновлення кислотно-лужного балансу у травній системіСтавиться у вигляді крапельниці для запобігання зневодненню організмуВирівнювання шлункових скорочень

Живлення собаки під час проносу

Якщо порушення в організмі були викликані отруєнням або наслідками неправильного харчування, собаку необхідно перевести на спеціальну дієту для якнайшвидшого поліпшення стану. Лікувальна дієта складається з кількох правил:

• перші 24 години після перших блювотних нападів не рекомендується годувати вихованця взагалі. Як виняток можна дати тварині трохи розвареного рису;
• на другий день меню собаки включає такі легкі молочні продукти, як кефір або кисле молоко. Також можна давати йогурт без добавок;
• на третій день при видимому поліпшенні самопочуття можна побалувати вихованця невеликою порцією знежиреного м`яса – курки чи індички. Сніданок або вечеря може складатися з омлету або яйця некруто.