Хвороби лап у собак: симптоми та лікування

Собаки - найактивніші домашні тварини. Одиниці чотириногих не люблять стрибати і бігати на будь-якій місцевості, навіть якщо там лежать уламки пляшок, великі камені та інші небезпечні предмети. Такий спосіб життя часто призводить до травм кінцівок. Як правило, господаря не турбує невелика кульгавість, адже на собаці все гоиться швидко і непомітно. Однак у деяких випадках болі в лапах можуть загрожувати серйозними захворюваннями. Тому, якщо собака почала кульгати, господареві потрібно проаналізувати симптоми та визначити небезпеку захворювання. За перших ознак хвороб лап у собак потрібно звертатися до ветеринара для отримання спеціалізованої допомоги. Про симптоми та лікування цих захворювань читайте нижче.

Хвороби лап у собак: причини виникнення

Перелік можливих причин великий. Хвороби лап можуть бути викликані:

• глибокими ранами, сильними забоями;
• механічними травмами закритого або відкритого типу, вивихами та розтягуваннями;
• віруси, бактеріальні інфекції, поява паразитів;
• патологіями опорно-рухового апарату, які виявлені при народженні;
• проблемами з розвитком цуценя або віковими змінами у суглобах;
• зниженим імунітетом;
• ожирінням;
• проблемним метаболізмом, гіповітамінозом чи авітамінозом.

Лікування здійснює ветеринар. У найскладніших випадках не обійтися без хірургічного втручання.

Як лікувати шишки на лапах?

Шишка на лапі найчастіше сигналізує про скалку або забиття, тому насамперед потрібно ретельно оглянути кінцівку вихованця. За наявності скалки видалити її та обробити ранку. Складніше, якщо скалка потрапила глибоко під шкіру і занесла туди бруд. На місці з`являється запалення, на лікування якого призначається курс антибіотиків.

Іноді шишка на лапі може говорити про значно серйозніші проблеми, їх лікування буде набагато складніше. Найпоширеніші хвороби собак представлені нижче.

Міжпальцева кіста: симптоми, діагностика, лікування

Одним із найнебезпечніших запальних захворювань вважається міжпальцева кіста. У занедбаному стані вона може призвести до ампутації кінцівок. Основними причинами медики називають:

• травму вентральної міжпальцевої зв`язки;
• анатомічні патології лап, уроджені чи набуті;
• погана звичка пса постійно вилизувати лапи;
• поширення інфекції;
• схильність тварини до посиленої кератинізації.

Симптоми

Головний симптом – поява освіти, схожої на пухлину, між пальцями. Воно має червоний або рожевий колір, м`яке на дотик, у занедбаних випадках набуває неприємного запаху. Найчастіше має форму невеликої кульки.

Собака, у якої з`явилася міжпальцева кіста, постійно лизатиме або покусуватиме хвору лапу, не зможе нормально ходити. Вона постійно лежить на одному місці і скиглить, вимагаючи уваги господаря.

Діагностика та лікування

За статистикою, виразки утворюються між 4 і 5 пальцями на лапі, але все ж таки можуть з`являтися в будь-якому місці. При виявленні кіст потрібно відразу відправлятися до ветеринара. Лікар проведе повне обстеження зараженої ділянки та з`ясує першопричину, яку потрібно відразу усунути (алергія, вологе середовище, натирання лапи). Після того, як причини виявлені та виправлені, починається робота над самою кістою.

Принципи лікування:

1. Поодинокі кісти хірург видаляє лазером чи вирізає. Одужання прискорює також видалення врослого волосся і розірваного через ураження волосяних фолікулів.
2. При вторинному інфікуванні кістами призначаються відповідні протигрибкові препарати та антибіотики, які для одужання дають собаці від 4 до 6 тижнів.
3. Розвиток кіст гальмує обробка тампонами з хлоргексидином або антимікробними серветками кожні 12 годин. Крім того, призначається місцеве лікування комбінацією енрофлоксацину та диметилсульфоксиду (розчин – 10 мг/мл), а також стероїдами («Флуоцинаром» та «Дексаметазоном») кожні 12-72 години. Ризик рецидивів усувається обробкою лапи скребком, щоб уникнути вростання волосся.
   

   Розчин для ін`єкцій «Дексаметазон»

4. У деяких собак може бути ефективним лікування «Ніацинамідом» та «Тетрацикліном». Тваринною вагою до 10 кг призначається по 250 мг кожного препарату, собакам важчим за 10 кг – по 500 мг. Давати кожні 8 годин протягом 2-3 місяців. Результат спостерігається через 6 тижнів постійного лікування. Далі препарат дається кожні 12 годин протягом місяця, поступово доза знижується до 1 разу на добу для профілактики рецидиву.
5. У поодиноких випадках, коли решта препаратів не дає ефекту, пацієнта лікують «Циклоспорином». Кожні 24 години дають 5 мг/кг ваги протягом 6 тижнів, після чого доза потроху знижується. Зменшити дозу спочатку дозволяє додавання 5-11 мг/кг "Кетоконазолу".
6. Тяжкі випадки, коли неможливе хірургічне лікування, при множинних кістах, призначається курс глюкокортикостероїдів. 1 раз на добу пацієнт приймає 2-4 мг/кг «Преднізолону» або «Преднізону», помітне поліпшення настає вже через 1-2 тижні. Потім доза знижується до найменшого обсягу препарату через день.

Якщо терапія стероїдами пройшла вдало, але виникла вторинна інфекція, може призначатися медикаментозне лікування до кінця життя. Кіста набуває хронічного типу.

Увага! Післяопераційний період – важлива частина відновлення. Потрібно регулярно водити пса на огляди. За необхідності лікар призначить обробку розчином марганцю для зупинки процесу інфікування тварини. У цей період слід додати до раціону пса каші або сухий корм, розмочений у теплій воді.

Підодерматит у собак: причини, діагностика та лікування

Підодерматитом називають запалення, яке розвивається на подушечках лап або між пальцями (у місцях, що стикаються із ґрунтом на прогулянці). Він є наслідком, що сигналізує про розвиток в організмі серйознішого порушення.

Причини

Головна причина виникнення – ослаблення імунітету. Через зниження захисної функції організму починається розмноження патогенної мікрофлори на покривах шкіри.

Причинами підодерматиту можуть бути:

• розвиток грибкових захворювань на шкірі;
• інфекції, спричинені паразитами (кліщами, гельмінтами, коростяним свербінням та іншими);
• онкологічне захворювання;
• аутоімунне - червоний вовчак, васкуліт, еритема;
• реакція на алерген;
• порушення в роботі ендокринної системи або гормональні збої.

Діагностика та лікування

При виявленні найменших ознак підодерматиту слід йти до лікаря. Він проведе низку обстежень та опитає господаря. Хворий пес здасть матеріал на біопсію, аналізи крові та сечі, цитологічні дослідження. Лікар візьме проби на сприйнятливість антибіотиків та алергічні реакції. Після виявлення тяжкості захворювання призначається лікування. Види патологій та ступеня їх тяжкості представлені у таблиці.

Таблиця 1. Види підодерматиту

Асептичний підодерматитВикликаний травмами кінцівок, що пошкодили шкірний покрив. Викликає:

- кульгавість-
- Запалення подушечок-
біль при ходьбі-
- Підвищення температури тілаГнійний підодерматит (поверхневий)Поверхневе пошкодження шкірного покриву, що характеризується почервоніннямГнійний підодерматит (глибокий)Гнійні збудники потрапляють під шкіру, починається гноєння лапи. У пса зростає температура, лапа сильно болитьМіжпальцевий дерматитВражає всі шари епідермісу. Його викликають алергії через контакт з реагентом, травми, бактеріальні інфекції. Причиною також можуть бути психогенні фактори: стрес через переїзд чи сварку з господарем

Якщо поразка поодинока, призначається обробка «Хлоргексидином». Поліпшення настане поступово, антибактеріального лікування можна уникнути. При множинних ураженнях лап спочатку виявляється та лікується основна причина підодерматиту.

Принципи лікування:

1. Призначається системна антибактеріальна терапія «Цефтріаксоном» або подібними препаратами. Лікування триває аж до одужання і ще 2 тижні після, щоб уникнути рецидиву.
2. Лапи тварини обробляються антисептиками та розчином антибіотиків. Ефективними будуть щоденні ванни з «Хлоргексидином» та сульфатом магнію.
3. Деяким пацієнтам призначають терапію «Енрофлоксацином» та групою препаратів кортикостероїдів, у тому числі «Преднізолоном».

Якщо є вросле волосся, розірвані фолікули видаляються. У поодиноких випадках, коли терапія не допомагає і стан собаки погіршується, проводиться операція з видалення шкіри між пальцями та з`єднання пальців на лапі.

Увага! Підодерматит вимагає тривалого та завзятого лікування. Однак навіть після повного зовнішнього одужання є ризик рецидивів.

Відео - Міжпальцевий дерматит у собак

Вростання пазурів

Таким захворюванням зазвичай страждають кімнатні невеликі собачки, які постійно перебувають у квартирі. Вони не мають достатнього місця для бігу, а на прогулянки вони не виходять. Пазурі не підточуються, як у решти собак, і сильно виростають. Довгі нігті загинаються, встромляються в подушечки лапи. Починається гнійне запалення, що спричиняє біль і масу незручностей.

Таблиця 2. Що робити, якщо вріс кіготь?

Як допомогти вихованцю?Якщо кіготь увійшов у подушечку не надто глибоко, його можна видалити самостійно за умови, що господар уже має досвід у стрижці кігтів. У його структурі є жива тканина з судинами, і якщо зачепити її щипцями, почнеться кровотечаЯкщо кіготь сильно відріс і встромився глибоко в лапу, допоможе ветеринар. Господар не зможе обрізати кіготь так, щоб не зачепити пульпу. Також йому не вдасться легко дістати пазур: проникаючи все глибше під шкіру, він зачіпає більше живої тканини і застряєОсобливості процедури та доглядуПеред процедурою місце входу рясно поливається «Хлоргексидином», ним же протираються руки господаря. Потім кінчик кігтя, що застряг, обережно відокремити щипцями, залишивши зовні частину, за яку можна витягнути стороннє тіло пальцями. Коготь забирається, а ранка обробляється «Хлоргексидином» та йодомПісля того, як лікар видалить кіготь, призначається обробка рани. Її регулярно змащують антисептиком і загоювальними мазями. Якщо собака намагається лизати хвору лапу, накладається вільна пов`язка. Не треба заважати собаці грати і гратися: собака має бути активним. Достатньо регулярно перевіряти чистоту ранки та регулярно обробляти

Запалення вінця кігтя

Захворювання з`являється внаслідок забій, ускладнених різними інфекціями. Собака сильно шкутильгає, пальці на лапі опухають, можуть придбати фіолетовий відтінок. Також може стати наслідком гнійного запалення, яке прогресує та поширюється на глибокі тканини. Тварина відмовляється від їжі і щипає, кігті втрачають блиск, хитаються і випадають.

Лікування

1. Перша допомога. Застосовуються теплі ванни на 10-15 хвилин із розчином марганцю та «Ріванолом» по 0,2%. Потім накладається пеніцилінова мазь, "Ксероформ" або "Стрептоцид".
2. Лікування. Рекомендуються компреси спиртові та спирто-іхтіолові для прогрівання запалення. Також проводиться терапія у вигляді циркулярного новокаїно-пеніцилінового блоку.
3. Операція. Якщо захворювання проходить тяжко та лікування не дає ефекту, потрібно видаляти палець. Втручання відбувається під місцевою анестезією. Під шкіру між пальцями вводиться 3-5 мл "Новокаїну" 0,25-0,5%. Потім робиться розріз до кістки, що розсікається кістковими щипцями. Палець видаляється, рана зашивається та накладається пов`язка.

Тріщини або обламування пазурів

Проблема з`являється, якщо після травми лап або кігтя вчасно собаці вчасно не надали допомоги. Пес кульгає і скиглив при огляді, в лапі спостерігається нагноєння або відпадання кігтя. Щоб уникнути повної втрати, робляться пом`якшувальні компреси з маслом, кіготь обробляється антисептиками.

Лікування

Усувається видаленням ріжучого кінця нігтя або тріщини гострим ножем, потім ділянка зрізу покривається епоксидною смолою. Так кіготь вихованця можна зберегти. Якщо основа кігтя була пошкоджена, її обробляють антисептиком, потім підсушують і покривають йодом. Потім задирки та обламані кігті обрізають ножицями і покривають стрептоцидом або сумішшю марганцю з борною кислотою. Підійдуть також аерозолі - "Унгутіл" або "Кубатол". Після обробки на лапу накладається пов`язка, що захищає.

Удари і рани подушечок лап у собак

Характерно для мисливських та службових псів. Виникає через довгу пробіжку по пересіченій місцевості, змерзлій землі, зледенілому снігу, дорозі з великим піском. Серед симптомів - відмова собаки від руху, при ходьбі тварина не хоче спиратися на кінцівку. На подушечках помічаються садна, ранки та подряпини, можливі опіки через контакт з вапном, окропом, кислотою або лугом. Тяжка течія характеризується відторгненням шкіри та незагойними виразками.

Лікування

Собаці потрібен повний спокій. Перед лікуванням лапа оглядається на наявність сторонніх тіл - великих скал, шматочків скла або дроту. Сторонні тіла видаляють, рану хірургічно очищають від інфекції. Потім накладається антисептична пов`язка.

Якщо причиною захворювання стали садна, призначається обробка антисептичними аерозолями – «Хроніциліном» та «Кубатолом». Можливе лікування «Стрептоцидом», «Ксероформом» під захисну пов`язку. У випадках сильного болю до лапи прикладається холодний компрес.

Запалення тканин склепіння та міжпальцевого простору у собак

Відбувається з тих же причин, що й попереднє захворювання. Розвивається часто у собак із сильно розсунутими від природи лапами, плоскою стопою. Ще однією причиною є переохолодження пса через тривале перебування на прив`язі на вологому грунті або мокрій цементній підлозі. Симптоми: помітна кульгавість, почервоніння, набряки, у разі ускладнень – гнійні запалення, виразки, екземи.

Лікування

Лікування носить антисептичний характер аналогічно лікуванню запалення вінця кігтя. Якщо пошкодження значні, на лапу поміщаються пов`язки з антисептиком або надягається спеціальне взуття, що захищає.

Відео - Шкірні хвороби у собак

Екзема у собак

Характерна для мисливських собак. З`являється на шкірі, роздратовані колючками, хвоєю, кропивою. Через пошкодження розвивається запалення на зовнішніх шарах шкіри, утворюється висип. Симптоми: спочатку з`являється висипання у вигляді бульбашок, які при розтині утворюють вологу екзему. Запальний процес здатний затягнутися надовго. Собаці складно ходити, у неї болить лапа.

Лікування

Спочатку проводиться обробка від бліх, кліщів та глистів для виключення паразитарної природи інфекції. За наявності усувається зовнішній подразник – наприклад, якщо причина – реакція на реагент, яким покривають дороги, собаці варто носити спеціальне взуття.

Перед обробкою шерсть на ураженій ділянці вистригається. Якщо рана забруднена, її слід промити відваром лопуха, ромашки, дуба, хлоргексидином або слабким розчином марганцю. Місцеве лікування є обробкою кремом або спреєм від екземи, які мають:

• протигрибковим;
• протимікробним;
• протизапальним;
• ранозагоювальним;
• підсушуючими ефектами.

Мокнучі екземи лікуються курсом ін`єкцій антибіотиків або таблетками. Рекомендується комбінувати: починати лікування уколами, а закінчувати таблетками. Призначається:

• «Синулокс» 250: 12,5 мг/кг кожні 12 годин протягом 14 днів;
• «Ципрофлоксацин» 500: до 2 таблеток щодня 2 тижні, доза залежить від складності запалення;
• Амоксицилін, розчин 15%: 1 мл/кг кожні 24 години протягом 7 днів або таблетки – 15 мг/кг;
• "Ерітроміцин": 15-20 мг/кг кожні 24 години протягом 14 днів.

Щоб прискорити ранозагоювання при вологих екземах і запустити оновлення поверхні шкіри при сухих, застосовують вітамінні та метаболічні препарати:

• аскорбінова кислота, «Ретинол» та «Токоферол» 5% по черзі по 1 мл., щодня ставиться якийсь один препарат;
• "Вітам": 3-5 мл/10 кг двічі на тиждень, ставити 30 днів;
• «Гамавіт»: 0,5 мл/кг 2-3 рази на тиждень, також протягом місяця- «Катозал»: від 2,5 до 5 мл., доза залежить від стану собаки.

Важливо! Дані препарати протипоказані у випадках, якщо першопричиною стала алергічна реакція. Вони можуть посилити стан хворого.

Параліч променевого нерва у собак

Це захворювання є найчастішим у порівнянні з ураженнями інших нервів у кінцівках. Виникає через удари, м`язове перенапруження. Після механічної травми променевого нерва триголовий м`яз плеча перестає функціонувати, і всі дистальні суглоби виявляються у зігнутому вигляді. Симптоми: розігнутий плечовий суглоб, опущення ліктьового та зігнуте зап`ястя. Собака не може спиратися на кінцівку через її неприродне становище.

Лікування

Полегшити стан хворого можуть щоденні масажі. Також призначається гальванізація з іонофорезом, прогрівання, вплив УФ-лампами. Проводиться дарсонвалізація променевого нерва та щоденні уколи з вітамінами B1 та B2, «Дібазолом» та «Прозерином» з чергуванням. Курс ін`єкцій – 1 місяць.

Хвороби лап у собак великих порід

Для великих важких собак захворювання лап не рідкість. Через велику вагу у них часто болять суглоби. Причиною можуть бути не лише набуті захворювання, а й уроджені. Найчастіше зустрічаються:

Дисплазія тазостегнових суглобів

У малюків часто спостерігається дисплазія кульшових суглобів – захворювання, що передається у спадок. Його діагностують у собак у період інтенсивного зростання – від 4 до 10 місяців. Цуценятам стає складно вставати після сну, вони довгий час шкутильгають. За відсутності лікування симптоми посилюються, чотирилапому загрожує повне знерухомлення.

Лікування

Позбавити вихованця дисплазії повністю не вдасться, але можна полегшити його стан. Лікування може бути консервативним або хірургічним.

При консервативному призначаються препарати:

• протизапальні (Рімадил, Квадрісол-5, Деракоксиб);
• знеболювальні («Но-шпа», «Фенілбутазон», «Ібупрофен», «Ацетилсаліцилова кислота»);
• хондропротектори ("Пентосан", "Хондролон", "Страйд", "Адекван");
• добавки та вітамінно-мінеральні комплекси з хондроїтином та глюкозаміном.

Дозування призначається залежно від ступеня занедбаності хвороби та стану тварини. Також добре допомагають фізіопроцедури – масаж, озокерит, лазерна та парафінотерапія.

Хірургічне втручання необхідне, коли хвороба прогресує і собаці стає гіршою. Операція передбачає коригування форми стегнової головки: вона робиться під розміри вертлюжної западини. Залежно від складності випадку проводиться часткове видалення хряща або заміна пошкодженої ділянки протезом з титану.

Після операції при правильному догляді можливе повне відновлення суглоба, собака зможе самостійно пересуватися.

Артріт

При артриті в суглобах у собаки починається запальний процес, який заважає нормально ходити і завдає сильного болю. Вражає найчастіше ліктьовий або кульшовий суглоб. Через хворобу собака мало рухається, шкутильгає, не хоче йти на вулицю. Терапія призначається лише після обстеження та виявлення причини патології. Ветеринар робить рентген ураженої ділянки, у поодиноких випадках потрібен аналіз рідини з хворого суглоба.

Лікування

За основу береться лікування медикаментами наступної спрямованості:

1. Протизапальне, знеболювальне: "Онсіор", "Метакам", "Рімадил". Знімають біль, гальмують поширення запалення. За відсутності цих препаратів підійде аспірин, але для короткочасної терапії.
2. Антибіотики у випадках, коли першопричиною захворювання стали патогенні бактерії.
3. Хондропротектори ("Хондрокан", "Хондроїтин комплекс", "Хондартрон", "Хондролон") для відновлення пошкоджених хрящів, зміцнення та захисту від інфекції.

Для якнайшвидшого одужання собаці рекомендується робити оздоровчі вправи, також призначається плавання, масаж та фізіопроцедури.

Артроз

Хвороба суглобів, що часто перетікає в хронічну форму і не має запальної природи. Характеризується деформацією суглобів, можна діагностувати за хрускотом кісток, який чутний при ходьбі.

Лікування

Як лікування призначаються препарати, що знімають запалення та біль. Їх застосовують як внутрішньом`язові або внутрішньосуглобові уколи. Це:

• "Ібупрофен";
• «Гамавіт»;
• "Вольтарен";
• "Ведапрофен";
• "Квадрісол-5".

Для швидкого відновлення хрящів у суглобах та підвищення опірності до інфекцій призначаються хондропротектори з глюкозаміном та хондроїтином. Полегшити стан на початковій стадії артрозу дозволяють холодні соляні примочки, що зігрівають компреси з парафіном та озокеритом, обгортання з відварами трав. Але така терапія не може замінити повноцінне лікування.

Гігрома ліктя

Є збиранням рідини в ліктьовому суглобі. У хронічній стадії хвороба набуває серозного характеру. Розміри ліктя значно збільшуються. Пазуха, заповнена рідиною, здатна вирости до розмірів курячого яйця. Зазвичай захворювання не викликає будь-яких хворобливих відчуттів, тільки дискомфорт.

Таблиця 3. Лікування гігроми ліктя

Усунення проблемиПри нескладній гігромі проблема вирішується висмоктуванням рідини з порожнини, після чого в «сумку» на ліктьовому відростку вводиться кортикостероїд. Це може бути "Діпроспан" 2-4 мг з 1-2 мл розчину "Лідокаїну" 2%При більш складних випадках проводиться дренування ураженої порожнини за допомогою рукавичного або пасивного дренажу. Щоб інфекція не поширювалася, перші 5 днів після операції призначаються антибіотики фторхінолонового спрямування та дезінфекція порожнини «Діоксидіном» 1% щодня протягом тижняВідновленняЯкщо стан собаки покращується, достатньо зробити 1-3 ін`єкції з різницею 18-60 днів. У разі рецидиву призначається повторний курс "Діпроспану"Якщо після дренування спостерігаються гнійні виділення, ветеринар призначає антибіотики залежно від кольору та консистенції виділень. Через 1-1,5 місяці дренаж повністю видаляється

Відмова задніх ніг у собак

Задні лапи відмовляють у разі ускладнення захворювань. Це можуть бути наслідки артриту, артрозу, пухлин, міжхребцевої грижі. Причинами також можуть стати неврологічні захворювання, травми, проблеми у роботі ШКТ. Задні лапи можуть відмовити вихованцю через радикуліт і пієлонефрит. Якщо задні лапи собаки стали погано функціонувати, слід йти до ветеринара. Своєчасна терапія допоможе повернути рухливість. Інакше все може закінчитися повним паралічем лап.

Лікування

Після обстеження та виявлення першопричини призначається терапія. Це може бути:

1. Застосування знеболювальних препаратів при гострому больовому синдромі.
2. Протизапальні ліки: "Квадрісол", "Рімадил". Вони накладаються на запалену ділянку після зняття чи зниження болю.
3. Курс вітамінів групи B для відновлення передачі нервових імпульсів. Протипоказані за наявності пухлин.
4. Препарат «Прозерин» для відновлення м`язового тонусу та провідності нервової системи.
5. Препарати «Фервістім», «Фервітал» при супутньому ураженні шлунково-кишкового тракту. Усувають запори, відновлюють функції кишечника та сечового міхура.
6. Голковколювання та масажі допомагають для повернення рухової активності. Ці методи застосовуються лише за відсутності больового синдрому.
7. Хірургічне втручання у випадках, якщо ноги відмовили через здавлювання хребців грижею або пухлиною.

Важливо! Не рекомендується самостійно починати лікувати вихованця. Залежно від природи захворювання ветеринар повинен призначити індивідуальну терапію.

Ампутація кінцівки у собак

Ампутувати лапу доводиться після сильних травм, внаслідок яких відбулося розмозження тканин. Також проводиться через розвинену гангрену або остеомієліт. Лапу собаки ампутують під наркозом, вище місця розрізу накладають джгут. Шкіру та м`язи розсікають циркулярним розрізом. Після цього тканини відокремлюють від кістки, переміщують їх униз та ізолюють стерильними пов`язками.

Саму кістку розтинають хірургічною пилкою після видалення окістя. Невелику частину кісткового мозку видаляють, потім обробляють кровоточиві судини. Формується кукс, після чого на неї поміщають пов`язку.