Гіпотиреоз у собак: симптоми та лікування

Стан тварини, коли її організм страждає від зниженого рівня гормонів, називається гіпотиреозом. Гіпотиреоз у собак – негативна функція щитовидки, яка вивчена ветеринарами не до кінця. Ця недуга зустрічається не тільки у тварин, а й у людей, тому ветеринарні знання про це захворювання базуються на даних лікарів. У собак гіпотиреоз зустрічається нерідко, але погана вивченість недуги пов`язана з неповним виявленням усіх випадків, особливостей перебігу захворювання, його передумов та симптоматики. Сьогодні ми розглянемо, як виглядає і працює щитовидка у собак, які ознаки її дисфункції, а також поговоримо про методи дослідження та терапії гіпотиреозу у собак.

Стінки цих мішечків одношарові, що складаються з щільних клітин, на які впливає колоїдна речовина, відповідальна за своєчасне, правильне вироблення та розподіл гормонів. Гормони ці, пересуваючись за кровоносною системою, потрапляють до інших відділів організму. Відповідно до цієї розподільної функції, щитовидка відноситься до внутрішніх органів ендокринної системи та виробляє найважливіші гормони:

1. Трийодтиронін (Т3).
2. Тетрайодтиронін (Т4). З нього організм отримує три чверті всього йоду.

Ці гормони виконують найважливіші функції: стимулюють судинну та серцеві системи, беруть участь у широкому обмінному процесі організму, формують та розвивають тканини всіх органів, відповідаючи за проведення до них нервових імпульсів. Крім того, гормони, що виробляються щитовидкою, сприяють кращому поглинанню тканинами та органами кисню, за рахунок чого виділяється тепло. Їх недолік є патологією, що серйозно пригнічує життєдіяльність тварини.

У собак щитовидка прямо пов`язана з гіпоталамусом та гіпофізом. Нерозривний зв`язок між ними взаємний, проте вироблення залозою настільки необхідних для живої істоти гормонів неможливе без чіткої та правильної роботи інших залоз ендокринного вигляду, у зворотний бік зв`язок слабший.

Як у собаки протікає гіпотиреоз?

Ми вже з`ясували, що гіпотиреоз – це порушення роботи щитовидки, зумовлені зниженням вироблення гормонів, необхідних для всього організму. Це дуже поширена недуга для чотириногих вихованців, у ході розвитку якої синтез гормональної секреції пригнічується, уповільнюючи загальний метаболізм.

Таблиця 1. Первинний та вторинний гіпотиреоз

Недуга викликають зовнішні чинники: новоутворення близько до залози або в ній самій, дефіцит йоду в організмі, інфекційні недуги в хронічній формі. Гіпотиреоз первинного типу зустрічається у кожного другого собаки з цією недугою і добре піддається лікуванню: у 95% випадків тварина повністю відновлюється після проведеної терапіїЗахворювання пов`язане з вродженими дефектами, тривалою стероїдною терапією, неправильним раціоном, генетичною схильністю до онкології. Вторинний гіпотиреоз зазвичай вражає молодих собак, здатний зупинити ріст та розвиток цуценя чи молодого собаки. Піддається медикаментозному лікуванню гірше і потребує тривалої, частіше довічної, терапії

Вплив на організм собаки будь-якого віку правильної (і, що логічно, неправильної) роботи щитовидки величезний, саме тому гіпотиреоз супроводжує безліч симптомів.

Гіпотиреоз: симптоматика

Перераховані нами вище гормони, синтезовані щитовидкою, незамінні для метаболізму та життєдіяльності чотирилапого вихованця. Недолік і, особливо сильний дефіцит, Т3 і Т4 згубно позначається на функціонуванні абсолютно всіх систем і органів, тому симптоматика гіпотиреозу настільки багатогранна і не відрізняється специфікою - погіршується функціонування всього організму, зовнішній вигляд, страждає на психіку, змінюється поведінка вихованця.

Ветеринарні лікарі не називають конкретного симптому, що вказує на гіпотиреоз. Тим не менш, у більшості випадків недуга проявляється так: випадання вовни, часткове порушення шерстного покриву, збільшення маси тіла, що межує з ожирінням, апатична і млява поведінка собаки, навіть дуже активної раніше.

У деяких собак гіпотиреоз починається з пошкодження шерстного та шкірного покриву: проявляється ламкістю та жорсткістю вовни, проявом пігментних плям на шкірних покровах. Нерідко у собак, хворих на гіпотиреоз, спостерігається уповільнення пульсу та ритму серцевих биття, надчутливість до холоду, а особливо до протягів. Тварина, що страждає на гіпотиреоз, впадає в апатичний стан, відмовляється від спілкування з господарем та іншими собаками, втрачає ініціативу. Хворий собака втомлюється навіть після легкої прогулянки, перестає цікавитися іграшками, не реагує на команди, що спонукають до дії.

Характерна ознака – випадання шерстного покриву, облисіння в паху, пахвах, зоні носіння нашийника, на спинці та крилах носа. Вихованець, швидше за все, буде свербіти, роздираючи шкіру до почервоніння або навіть до крові. Під шерстю, що залишилася, можуть утворюватися струпи і лупа, що переходить в дерматити або себорею. Через бурхливий ріст бактерій від тварини може виходити неприємний запах, що тільки посилюється після миття або при попаданні собаки під дощ.

Ще один симптом – поява сумного, сумного вираження на мордочці вихованця, пов`язаного з тим, що передня частина голови, підборіддя та морда сильно набрякає, кути рота опускаються вниз. Нерідко гіпотиреоз супроводжує патологія видільних залоз - слинних і слізних - через що очі тварини виглядають заплаканими, посилюється слинотеча.

Собачий гіпотиреоз: провокуючі причини

Гіпотиреоз, діагностований у собаки, цілком може бути як генетично обумовленим або вродженим, так і набутим. Розглянемо два типи передумов до цієї недуги.

Таблиця 2. Чинники, які провокують гіпотиреоз у собак

1. Фізичне виснаження суки під час вагітності.
2. Аутоімунні захворювання плода.
3. Нестача гормонів у вагітної суки чи самого цуценя1. Дефіцит гормону тиреоїдного типу.
2. Онкологічні захворювання щитовидки.
3. Дисфункція гіпофіза (наприклад, через травму)

Даних про те, з яких причин виникає гіпотиреоз у собак, у ветеринарних фахівців недостатньо. Є експериментальна інформація про те, що погане харчування вагітної суки, що спровокувало надалі виснаження організму та порушення обмінних процесів, позначається і на цуценятах.

У новонароджених малюків у цьому випадку виявляється різке підвищення гормонів тиреоїдного типу. У перші ж дні після народження щитовидна залоза починає виправляти цей дисбаланс і виробляти все менше і менше гормонів, і до чотирьох-п`яти місяців дисфункція щитовидки вже очевидна - її продуктивність з вироблення потрібних гормонів втричі нижча за норму, що вважається гіпотиреозом.

Якщо говорити про спадковий характер недуги, то варто розповісти і про породну схильність до дисфункції щитовидки. Ветеринарні лікарі відзначають, що найчастіше від гіпотиреозу страждають представники великих порід:

1. Добермани.
2. Ердельтер`єри.
3. Ньюфаундленди.
4. Сенбернари.
5. Ірландські сеттери.
6. Голден-ретрівери та лабрадори.

Якщо говорити про середніх собак, то невтішна статистика з гіпотиреозу відноситься до такс і кокер-спанієлям.

Якщо говорити про інші причини, що викликають у собак гіпотиреоз, то насамперед виділяться аутоімунні захворювання, що руйнують щитовидку. По суті, гіпотиреоз - це побічна недуга, що виникає разом з іншими хворобами. До них відносять пухлини, запальні процеси, атрофію м`яких тканин гортані та щитовидки (зустрічається у онкохворих собак та тварин із зайвою вагою).

Гіпотиреоз можуть спричинити інфекційні недуги, паразитарні інвазії, тривале гормональне лікування, порушення прийому ветеринарних препаратів. Також до провокаційних недуг причин ветеринари відносять незбалансоване харчування (особливо м`ясом з неперевірених джерел, коли тварин або птицю годують гормональними речовинами).

Як діагностують недугу?

Оскільки гіпотиреоз не має яскравих специфічних ознак на ранньому етапі, існує низка аналізів, здатних виявити захворювання. Якісна рання діагностика залежить від рівня оснащеності ветеринарної клініки, а також фінансових можливостей господаря собаки.

Найточніший діагностичний метод – аналіз на гормон Т4 (тироксин вільного типу). Цей гормон синтезує тільки щитовидна залоза, і якщо дослідження крові показує його дефіцит, це вірна ознака, що вказує на гіпотиреоз.

Потрібно не забувати, що гормон Т4 має дві форми присутності у крові:

1. Форма пов`язана: Т4 приєднується до білка в кровотоку і не проникає у клітини.
2. Форма вільна: не приєднується до кров`яного білка та вільно проходить у клітинні тканини.

Вільна форма гормону має невелику кількість (у порівнянні із загальним рівнем), і саме її кількість потрібно знати для встановлення діагнозу. Якщо лабораторні дослідження показали, що в кровотоку собаки виявлено низький рівень Т4, робиться додатковий тест: внутрішньовенно собаці вводять тироксин, гормон синтетичного типу, і через шість-сім годин після ін`єкції зразок крові здається повторно.

Після того, як у кров собаки потрапив синтетичний гормон, дослідження може показати, що рівень Т4 у нормі, і це свідчення того, що у тварини справді гіпотиреоз. У ситуації, коли чотирилапий вихованець на цю недугу не страждає (а симптоматика відноситься до іншої хвороби), то після ін`єкції рівень Т4 буде далеко за межами норми, у бік серйозного підвищення.

Терапія гіпотиреозу у собак

Гіпотиреоз, хоч і неприємне, небезпечне захворювання, але добре піддається лікуванню. Найефективніший на сьогоднішній день метод терапії – це введення хворої собаки гормону синтетичного виду – левотироксину. Призначати цей препарат може лише ветеринарний лікар, оскільки дозування та періодичність введення препаратів залежить від результатів досліджень, нестачі гормону щитовидної залози, а також індивідуальних особливостей кожної тварини.

Ветеринарний лікар ґрунтуватиметься також на реакції собаки на препарати: зазвичай спочатку вводять стандартну, так би мовити, «книжкову» дозу, і через добу тварину потрібно привести до клініки, щоб знову здати аналізи. Якщо біохімічний аналіз зразка крові продемонструє, що рівень гормонів прийшов до норми, дозування закріплюють, в інших випадках – коригують.

Залежно від загального стану хвостатого пацієнта та наявності супутніх симптомів, буде призначено і підтримуючу терапію. Так, коли у пса виявляються проблеми зі шкірними покровами та вовною, зоодоктор порадить препарати для відновлення; якщо ж вихованець відреагував на недугу підвищенням ваги, власнику буде рекомендована особлива дієта.

Підбиття підсумків

Собачий гіпотиреоз – недуга, яка може супроводжувати вихованця довічно, тобто іноді невиліковна. Але при правильно підібраних препаратах і увазі господаря вихованець не відчуватиме ніякого дискомфорту і протягом усього життя буде активним, бадьорим і діяльним. Важливо регулярно привозити вихованця до клініки, щоб здавати аналізи крові для моніторингу рівня гормонів, а також не переривати терапію, призначену ветлікарем.

Відео - Гіпотиреоз собак