Симптоми та лікування риніту у собаки (чи допоможуть краплі в ніс?)
Зміст
Запальний процес на слизовій оболонці носа у собак називається ринітом.
З характеру процесу, розрізняють кілька типів:
- катаральний;
- крупозний;
- геморагічний;
- фолікулярний.
Характер хвороби
За характером перебігу хвороби виділяються два види – загострений та тривалий хронічний тип.
Форми
Залежно від того, як виникає патологія, виділяють первинну та вторинну форму.
У собак у більшості випадків розвивається катаральний тип. Захворювання залежить від пори року і найчастіше починається і прогресує в холодну пору – початок весни, кінець осені та всю зиму. Влітку зустрічається рідко.
Провокуючі фактори
Внаслідок різних дратівливих факторів на назальну слизову оболонку, посилюється активність залози, що відповідає за виділення слизу. Нормою вважається незначне зволоження внутрішньої порожнини органа нюху.
Якщо порожнина занадто суха - це ознака патології, що розвивається.
Збільшення секрету
Подібною ознакою є і збільшення секрету. Примітно, що для людини нежить не є серйозною проблемою і легко усувається, що не можна сказати про собак. Якщо симптом вчасно не усунути, ризик ускладнень та розвиток вторинної інфекції зростає, що є основою негайного втручання ветеринарного лікаря.
Виникнення хвороби поділяють з причин, що викликали патологію. Самостійна причина виникає внаслідок спонтанного стрибка температур, що є приводом для подразнення внутрішньої стінки носа. Ця стадія не вважається повноцінним захворюванням і найчастіше закінчується без лікарського втручання, проте залишати без спостереження вихованця не рекомендується, щоб не допустити розвитку ускладнень.
Хронічні фізіологічні невідповідності
Наступним провокуючим фактором виступають хронічні фізіологічні невідповідності - нежить алергічного походження, застудні захворювання, пневмонії, інфекції слизових, вірусні та бактеріальні патології. Також причиною можуть бути пошкодження дихальної системи - їдкий дим або токсичні пари, пил, сторонні предмети.
Передбачуваною причиною може стати зниження імунітету, незбалансований раціон, зокрема нестача вітамінів А, В, С, нестача мікроелементів.
Симптоми риніту
Важливу роль прояві захворювання має інкубаційний період.
- У собак він незначний, але і розвиток недуги настільки стрімкий, що лікування саме в цей період дає найбільший ефект. В результаті подразнення слизової оболонки носа, вихованець починає безперервно чхати. Під час чхання спостерігається відходження мокротиння, що називається «вологим» чханням. Активність тварини не порушена, сон та апетит зберігаються. Назальні закінчення є секретом водянисто-слизової консистенції, прозорі і без запаху. Приступи чхання повторюються після пробудження пса, і так триває деякий час. У цей період рідко відбувається прогресування хвороби, але господарям слід бути пильними і не допускати ризику ускладнень.
- Далі назальний секрет переростає в густий ексудат, що свідчить про перехід на наступну стадію захворювання. Виділення густіють, забарвлюються в жовтуватий або зеленуватий колір, рідше стають світло-коричневими, втрачають прозорість і набувають каламутності. Дихання собаки стає ротовим, внаслідок того, що закінчення підсихають і кірками закривають носові ходи. Вихованець чхає, може спостерігатися кашель, можлива задишка. Такий розвиток подій говорить про початок другої, більш тяжкої стадії патології та симптоми набувають ознак застуди або вірусу.
- Згодом із носа починає виділятися гнійний ексудат з неприємним запахом. Дихання ротом поверхневе, ніс повністю закладений, що унеможливлює їм дихати. Пес не може глибоко вдихнути, одразу починається кашель або чуються хрипи. Ніс повністю покритий засохлою кіркою. Шерсть тьмяна, в області морди склеєна. Дихання смердюче, з очей спостерігаються прозорі витікання.
- Наступна стадія вимагає негайного вживання лікувальних заходів. Гострий тип супроводжується гіпертермією тіла. Високу небезпеку для вихованця становить хронічна форма протікання. Тривалий риніт може свідчити про наявність в організмі вихованця серйозної патології.
Методи першої допомоги та лікування
Насамперед слід обмежити будь-які прогулянки вихованця на свіжому повітрі.
- У квартирі необхідно усунути можливість протягів, утеплити житло тварини.
- Меню собаки урізноманітнять їжею, багатої макроелементами, вітамінами А та Е.
- Воду дають теплу або підігріте молоко.
- Ніс рекомендовано прогрівати теплим піском або розігрітою сіллю, загорнутою в тканину.
- Щодня слід очищати ніс собаки від засохлих кірок, у міру забруднення.
- Примочки змочувати можна у теплій воді, фізіологічному розчині або розчині перекису водню з теплою водою.
- Після очищення рекомендовано застосовувати оксолінову мазь, вазелін або крем антисептичної дії.
- Шкіра, яка потріскалася, допустимо обробляти стрептоцидом у вигляді порошку.
Краплі в ніс
Як крапель або спрею можна використовувати розчин тиніна та олії ментолу для усунення пересихання слизової оболонки.
Для полегшення носового дихання капають фурацилін, максидин, ромашковий, малиновий відвар або настій із череди.
Як агресивна терапія допускається задування стрептоциду в носові ходи. Як інгаляторний метод використовують мазі, до складу яких входять: ментол, гліцерин та борна кислота. Цим складом змащують ротову порожнину тварини. Якщо лікар встановив наявність фолікулярного або крупозного риніту, рекомендовано використовувати як краплі розчин з антибіотиків.
Інгаляції
Також можна вдатися до інгаляцій з відвареної картоплі, при цьому категорично забороняється покривати собачу голову, потрібно зафіксувати собаку над парою, але без накриття. Також, починаючи лікування, необхідно застосовувати лише ветеринарні засоби.
У жодному разі не можна використовувати засоби для лікування людей.