Лікування орхіту у собаки
Зміст
Орхіт — запалення насінника не така вже й часта патологія, проте залишена поза увагою може призвести до дуже важких, незворотних наслідків.
Причини патології
Орхіти прийнято ділити через виникнення:
- Травматичний. Такий орхіт виникає при різноманітних травматичних ушкодженнях в області мошонки (забиті місця, укуси, утиски, здавлювання, надриви, порізи);
- Бактеріальні, місцевого характеру. В цьому випадку патогенна мікрофлора при запаленні будь-якого сечостатевого органу переселяється в сім`яник, і продовжує розмножуватися вже в тканинах, викликаючи запалення;
- Системні. Інфекційні хвороби, що вражають організм в цілому, та насінники у тому числі (лептоспіроз, бруцельоз).
Ознаки
Симптоми залежатимуть від того, наскільки широко зачеплені тканини насінника і якою була причина ураження.
- Якщо підвищення температури тіла собаки супроводжує не тільки орхіт, але й безліч інших захворювань, то місцева больова реакція з більш ймовірною точністю вкаже на "хворе" місце вашого вихованця.
- Пригноблення і занепокоєння, що змінюються, «інтерес» до проблемної зони неодмінно супроводжуватиме тварина.
- Проблемну зону виявити нескладно ще й тому, що собака неприродно пересуватиметься, а при гострих течіях намагатиметься відставити тазову кінцівку убік.
- При пальпації чітко виявляється больова реакція, що проявляється гострим занепокоєнням. Насінник може носити незначну, або дуже велику припухлість. Шкіра органу буває почервоніла або може мати синюшний відтінок.
- Якщо запалення ускладнене тяжкими інфекційними процесами, то насінники будуть набрякли настільки, що проявиться деконтурація («тіло» органу нагадуватиме м`яч). Без надання допомоги процес може проникнути на препуцій, і він також залучений до запального процесу. При цьому порушується відтік лімфи, що може свідчити і набряк області живота собаки.
- При хронічній течії можлива поява вогнищ абсцесу, коли гнійний ексудат накопичується в порожнинах з подальшим лізуванням тканин. Іноді абсцес проривається назовні і стан тварини полегшується. Внутрішній гнійний вилив може призвести до важкого септичного процесу.
Діагностика
Диференціювати запалення насінника від новоутворень допоможе больова реакція та підвищення температури, яких при пухлинних процесах не буває.
- В іншому збирання анамнезу, огляд та пальпація цілком можуть точно діагностувати хворобу, якщо вона не пов`язана із загальними інфекціями.
- Для того щоб переконатися, що собака не хвора на лептоспіроз або бруцельоз, необхідно здати кров у ветеринарну лабораторію.
- Після отримання висновку експертизи картина прояснюється і можна призначити повноцінне лікування.
Лікування орхіту у собаки
Орхіт необхідно лікувати системно залежно від причини патології.
Якщо причиною є інфекція загального характеру, або та, що перейшла від інших сечостатевих органів, негайно призначається терапія антибіотиками. В ідеалі необхідно здати сечу на виявлення чутливості мікрофлори до антибіотиків. Якщо такі дослідження не мають можливості, призначаються антибіотики широкого спектра дії.
- Насамперед надається перевага фторхінолонів (пефлоксацин та офлоксацин). Можна застосувати ветеринарний препарат «Офлоксацинвет 10%» у дозі 5 мл на 10 кг ваги тварини. Вводять препарат 1 раз на добу.
- Застосовні цефалоспорини (цефепім та цефуроксим). Курс лікування триває протягом 7-10 днів. Лікарські препарати вводяться внутрішньом`язово в дозі.
- При травматичних орхітах призначають знеболювальні засоби (амідопірин, анальгін) та проводять поперекову новокаїнову блокаду. Якщо процес супроводжує лихоманковий стан, призначають курс антибіотиків.
- При абсцесах показано розтин після повного визрівання з промиванням порожнини антибактеріальними розчинами. При необхідності ставиться дренаж або тканини січуться для відтоку ексудату. Курс антибіотиків призначається за перших ознак абсцесу.
- Якщо допомога тварині довго не надавалася, і процес посилився, можливо, знадобиться кастрація. Ця ж операція показана тваринам старим і тим, які не становлять племінної цінності.
Висновки
При перших ознаках орхіту не можна затягувати з візитом до лікаря та здаванням крові на заперечення лептоспірозу та бруцельозу, оскільки ці захворювання загальні для людини та тварини. Вчасно поставлений діагноз дозволить вчасно призначити правильне лікування та уникнути хірургічного втручання, а також зберегти відтворювальну функцію.