Причини та лікування облисіння у собак: облисіння навколо очей

Досить часто власники собак стикаються з проблемою облисіння у домашніх улюбленців.

Однак не завжди облисіння пов`язане із захворюваннями. Часто собака просто линяє, а якщо така ознака виявлена ​​в ранньому віці, то, швидше за все, це природна особливість конкретного цуценя.

Причини та симптоми

Демодекоз викликається паразитичним кліщем Demodex, для якого основна їжа – шкіра та пухка клітковина.

Кліщ Demodex під мікроскопом.

Характеризується сезонністю, виникає в основному навесні, влітку, на початку осені. Вихованці «середнього» віку хворіють рідко, частіше зараженню піддається молодняк до одного року та особи, яким понад десять років. Тип зараження контагіозний, від інших хворих тварин.

При демодекозі відзначається сильне свербіння. Пес починає свербіти навіть, якщо на шкірі ще нічого не видно. Далі відзначається почервоніння шкіри біля самого коріння, і через деякий час на місці гіперемії утворюються пухирі з коричневим ексудатом усередині. Ця патологія торкається не тільки очей, але й може поширюватися по всьому тілу. На місці поразки починає клаками випадати шерсть, пухирі мимоволі розкриваються. Від гнійничків виходить різкий смердючий запах. Нерідко у собаки може підніматися температура тіла.

Ювенальний блефарит (очі)

Ювенальний блефарит – це запальний процес на віках.

Якщо блефарит не лікувати, то собака може засліпнути.

Характеризується як одностороннім, і двостороннім зараженням. Може ускладнитися запаленням внутрішньої доби і кон`юнктиви. Основні симптоми:

• почервоніння віку;
• припухлість століття;
• свербіння;
• виділення слизового або гнійного характеру;
• поява кірок;
• утворення гнійників;
• алопеція.

Блефарит – патологія, яку в жодному разі не можна ігнорувати. Якщо лікування не розпочати своєчасно, для вихованця це може закінчитися сліпотою.

Мейбоміт

Мейбоміт часто плутають із звичайним ячменем, проте природа даної патології дещо відрізняється.

Мейбоміт схожий за симптомами зі звичайним ячменем.

Мейбоміт розвивається внаслідок запалення мейбомієвих залоз, що знаходяться в хрящових пластинках повік. За типом перебігу розрізняють гострий та хронічний перебіг.

Виражається симптомами, схожими на ячмінь, однак ураження при мейбоміті глибше і запальний процес локалізується в самих хрящах, що часто виражається вивертанням хворої ділянки. Повіки набряклі, запалені, з очей виділення. Собака намагається почухати, але не може, тому що будь-який дотик відгукується болем.

Алергічні реакції

При алергічній реакції спостерігаються носові закінчення.

Часто облисіння пов`язане з алергічними реакціями. Випадання вовни навколо очей, найчастіше пов`язують із лікарською алергією. При даній патології відзначається свербіж, почервоніння, можливі сльозовиділення, носові витікання. Рідше відбувається підвищення температури тіла.

Лікування облисіння

Терапевтичні заходи при демодекозі мають на увазі лікування в клініці під наглядом лікаря.

1. Першим етапом виступає усунення паразита.
2. Проводиться місцева обробка гнійного ураження, призначаються препарати, що відновлюють імунну систему, знімається інтоксикація організму.
3. Рекомендовані ліки: івермектин, дорамектин, мазі – ям, аверсектинова мазь.

Препарат Івермектин відновлює імунну систему собаки.

Блефарит

Блефарит усувається шляхом видалення очних виділень із застосуванням стерильного розчину, теплих компресів. Використовують антибактеріальну терапію у вигляді крапель або мазей, протипаразитарні засоби. Іноді може виникати потреба у хірургічному втручанні. Оперативно усувають розвинені очні аномалії або ущільнення. Допускається застосовувати імунодепресанти.

У собаки блефарит.

Мейбоміт

Лікування мейбоміту має починатися за допомогою для прискореного дозрівання гнійника. Для цього слід тварині прикладати гарячі компреси доти, доки не настане дозрівання. Далі здійснюють розтин. Дезінфікують місце розтину, голку, якою проводитиметься маніпуляція та обережно розкривають. Дати можливість витекти гнійному ексудату, можна трохи натиснути. Одразу після операції необхідно змастити рану антисептичною маззю. Рекомендовано використовувати еритроміцинову мазь.

Після операції слід використовувати мазь Ерітроміцин.

Лікарська алергія

Лікарську алергію усувають шляхом припинення прийому лікарських засобів.

Якщо тварині в даний момент життєво необхідно приймати ліки, слід шукати допустимі аналоги. Можна використовувати антигістамінні препарати – супрастин, екзекан у вигляді цукрових кубиків. Якщо існує хоч найменша можливість припинити прийом ліків на даний момент, слід зробити це негайно.

Супрастин є антигістамінним препаратом.

Профілактика

Щодо профілактичних заходів можна виділити кілька важливих моментів.

Потрібно регулярно обробляти приміщення, де мешкає собака.

• В обов`язковому порядку тварина слідує утримувати в чистоті.
• Регулярно проводити санітарну обробку приміщень, місця лежки або будки собаки.
• Стежити за станом шерстного покриву.
• Уникати місць, де можуть бути комахи, запобігати сумнівним контактам з іншими тваринами.
• Вчасно проводити вакцинацію, дегельмінтизацію.
• Усунути доступ до лакофарбових виробів або побутової хімії.
• Ні в якому разі не займатися самостійним лікуванням.
• Усі призначення мають бути прописані лікарем.

Відео про алопецію у собак