Які симптоми говорять про ентерит у кішки та як його лікувати?

Бактеріальний зазвичай розвивається як вторинне захворювання на тлі сальмонельозу, туберкульозу, інших інфекційних хвороб, механічного пошкодження чи отруєння.

Вірусний ентерит у кішок буває трьох видів:

• коронавірусний - уражається поверхневий шар оболонок кишечника, відрізняється відсутністю температури. Захворілі на цей вид ентериту найлегше одужують. Кішка стане носієм збудників захворювання і становить небезпеку для інших особин.
• ротавірусний - частіше буває у кошенят. Якщо лікування кошеня розпочати вчасно, за перших симптомів, хвороба відступає.
• парвовірусний – найнебезпечніший вид, який не завжди виліковується. Багатьом це захворювання відоме як «чумка». Небезпека в тому, що відбувається загальна інтоксикація організму, зневоднення, зниження лейкоцитів та серйозна поразка шлунково-кишкового тракту. Після одужання кішка залишається заразною для своїх родичів до півроку.

Жоден з видів котячого ентериту небезпечний для людей.

Вірусний ентерит проходить у гострій формі, а бактеріальний частіше у хронічній. При хронічному перебігу хвороби запалюється товстий кишечник.

Причини захворювання

Вірусний ентерит передається від однієї кішки до іншої через загальний корм, через фекалії при користуванні спільним туалетом, або забруднившись під час прогулянки на вулиці. Кішка може заразити кошенят внутрішньоутробно, або ж під час годування. Брудне взуття, в якому господар приходить з вулиці, теж може бути джерелом зараження. Імовірність передачі захворювання повітряно-краплинним шляхом є при дуже близькому контакті, тому допускати спілкування здорової тварини з хворою не можна в жодному разі.

Причиною бактеріального ентериту найчастіше є отруєння, неякісний корм, гельмінти, які ушкоджують кишечник і роблять його вразливим для бактерій.

Як розпізнати недугу?

При появі наступних симптомів необхідно звернутися до лікаря:

• діарея, за якої у фекаліях можна побачити неперетравлені шматочки їжі, слиз або кров;
• коліки - виявляються в тому, що кішка змінює положення тіла, переходить з місця на місце, при цьому поводиться неспокійно і раптово нявкає;
• надувся живіт, гази з неприємним запахом, постійне гучне бурчання в животі;
• при натисканні на тугий живіт стає ясно, що кішці боляче;
• білий наліт мовою;
• відмова від корму;
• запах із рота;
• блювання;
• слабкість, відсутність блиску в очах, тьмяна шерсть, байдужість до господаря;
• підвищена температура.

Наявність хоча б двох симптомів з перерахованих вище, дають привід запідозрити ентерит у кішок. Незважаючи на те, що всі симптоми схожі з ознаками отруєння, не варто ризикувати і чекати, коли у кішки чи кошенят «все саме пройде». Точний діагноз може поставити лише лікар.

Діагностика захворювання та лікування

Діагностику проводять за зовнішніми симптомами та лабораторними аналізами.

При огляді кішки лікар обов`язково попросить відповісти на запитання: чи проводили вакцинацію, чим годували кішку, чи було блювання, як часто буває рідке випорожнення, його запах і колір. Ці питання необхідні для того, щоб розрізнити - є захворювання харчовим отруєнням або це ентерит.

Якщо отруєння виключено, то беруть кров на бактеріологічний та вірусологічний посів. Тільки так можна визначити, якого виду ентерит у кішок, що важливо для призначення лікування.

Лікування проводять комплексно. Для очищення тонкого кишечника призначають глауберову сіль або рицинова олія. Для відновлення кислотно-лужного балансу в ШКТ вводять перорально розчин лимонної кислоти або соди. Який засіб застосувати призначить лікар, оскільки це залежить від того, яке запалення в даному випадку: кислотне або лужне.

Для зниження симптомів захворювання призначають препарати:

• жарознижувальні;
• протирвортні;
• антибактеріальні;
• спазмолітичні;
• в`яжучі (від діареї);
• кровоспинні (за наявності крові у фекаліях та блювотних масах).

Залежно від виду ентериту для лікування застосовують антибіотики або імуномодулятори.

Домашній догляд

У домашніх умовах необхідно забезпечити належний догляд за хворою кішкою.

Важливо дотримуватися харчового режиму. Першого дня лікування годувати тварину не можна. Це зробити нескладно, тому що кішка сама відмовиться від їжі. На другий і третій день дають рідку кашу з вівсяних пластівців, зварену на м`ясному бульйоні. Клітковина, що міститься у крупі, допомагає відновлюватися шлунку та покращує функції кишечника. На четвертий або п`ятий день потрібно нагодувати кішку м`ясним фаршем. Якщо тверду їжу вона їсти не може, змушувати не треба. Достатньо дати трохи м`ясного бульйону.

Якщо тварина зовсім відмовляється від їжі, для підтримки організму ставлять крапельниці з глюкозою.

Вода має бути у доступі в необмеженій кількості. Якщо не п`є, воду впорскують за щіку піпеткою або шприцем без голки. Роблять це маленькими порціями, але часто. Проти зневоднення допомагає Регідрон.

Місце, де знаходиться хвора кішка, має бути теплим і чистим, регулярно провітрюватися. Для одужання кішці потрібна увага та ласка господарів.

Профілактичні заходи для захисту кішки від ентериту

Щоб убезпечити кішку від зараження ентеритом, необхідно вчасно робити профілактичну вакцинацію. Вона проводиться один раз на рік.

Регулярно слід проводити обробку тварини від бліх, кліщів та гельмінтів.

Приносячи в будинок маленьких кошенят або нову кішку, необхідно влаштувати карантин на місяць.

Відповідально варто підійти до питання харчування. Кішкам протипоказані трубчасті кістки, які можуть пошкодити стінки кишечника, що призведе до захворювання. Не варто годувати недоїдками зі столу, гострою та жирною їжею.

Важливо стежити за чистотою котячого туалету. Слід регулярно проводити дезінфекцію лотка засобом, що містить хлор. Якщо в будинку кілька котів, один лоток повинен бути не більшим, ніж для двох тварин.

Приходячи з вулиці, мийте взуття, або прибирайте його в закриту шафу.

Не випускайте кішку на самовигул, а якщо вона не щеплена, то тим паче.