Симптоми набряку легенів у собак та як його лікувати

Основні структури легких, за допомогою яких здійснюється легеневе дихання, називаються альвеолами. Це своєрідні бульбашки, що відкриваються у просвіт респіраторних бронхіол. Альвеоли оточені густою мережею дрібних судин та капілярів – кінцевих відгалужень артеріальної системи.

При набряку легень, з різних причин легеневі судини переповнюються кров`ю, через що відбувається виділення її рідкої частини - плазми поза. Наповнені рідиною альвеоли не можуть здійснювати нормальний газообмін. Легеневий подих стає недостатнім, а потім повністю припиняється. Процес цей має висхідний напрямок, тому погіршення стану здоров`я пса йде поступово.

Причини хвороби

У собак розрізняють два різновиди набряку легень:

1. Гідростатичний набряк супроводжує захворювання серцево-судинної системи.
2. Мембранозний набряк має причину впливу токсинів.

Гідростатичні набряки можуть мати два механізми розвитку:

• Великий обсяг крові в судинах стає причиною того, що її тиск значно підвищується. Проникність судинних стін збільшується. В результаті рідка частина крові виходить в інтерстиціальний (позаклітинний) простір, а потім заповнює альвеоли.
• Низький онкотичний тиск крові (тиск білкової складової крові - плазми), що виникає через недостатнє вміст білка, створює велику різницю тисків рідин, що знаходяться в судинах і в міжклітинному просторі. Фізичні закони вимагають зрівняти цю різницю. Тому частина рідини проходить крізь стінки судин, заповнюючи інтерстиціальні простори.

Набряк мембранозного типу має в основі пошкодження стінок (мембран) судин внаслідок впливу зовнішніх отруйних речовин або аутотоксинів. В результаті рідина виходить у міжклітинний простір через порушені стінки судин.

Кардіогенний та некардіогенний набряк

У собак це захворювання може мати різні причини. Від них залежить, за яким типом протікає захворювання. Усього їх два: кардіогенний та некардіогенний.

Кардіогенний набряк легенів у собак відбувається набагато частіше. Його можна віднести до гідростатичного типу. Провокуючі фактори такі:

• серцева недостатність (вроджена чи набута);
• гіпертонія;
• закупорка тромбом легеневої артерії.

Некардіогенний тип набряку може бути як гідростатичними, так і мембранозними.

Гідростатичний тип розвивається в тому випадку, якщо собака має патології, при яких білок крові знижений, а саме:

• цироз печінки;
• захворювання нирок;
• раціон, бідний білками.

Поширена причина гідростатичних набряків – неконтрольоване використання сечогінних препаратів (Фуросеміда).

До розвитку мембранозного набряку можуть призвести будь-які патології та травми, що супроводжуються сильною інтоксикацією організму:

• укуси змій та отруйних комах;
• сепсис;
• інфекційні захворювання;
• алергічні та аутоалергічні реакції;
• ураження електричним струмом;
• тепловий або сонячний удар.

Причиною можуть також бути травми та механічні пошкодження грудної клітки, що ведуть до плевритів або пневмотораксу.

Симптоми недуги

Набряк легенів може мати у собак симптоми гострої або затяжної течії, але починається він завжди однаково: пригнічений стан та ознаки нестачі повітря. Характерні такі особливості поведінки:

• поява задишки, набухання вен;
• вимушена поза з широко розставленими лапами, витягнутою шиєю та відкритою пащею;
• у тому випадку, якщо сили залишають тварину, вона лягає на бік;
• переривчасте дихання - напружені вдихи, хриплі видихи;
• сухий кашель;
• бліді або синюшні слизові оболонки губ та носа.

У тяжких випадках із ротової порожнини виділяється піна рожевого кольору. При прослуховуванні легень ясно чути вологі хрипи.

Тривалий брак повітря призводить до того, що собака впадає в гіпоксичний стан, зумовлений недоліком кисню та поживних речовин - гіпоксичну кому. Це тяжкий стан, про ознаки якого судять з пригнічення свідомості, м`язових судом, парезів або паралічів, гіпертермії.

Діагностика хвороби

Основні методи діагностики при захворюваннях органів дихальної системи такі:

1. Аускультація легень та серця. Про захворювання свідчить жорстке дихання, наявність вологих хрипів.
2. Загальний аналіз крові дозволяє побачити велику кількість лейкоцитарних клітин у крові, що свідчать про наявність запального процесу чи пухлин.
3. Рентгенографія легень у двох площинах. Для легеневого набряку характерна знижена прозорість легеневої тканини, чітко видно посилений легеневий малюнок.
4. Вимірювання пульсу. При захворюваннях легень - пульс прискорений ниткоподібний.
5. Вимірювання артеріального тиску. Підвищений тиск може свідчити про гідростатичний набряк.

Невідкладна допомога

Невідкладна допомога, яку господар може надати собаці з підозрою на набряк легенів, полягає в тому, щоб якомога швидше доставити тварину до кабінету ветеринара. Зробити це потрібно правильно, щоб не погіршити стан хворого. Нести тварину необхідно в положенні на боці, так, щоб його дихальні шляхи не були затиснуті.

Слід вчасно прибирати піну, що накопичилася, щоб вона не заважала подиху. Під час поїздки рекомендується провітрювати салон автомобіля. Потрібно постаратися заспокоїти тварину.

Лікування захворювання

Лікування тяжкої патології легень має здійснюватися в умовах ветеринарної клініки. Методика терапії вибирається лікарем і залежить від стану собаки, та наявності супутніх патологій.

Якщо тварина перебуває в критичному стані, проводять інтенсивну терапію, поміщаючи тварину в кисневу камеру або призначаючи кисневі інгаляції. Це допоможе зняти напад.

Після покращення стану проводиться комплексна медикаментозна терапія. У ході неї легені звільняються від зайвої кількості рідини, стабілізується діяльність серця та легень, покращується стан нервової системи. Призначаються такі препарати:

• діуретичні засоби (Діакарб, Фуросемід, Верошпірон) - вони усувають набряк, виводячи зайву рідину з тканин;
• антигістамінні та протинабрякові препарати (Дімедрол, Супрастин, Тавегіл) - знімають набряк, усувають алергію;
• гормональні засоби, глюкокортикоїди (Преднізолон, Гідрокортизон) - застосовують у більш серйозних випадках;
• заспокійливі препарати (ацепромазин) - стабілізують стан нервової системи, усувають наслідки стресу у собак;
• вазодилататори та бронхолітики (Нітрогліцерин, Бронхолітин) - нормалізують роботу серця та дихальної системи.
• препарати, що стимулюють серцеву діяльність (Кордіамін, Кофеїн) - призначають за наявності серцевої недостатності.

Хорошим засобом для лікування гідростатичного набряку є кровопускання.

Після стабілізації стану собака виписується додому. У період реабілітації важливо забезпечити їй найсприятливіші умови для відновлення. Як організувати її спосіб життя підкаже лікар. Важливо виконати такі умови:

• максимально обмежити фізичні навантаження;
• проводити рекомендовану терапію;
• ретельно підбирати лікувальний раціон;
• захистити тварину від впливу стресів.

Профілактичні заходи

Профілактика набряків легенів полягає у хорошому догляді. Особливої ​​уваги вимагають собаки, які живуть із схильністю до хвороб серцево-судинної системи.

Уникнути небезпечного стану допоможуть такі заходи:

• складання повноцінного раціону, багатого мікроелементами та вітамінами;
• надання достатньої кількості відпочинку, особливо для собак, що зазнають важких фізичних навантажень;
• проведення періодичних оглядів у ветеринарного лікаря.

Господар обов`язково повинен знати, якими є способи надання першої медичної допомоги при отëку легень, що допомагають зберегти тварині життя. У домашній аптечці завжди повинні бути присутні препарати, необхідні для проведення первинних реанімаційних заходів.

Набряк легень має сприятливий прогноз у собак у тому випадку, якщо вдасться усунути його причину. Хронічний процес загрожує постійними рецидивами та вимагає від власника невсипущої уваги до свого вихованця.