Симптоми чорного акантозу у собак та як його лікувати

Первинна форма акантозу

Вражає виключно такс, причому незалежно від їхньої статевої приналежності чи віку. Найчастіше перші симптоми виникають у молодих особин, які ще не встигли досягти і року життя. Цей фактор наводить фахівців на думку, що причина чорного акантозу лежить у обтяженій спадковості. В інших випадках явище «слонової шкіри» може бути пов`язане з різними порушеннями в роботі ендокринної системи або нирок.

Вторинна форма

Нею можуть страждати собаки будь-яких порід, але особливу вразливість мають гладкошерсті представники сімейства. При цьому огрубіння шкірного покриву виступає «фоновим» симптомом будь-якої основної недуги. До найпоширеніших причин відносять:

1. Новоутворення з онкологічною етіологією.
2. Патології внутрішніх органів улюбленця.
3. Запальні процеси, що зачіпають сечостатеву систему.
4. Дисфункції у роботі щитовидної залози.
5. Інтенсивні та регулярні стреси, які відчуває пес.
6. Надмірне ожиріння та погана екологія.
7. Недоброякісні промислові корми та мізерний раціон.

Псевдоакантоз

У ветеринарії цим терміном позначають різні хронічні або набуті проблеми зі шкірою у собаки, які своїми симптомами є абсолютно ідентичними з акантозом. Їх провокують такі фактори, як алергічні реакції, дерматити, збої в роботі ендокринної системи, переважання в меню собаки жирної їжі та надто незначне фізичне навантаження.

Симптоматика захворювання

Клінічні симптоми для всіх трьох форм патології дуже схожі. Спочатку недуга дислокується тільки в районі пахв, але згодом вона вражає і такі ділянки тіла, як:

• вушні раковини псів;
• складки шийного відділу;
• область навколо пупка собаки;
• ліктьові та колінні згини;
• пахові складки та область між сідницями.

Основною ознакою акантозу виступає значне ущільнення та почорніння шкірного покриву у місці поразки. Причому спочатку шкірний покрив набуває швидше синюшного відтінку, ніж повноцінного чорного кольору. Згодом шкіра стає все грубіше і грубіше, на ній значно збільшується кількість складок та невеликих наростів.

У зоні локалізації повністю випадає шерсть, від вихованця починає виходити неприємний запах. На спроби власника промацати уражене місце пес може реагувати гарчанням, оскільки дотики викликають у нього хворобливі відчуття. Причому подібний ефект виникає лише при вторинній формі недуги, первинний акантоз не завдає ніякого занепокоєння хворому вихованцю.

Діагностика захворювання

Чорний акантоз діагностується досить легко, тому що всі його симптоми видно неозброєним поглядом. Проте власнику не варто розслаблятися, якщо навіть недуга визначена, то потрібно ще й з`ясувати причину, яка призвела до неї. Для цього лікарі проводять такі процедури, як:

1. Зішкріб, взятий з ураженої ділянки шкіри собаки. Суть методу в тому, щоб виключити можливість демодекозу, захворювання з паразитарною етіологією, що має схожі ознаки.
2. Наявність в організмі бактерій допоможуть визначити висів та мазок на предмет поживних середовищ.
3. Якщо собака літня, то їй може знадобитися УЗД внутрішніх органів та проба на наявність шкірної алергії.
4. В окремих випадках собаці наказана біопсія, з її допомогою лікар зможе визначити, чи не лежить в основі недуги себорея або якась із інфекцій, що переноситься кліщами.

Лікування хвороби

Слід відразу обмовитися, що лікування акантозу у собак у первинній його формі не дає жодного ефекту. Єдине, що можна зробити в даній ситуації, це лише послабити прояв симптомів. Після огляду пацієнта, що гавкає, ветеринар призначить йому медикаментозну терапію, що складається з гормональних препаратів, різних мазей і присипок, які наносяться зовнішньо. Якщо первинний акантоз не прогресує на інші частини тіла вихованця, то лікувати його не обов`язково, хоча консультація фахівця ніколи не буває зайвою.

Початкову стадію патології можна лікувати в домашніх умовах. Для цього застосовуються шампуні з протимікробним ефектом (наприклад, «Доктор» або «Етидерм»), антигістамінні засоби, що дозволяють полегшити напади сверблячки (Клемастин, Ципрогептадин), а також препарати у складі в яких наявні глюкокортикоїди (позбавляють. Крім цього, можна давати вихованцю легкі седативні засоби для заспокоєння нервової системи.

У разі неухильного розширення осередкової плями, фахівці рекомендують використовувати сильніші медикаменти: регулярні ін`єкції вітаміну Е, шампуні проти себореї, мелатонін та стероїдні гормони протягом семи днів. Зі засобів зовнішнього застосування особливою ефективністю відрізняються: сірка, дьоготь та мазі, у складі яких є вітамін А.

Вторинна форма захворювання лікується усуненням фактора, що її спровокував. Терапевтична схема повністю залежить від характеру шкідливої ​​причини. На щастя, дана форма патології повністю виліковна і не залишає після себе жодних наслідків. Прогноз на абсолютне лікування можливий, якщо хвороба не була запущена, а власник правильно виконав усі приписи лікаря.

Насамкінець хочеться сказати, що «слонова шкіра» не стільки небезпечна, скільки неприємна болячка, яку краще повністю уникнути, ніж лікувати. Фахівці рекомендують стерилізувати і каструвати тих особин, що схильні до акантозу, щоб вони не передавали обтяжені гени своєму можливому потомству. Також потрібно стежити за раціоном собаки, збагачувати його вітамінами та мінералами, а також намагатися не балувати тварину солодощами.