Симптоми рахіту у кошенят і як його лікувати

При натуральному способі годівлі часто не береться до уваги те, що м`ясо, лівер та інші продукти, що становлять раціон тварин, містять недостатню кількість кальцію, вітаміну D, фосфору. Адже це основний фактор, що призводить до вторинного типу рахіту, а також остеопорозу у кішок.

Погана мінералізація кісткової тканини у молодих котів стає причиною її надмірної резорбції (руйнування) у зрілих вихованців. Це порушення веде до підвищеної ламкості кісток, остеомієліту та інших патологій.

Ось чому господарям необхідно пам`ятати, що вміст кальцію, фосфору та вітаміну D у раціоні їх улюбленців має бути ідеальним або прагнути цієї величини. Хороше вирішення цієї проблеми - перехід на професійні корми преміум та супер-преміум класу. Особливо це важливо для кошенят та вагітних кішок.

Причини хвороби

Рахіт у кошенят буває двох типів: первинний (або вроджений) та вторинний (придбаний). Головним фактором, що збільшує ймовірність появи вродженого рахіту, є неправильний та недостатній догляд за кішкою під час вагітності.

Вторинний рахіт виникає в тому випадку, коли допускаються грубі помилки харчування та догляду за ними. Він може розвиватися як ускладнення хронічних захворювань органів шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок або щитовидної залози.

Основною причиною рахіту є ендогенний (вроджений) дефіцит вітаміну D, а також його недостатній екзогенний (пов`язаний із зовнішніми причинами) синтез. Крім того, причинами хвороби може бути дисбаланс кальцію, фосфатів та інших остеогенних (що беруть участь у будівництві кісткової тканини) макро- та мікроелементів.

Чинники, що провокують первинний рахіт

Основні фактори, що провокують уроджений рахіт, такі:

1. Нестача в організмі вагітної кішки амінокислоти таурину. Це веде до порушення розвитку кісткового скелета плода.
2. Недостатнє вживання білкової їжі під час вагітності може призводити до патологій внутрішньоутробного розвитку ембріонів.
3. Нестача в організмі мами вітамінів А, Е, D, С, а також мікроелементів кальцію, фосфору та магнію – основні причини рахіту у новонароджених особин.
4. Часті в`язки (більше одного разу на рік) негативно впливають на організм тварини, виснажуючи її. Це призводить до народження ослабленого і хворого потомства.
5. Великий вплив на появу вродженого рахіту має неправильний підбір пар під час в`язок (зокрема, споріднене схрещування).
6. Участь у в`язках кішок з явними проблемами здоров`я: виснажених, з генетичними патологіями або наявністю зайвої ваги також дають високий ризик уродженого рахіту та інших захворювань.
7. Рання в`язка вкрай небажана з цієї причини.

Чинники, що провокують вторинний рахіт

Основні фактори, що провокують вторинний рахіт, такі:

1. Порушення умов догляду та утримання кошенят та молодих тварин. До них відносяться: вміст в умовах нестачі сонячного світла, надзвичайної вологості та задухи.
2. Вирощування малюків не материнським молоком, а замінниками. Це провокує збій метаболізму, формуючи низький імунітет та закладаючи майбутні проблеми зі здоров`ям (включаючи рахіт).
3. Ранній перехід із молочного вигодовування на тверду їжу теж небажаний.
4. Незбалансований раціон кошеня та відсутність вітамінно-мінеральних добавок (куди входить і вітамін Д) при переході на дорослу їжу часто ведуть до рахіту.
5. Захворювання шлунково-кишкового тракту, при яких порушується процес всмоктування поживних речовин через стінки кишечника, патології нирок, порушення роботи ендокринних залоз – все це провокує розвиток рахіту у кошенят та остеопорозу у дорослих особин.

Особи, що становлять групу ризику

Захворювання схильні до кішок великих і змішаних порід, особливо в тому випадку, якщо процес розведення йде з порушеннями: недотримання оптимальних термінів в`язки позбавляє організм кішки можливості повністю відновитися.

Перші ознаки хвороби зазвичай з`являються у кошенят у віці з нуля до півроку. До групи ризику входять кошенята, народжені від бездомних кішок, вигодовані штучно, а також ті, чий день народження припав на весну чи зиму.

Основні симптоми

Перші симптоми рахіту дають про себе знати в період стрімкого зростання кісткового скелета та розвитку внутрішніх органів та систем. Починається все з відставання у розвитку. Рахітичні кошенята мають дрібніші розміри. Їм властива нетовариство, прагнення перебувати у спокої, відставання умовних реакцій. Болісні зміни організму на цій стадії ще оборотні, добре піддаються корекції. Початковий етап рахіту можна вилікувати.

Наступний етап хвороби називається стадією розпалу і включає наступні симптоми:

• збільшені у розмірі суглоби;
• викривлені трубчасті кістки;
• провисла спина і великий живіт (як свідчення зниженого тонусу м`язової тканини);
• проблеми зі зростанням зубів;
• хода, що хитається.

Такі зміни складніше піддаються корекції. Наслідки хвороби часто залишаються з твариною на все життя.

Завершальний ступінь перебігу рахіту - хворобливі зміни внутрішніх органів та систем. Найбільш страждають шлунково-кишковий тракт, дихальна та нервова системи. Про це свідчать часті проноси, хронічна задишка, кашель. Можуть приєднатися судоми та проблеми з координацією рухів. Цей стан загрожує життю малюка, якщо лікування запізнюватиметься.

Методи діагностики

Основні заходи, спрямовані на підтвердження чи виключення діагнозу «рахіт» такі:

1. Біохімічний аналіз крові дозволяє визначити вміст у ній кальцію та фосфору, на підставі чого робиться висновок про наявність передумов до захворювання на рахіт. При біохімічному дослідженні котячої сечі, про рахіт свідчить гіпераміноацидурія (порушення обміну амінокислот у нирках), гіперфосфатурія (підвищена присутність в осаді сечі фосфатів), гіпокальціурія (патологічно знижений вміст кальцію в сечі).
2. Рентгенологічне дослідження хребта та трубчастих кісток дає можливість побачити малу щільність кісткової тканини, деформацію грудної клітки, викривлення кісток, потовщення кісток ребер на кінцях. Це пряма вказівка ​​на те, що тварина хвора.

Необхідна також диференціальна діагностика, оскільки симптоми рахіту можуть бути схожі на ознаки гіперпаратиреозу – ендокринної патології, в основі якої лежить надлишкова продукція паратгормону паращитовидними залозами. Захворювання також потрібно диференціювати з ВКГ (вторинний кормовий гіперпаратиреоз) - хибним рахітом, причини якого криються в неправильному годуванні кошеня.

Лікування захворювання

Тактика лікування при рахіті полягає у вирішенні наступних завдань:

• насичення організму кальцієм та фосфором;
• усунення гіповітамінозу;
• відновлення роботи уражених органів та систем;
• усунення недоліків годівлі та догляду, балансування раціону.

Найбільш ефективні такі методи терапії:

1. Внутрішньовенні ін`єкції препаратів кальцію.
2. Призначення та тривалий прийом риб`ячого жиру, багатого на вітамін D.
3. Прийом лікарських засобів, що підтримують роботу серця (кордіамін, препарати магнію).
4. При порушенні функції шлунково-кишкового тракту, при частих проносах призначають ферментні препарати, обволікаючі засоби, а також пробіотики та пребіотики, що нормалізують роботу кишечника.
5. Кішку переводять на спеціалізовані та лікувальні корми преміум-класу, що усувають дефіцит вітамінних та мінеральних засобів.
6. При натуральному харчуванні особливу увагу звертають на наявність у раціоні яловичого або курячого м`яса, молочнокислих продуктів (особливо сиру), варених та свіжих овочів.
7. Ефективна фізіотерапія. Лікувальний масаж покращує порушену трофіку тканин та циркуляцію рідин в організмі, а опромінення кварцовою лампою насичує організм вітаміном D через шкірні покриви.
8. Фізичні навантаження і хороша рухова активність допомагають гарному засвоєнню і насичення тканин недостатнім мінеральним елементом.

Наслідки хвороби

Якщо адекватне лікування рахіту не буде проведено вчасно, то на кошеня чекають важкі наслідки, іноді несумісні з життям:

• сильна деформація кісток веде до інвалідизації тварини;
• запалення суглобів стає причиною сильного болю;
• порушення у роботі внутрішніх органів проявляється відсутністю засвоюваності їжі, судомами, проблемами з диханням;
• виснаження поступово досягає крайнього ступеня, болісні зміни організму наростають.

Профілактика недуги

Щоб не довелося лікувати рахіт у кошеня, господареві необхідно здійснювати постійну профілактику. Адже хвороба може загрожувати тваринам будь-якого віку за неправильного догляду. Основні заходи щодо попередження рахіту такі:

• збалансоване харчування котів;
• додаткове призначення вітамінів та мікроелементів, що беруть участь у формуванні та підтримці здоров`я кісткового апарату;
• своєчасне здійснення планових вакцинацій;
• грамотний підхід до складання раціону (особливо при використанні натурального харчування) за участю ветеринара;
• забезпечення кошенят прогулянками на свіжому повітрі, фізичними навантаженнями.

Дуже важливо приділяти велику увагу догляду вагітної кішки, правильно годувати її. Тільки в цьому випадку можна сподіватися на отримання від неї здорового та повноцінного потомства.