Чим небезпечний ендометрит у кішки та як його лікувати

Крім того, ендометрит відрізняється за видом запалення:

• Катаральний (слизовий) ендометрит. Інфекція локалізується лише на поверхневому шарі ендометрію. Запальний процес супроводжується виділенням слизового ексудату прозорого кольору.
• Гнійний ендометрит. Він зачіпає вже глибші шари слизової оболонки матки. Характеризується гнійними виділеннями з неприємним запахом. Захворювання протікає з інтоксикацією та підвищенням температури тіла.
• Фібринозний ендометрит. Супроводжується виділенням жовто-бурого ексудату, який містить багато фібрину – особливого прозорого білка, розчиненого у плазмі крові.
• Післяпологовий некротичний метрит. Інфекція захоплює глибокі тканини матки, у яких з`являються некротичні ділянки.
• Післяпологовий гангренозний метрит. Дуже тяжке післяпологове захворювання, при якому розпадаються тканини матки.

Причини захворювання

Основними збудниками ендометриту є умовно-патогенні мікроорганізми, аеробні та анаеробні бактерії, які у звичайних умовах присутні у мікрофлорі зовнішніх статевих органів кішки. Це можуть бути стафілококи, стрептококи, кишкова паличка та деякі інші.

Зараження відбувається в основному механічним шляхом. А провокують його такі фактори:

• післяпологові ускладнення;
• гормональний дисбаланс;
• низька опірність організму.

Післяпологові ускладнення

Це найчастіша причина захворювання. Сюди відносяться затримання посліду, післяпологова атонія матки, післяпологовий вульвіт та вагініт (поширення інфекції із зовнішніх статевих органів).

Гормональний дисбаланс

Гормональний шлях зараження у молодих кішок пов`язаний із виділенням під час течки гормону прогестерону при одночасному рефлекторному потовщенні ендометрію. У той час, коли котячий організм готується до запліднення та виношування потомства, її матка стає дуже вразливою до різноманітних інфекцій. Ексудат, що виробляється нею в цей час, легко інфікується хвороботворною мікрофлорою. Стан посилюється тим, що до патогенних мікроорганізмів немає доступу до лейкоцитів. Це означає, що імунна система не може виконати свою захисну функцію.

У літніх кішок є ймовірність виникнення ендометриту в хронічній формі через віковий гормональний дисбаланс.

Ще однією причиною ендометриту стає часте застосування гормональних препаратів, що знижують сексуальну активність кішки.

Низька опірність організму

Інфекція може потрапити в порожнину матки ендогенним (внутрішнім) шляхом, проникаючи з уже інфікованих органів. Ослаблений організм є відкритими воротами для інфекції. Цьому сприяють незбалансований раціон, гіподинамія, надмірна вага, погані умови утримання.

Ендометрит може виникнути і як ускладнення захворювань, що передаються статевим шляхом (хламідіоз).

Групу ризику захворювання складають особини, у віці після 5 років, кішки з ускладненою спадковістю (доведено, що хвороба часто передається від матері до дочки), а також тварини, що ведуть вуличний спосіб життя.

Симптоми захворювання

Характер запального процесу в матці визначає вираженість тих чи інших проявів хвороби.

Ознаки гострого ендометриту

Інкубаційний період може тривати від двох до п`яти діб. Гострий початок, насамперед, відбивається на загальному стані тварини. Кішка стає млявою, апатичною, відмовляється вживати їжу. Температура тіла підвищена. Біль у животі змушує її нявкати, згинатися, приймати сидячу позу, як під час сечовипускання.

Тварина відмовляється від кошенят, не годує їх. Пальпуючи живіт, ветеринар відчуває, що він напружений, а матка значно збільшена.

У тому випадку, якщо шийка матки відкрита, запалення проявляється рясним виділенням. Про них свідчать невеликі калюжі, які тварина залишає за собою та мокра шерсть біля анального отвору. Характер виділень говорить про рівень тяжкості запалення:

• якщо запалення має катаральний характер, то виділення прозорі, без запаху;
• про гнійне запалення свідчить зеленувато-коричневий ексудат з домішкою крові та неприємним запахом.

У тому випадку, якщо шийка матки закрита, ексудат, що виділяється, поступово накопичується всередині, не маючи виходу назовні. Він всмоктується у кров, загальна інтоксикація наростає. Інфекція може піднятися сечоводом до нирок. Якщо розвинеться піометра (скупчення гнійного ексудату в порожнині матки), то велика ймовірність початку сепсису.

Ознаки хронічного ендометриту

Симптоми та лікування гострої та хронічної форм ентериту не відрізняються. Хоча при хронічній течії маткових виділень набагато менше. Ідентифікувати захворювання можна за симетричним випаданням вовни в районі хвоста, стегон та нижньої частини живота внаслідок гормональних порушень. Такий стан може тривати кілька місяців, але при зниженні імунітету є ймовірність переростання його в гостру і навіть гнійну фазу.

Діагностика

Основні діагностичні процедури – це збір анамнезу, біохімічний аналіз крові та сечі, аналізу крові на статеві гормони. Найінформативнішим методом обстеження в цій ситуації є УЗД матки та рентгенографія черевної порожнини. Беруться мазки із піхви для лабораторного дослідження з метою встановлення характеру патологічної мікрофлори.

Лікування

Раннє звернення до ветеринарної клініки дуже важливо, оскільки якщо хвороба застати на початковій стадії, то можна досягти зникнення її ознак, не вдаючись до операції. А це означає, що буде збережено не лише життя, а й репродуктивну функцію тварини. Особливо це важливо в тому випадку, якщо кішка має племінну цінність.

Консервативне лікування поєднує в собі методи загального та місцевого впливу на заражені тканини. Велике значення надається медикаментозній терапії. Основні лікувальні процедури такі:

• звільнення матки від ексудату, що містить велику кількість патогенної мікрофлори;
• для підвищення тонусу матки та покращення її кровопостачання застосовують гормони Окситоцин, Пітуїтрин та інгібітор холінестерази Прозерин;
• запальний процес знімають призначенням антимікробних препаратів (Сумамед, Метронідазол);
• якщо приєдналася грибкова інфекція, терапію доповнюють призначенням протигрибкових препаратів (Флуконазол);
• симптоми інтоксикації знімають за допомогою введення розчину Рінгера або п`ятивідсоткової глюкози;
• для підвищення імунітету призначають імуномодулятори (Ріботан, Гамавіт).

Якщо перебіг хвороби набув важкого, затяжного характеру, то медикаментозне лікування гострого ендометриту у кішок не завжди призводить до одужання. У цьому випадку показана хірургічна операція з видалення матки та яєчників - оваріогістеректомія.

Профілактика

Хороші умови утримання та уважний догляд стане кращою профілактикою ендометриту, та й інших хвороб. Насамперед слід виключити фактори, які можуть призвести до захворювання. Основні профілактичні заходи розвитку ендометриту такі:

• не давати кішці гормональні препарати, що регулюють її сексуальний потяг;
• якщо тварина немає племінної цінності, і варто мети отримання потомства, бажано стерилізувати її ще дитячому віці;
• для отримання потомства слід своєчасно в`язати тварину;
• здійснювати регулярну профілактику запальних захворювань сечостатевої системи, особливо після пологів;
• скласти повноцінний раціон, який повинен включати усі необхідні вітаміни та мікроелементи;
• постійно стежити за станом імунної системи.

Ендометрит на ранній стадії успішно лікується, і, в більшості випадків, тварина повністю відновлюється, і може виробляти здорове потомство.

У разі ускладненого перебігу та при пізно розпочатому лікуванні може розвинутися безпліддя, а у разі поширення інфекційного процесу по організму через кров прогноз може бути несприятливим.