Симптоми та лікування хламідіозу у собак (схема)

Наші улюбленці постійно піддаються різним захворюванням. Останнім часом перелік хвороб, що діагностуються у тварин, активно розширюється. За результатами наукових досліджень виявилося, що собаки теж заражаються хламідіозом. Цей факт змусить хвилюватися кожного собаківника. Адже інфекція не тільки суттєво нашкодить здоров`ю домашнього улюбленця, а й може передаватись людині. Тому варто дізнатися більш детально, що являє собою хламідіоз у собак, симптоми та лікування цієї недуги.

Основні збудники хламідіозу у собак - це хламідія абортус і хламідія псіттакі.

Але протягом останніх років їхній перелік активно збільшується. Збудник остаточно не вивчений. Адже його неможливо віднести до бактеріальних, а також вірусних життєвих форм. Він один із найнебезпечніших паразитів, що мешкають усередині клітин. Адже він здатний утворити форми, стійкі навіть до найсильніших із існуючих антибіотиків.

Небезпека

Вірус може передатися від одного собаки до іншого.

Небезпека ще й у тому, що оселившись в організмі молодої та здорової тварини, вірус тривалий час здатний себе не проявляти. Симптоми захворювання помітні лише за різкого зниження імунітету чи наявності супутніх проблем здоров`я. А поки симптоми себе не виявили, тварина поширюватиме вірусів між здоровими особами, а також людьми.

Ознаки хламідіозу

Кон`юнктивіт може бути ознакою хламідіозу.

Хламідіозу властивий поліморфізм, тобто множинність ознак. До таких відносяться:

• аборт;
• кон`юнктивіт;
• уражені верхні дихальні шляхи;
• порушення роботи травної системи;
• маленькі цуценята страждають на артрити, при яких сильно підвищується температура тіла, відчувається сильний біль у лапах.

У зв`язку з такими особливостями діагностувати захворювання у домашніх умовах неможливо.

Небезпека для людини

Особливу небезпеку захворювання становить вагітним жінкам.

Ви не тільки не дізнаєтесь, чи хворий ваш улюбленець, але й ризикуєте заразитися самі.

При передачі збудників людині повноцінні симптоми не завжди присутні, але загальний стан організму значно погіршується. Найчастіше паразити, що перекочували в людське тіло, вражають сечостатеву систему. Така форма називається генітальною. Вона особливо небезпечна для вагітних жінок, адже викликає викидень.

Шляхи зараження собаки

Шляхи зараження мають відмінності в залежності від типу збудника.

Основні шляхи передачі хламідії абортус – статевий та внутрішньовенний. У зоні ризику зараження аліментарним способом знаходяться бездомні пси і ті, що мешкають у сільських місцевостях. Адже за їх харчуванням ніхто не стежить та й їдять вони що доведеться. Тому можуть вживати м`ясо або відходи мертвих заражених тварин, плодову оболонку, абортований плід або мертвонароджений плід. У таких випадках у хворого страждає статева та система виділення сечі.

Бродячі собаки знаходяться в зоні ризику зараження.

Існує можливість заразитися повітряно-краплинним шляхом при обнюхуванні виділень і трупів заражених особин. Таку властивість мають паразити виду псіттаки. Розносять збудників цього виду у містах птиці, а найчастіше голуби. Тому під час прогулянки в парку або на вулиці собака ризикує підхопити паразита, що збуджує хламідіоз від голубів або їх випорожнення.

Хвороба може передатися від інфікованої тварини шляхом вдихання одного повітря у закритому приміщенні.

Виявляється вона не відразу і практично непомітним симптомом. Більшість власників на нього не звертають уваги. Це і дає можливість хвороби розвиватися та заражати оточуючих.

Ознаки

Оскільки збудниками хламідіозу можуть бути різні мікроорганізми, симптоми у кожному випадку теж мають незначні відмінності.

Паразити розряду пситтаки провокують захворювання очей, печінки, органів дихання, порушують роботу нервової системи. Коли вони вражають систему травлення, характерними ознаками є проноси і блювота.

Паразити розряду пситтаки викликають пронос у собаки.

У більшості випадків симптоми не видно або подібні до ознак інших недуг. Хламідіоз може бути схожим на такі хвороби:

• блефатит;
• бронхопневмонія;
• риніт;
• анорексія;
• ентерит;
• артрит.

Зустрічається поразка вух, що супроводжується гнійними отитами. Вони здебільшого закінчуються повною глухотою. Початок такої проблеми характерний підвищенням температури тіла, а також ускладненнями: парерозом кінцівок, поліневритом, менінгоенцієфалітом, міокардитом.

Вагітність

Небезпечний цей вірус для сук, особливо в період виношування потомства.

Він провокує розвиток вагінітів, ендомнритів, у вагітних – викидні, народження мертвих цуценят. Тяжким наслідком перенесеної хвороби ставати безпліддя. Господарям, які розводять породистих цуценят для продажу, такий результат завдасть значних збитків. Інфікування вірусом геніталій собак розвивається в баланопостит, простатит, уретрит, цистит. Зовнішнє їх прояв - біла рідина, що виділяється із зовнішніх статевих органів, відчуття сверблячки і набряку.

Вірус провокує викидень у вагітних собак.

При зараженні плода всередині утробу характерно поява кашлю, бронхопневмонії, сльозогінність та нагноєння очей, нетримання сечі.

Сильно ініційовані цуценят призводить до летального результату, вони гинуть у віці менше одного місяця. У дорослих тварин хламідіоз має і хронічну стадію. Такі собаки втрачають апетит, хворіють на легкі стадії кон`юнктивіту, на катари дихальних шляхів.

Основні методи лікування

Розробляючи програму лікування хламідіозу, потрібно враховувати безліч факторів: порода, загальний стан організму тварини, присутні або відсутні ускладнення захворювання. Тому лікувати собаку має лише кваліфікований ветеринар після повного обстеження.

Лікування повинен проводити лише ветеринарний лікар.

Класична терапія проводить курс процедур, використовуючи одночасно три групи протимікробних препаратів:

• макролідних антибіотиків;
• тетрациклінів;
• фторхінолів.

При першому способі лікування ветеринар призначає безперервний прийом одного з допустимих антибіотиків. Такий курс триває протягом місяця. У цей час періодично потрібно проводити повне обстеження хворого та здавати кров на аналізи. Ці дії необхідні для того, щоб визначити результативність курсу. Можлива зміна ліків, якщо показники аналізів не змінюються.

Альтернативний метод

Більш ефективним виявився альтернативний метод лікування. Він має на увазі прийом антибіотика курсом тривалістю від тижня до десяти днів. Повторюється він тричі, маючи перерви на таку саму тривалість. Після такої медикаментозної атаки повністю знищуються усі паразити.

Курс прийому антибіотиків становить від 7 до 10 днів.

Висновки

Відновлювальна терапія для кишечника необхідна собаці.

Незалежно від варіанта лікування, потрібно проводити відновлювальну терапію для кишківника собаки. Адже агресивні антибіотики вбивають її позитивну мікрофлору. Не ігноруйте такі процедури, інакше вашого улюбленця мучитимуть проблеми із травленням протягом усього життя.

Відео про хламідіоз у собак