Симптоми та лікування дископатії у собаки в домашніх умовах

Чим раніше у чотирилапого вихованця буде діагностована дископатія, тим більше шансів на повне лікування. Але що це за страшний діагноз "дископатія"? Як не пропустити захворювання та вчасно помітити його симптоми?

Дископатія призводить у собак до порушення міжхребцевих тканин. Диски перестають виконувати свої функції. Вони стають нееластичними і втрачають здатність, що амортизує.

Діагноз можна поставити при виявленні відхилень у виконанні функцій опорно-рухового апарату. У тварин може бути обмежена рухливість кінцівок, порушується гнучкість хребців. Тварина відчуває дискомфортні відчуття та біль під час ходьби або бігу на прогулянці.

Група ризику

Такси у групі ризику.

Виявляють ознаки дископатії у собак усіх порід.

Найбільш схильними до цієї хвороби вважаються такси та пекінеси, а також інші маленькі породи. У такс діагноз дископатії ставиться більш ніж у 50% випадків.

Собаки маленьких порід більше схильні до захворювання.

Дегенеративні процеси

Дегенеративні процеси у міжхребцевих дисках виникають на тлі вікових порушень водно-сольового обміну.

При цьому руйнується важлива складова міжхребцевого диска – фіброзне кільце. Від зовнішнього тиску починає відчувати дискомфорт спинний мозок. Відбувається порушення його роботи, він набрякає та змінюється провідність нервових волокон. Нервові клітини через порушений кровообіг відчувають нестачу кисню, потім відбувається їх відмирання.

За наявності у вихованця зайвої ваги проблема погіршується. Може виникнути слабкість або навіть параліч кінцівок, або собака втрачає контроль над сечовипусканням та процесом дефекації.

Проблема починає посилюватися, якщо у собаки є зайва вага.

Великі породи

Великі породи собак також страждають від проявів дископатії, але процес відбувається не так швидко і буває слабко вираженим.

У великих порід, прояв хвороби виявляється у кульгавості.

Зазвичай фіброзне кільце не повністю руйнується, але відбувається його вдавлювання всередину хребетного каналу. Тиск на спинний мозок призводить до часткових порушень нервових функцій. Помітити проблему можна по кульгавості тварини, тяжкості під час підйому по сходових маршах. Собака неохоче долає перешкоди за допомогою стрибків, намагається обійти такі перепони.

Симптоми та ознаки дископатії у собаки

Початкова стадія хвороби проходить непомітно. Жодних симптомів власник собаки може не помічати тривалий час.

• Коли процес заходить далеко і з`являється скутість рухів, виявляється, що диск вже частково втратив амортизаційні здібності і став жорстким.
• Саме на етапі скутості рухів під час ігрових прогулянок необхідно якнайшвидше показати улюбленця ветеринару.
• Прогресування призводить до порушення функцій спинного мозку.

У цей період симптоми стають добре помітними:

1. Під час пересування собака перестає нормально перебирати кінцівками, з`являється човгаюча стариків хода. Може виникнути невпевненість у рухах. Все залежить від розташування проблемного диска.
2. Порушуються рефлекси. Собака може втратити контроль над сечовипускальними та видільними процесами.
3. Втрачається чутливість кінцівок.
4. При сильному набряку спинного мозку лапи повністю відмовляють. Тварина не може самостійно піднятися та стояти.

Собака перестає відчувати лапи при сильному набряку спинного мозку.

Симптоми проблеми посилюються поступово у міру прогресування хвороби. Тому дуже важливо за перших же ознак проблеми надати своєчасну допомогу вихованцю. Якщо хворобу пустити на самоті, тварина стає інвалідом або гине.

Діагностичні обстеження

За перших підозр на дископатію необхідно терміново записатися на прийом до ветеринара. Якщо міжхребцевий диск ще не повністю деформований, інвалідності вихованця можна уникнути.

При відвідуванні ветеринарної клініки вихованцю належить пройти низку обстежень. На першому прийомі ветеринар огляне тварину та проведе неврологічний огляд. Щоб призначити адекватне лікування, необхідно виявити ступінь відхилень у роботі нервової системи.

Лікар оцінює:

1. Можливість вихованця пересуватися без допомоги господаря, стрибати, пересуватися сходовими сходами, активно рухатися.
2. Обов`язково будуть перевірені рефлекси, реакція у відповідь дозволить лікарю оцінити ступінь ураження мозку.
3. Чутливість кінцівок перевіряється затиском, який накладається на міжфаланговий шкірний простір. У нормальному стані собака повинен адекватно відреагувати: заскулити або агресивно рикнути на ветеринара, відсмикнути лапу. Якщо у собаки присутній тільки згинальний рефлекс, це означає, що нервові закінчення знаходяться у пригніченому стані.

Якщо у вихованця повністю відсутня чутливість кінцівок, відновити рухову здатність можна хірургічним шляхом. При цьому важливе значення має час звернення до фахівця. Якщо після паралізації минуло понад 12 годин, тварина навряд чи вдасться врятувати.

Рентгенівський знімок потрібний для діагностики захворювання.

Рентгенівський знімок дозволяє спеціалісту побачити набагато більше, ніж при звичайному огляді. Ступінь деформування диска по знімку не видно, але можна виключити механічну травму або інші хвороби, що мають подібну симптоматику.

Контрастна спондилографія дозволяє провести більш точну діагностику проблеми. Проведення діагностики відбувається наступним чином: під спинний мозок, а точніше його тверду оболонку вводиться контраст. За розподілом контрастної речовини вдається виявити місце розташування дегенеративного диска. Прокол проводиться в шийній або поперековій області.

Одним із сучасних діагностичних методів є Магнітно-резонансна томографія. Метод не має протипоказань, не травматичний для тварини, до того ж дозволяє якісно оцінити стан тканин хребта.

Методи лікування

Якщо хвороба у собаки виявлена ​​досить рано, немає неврологічних порушень, то може бути призначено консервативне лікування. Якщо ж у собаки помічені болі при ходьбі та знижений поріг чутливості кінцівок, починають лікування протизапальними засобами.

У період лікування собаці потрібен спокій.

Зразкова схема лікування в домашніх умовах виглядає так:

1. Тварина має бути у повному спокої.
2. Знеболюючі препарати.
3. Кортикостероїди.
4. Вітамінні препарати, що містять вітамін В.
5. Протизапальні засоби.
6. Фізіотерапевтичне лікування.

Якщо лікування не дало результатів, при цьому видно, що йде прогресування хвороби, слід підготуватися до хірургічної операції.

Реабілітація

Після видалення пошкодженої частини диска тварині призначається реабілітаційне лікування. До нього входять:

• фізичні вправи;
• фізіолікування;
• масажні процедури.

Масажні процедури призначаються після видалення пошкодженої частини диска.

Висновки

При виявленні ознак дископатії слід звернутися до ветеринару.

Не слід займатися самостійним лікуванням тварини, якщо у неї діагностована дископатія. Тільки своєчасне звернення до фахівців дозволить продовжити життя вихованцю.

Відео про дископатію у собак