Лікування мокнучої екземи у собак у домашніх умовах: причини та симптоми

Одними з перших тварин, яких приручили люди, були собаки. Вони й досі вважаються найкращими друзями для людини. Собаки не тільки охоронці та захисники житла, але й є дуже добрими та веселими істотами. Відмінною якістю цих тварин по праву вважають вірність та відданість своєму господарю. У багатьох будинках нашої країни живуть домашні тварини, здебільшого це собаки. На жаль, наші вихованці теж можуть хворіти. Тому кожних господар має бути уважним і доглядати свого друга.

Через те, що собаки мають густу шерсть, хвороба довго може бути непоміченою. Лікування цієї недуги досить тривалий і непростий процес. З цієї причини ветеринари рекомендують власникам пухнастих свійських тварин регулярно оглядати вихованця, звертатися до фахівця за будь-якого прояву відхилень від норми. Розглянемо, чому виникає мокнуча екзема.

Екзема у собаки потребує тривалого лікування.

Причини появи мокнучої екземи

Роздратування у собаки - одна з причин виникнення екземи.

Собаки піддаються цій хворобі частіше за інших вихованців. У зоні особливого ризику знаходяться собаки у віці, що мають густий підшерсток і ті породи, які мають складки.

Найчастіше причиною є роздратування певному ділянці покриву. Таке роздратування викликає бруд або пил, наявність паразитів, різні види хімічних речовин. Серед факторів, що сприяють проблемі, виділяють також тривалий вплив тепла, наприклад, відкритого вогню, біля якого часто лежить собака.

Чинники

Стрес у собаки може спровокувати розвиток недуги.

Ветеринари виділяють низку факторів, які сприяють розвитку недуги:

• брак догляду за твариною, або її надлишок;
• незбалансований раціон;
• алергія, слабкий імунітет;
• порушення гормонального тла;
• стрес;
• підвищена вологість чи сухість шкіри;
• проблеми внутрішніх органів.

Розміри рани не завжди говорять про рівень тяжкості недуги тварини. Велику пляму іноді лікувати простіше та швидше, ніж маленька ділянка.

Небезпека маленьких плям

Слід уважно переглянути собаку на наявність захворювання.

Незначні на перший погляд плями можуть легко перерости у важку чи хронічну форму.

Такі рани будуть роками надавати собаці дискомфорт і важко піддаються лікуванню. Тому важливо уважно обстежити кожну ділянку на наявність пошкоджень. Іноді причину складно визначити за зовнішніми ознаками, тоді шукати її потрібно у стані внутрішніх органів.

Хронічна форма

При хронічній формі хвороби імунітет у собаки послаблюється.

Хоча хронічна форма цієї хвороби і не сильно проявляється зовні, вона постійно прогресує.

Внаслідок цього погіршується здоров`я тварини: імунітет послаблюється, вихованців більш сприйнятливий до будь-яких інфекцій та вірусів.

Чи передається людині?

Звертаємо увагу, що ця проблема не заразна. Вона не передається від одного вихованця до іншого. Але нею не може заразитися людина при контакті з твариною.

Захворювання не заразне і людині не передається.

Симптоми та стадії

На початкових стадіях мокнучої екземи помітити її практично неможливо.

Червоні плями на шкірі з часом розростаються та з`єднуються.

Вона видно лише тоді, коли вона проявляється на ділянках тіла, що не покриті шерстю (вуха, живіт). Тому господарі помічають симптоми вже на пізніх стадіях. Як виявляється хвороба?

Першою ознакою є поодинокі маленькі червоні плями на тих ділянках шкіри, які мають невеликий вовняний покрив. Згодом вони розростаються, зливаються один з одним. Після на поверхні цих почервонінь виявляються гнійники, які лопаються або перетворюються на засохлу скоринку.

Визначення уражених областей

При мокнучій екземі собака починає часто свербіти.

Визначити області уражені хворобою можна за змінами вовни.

Спочатку буде помічено скуйовдування, потім вона стає грубіше і може зовсім випасти. При інтенсивному перебігу гнійні прищі лопаються і створюють ділянку мокрої почервонілої шкіри. Цей вид і є мокнучою екземою. При ній спостерігається, що вихованець часто свербить, адже його мучить свербіння. Також у нього випадає шерсть незалежно від пори року і сильніше ніж зазвичай.

Зовнішні та внутрішні причини

Причиною захворювання можуть бути блохи.

Різновиди хвороби визначають з причин, що її спровокували. Розрізняють зовнішні та внутрішні причини.

Форма залежить від впливу зовнішніх подразників: бруду, бліх, хімічних чи косметичних засобів, висока вологість, вплив мікробів або грибка. Але також її провокують такі внутрішні чинники: нестача, або надлишок поживних речовин, прості паразити, порушення гормонального фону, різні алергії.

Мокра та суха форми екземи

Мокру або суху форму хвороба може набувати, незалежно від причини її появи. Одна форма може перетікати в іншу, і вже майже вилікувана рана іноді знову запалюється.

Нашийний нашийник може викликати травматичну екзему.

Як наслідок травм тварини може розвинутись травматична екзема. Її провокують навіть не значні порушення або роздратування тканин: подряпини, укуси комах, необроблені відповідним чином дрібні поранення, натирання нашийником. Спровокувати її можуть обмороження чи опік.

Невропатичні проблеми зі шкірою

Луската шкіра спостерігається на хронічній стадії захворювання.

Існує ще один вид проблем шкіри – невропатична.

Вона виникає як наслідок перенесених або вроджених вегетативних хвороб. Такі висипання розташовуються симетрично, на хребті чи стегнах. Загострення настає після стресу чи нервової напруги.

Ділянка шкіри, уражена на хронічній стадії – це натягнута глянсова або огрубіла луската шкіра. Коли вона тріскається, по краях утворюються шматочки шарів клітин шкіри, що постійно відшаровуються. На пізніх стадіях спостерігається почервоніння, проступання крапель крові.

Занедбані випадки

При занедбаних випадках захворювання собака починає багато пити, але при цьому не їсть.

У занедбаних випадках у вихованця з`являються загальні симптоми нездужання:

• сильне почервоніння болячки, вона гаряча на дотик;
• тварина часто свербить;
• вживає багато рідини, не їсть;
• підвищується температура;
• слабка активність, млявість, сонливість.

Якщо вчасно не почати лікування, проблема може призвести до сумних наслідків. Рани із зовнішніх шарів переходять у внутрішні, тканини потовщуються, волоски поступово випадають, може статися повне облисіння.

Діагностика

Для виявлення причини необхідно здати кров на аналіз.

Коли Ви помітили у свого домашнього улюбленця такі симптоми, терміново приступайте до лікування. Для початку необхідно провести діагностику та з`ясувати причину. Потім визначаємо фактори, що супроводжують його розвиток, та усуваємо їх.

• При діагностуванні лікар проводить ультразвукове обстеження черевної порожнини для визначення стану внутрішніх органів.
• Здається на аналіз кров, сеча, та окремо роблять аналіз крові на алергічні реакції.
• При підозрі на харчові отруєння, додатково проводиться аналіз крові на ступінь чутливості до раціону.

Лікування

При складних випадках захворювання слід використовувати присипки.

Обробка уражених ранами місць починається ще до отримання результатів обстеження.

1. При мокрій формі використовуйте підсушуючі гіпоалергенні мазі. Добре, якщо вони будуть з ефектом регенерації.
2. У складніших випадках застосовуються присипки, мазі, які мають у складі гормони.
3. Ветеринар призначає тварині спеціальні препарати, які усувають почуття сверблячки, в окремих випадках застосовуються знеболювальні препарати.
4. Перед обробкою ран шерсть навколо них необхідно стригти, прибрати зайву рідину та омертвілі частинки тканин, обробити антисептичним засобом.
5. Найчастіше для лікування достатньо усунути причину її появи, усунути зовнішній подразник (комаха, забруднення, тісний нашийник).

Хронічні форми

Хронічні форми недуги усуваються лише під наглядом фахівця.

1. Такою твариною вводиться хлористий кальцій десяти відсотковий спеціальним курсом до п`ятнадцяти крапельниць. Їх роблять щодня або з перервою в один день.
2. До нього також додають десяти процентний бромистий натрій.
3. У такому комплексі колеться у м`язи п`яти відсоткова аскорбінова кислота. Курс становить від 15 до 20 ін`єкцій. Для відновлення клітин шкіри колеться ретинол.

Препарат Ретинол використовується як ін`єкції для відновлення шкірного покриву.

Відео про шкірні захворювання у собак

Детальніше про шкірні захворювання ми вже писали раніше.