Симптоми непрохідності кишечника у собаки та способи лікування
Зміст
Непрохідність кишечника - це одна з тих патологій у собак, при яких затримка в лікарській допомозі призводить до смерті. Первинні ознаки не завжди відразу яскраво виражені і дуже схожі з різними отруєннями. За незнанням, деякі власники собак намагаються самі допомогти вихованцю, втрачаючи при цьому дорогоцінний час і посилюючи ситуацію. Важливо знати про причини непрохідності кишечника у собаки, якими симптомами вона супроводжується, щоб, помітивши їх одразу, звернутися до лікаря.
Механічна непрохідність зустрічається найчастіше. Її причини:
- їжа, що важко перетравлюється. Це можуть бути варені або сирі кістки, жили, які собаці важко розжувати і вона ковтає їх цілком;
- велика порція їжі, яку дають собаці, що голодує тривалий час;
- сторонні предмети, які собака ковтає під час ігор, пустощів або тренування;
- скупчення в кишечнику великої кількості глистів після проведення дегельмінтизації. В основному це спостерігається у цуценят.
Механічна непрохідність виникає в основному з вини господаря. Купуючи собаку, слід ознайомитися з правилами годівлі вихованця та вивчити, що не можна включати до його раціону.
Дегельмінтизація повинна проводитися не рідше, ніж 1 раз на три місяці, навіть якщо тварина гуляє поряд з будинком і мало спілкується з родичами.
Для ігор та тренувань необхідно використовувати лише спеціальні предмети, іграшки. Камені, невеликі палиці з корою, гумові чи поролонові предмети собаці не можна давати в жодному разі.
Якщо в будинку є діти, їх іграшки повинні бути недоступні для собаки, так само, як і будь-які дрібні предмети інтер`єру та побуту.
На прогулянці вихованець повинен бути на повідку і треба стежити, щоб він не намагався проковтнути жодні предмети. Буває так, що навіть натреновані собаки, почувши предмет із привабливим запахом, забувають про всі навички та заборони, і проковтують його.
Патологічна непрохідність виникає через новоутворення у кишечнику.
Фізіологічна - це заворот кишечника або шлунка у зв`язку з активністю відразу після прийому їжі, утиск грижі, здавлювання кишок іншими органами, травма черевної порожнини.
Непрохідність кишечника може бути гострою та хронічною:
- Гостра настає раптово, розвивається стрімко, ознаки яскраво виражені. Цей вид дуже небезпечний, але у зв`язку з тим, що симптоми помітні, власники собак швидко реагують та звертаються до клініки – прогноз одужання сприятливий.
- Хронічна непрохідність відразу не виявляється і, найчастіше, пов`язана із захворюваннями органів ШКТ.
Як розпізнати недугу
Симптоми схожі з ознаками отруєння:
- слабкість, нездужання;
- відмова від їжі та води;
- блювання;
- здуття живота;
- болі в животі.
Ці ознаки з`являються найпершими. Вигулюючи тварину, слід звернути увагу, чи була дефекація під час прогулянки.
Відсутність дефекації в сукупності з блювотою, відмовою від їжі та болем у животі – основна ознака непрохідності кишечника.
Помітивши ці симптоми, слід якнайшвидше звернутися до ветклініки, встановити точний діагноз та розпочати лікування.
Без лікування стан собаки погіршуватиметься:
- підвищиться тонус м`язів живота. При цьому вихованець може намагатися витягувати задні лапи, напружуючи їх кінчики;
- у животі накопичуються гази, які дають себе знати сильним бурчанням;
- сильна відрижка, неприємний запах із пащі;
- блювота не зупиняється, у деяких випадках разом з блювотними масами може виходити кал.
На цій стадії відбувається некроз частини кишечника, його розрив, інтоксикація організму, сильне зневоднення, втрата солей та білка. На цій стадії собаку вдається врятувати не завжди.
Слід пам`ятати, що непрохідність кишечника може бути частковою. При цьому в кишці є невеликий просвіт, через який можуть виходити гази та кілька калів. Власника собаки це може ввести в оману та утримати від відвідування лікаря. Треба знати, що часткова непрохідність така ж небезпечна, як і повна.
Долікарська допомога собаці
При підозрі на непрохідність кишечника самостійно лікувати собаку не можна.
Протипоказані протиблювотні препарати, не можна давати проносні засоби від запору, змушувати насильно їсти та пити.
Для полегшення стану можна дати вихованцю спазмолітичний або знеболюючий препарат.
Слід знайти будь-яку можливість, щоб доставити тварину до ветклініки якнайшвидше. Смерть собаки при закупорці кишечника може наступити через 2-3 дні, у деяких випадках трохи пізніше.
Діагностика та лікування
Для діагностування проводять:
- пальпацію живота на виявлення ущільнень, підвищеного тонусу та хворобливих відчуттів;
- аналіз сечі та крові на визначення ступеня інтоксикації організму;
- рентгенівське дослідження;
- УЗД.
Деякі предмети, що потрапили до кишечника, не проглядаються на рентгенівських знімках. Для уточнення непрохідності та визначення місцезнаходження стороннього предмета, собаку напувають контрастною речовиною.
Після цього через певні відрізки часу роблять кілька рентгенівських знімків. На них простежується рух контрастної речовини по стравоходу, шлунку та кишечнику. Коли його просування зупиняється, можна визначити, де кишечника відбулося закупорювання.
Завдання лікаря визначити, чи можна видалити сторонній предмет без операційного втручання. Якщо є можливість, то:
- проводять промивання кишечника, вводячи у нього спеціальні препарати чи відвари трав з допомогою клізми;
- призначають ліки, які стимулюють роботу кишечника, його вводять у вигляді ін`єкції або крапельниці;
- необхідно введення фізрозчинів для відновлення водно-сольового балансу, який порушений через інтоксикацію та блювоту;
- при сильних болях потрібні знеболювальні препарати.
У деяких випадках для діагностики потрібне хірургічне втручання. Проводять операцію, за якої визначають причину закупорки, ступінь тяжкості ураження кишечника, можливі ускладнення у вигляді розривів.
Одночасно з діагностикою усувають причину непрохідності. При сильному пошкодженні та відмиранні тканин, частину кишечника видаляють.
Терапія, що відновлює
Якщо усунення причини непрохідності обійшлося без хірургічного втручання, то терапія, що відновлює, включає:
- дієту;
- спокій спочатку;
- за призначенням лікаря – спеціальні фізичні вправи та лікувальний масаж живота.
Харчування має складатися з рідкої їжі, її треба трохи підігрівати. Частота годівлі не менше 5 разів на день, порції невеликі. Добову порцію збільшують поступово.
Якщо лікування проводилося хірургічно, відновлення буде довгим. Спочатку собака повинен перебувати під наглядом лікаря, призначаються протизапальні та антибактеріальні препарати. Кілька днів тварину не годують, організм підтримують за допомогою фізрозчинів.
Профілактика
Запобігти непрохідності кишечника, яка виникає через проковтування собакою сторонніх предметів, можна декількома способами:
- суворе дресирування, під час якого вихованець повинен добре зрозуміти і запам`ятати, що підбирати предмети не можна;
- із зони доступу собаки треба прибрати всі дрібні предмети, якими вона може грати за відсутності господаря;
- якщо собака норовлива, примхлива, або не навчена, то вигулювати слід тільки на повідку і контролювати його дії;
- протипоказані варені та трубчасті кістки;
- іграшки повинні купуватися лише у спеціалізованих магазинах.
При підозрі на закупорку кишечника звернення до ветклініки має бути негайним.