Симптоми та лікування непрохідності кишечника у кішок

При кишковій патології, а саме, непрохідності органу, незалежно від причин, що її викликали, цей оборот порушується: шлунковий сік виробляється в колишньому обсязі, але всмоктуватися разом з їжею, що просувається, він вже не може.

Причини явища

У шлунку та тонкому кишечнику накопичується досить великий обсяг рідини, пов`язаний із закупоркою шляхів, який викликає у кота або кішки нудоту та блювання. При цьому відбувається зневоднення всього організму тварини та втрата життєво важливих елементів: калію та натрію. Навіть прийом води в період загострення патології має зворотний ефект – посилює блювоту та прискорює процес зневоднення. Саме від втрати рідини та необхідних елементів і гине абсолютна більшість тварин.

Непрохідність кишечника може бути спричинена:

1. Стороннім тілом, що закупорило кишки. Це варіант кишкової непрохідності, що досить часто зустрічається. Особливо такої патології схильні маленькі кошенята, які можуть ковтати нитки, фантики від цукерок, мішуру. Довгошерсті кішки, вилизуючи свою шерсть, з`їдають досить велику її кількість. Шлунок тварин не в змозі впоратися з проковтнутим, тому воно прямує в кишечник, де збирається в клубок і закупорює прохід. Деякі господарі в цей період починають давати тварині проносні препарати, що протипоказано, оскільки можливий розрив кишківника.
2. Іноді кишкова непрохідність у кішок може бути викликана глистною інвазією та кишковими паразитами. Вони збираються у велику грудку, яка також закупорює прохід, продукти їх життєдіяльності викликають у тварини сильну інтоксикацію.
3. Досить поширеною причиною розвитку кишкової непрохідності стає запор: калові маси, внаслідок різних причин, стають дуже твердими та сухими і не можуть виходити назовні природним шляхом, утворюючи своєрідну пробку, яка закупорює кишечник і не дозволяє вмісту шлунка просуватися далі. Внаслідок запору виникає отруєння організму: токсини всмоктуються через стінки кишечника, надходять у кров і поширюються по всьому організму.
4. Інвагінація та заворот кишки теж стають причиною кишкової непрохідності. Найстрашніше в даній ситуації те, що ділянка, що перетискується кишкою, не отримує достатньої кількості крові і розвивається некроз - повне відмирання тканин.
5. Іноді новоутворення в кишечнику ускладнюють прохідність вмісту шлунка. Слід знати у тому, що вони найчастіше носять злоякісний характер. Лікування проносним за наявності пухлини завдає непоправної шкоди тварині і може навіть призвести до смерті.
6. Деякі захворювання можуть викликати параліч кишечника і, як наслідок, кишкову непрохідність.

Симптоматичні прояви

Серйозна патологія – непрохідність кишечника – виявляється досить яскравими симптомами, які дозволяють швидко діагностувати захворювання та своєчасно приступити до лікування. Симптоми патології залежать від характеру та звичок тварини:

1. Деякі кішки починають активно бігати і голосно і сильно нявкати, намагаючись привернути увагу господаря до своєї проблеми. Інші ж, навпаки, стають млявими та апатичними, у них з`являється зайва сонливість.
2. У всіх випадках у тварини пропадає апетит, аж до повної відмови від їжі, навіть незважаючи на почуття голоду, що наростає. Будь-який шматок їжі, що проковтнув вихованцем, не може бути повністю перетравлений і викликає нестерпні хворобливі відчуття.
3. У тварини з`являється блювання, яке носить наростаючий характер.
4. У вихованця сильно і досить помітно збільшується живіт, до якого він не дає торкатися, тому що найменший дотик завдає йому сильних болів. При пальпації такого живота виразно відчувається напруженість та твердість, іноді можна промацати навіть сторонні предмети.
5. У тварини спостерігається підвищене газоутворення, яке ще більше роздмухує область черевної порожнини. При цьому деякі особини постійно вилизують свій живіт і катаються по підлозі, намагаючись у такий спосіб полегшити напади болю.
6. При запорі тварина страждає від неможливості полегшити кишечник, у неї спостерігається незначний стілець. При кишковій непрохідності калові маси взагалі не можуть покинути організм тварини, хоч би як вона намагалася.

Всі ці симптоми свідчать про розвиток домашнього улюбленця кишкової непрохідності, і не помітити їх досить важко. Як тільки у тварини з`являється аномальна, не властива їй поведінка, необхідно відразу ж звернутися до ветеринарної клініки, де за допомогою необхідних методів діагностики лікарі зможуть поставити правильний діагноз та призначити необхідне лікування.

Способи лікування та профілактика

При зверненні до клініки лікування починається відразу, ще до встановлення остаточного діагнозу: проводиться інфузійна терапія (крапельниці), за допомогою яких відновлюється баланс рідини та поживних речовин в організмі тварини. Здійснюється лікування протизапальними, знеболюючими препаратами та антибіотиками. У складніших випадках, коли непрохідність кишечника загрожує життю тварини, проводиться екстрене хірургічне втручання, спрямоване на видалення потерпілої частини кишечника.

Період після операції полягає у дотриманні суворої, «голодної» дієти протягом кількох днів та тривалим лікуванням медикаментозною терапією. Протягом кількох тижнів тварину поступово переводять на рідкі та напіврідкі корми, ретельно спостерігаючи за загальним станом та, особливо, за швами.

Як і будь-яке інше захворювання, непрохідність кишечника набагато простіше запобігти, ніж лікувати. Для цього існує ряд профілактичних заходів, дотримуючись яких, можна уникнути виникнення у домашнього улюбленця багатьох патологічних станів та уникнути неприємних наслідків. Найголовніше — намагатися зробити недоступними деякі досить небезпечні предмети, які тварина може проковтнути.

Особливий інтерес у котів і кішок викликають пташине пір`я, оболонки від ковбаси та сосисок, шматочки фольги і навіть звичайного паперу, гумки, нитки та маленькі мотузочки. Дуже небезпечні нитки з голкою: при їх проковтуванні можливе досить серйозне пошкодження шлунково-кишкового тракту. Окремою небезпекою є ялинкові прикраси: мішура і дощ, які теж можуть викликати розвиток патологічних процесів в організмі тварини при ковтанні.

Не варто обмежувати раціон домашнього вихованця тільки сухими кормами, які призводять до постійних запорів та здуття. Тварину слід забезпечувати достатньою кількістю рідини, а для довгошерстих порід слід купувати спеціальні добавки та корми, які допомагають виводити клубки вовни з кишечника котів. Вихованців таких порід слід постійно і ретельно вичісувати, особливо в період линяння, що зменшує ризик розвитку патології після попадання в їхній організм вовни.