Симптоми та лікування хвороби пертеса у собак

Найчастіше хворобою страждають тер`єри, шпиці, карликові пуделі та пінчери, а також інші «кишенькові» породи. Захворювання розвивається незалежно від статі тварини, по досягненню ним віку 5-8 місяців. Прогресування патології починається з погіршення кровопостачання тканин кістки та їх відмирання. Цей процес відбувається настільки швидко, що помітити проблему на початкових стадіях дуже складно. Перші ознаки спостерігаються вже тоді, коли відбувається погіршення функціональності та втрата цілісності кульшового суглоба у собак. У цьому випадку прогноз для тварини несприятливий, адже патологічні процеси в тканинах кістки необоротні. Згідно зі статистикою, ця проблема досить поширена - вона зустрічається у 20 псів із 1000.

Хвороба може торкатися тільки тазостегнових суглобів на одній або двох кінцівках.

Оскільки передбачається, що патологія передається генетично, важливо не допускати до розмноження особин з ортопедичними порушеннями. Рекомендується каструвати та стерилізувати тварин з ознаками цієї хвороби. У разі відсутності лікування у собаки розвивається параліч задніх кінцівок.

Етапи захворювання

Хвороба Легга-Пертеса протікає у собак у кілька етапів. На кожній із стадій відбуваються незворотні зміни з кульшовим суглобом, які зменшують шанси на подальше одужання пса.

Стадії розвитку хвороби:

1. Прихована - з`являються початкові зміни в кісткових тканинах стегна, вогнища некрозу кісткового мозку та губчастої речовини. На цьому етапі патологічний процес не торкається хрящових тканин, а собака не виявляє підвищеного занепокоєння. На рентгенологічному знімку можна побачити не характерні білі плями в головці кістки.
2. Імпресійний перелом - під впливом патологічного процесу головка стегна втрачає здатність витримувати навантаження, внаслідок чого відбувається підхрящовий перелом. Висота головки значно зменшується, а зазор суглоба розширюється. На цьому етапі собачка відчуває сильні болі, з`являється кульгавість. Візуально може спостерігатися скорочення однієї кінцівки.
3. Розсмоктування - відбувається поступове розбіжність некрозних ділянок із залученням здорових тканин. Контур голівки стає уривчастим, а його форма — плоскою. На даному етапі захворювання тварина відчуває сильний гострий біль при перенесенні навантаження на хворий тазостегновий суглоб, тому постійно тримає кінцівку в піднесеному стані.
4. Відновлення - етап заміщення уражених некрозом ділянок живою тканиною, але, при цьому, форма та функціональність головки суглоба не відновлюються. Болі трохи зменшуються, але покращення у функціонуванні суглоба не відбувається.
5. Кінцева – некрозні ділянки зникають, біль іде, а структура кісткових тканин відновлюється. При цьому м`язи ноги атрофовані, а головка суглоба повністю видозмінена. Через це тварина не може спиратися на хвору кінцівку.

Хвороба Легга-Кальве-Пертеса - незворотний процес, який спричиняє втрату функціональності рухового апарату. У більшості випадків, для поліпшення стану тварини, яка страждає на цю проблему, проводиться операція над ураженим тазостегновим суглобом.

Симптоми захворювання

Головні показники наявності хвороби Пертеса – зменшення рухової активності та погіршення настрою собаки. Як правило, перші ознаки патології виявляються у цуценя у віці 4-6 місяців. Під час прогулянок він може ненадовго підтискати лапу, відмовлятися бігати. З`являються слабкі болі в тазостегнових суглобах тварини, які, з часом, стають інтенсивнішими та тривалішими.

При двосторонньому ураженні суглобів головною ознакою хвороби Пертеса є кульгавість на обидві лапи. Під час ходьби тварина намагається переносити навантаження з хворих кінцівок на здорові, тому хода візуально змінюється.

Основні симптоми хвороби:

• атрофія м`язів, помітна при візуальному порівнянні двох кінцівок;
• різке підтискання лапи під час активних ігор;
• кульгавість на одну або дві кінцівки;
• погіршення настрою та фізичної активності, підвищена стомлюваність;
• тварина перестає спиратися однією з кінцівок, завжди тримає їх у піднесеному положенні;
• агресивна реакція на підвищену увагу з боку господарів та спроби оглянути лапу;
• на занедбаних стадіях захворювання на суглобі можна почути характерне похрускування.

Господарям, які виявили у своїх вихованців подібні симптоми, рекомендується терміново звернутися за допомогою до ветеринара. При цьому захворюванні у собак лікування тривале, складне і не гарантує позитивного результату.

Діагностування

Складність діагностування хвороби Пертеса полягає в тому, що симптоми даної патології нагадують ознаки інших захворювань опорно-рухового апарату: артриту, дисплазії, артрозу, бурситу, вивиху чи травмі стегна.

Методи діагностики патології:

• рентгенографічне дослідження;
• ретельний візуальний огляд.

На рентгенографічному знімку зміни у суглобах помітні дуже добре, особливо якщо вражена лише одна кінцівка. У цьому випадку ветеринар має можливість порівняти обидва суглоби, що дозволить поставити правильний діагноз хворому собаці. На пізніх стадіях захворювання незворотні зміни у кісткових тканинах стають на знімку більш вираженими.

Як правило, господарі, які уважно стежать за своїм собакою, виявляють захворювання на початкових етапах. Правильне лікування та підтримуюча терапія дозволять зберегти вихованцю повноцінну якість життя на довгі роки.

Лікування захворювання та прогноз

На початкових стадіях захворювання підходить симптоматичне лікування, яке спрямоване на полегшення стану собаки та усунення больового синдрому. Для цього призначаються анальгетики, кортикостероїди та протизапальні засоби. Варто зазначити, що одночасне застосування деяких препаратів може призвести до розвитку ускладнень, тому терапія повинна проводитись виключно під контролем ветеринару.

Найефективніший метод лікування даного захворювання – хірургічне втручання. Його проводять лише кваліфіковані фахівці, які мають відповідні знання та вміння.

У процесі операції видаляється певна ділянка стегнової кістки та хрящової тканини. За наявності у ветеринарній клініці необхідного обладнання проводиться заміна хворого суглоба на штучний, але таке лікування вимагає великих грошових витрат.

Після операції тварині доведеться пройти тривалий період відновлення. Він включає проведення заходів, спрямованих на покращення функціональності суглоба: масажів, спеціальних вправ, використання обтяжувачів тощо. Для того щоб привести в рух оперовану ногу вихованця, господарям доведеться довго і наполегливо займатися реабілітацією. В іншому випадку існує можливість того, що собака ніколи не стане на кінцівку.

Якщо хвора тварина успішно прооперована, то прогноз для неї сприятливий. Одужання вихованця багато в чому залежить від ступеня ураження суглоба, ефективності та своєчасності лікування, а також правильних реабілітаційних заходів.