Симптоми та лікування пієлонефриту у собак

Кишкова паличка є збудником захворювання.

Класифікація

За типом виникнення патологія поділяється на первинний та вторинний тип. Як правило, вторинний тип реєструється частіше, оскільки може виступати як ускладнення аденоми, МКЛ, цукрового діабету, наслідком злоякісних новоутворень у сечостатевій системі. Але також може виникнути після хірургічного втручання.

Вторинний тип патологій може виникнути після хірургічного втручання.

Класифікують захворювання відповідно до протікання на гостре, хронічне та рецидивне, що видно з відмінностей у симптоматиці. Відштовхуючись від походження, пієлонефрит розрізняють на гематогенний вид, ураганний та лімфогенний вид. Причому лімфогенний вид – досить рідкісне явище серед собак.

Форми

Від того, наскільки поширена поразка, виділяють дві форми – сегментарна та тотальна форма.

Первинна форма патології характеризується самостійністю.

При цьому для сегментарної форми характерна окрема локалізована ділянка, а для тотальної - велика область поразки. А також у цю категорію входить поділ на так звані підзони – одна сторона порушена хворобою або обидві, тобто одностороннє або двостороннє захворювання.

Первинна патологія виникає самостійно, незалежно від наявності супутніх хвороб сечовивідної системи. Вторинна патологія – наслідок інфекції органів сечостатевої системи.

Провокуючі фактори пієлонефриту

Пієлонефрит – це захворювання, яке не має конкретного збудника, проте існує ціла низка патологій, і «завдяки» їм і розвивається ця недуга.

Переохолодження є одним із факторів, що провокують пієлонефрит.

Основні провокуючі фактори:

• мікоплазма;
• кишкова паличка;
• стафілокок;
• протей;
• синьогнійна паличка;
• ентерокок;
• дисбаланс урологічної динаміки;
• переохолодження;
• закупорка сечовивідних ходів – каміння;
• вроджені аномалії сечоводу;
• гіперплазія простати;
• перевтома;
• стрес;
• отруєння.

Також повноцінною причиною можна назвати низький рівень імунітету. Тварина може бути цілком здоровою, але вроджені резистентні властивості організму досить низькі, що створює сприятливу обстановку для того, щоб «чіпляти» різні недуги.

Можливим фактором виникнення може стати травма або забій поперекового відділу. Цукровий діабет цілком здатний викликати подібні ускладнення.

Патогенез

1. Механізм розвитку патології досить простий, проте слід враховувати масу факторів. Початком хвороби вважається впровадження в орган чи органи інфекційного збудника. Відбувається це будь-яким шляхом - безпосередньо через нирки, кров, через лімфу. Далі починається стрімке поширення інфекційного агента.
   

   Інфекційний збудник проникає в організм через кров.

2. Бактерії впроваджуються у ниркові петлі судин, де з часом призводять до виникнення запального процесу в ендотелії, через що той починає руйнуватися, після чого мігрують далі, у просвіти канальців. Утворюють бактеріальну закупорку, провокуючи скупчення лейкоцитарного інфільтрату.
3. Цей інфільтрат буде індикатором ефекту терапевтичних заходів. Якщо позитивного ефекту досягнуто – інфільтрат усувається, а на його місці розростається сполучна тканина. Якщо лікування не призвело до одужання, розвиваються гнійні новоутворення.

Рентген

При гострій формі протікання на рентгенівських знімках або ультразвуковому дослідженні буде видно значне збільшення в розмірах однієї або обох нирок.

При гострій формі захворювання рентген покаже збільшення нирок у собаки.

При цьому тканини набряклі, розширені ниркові балії. Якщо хвороба перейшла у хронічну форму перебігу, відбувається реструктуризація паренхіми. На нирковій тканині виникають рубці, починається фіброз та можливе «усихання» нирки. Як ускладнення може виступати абсцес або карбункул. Усуваються вони лише за допомогою хірургічного видалення.

Симптоми хвороби у собаки

Діагностується пієлонефрит шляхом комплексного обстеження. Ставить діагноз лише лікар і лише в умовах стаціонару. Методи діагностики:

• біохімія крові;
• біохімія сечі;
• загальний аналіз крові;
• загальний аналіз сечі;
• ультразвукове дослідження нирок;
• УЗД сечового міхура;
• рентгенографія з контрастною речовиною.

Для діагностики потрібен аналіз сечі.

Постановка діагнозу

У жодному разі не можна намагатися самостійно ставити діагноз. Помилка дуже дорого обійдеться вихованцю.

Під час хвороби собака стає млявим і пригніченим.

1. Специфічної симптоматики при цій патології немає. Все залежить від походження хвороби. Як правило, хворий собака відчуває млявість, пригнічення, не відгукується на поклик господаря, намагається сховатись. Апетит помітно знижений, у занедбаних випадках відсутній зовсім.
2. Настає спрага, пес багато і часто п`є, що неминуче призводить до частого та об`ємного сечовипускання. У сечі можлива кров чи осад. Рідше можуть бути помилкові позиви до сечовипускання. Через біль у поперековому відділі спини пес ходить на напівзігнутих лапах, обережно переступає.
3. Підвищується температура, іноді реєструється м`язове тремтіння, гарячкові стани. Можуть виникнути набряки. У ускладнених випадках починається інтоксикація організму, що супроводжується нудотою, блюванням. Тварина стрімко втрачає вагу, апатія посилюється, розвивається зневоднення організму, сильна слабкість у кінцівках, запах ацетону з пащі.

Лікування пієлонефриту у собаки

Препарат Цистон є сечогінним засобом.

1. Перший крок при терапевтичних заходах дієта.
2. Далі проводиться лікування, яке спрямовано на знищення збудника, тобто на усунення хвороби, що спровокувала пієлонефрит. У деяких випадках призначають антибіотики широкого спектра дії, проте слід пам`ятати, що конкретна недуга лікується конкретним препаратом.
3. З великою обережністю слід підходити до лікування, якщо у собаки реєструються ознаки хронічної ниркової недостатності.
4. Призначається інфузійна терапія – внутрішньовенно вливаються фізіологічні розчини для усунення інтоксикації та відновлення водного та електролітного балансу. Рекомендовані сечогінні засоби цистон, канефрон, які також впливають на бактерії та знімають больовий синдром.
5. Застосовується симптоматичне лікування. Використовуються спазмолітики но-шпа, жарознижувальні ліки, анальгетики. Живлення тварини має складатися з їжі, що містить мало білка.

Відео про ультразвукове дослідження нирок у собаки