Симптоми та лікування аденовірусу у собак

Вірус може передаватися від ураженої особи до здорової, або через предмети догляду в умовах сумісного утримання. Нерідко собаки заражаються аденовірусом у пунктах великого скупчення тварин: у ветеринарних клініках, зоомагазинах, розплідниках та майданчиках для вигулу. Поширювати вірус можуть не тільки особини з яскраво вираженою клінічною картиною, але й носії інфекції, які не мають ознак недуги.

Варіанти влучення вірусу в організм:

• через слизові оболонки;
• через органи дихання;
• через рани на шкірі;
• заражена вода чи їжа.

Найчастіше хворіють на аденовірус молоді особини з ослабленим імунітетом, яким не проводилася вакцинація.

Симптоматика зараження аденовірусом 1 типу

Прояви захворювання можуть різнитися залежно від того, якого типу вірус став причиною розвитку інфекції, а також відповідно до ступеня ураження органів та стану імунітету вихованця. Перший тип аденовірусу спричиняє розвиток інфекційного гепатиту.

У собаки, зараженої вірусом першого типу, спостерігаються такі симптоми:

• млявість;
• відмова від їжі;
• підвищення температури тіла вище 40^проЗ;
• підвищена спрага;
• блювання;
• пронос;
• потемніння кольору сечі;
• помутніння рогівок очей і світлобоязнь.

Існує кілька форм інфекційного гепатиту у собак:

1. Понад гостра – уражаються кровоносні судини та центральна нервова система, при цьому виникає порушення коагуляції та гарячковий стан. При розвитку даної форми гепатиту у молодої особи смерть може наступити протягом декількох годин після зараження.
2. Гостра – проявляється гарячковим станом вихованця, відсутністю апетиту, блюванням та діареєю. Може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, печінки, розвиток асциту. Існує ризик виникнення запалення оболонок головного мозку та летального результату.
3. Під гостра – спостерігаються часті загострення та ремісії;
4. Хронічна – короткочасні втрати апетиту, розлади шлунково-кишкового тракту, підвищення температури, у поєднанні з хворобами очей.

Зараження аденовірусом першого типу може протікати у легшій формі, без ураження печінки, коли організм самостійно бореться з інфекцією. Як правило, при цьому спостерігаються проблеми з очима, а також тварина є переносником захворювання та може заразити інших особин. Крім цього, існує ризик розвитку важких ускладнень, пов`язаних із зором, таких як поява рогівки або глаукома.

Небезпечний аденовірус для вагітних собак, тому що нерідко це захворювання призводить до викиднів. Виявивши дані симптоми у вихованця, не варто чекати на поліпшення, адже гепатит часто закінчується смертю собаки. Рекомендується відразу ж звернутися до ветеринара, який призначить правильне лікування.

Симптоматика зараження аденовірусом 2 типу

Аденовірус другого типу вражає легкі та дихальні шляхи. Головна ознака, що спостерігається при цьому – сильний сухий кашель. Такий стан називають інфекційним трахеобронхітом, розплідниковим кашлем, або аденовірозом дихальних шляхів.

У собаки, зараженої вірусом другого типу, спостерігаються такі симптоми:

• на фоні кашлю може виникнути блювання;
• посилення кашлю при фізичних навантаженнях;
• сонливість, млявість;
• збільшення лімфатичних вузлів на шиї;
• серозні виділення з носа та очей;
• хрипи в легень, утруднення дихання.

Захворювання вражає всіх особин незалежно від породи, але найчастіше воно спостерігається у цуценят віком до 1,5 місяців. Інкубаційний період трахеобронхіту становить від двох до 30 діб. Наявність вроджених аномалій дихальної системи у цуценя значно збільшують ризик розвитку цієї недуги. Відсутність лікування при аденовірозі дихальних шляхів може згубно позначитися на стані тварини у майбутньому у вигляді розвитку пневмонії.

Діагностика

Складність діагностування аденовірусу полягає у схожості його симптомів з іншими бактеріальними та паразитарними захворюваннями, інфекціями верхніх дихальних шляхів, а також отруєннями. Тому визначити недугу з високим ступенем ймовірності може лише фахівець.

Головна відмінна риса ураження печінки аденовірусом – підвищення температури тіла у поєднанні з кератитом. Аналіз крові визначає наявність антитіл, що виробляються організмом при аденовірусній інфекції.

Методи діагностики:

• аналіз змивів з носа та горла собаки;
• рентген грудної порожнини;
• загальний та біохімічний аналіз крові;
• взяття проб калу та сечі.

Лікар обов`язково проведе зовнішній огляд тварини і займеться збором інформації про наявність симптомів та можливих причин, що спричинили захворювання.

Лікування

Лікуванням аденовірусної інфекції має займатися ветеринар. При перших симптомах захворювання необхідно помістити тварину в тепле приміщення та забезпечити постійний доступ до свіжої води. Оскільки спеціальних препаратів проти аденовірусу немає, проводиться терапія, спрямовану усунення симптомів недуги.

Методи лікування:

• Застосування муколітиків та відхаркувальних препаратів;
• Проведення інгаляцій для полегшення дихання;
• Застосування імуномодуляторів;
• Крапельниці з глюкозою для усунення інтоксикації та покращення роботи серця;
• Застосування антибіотиків для запобігання ускладненням бактеріального характеру.

При своєчасному лікуванні прогноз для тварини сприятливий. В результаті у собаки розвивається імунітет до аденовірусу, але, при цьому, найближчі 2 роки він є переносником захворювання. Варто зазначити, що цей вірус не несе жодної небезпеки для людського організму.

Профілактичні заходи

Існує велика ймовірність передачі вірусу домашньому улюбленцю від собак, особливо бродячих. Тому необхідно вберегти вихованця від контакту з іншими тваринами. Найбільше це стосується маленьких цуценят, які дуже тяжко переносять інфекцію.

Допоможе уникнути захворювання щорічна вакцинація від аденовірусу 1 та 2 типу. На жаль, щеплення не можуть захистити від недуги на 100%. Після них існує ризик зараження, але, як правило, хвороба переноситься набагато легше.

Незважаючи на складність захворювання аденовірус у собак, його симптоми можна помітити на ранніх стадіях. Увага та турбота стосовно свого вихованця допоможуть уникнути зараження інфекційним гепатитом та аденовірозом дихальних шляхів, або ж усунути ці недуги, попередивши появу тяжких ускладнень.