Сказ у собак – причини, різновиди, симптоми та методи лікування смертельної недуги

Сказ - небезпечне вірусне захворювання людини та найрізноманітніших тварин, у тому числі кішок та собак. Це вірусна інфекція потрапляє за допомогою "передачі" слини, внаслідок укусу або облизування зараженою твариною. Сказ у собак розвивається декількома стадіями, кожна з яких має характерні ознаки. Насамперед потрібно визначити форму недуги, що дозволить обрати найбільш ефективну терапію.

Симптоми захворювання

Вірус є нейротропним, тому що вражає лише нервову систему. Важлива особливість цього захворювання полягає в тому, що від кількох днів до року триває інкубаційний період, а здатність заражати інших тварин виникає вже за 10 днів до виявлення симптомів. Також важливий момент, що від початку зараження до смерті минає не більше двох тижнів. Спочатку уражається м`язова тканина, а далі вірус потрапляє до центральної нервової системи. Найцікавіше, що чим ближче укус до голови, то швидше розвиваються симптоми цієї хвороби.

На початкових етапах тварина млява і малорухлива

У початковій стадії цю хворобу легко сплутати з будь-якою іншою інфекцією, тварина млява, малорухлива, без апетиту, а іноді зі збоченим апетитом, це триває від одного до трьох-чотирьох днів. На другій стадії тварина боїться гучних звуків, яскравого світла, а іноді і агресивно, з сильною слинотечею або блювотою, в деяких випадках втрата координації, може накинутися або на людину, або на іншу тварину, ця стадія триває близько трьох днів. Останньою стадією є тиха форма хвороби – параліч глотки – тварина втрачає голос, хрипить, не може приймати їжу, язик звисає. Завершує все це параліч кінцівок, і за чотири дні скажений собака гине. Літальний результат захворювання – 100%.

Як висновок можна коротко перерахувати симптоми сказу:

• зменшення апетиту;
• зниження рухливості;
• страх гучних звуків і світла;
• підвищене слиновиділення;
• блювання;
• агресивність;
• втрата голосу;
• параліч.

Прямим рознощиком цієї хвороби є дикі тварини: вовки, лисиці, їжаки, тхори, ласки, гризуниі кажани. Останнім часом, на превеликий жаль, побільшало бездомних кішок і собак, які теж є рознощиками цієї страшної та небезпечної хвороби. Поширений цей вірус у всьому світі, крім островних держав, таких як: Японія, Австралія та Великобританія.

Різновиди сказу

Сказ у собак досить поширений серед тварин. Ті з них, які заразилися сказом, помирають абсолютно у всіх випадках, тобто смерть тут має стовідсоткову ймовірність. Симптоми захворювання з`являються приблизно через кілька тижнів після попадання інфекції. У кішок і собак виділяють 3 види сказу: буйне, тихе та атипове.

Буйний вигляд є найчастіше зустрічається, він спостерігається частіше за інших. Перші ознаки його з`являються через тиждень після появи інфекції. Тварина стає тихою і спокійною, не бажає йти на контакт. У нього пропадає апетит, немає реакції на команди. Ці симптоми зустрічаються у більшості кішок та собак, однак є й інші, які спостерігаються рідше. В інших випадках, вихованець стає надто активним і дружелюбним. Це перша стадія сказу – меланхолійна.

Потім, через пару днів починається маніакальна стадія, що характеризується незрозумілою агресією тварини, готовності напасти будь-якої миті на іншого вихованця або навіть людини. На цій стадії у вихованця може спостерігатися косоокість і щільне виділення слини.

Буйне сказ

Приблизно через 3 дні починається крайня стадія – паралітична. Дана стадія характеризується відніманням задніх кінцівок вихованця, що переходить у параліч передніх кінцівок та тулуба. Потім відмовляє серце та дихальні органи. Тиха форма захворювання триває кілька днів. У тварини немає ознак сказу, апетит на місці, вихованець спокійний, агресія відсутня. Тут параліч настає стрімко і тварина вмирає.

Атиповий вид характеризується тим, що його досить складно діагностувати. У вихованця немає ознак агресії, але є проблеми з кишечником, наприклад, гастрит. При собачому атиповому сказі господареві не потрібно займатися лікуванням вихованця самостійно, необхідно піти до ветеринара. Якщо вчасно не звернутися до професіонала, вихованця чекає летальний кінець.

Причина зараження на сказ у собак і кішок, найчастіше, одна - прямий зв`язок з хворими тваринами. Особлива небезпека ховається в слині, тому що міститься вірус, який діє на нервову систему. Захворювання може виникнути через невеликі травми шкіри, наприклад, подряпини, ранки і т.д. д. Вірус може чекати у воді, мертвій тварині і навіть на рослинах.

Контакт із зараженою твариною - найпоширеніша причина захворювання

Це захворювання є дуже небезпечним, вилікувати заражену тварину практично неможливо. Тому господареві потрібно убезпечити вихованця від зв`язку з бродячими кішками та собаками, тому що вони, в більшості випадків, є розповсюджувачами вірусу.

Лікування та профілактика

Сказ є особливо небезпечною хворобою як для тварини, так і для людини, тому необхідно повідомляти про будь-яку підозру на ветеринарну службу. Бережіть своїх вихованців, не гуляйте у підозрілих чи занедбаних місцях. Не допускайте контакту з дикими тваринами, не купуйте тварин на стихійних ринках, при укусах тваринами звертайтеся до лікаря.

Найкращий і простий спосіб вберегти свого улюбленця – це зробити йому щеплення від сказу. На щастя, вибір вакцин величезний, вони забезпечують імунітет вашому вихованцю. Першу вакцинацію потрібно зробити у віці до 3 місяців. Подальша щорічна вакцинація принесе впевненість у завтрашньому дні не лише вашій тварині, а й вам особисто.

Причина зараження на сказ у собак і кішок, найчастіше, одна - прямий зв`язок з хворими тваринами. Особлива небезпека ховається в слині, тому що міститься вірус, який діє на нервову систему. Захворювання може виникнути через невеликі травми шкіри, наприклад, подряпини, ранки і т.д. д. Вірус може чекати у воді, мертвій тварині і навіть на рослинах.

Вилікувати тварину практично неможливо, краще заздалегідь проводити профілактичні заходи

Існує кілька методів лікування. Вони мають кілька відмінностей, а також повинні супроводжуватися дотриманням елементарних правил безпеки, щоб убезпечити себе та своїх близьких від зараження. Ще однією відмінною особливістю

Це захворювання є дуже небезпечним, вилікувати заражену тварину практично неможливо. Тому господареві потрібно убезпечити вихованця від зв`язку з бродячими кішкамиі собаками, оскільки вони, як правило, є розповсюджувачами вірусу.

Особливості сказу у людини

Сказ - це зоонозна вірусна інфекція, що передається людині від тварин. Виникнення хвороби можна попередити за допомогою щеплень, але вилікувати захворювання, що вже розвинулося, неможливо. Сказ проявляється у вигляді специфічного енцефаліту, воно призводить до розладу всієї нервової системи та до смерті пацієнта.

Збудником сказу виступає Neuroiyctes rabid - вірус із сімейства Rhabdovtrida. Він розмножується в слинних залозах хворих тварин і людей і виходить зі слиною у зовнішнє середовище. Людина може заразитися сказом після укусу інфікованої тварини. Для розвитку захворювання на вірус потрібно потрапити в рану або на пошкоджену шкіру. Таким чином збудник потрапляє на відкриті нервові закінчення і рухається нервовими волокнами до спинного і головного мозку. Після цього вірус сказу перекидається на периферичну нервову систему і досягає слинних залоз, при цьому уражається і виходить з ладу вся нервова система.

Сказ є смертельним захворюванням

Підступність сказу полягає в тому, що заразиться ним можна не лише через укус. Небезпека становить слина хворих тварин. Відомі випадки виникнення сказу після попадання слини в очі, на шкірні пошкодження та слизові оболонки. Розпізнати ж скажених тварин непросто. Захворювання розвивається поступово протягом двох тижнів, і спочатку тварина виглядає абсолютно здоровою, але вона вже може заражати людей і тварин смертельним вірусом. Головними розповсюджувачами сказу у природі виступають дикі тварини. Особливо небезпечні в цьому випадку представники сімейства псових: лисиці, шакали, єноти, вовки, песці та ін. Від них заражаються домашні тварини, стаючи небезпечними для господарів.

З моменту зараження до появи симптомів сказу може проходити чимало часу - від десяти днів до одного року. Це залежить від місця проникнення інфекції в організм. При укусах у голову, шию, груди, обличчя, статеві органи та кисті рук інкубаційний період дуже короткий (від тижня до двох місяців). Укуси тулуба та нижніх кінцівок знижують ризик захворювання та продовжують інкубаційний період до року. Перебіг захворювання характеризується ознаками розладу нервової системи. Виділяють три етапи перебігу сказу:

1. продромальний період (депресія, страхи, порушений сон, пригнічення, дискомфорт у місці проникнення інфекції);
2. період збудливості (збуджений стан, буяння, маячня, галюцинації, рясна слинотеча, страх світла і води);
3. період паралічів (параліч ніг, очних та лицьових м`язів, ядуха, смерть).

Між періодом збудливості та періодом паралічів може спостерігатися оманлива фаза заспокоєння, коли хворий приходить до тями і з`являються уявні ознаки одужання.

Дієвих способів лікування сказу не існує досі. Розроблений у 2005 році «протокол Мілуокі» (лікування за допомогою медикаментозної коми), зумів врятувати кілька життів по всій земній кулі, але в більшості випадків він виявився неефективним. В даний час дає хороші результати профілактика сказу за допомогою антирабічних вакцин та специфічного імуноглобуліну. Після укусів або підозрілих контактів з тваринами слід звернутися до лікарні для отримання необхідних щеплень (6-7 уколів протягом трьох місяців).

Хорошим способом профілактики є спостереження за твариною, яка вкусила, протягом двох тижнів. Якщо тварина залишилася живою та здоровою на чотирнадцятий день після контакту, то ризик захворювання відсутній. До проблеми сказу варто підійти з великою серйозністю, бо це захворювання приносить смерть тисячам людей.