Ознаки кишкової непрохідності у собак та методи позбавлення від неї

Нерідко виявляється небезпечне для життя собаки захворювання - закупорка травної трубки. Патологія розвивається блискавично і вимагає негайних професійних дій. У зоні ризику знаходяться сенбернари, мастифи, ньюфаундленди, московські та кавказькі вівчарки. Генетична схильність не простежується.

Причини кишкової непрохідності:

• Похибки у годівлі. Якщо в раціоні часто зустрічаються сирі та варені кістки, особливо трубчасті, важкоперетравлювані жили і неякісне низькосортне м`ясо, то велика ймовірність того, що тверді частинки їжі будуть проковтнуті шматками і закриють просвіт травної трубки. Якщо собака довго голодував, а потім отримує велику порцію їжі, може статися інвагінація кишечника.
• Попадання неїстівних предметів. Нерідко кишечник закупорений поліетиленовими пакетами, деталями від конструктора, швейним приладдям (особливо небезпечні нитки), ялинковими іграшками, мішурою. Заковтнути предмети вихованець може під час гри, тренування. Найчастіше закупорка спостерігається у молодих особин унаслідок безграмотного вибору іграшки. Невиховані собаки, що підбирають на вулиці сміття, перебувають у зоні ризику.

До факторів, що провокують розвиток механічної закупорки, належать ожиріння, гіподинамію, хронічні запори.

У практичній хірургії розрізняють гострий та хронічний прояв патології. Найчастіше власник стикається з блискавичним погіршенням стану вихованця. Основні симптоми:

• Відмова від їжі, спрага відсутня.
• Пригнічений загальний стан. Собака не бажає гуляти, грати, уникає активних рухів. Нерідко є занепокоєння, поскулювання і навіть верещання.
• Напруженість області очеревини. М`язи перебувають у тонусі. Тварина не дає погладити себе по животу, витягує задні кінцівки, може виявляти агресію внаслідок болючого синдрому.
• Труднощі в спорожненні кишечника. Собака тужиться безрезультатно. Пес стогне, вищить, приймає згорблену позу. Відсутність випорожнення більше доби – тривожний симптом.
• Рясна слинотеча.
• Нудота та блювота. У вмісті блювоти спостерігаються калові маси, домішка жовчі. Запах із рота гнильний.
• Дихання тяжке. Температура тіла падає нижче 37°С.
• Блідість слизових оболонок.

У ряді випадків підтвердити діагноз можна лише шляхом проведення діагностичної операції. Собакам великих та середніх порід проводять лапароскопію за допомогою телескопічної трубки з відеокамерою.

Категорично забороняється до візиту до клініки давати собаці воду та їжу, застосовувати проносні, протиблювотні препарати та інші медикаменти. Відсутність професійної допомоги через 2-3 дні призведе до 100% летальності.

Механічну закупорку травної трубки у тварин можна усунути лише хірургічним шляхом. Перед лікуванням кишкової непрохідності у собак за допомогою операції хворому вихованцю проводять інфузійну гемостатичну терапію – вводять розчини глюкози, вживають заходів щодо зняття болю та спазмів, нормалізують кров`яний тиск.

У ряді випадків після операції тварину на 1-3 дні залишають у стаціонарі, тому що харчуватися самостійно воно не може. Організм підтримують за допомогою внутрішньовенних ін`єкцій поживних розчинів. До реабілітаційного курсу обов`язково входить застосування антибактеріальних препаратів для профілактики післяопераційного перитоніту, а також спазмолітиків.

Рекомендації хірургів для відновлення після операції:

• Дотримання щадної дієти. Їжа має бути в перший тиждень тільки рідкою – годувати неміцним курячим бульйоном, давати сире яйце (не більше одного на день). За рекомендацією лікаря можна давати лляну або вазелінову олію для полегшення спорожнення кишечника, профілактики запорів.
• Через два тижні після хірургічного втручання раціон збагачують кисломолочними продуктами – кефіром, нежирним йогуртом, сиром. У харчування включають відварені овочі, крім картоплі та капусти, каші з вівсяної та гречаної крупи.
• Повний спокій. Прогулянки на повідку дозволяються, як правило, лише через тиждень після складної операції. Тривалість вигулу при цьому не більше 5-10 хвилин. Потім час прогулянок збільшують.
• Можуть бути призначені імуномодулятори та полівітамінні комплекси.

До причин механічної закупорки кишечника досвідчені собаківники та заводчики відносять:

• Допитливі та активні за природою чотириногі вихованці нерідко шкодять своєму здоров`ю, пробуючи на зуб неїстівні предмети. У ветеринарній практиці фахівці нерідко стикаються з тим, що кишечник закупорений поліетиленовими пакетами, деталями від дитячого конструктора, швейним приладдям (особливо небезпечні для собак нитки).
• У період новорічних свят частішають випадки звернення власників до спеціалізованої установи з приводу інвагінації кишечника внаслідок ковтання собакою ялинкових іграшок, мішури. Заковтнути сторонні предмети вихованець може під час гри, тренування.
• Найчастіше механічна непрохідність, спричинена потраплянням у просвіт кишечника неїстівного предмета, спостерігається у молодих особин унаслідок безграмотного вибору іграшки для вихованця. Невиховані собаки, що підбирають на вулиці побутові відходи, сміття також знаходяться в зоні ризику.
• Похибки у годівлі. Якщо в раціоні вихованця часто зустрічаються сирі і варені кістки, особливо трубчасті, жили, що важко перетравлюються, і неякісне низькосортне м`ясо, то велика ймовірність того, що тверді частинки їжі будуть проковтнуті шматками і закриють просвіт травної трубки.
• Привести до кишкової непрохідності може і порушення режиму харчування. У тому випадку, якщо собака довго голодував, а потім отримує велику порцію їжі, може статися інвагінація кишечника.

Рекомендуємо прочитати про те, що робити при підозрі на стороннє тіло у собаки. Зі статті ви дізнаєтеся про симптоми наявності стороннього тіла, необхідної діагностики, видалення стороннього тіла з горла, трахеї, стравоходу, шлунка та кишечника.

А тут докладніше про симптоми, лікування перитоніту та післяопераційний догляд за собакою.

Симптоми патології

У практичній хірургії розрізняють гострий та хронічний прояв патології. Найчастіше власник стикається з блискавичним погіршенням стану вихованця. Розпізнати небезпечну недугу допоможе знання основних симптомів розвитку кишкової непрохідності у собак:

• 

  Методи діагностики

  Ветеринарний терапевт чи хірург після збору анамнезу проведе пальпацію черевної порожнини. Встановити механічну закупорку кишечника допоможуть рентгенологічні та ультразвукові методи дослідження органів травлення. Рентгенологічна діагностика незамінна в тому випадку, якщо є підозра на заковтування волохатим вихованцем неїстівного металевого предмета.

  Якщо собака проковтнула нитки, гудзики, деталі пластикового конструктора, на допомогу приходять спеціальні контрастні речовини (сульфату барію). Рентгенівський знімок для отримання достовірного результату роблять, як правило, у двох проекціях.

  Крім візуалізації стороннього тіла в кишечнику, ветеринарний фахівець оцінить стан очеревини на наявність перитоніту, прободіння кишки, розвитку некрозу. Для встановлення діагнозу ветеринарний спеціаліст застосовує також ультразвукове обстеження очеревини тварини.

  Потовщення кишки, наявність специфічного маятникоподібного руху хімусу, запальний ексудат свідчать про непрохідність. Метод дозволяє виявити онкологічну та кістозну етіологію захворювання.

  

  Інвагінація

  При виявленні в ході хірургічного втручання інвагінації, ветеринарний спеціаліст проводить або розправлення інвагінату або резекцію відмерлої ділянки кишки. У ряді випадків для оцінки життєздатності органу застосовують флюоресцеїн. У разі нежиттєздатності кишки ентероплікація найкраща. Метод широко застосовується у ветеринарній хірургії, оскільки значно знижує ризик рецидиву.

  Дивіться у цьому відео про симптоми та лікування завороту кишок у собак:

  Дотримання щадної дієти. Їжа має бути в перший тиждень тільки рідкою. Собаку можна годувати неміцним курячим бульйоном, давати сире яйце (не більше одного на день).

• За рекомендацією лікаря вихованцю можна давати лляну або вазелінову олію для полегшення спорожнення кишечника, профілактики запорів.
• Через два тижні після хірургічного втручання раціон збагачують кисломолочними продуктами – кефіром, нежирним йогуртом, сиром. У харчування включають відварені овочі, крім картоплі та капусти, каші з вівсяної та гречаної крупи.
• Повний спокій. Прогулянки на повідку дозволяються, як правило, лише через тиждень після складної операції. Тривалість вигулу при цьому трохи більше 5-10 хвилин. Потім час прогулянок збільшують.

За рекомендацією ветеринарного спеціаліста у післяопераційний період собаці можуть бути призначені імуномодулятори та полівітамінні комплекси.

Профілактика

Досвідчені собаківники та хірурги радять власникам дотримуватися утримання чотириногих вихованців наступних правил для профілактики виникнення кишкової непрохідності:

• Не годувати пса кістками та жилистим м`ясом.
• Регулярно проводити обробку тварини від гельмінтів препаратами, рекомендованими ветеринарними фахівцями.
• Ретельно підходити до питання вибору іграшок для собак. Вони повинні бути безпечними та мати відповідний розмір.
• Виховувати та дресирувати тварину, не дозволяючи їй підбирати на прогулянці сміття та сторонні предмети.
• Дотримуватись режиму харчування, не допускаючи тривалих перерв у годівлі вихованця.
• Регулярно проводити профілактичне обстеження літніх собак на наявність кістозних утворень та поліпів.

Рекомендуємо прочитати про причини запору у собаки. Зі статті ви дізнаєтеся про симптоми запору у собак, лікування запору в домашніх умовах, показання для звернення до лікаря, заходи профілактики.

А тут докладніше про ознаки та лікування коліту у собак.

Кишкова непрохідність у чотирилапих друзів відноситься до небезпечних недуг, що вимагають надання негайної допомоги професіоналів. При найменшій підозрі на симптоми механічної закупорки кишки власник повинен негайно доставити пса до клініки. За підтвердженням діагнозу врятувати життя домашньому улюбленцю може лише кваліфіковано проведена хірургічна операція.