Ознаки та симптоми сказу у собак (як виявляється, вакцинація та профілактика)
Зміст
Здоров`я собаки – це головне завдання дбайливого власника, тому так важливо регулярно відвідувати зі своїм вихованцем ветеринара та своєчасно проводити вакцинацію. Але, на жаль, існують такі інфекційні захворювання, від яких не завжди рятують навіть щеплення, і вони в більшості випадків призводять до смерті тварини. І, мабуть, найнебезпечнішою хворобою є гідрофобія чи сказ. Як визначити симптоми гідрофобії у собаки, чи є це захворювання небезпечним для людини і чи можна захистити вихованця від зараження на сказ?
Цією смертельної хвороби схильні не тільки собаки та кішки, а й дикі тварини – лисиці, єноти і навіть білки. Інфекція передається часто через слину у тому випадку, якщо собаку вкусить заражена сказом тварина.
- Але в деяких випадках гідрофобією можна заразитися і через фекалії, наприклад, якщо на відкриту рану на тілі собаки потрапить сеча інфікованого звіра. Щури також є рознощиками цього захворювання, тому вірус може потрапити в організм домашнього вихованця і тоді, коли він з`їсть зараженого гризуна.
- Коли інфекція потрапляє у тіло тварини вона починає поширюватися по нервових клітинах, проникаючи в головний та спинний мозок. Після впровадження вірус активно розмножується та проникає у всі органи собаки, руйнуючи їх клітини зсередини. Відбувається також відмирання тканин та клітин головного мозку, внаслідок чого собаки і починають вести себе буйно та агресивно. А через дегенерацію клітин головного та спинного мозку тварин розбиває параліч або вони страждають від нападів ядухи. Як правило, після появи перших симптомів сказу собаки живуть не більше одного-двох тижнів.
Особливості
Найчастіше на сказ заражаються бездомні собаки, тому що ніхто їх не вакцинує проти цього небезпечного захворювання. Але й домашні улюбленці не застраховані від гідрофобії, особливо якщо господарі випускають їх гуляти без нагляду.
Щоб уберегти вихованця від цього вірусу, небажано вигулювати його в лісі та в тих місцях, де мешкають зграї бездомних собак.
Звичайно, не завжди після укусу зараженої тварини інфекція потрапляє в організм собаки. Але в тому випадку, якщо господар виявив на тілі свого чотирилапого друга ранку невідомого походження йому слід негайно показати песика ветеринарному лікарю.
Скільки триває інкубаційний період
Небезпека гідрофобії полягає в тому, що інкубаційний період не має чітких термінів та може тривати від тижня до десяти-дванадцяти місяців. На ранній стадії зараження хвороба може взагалі себе ніяк не проявляти, і власник навіть може не здогадуватися, що в організм його вихованця потрапив смертельний вірус.
Як би дивно це не звучало, але для дорослих здорових собак з міцним імунітетом сказ є особливо небезпечним. Адже у здорових особин організм довгий час чинить опір цій інфекції, і ознаки сказу виявляються у них вже тоді, коли захворювання вразило спинний і головний мозок і хвороба вже переходить на більш пізню стадію, коли собака стає буйною та агресивною. На жаль, гідрофобія невиліковна і єдиним можливим варіантом є тільки присиплення хворої тварини.
Небезпека ослабленого імунітету
У молодих цуценят, літніх собак і вихованців, які перенесли хворобу, імунітет ослаблений, тому перші ознаки гідрофобії можуть у них проявитися вже на другий-третій день після зараження. Але навіть у тому випадку, якщо сказ проявляється у тварин на ранніх стадіях допомогти їм не в змозі навіть найдосвідченіший ветеринар. Найгуманнішим виходом із цієї ситуації є присипання.
Небезпека для людини
Сказ є небезпечним і для людини. Якщо власника вкусив заражений вихованець, йому слід негайно відправитися в лікарню для здачі аналізів і подальшого лікування.
Перші ознаки та симптоми сказу на ранніх стадіях
При попаданні смертельної інфекції в організм собаки ця хвороба на ранніх стадіях може маскуватися під звичайну застуду, що ускладнює її виявлення. Але є кілька симптомів, які повинні насторожити уважного господаря, особливо в тому випадку, якщо такі ознаки з`явилися у здавалося б досконалого здорового вихованця.
Симптоми, на які слід звернути увагу:
- Собака стає млявий і малорухливий. При кожному русі вона жалібно повищує, ніби страждає від болю.
- Вихованець починає себе роздратовано і неспокійно вести.
- Але також можна помітити, що песика лихоманить, він тремтить усім тілом і в нього піднімається температура.
- У деяких випадках спостерігаються такі симптоми, як пронос або блювота.
- Собака втрачає апетит і не реагує навіть тоді, коли їй пропонують улюблені ласощі.
- Тварина починає боятися яскравого світла і намагається сховатися від сонця або ввімкненої в кімнаті лампочки в затишне місце.
- Песіку стає важко ковтати, що можна помітити, коли він намагається проковтнути шматок їжі або просто напитися води.
- Іноді собака починає без видимої причини гавкати, причому вже за хвилину гавкіт переходить у судорожний хрипкий кашель.
Якщо господар чотирилапого вихованця помітив хоч один із перерахованих вище симптомів він повинен уважно оглянути тіло тварини на предмет ран або подряпин. Якщо такі виявляться, слід негайно відвезти собаку до ветеринарної клініки. Адже існує висока ймовірність того, що в організм песика потрапив вірус сказу і лише кваліфікований лікар після огляду та здачі аналізів зможе визначити, чи заражений він цією хворобою чи ні.
Власник повинен приділяти багато уваги своєму улюбленому вихованцю, щоб вчасно помітити навіть найменші зміни у його поведінці.
Форми гідрофобії
Розрізняють дві форми сказу: тиху або паралітичну та буйну. Залежно від форми гідрофобії хвороба у собак протікає по-різному, а ознаки та симптоми суттєво відрізняються.
Тиха (паралітична) форма
Собаки з такою формою сказу стають дуже тихими та млявими, вони швидко втомлюються і практично весь час лежать. Триває тиха форма, як правило, від двох до п`яти днів, після чого нещасна тварина розбиває параліч, і песик гине.
Розрізняють такі симптоми тихої форми:
- У собаки відбувається опущення нижньої щелепи, мова вивалюється з рота через що здається, що у тварини трохи «тупуватий» вигляд.
- Тиха форма також супроводжується надмірним слиновиділенням, причому слина утворює піну навколо пащі собаки.
- Песик ставати надзвичайно лагідним і намагається весь час облизати господареві руки та обличчя. Тварина не кусається і не веде себе агресивно.
- Вихованець видає дивні хрипкі звуки, віддалено нагадують гавкіт.
- Собаці стає важко ковтати, тому вона відмовляється від їжі та води.
- В останні дні перебігу хвороби спостерігається параліч, який починається із задньої частини тіла і поступово просувається до грудної клітки та голови.
Буйна (агресивна) форма
Буйна форма хвороби триває протягом трьох-семи днів і основні її ознаки в тому, що собака стає дуже агресивною та некерованою. Незважаючи на те, що агресивна форма сказу є типовою для цієї хвороби, вона зустрічається набагато рідше, ніж тиха. Якщо власник помітив у свого вихованця прояви агресивної форми, йому слід поводитися з собакою вкрай акуратно та обережно та уникати контакту з твариною, щоб уникнути укусу та зараження.
Основні ознаки буйної форми:
- У собаки виділяється багато слини з рота і навколо пащі утворюється піна.
- Вихованець веде себе дуже зло і агресивно, постійно скеля зуби навіть на власника і при спробі наблизитися намагається напасти.
- Собака починає панічно боятися води. Навіть звуки води, що ллється з крана, змушують її шукати безпечне місце, де можна сховатися.
- Стурбована і дратівлива поведінка тварини змінюються апатією та байдужістю.
- У песика відсутній апетит і він відмовляється від будь-якої їжі. Але при цьому собака починає поглинати зовсім неїстівні предмети: камені, клаптики паперу, іграшки. Але також тварина може гризти власні лапи чи хвіст.
Апатична
Існує ще одна форма сказу – апатична, яка проявляється у нетипових для цього захворювання симптомах.
При апатичній формі собака стає дуже спокійною і млявою, у неї спостерігаються розлади травлення (діарея, пронос, сеча з кров`яними згустками) та порушення рухової системи.
Але найжахливіше полягає в тому, що така форма найтриваліша – від двох до трьох місяців і в результаті тварина гине повільною болісною смертю.
Підсумок
Яка б форма сказу не була у собаки, вилікувати захворювання неможливо і єдине, що може зробити власник для свого вихованця, це відвезти його до ветеринарної клініки для присипання.
Профілактичні заходи та вакцинація собак проти сказу
Щоб максимально убезпечити улюбленого вихованця від зараження цим смертельним захворюванням та захистити своїх близьких від укусу інфікованої тварини власнику необхідно дотримуватися кількох заходів безпеки.
- Обов`язково проводити щорічну вакцинацію від сказу. Перше щеплення проти цього захворювання можна робити щенятам, які досягли тримісячного віку. Без вакцинації тварин не допускають до участі у виставках та спаруванні.
- Не вигулювати чотирилапого вихованця в лісі.
- Не випускати собаку на вулицю без нагляду. Особливо це стосується тих власників, які мешкають у заміських будинках.
- Обмежити контакти домашніх собак з бродячими тваринами.
- Уважно оглядати тіло улюбленця, після його повернення з прогулянки. Якщо господар помітить на тілі рану або підозрілі подряпини, слід відразу відвідати ветеринара.
- Якщо у власника виникла підозра, що його вихованець може бути інфікований небезпечним вірусом, необхідно відвезти собаку до клініки. Там тварину помістять у так званий карантин. Це ізольоване приміщення, де собака буде цілодобово перебувати під пильним наглядом лікарів протягом десяти днів. Якщо за цей час у неї не виявлять ознак сказу, господар зможе забрати вихованця додому.
- Якщо сталося так, що улюбленець загинув від гідрофобії, то всі речі собаки (підстилки, миски, іграшки) слід спалити. Не можна, щоб із зараженими речами контактували діти.
- У тому випадку, якщо власник таки постраждав від укусу зараженого сказом вихованця, він повинен обробити рану перекисом водню, а після цього одразу звернутися до лікаря.
Висновки
Бездомним тваринам нікому допомогти, адже вони не мають люблячих господарів. Тому можна сплатити вакцину від сказу, тим більше, що вона недорога і звернутися до ветеринарів або до служби допомоги тваринам, щоб вони провели вакцинацію бродячих собак та кішок. Так можна зупинити епідемію сказу та вберегти свого вихованця від інфікування цим захворюванням.