Які симптоми сказу у собак і як уберегти вихованця

Загальний опис та механізм хвороби

Сказ – це інфекційне захворювання вірусної етіології, яке характеризується незворотним ураженням центральної нервової системи. Збудник захворювання – вірус Neuroryctes rabici. Він має тропність до клітин головного і спинного мозку, а також до слинних залоз. Саме це і визначає прояв хвороби: енцефаліт, параліч мускулатури та рясна слинотеча.

Заразитися сказом можна від хворої тварини. Найчастіше джерелом інфекції є заражені дикі тварини (лисиці, вовки, кажан). Таким чином, групу ризику складають ті породи собак, які живуть поряд із лісом чи полем. Домашні собаки, які не контактують з дикими тваринами, хворіють набагато рідше.

Передається хвороба контактним рановим шляхом – при укусі. Найбільш небезпечними є укуси в області, що рясно кровопостачаються (голова). Можливі випадки зараження при контакті з інфікованою слиною, якщо на шкірі вихованця є пошкодження (садна, дрібні рани), проте це зустрічається набагато рідше.

Відео «Що потрібно знати про сказ у тварин»

У цьому відео експерт розповість про сказ у собак та інших тварин.

Перші ознаки

Інкубаційний період при сказі триває від 7 днів до року. Такий широкий розмах пояснюється різною кількістю вірусних клітин, які потрапили в організм. Чим більша кількість збудника, тим коротший інкубаційний період.

Перші ознаки хвороби є специфічними, тому досить складно розпізнати патологію у початковому періоді. Зверніть увагу на зміну поведінки у свого вихованця: собака може виглядати збудженою, агресивною або, навпаки, апатичною, втомленою, сонливою. Будь-яка різка зміна поведінки у тварини вимагає подальшого обстеження та спостереження.

Стадії агресивної форми

Захворювання може протікати у 2 основних формах: типової чи атипової. Найчастіше зустрічається типова, або агресивна форма. Зазвичай після інкубаційного періоду клінічні симптоми розвиваються досить швидко (протягом 7-9 днів). Для цієї форми характерна наявність 3 стадій: продромальної, маніакальної, повної паралізації, які поступово змінюють одна одну.

Зазвичай визначити захворювання можна за характерним анамнезом (укус тварини) та клінічними проявами. Для того, щоб перевірити вид хвороби, проводяться додаткові тести: імуноферментний аналіз (ІФА), полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), біологічні проби.

Продромальна

Перша стадія при класичному перебігу хвороби – продромальна. Це стадія провісників. Основні симптоми, що виникають у собаки:

1. Різка зміна поведінки. Собака може виявляти агресію або, навпаки, здаватися надто товариським і грайливим. Може здатися, що її просто підмінили. Будь-яка різка зміна в поведінці має насторожити.
2. Болючість у місці укусу, у деяких випадках можливе формування шишки у цій ділянці.

Симптоми в цю стадію не дуже виражені, тому не завжди можливо виявити хворобу рано. Тривалість стадії провісників – 2-3 дні.

Маніакальна

Наступна стадія – маніакальна, або збудження. У цю стадію зміни у поведінці тварини та інші симптоми хвороби стають більш вираженими:

1. Спалахи агресії виникають постійно і мають неконтрольований характер. Собака кидається на членів сім`ї, може вкусити людину, розірвати речі та навколишні предмети.
2. Підвищується температура тіла (до 40–41 °C).
3. Собака боїться води, відмовляється пити та кидається від будь-якого джерела води. Це пов`язано з сильним спазмом м`язів, який виникає при спробі вгамувати спрагу.
4. Можливі судоми та інші ознаки ураження центральної нервової системи.
5. Спостерігається рясна слинотеча.

Триває стадія збудження близько 3 днів. Під кінець збудження змінюється на гальмування і хвороба переходить в останню стадію.

Стадія повної паралізації

Це фінальна стадія хвороби, після якої собака вмирає. Цей період характеризується повним паралічем усіх м`язів в організмі:

1. Параліч скелетно-м`язової мускулатури призводить до того, що тварина кульгає, а потім зовсім не може рухатися.
2. Параліч діафрагми та додаткової дихальної мускулатури призводить до зупинки дихання. Саме це найчастіше є причиною смерті.
3. Паралітичне ураження міокарда призводить до зупинки серцевої діяльності.

Собака в цю стадію неагресивний, дуже апатичний, виглядає виснажено.

Атипова форма

Діагностика атипової форми складніша. Захворювання у разі може тривалий час (кілька місяців) протікати безсимптомно. Клінічні симптоми неспецифічні та нагадують інші інфекційні захворювання.

У собаки спостерігається блювання, пронос, підвищення температури. Вихованець виглядає вкрай виснаженим. Зустрічається ця форма набагато рідше, ніж класичний варіант сказу.

Чи можливо врятувати вихованця

Сказ є смертельним захворюванням, одужання при інфікуванні рабдовірусом неможливе. Ефективного лікування при цьому захворюванні не існує.

Якщо у собаки встановлений контакт з скаженим собакою або її вкусила дика тварина, вихованця ізолюють і спостерігають за її станом протягом 10 днів. Може застосовуватися екстрена профілактика.

Якщо у собаки виявляються ознаки сказу, її поміщають у карантин. У цьому випадку всі люди, які контактували з хворим собакою, повинні пройти вакцинацію.

Єдиний можливий варіант захисту свого вихованця – своєчасне введення вакцини. Після початку хвороби (незалежно від того, скільки днів минуло), лікування неможливо.

Заходи профілактики

Заходи з профілактики сказу бувають 2 видів: специфічні та неспецифічні.

Специфічна профілактика полягає у проведенні щеплення. На сьогоднішній день це єдиний можливий спосіб уникнути хвороби.

Неспецифічна профілактика полягає у дотриманні наступних заходів:

• не допускайте контакту собаки з дикими чи зараженими тваринами;
• якщо укус все ж таки стався, обробіть рану теплою мильною водою і відразу ж зверніться до ветеринара за медичною допомогою. За допомогою екстреної вакцинації можна допомогти вихованцю. Якщо затягувати, смерть неминуча.