Лікування мастопатії у собаки в домашніх умовах

Зміст собак у віці пов`язаний з багатьма труднощами. Старіючий організм часто дає збої. І в сук вони виявляються, серед іншого, мастопатією. Чому ж виникає це захворювання? Які його симптоми? Чи можна вилікувати його, не вдаючись до операції як до радикального методу? Дізнаємося детально.

Коротко про захворювання

Мастопатія - це пухлинне захворювання молочної залози. Недосвідчені собаківники часто плутають її з маститом. Останній є зовсім іншою недугою, розвивається у сук після пологів. Мастит – не пухлинний процес, а запалення проток у молочних залозах. Мастопатія ж частіше характерна собакам у віці після 7 років, але іноді наздоганяє і в більш ранньому віці. Зазвичай пухлини при цій недузі мають доброякісну етіологію. Слід зазначити, що у стерилізованих тварин ризик виникнення мастопатії скорочується у сім разів. Вона буває різних видів - невеликий, дифузний, вузликовий. Іноді їй характерний інтенсивний, метастатичний ріст. Якщо доброякісна освіта перероджується на злоякісне, то найнебезпечнішими його видами є трубчасті та сосочкові аденокарциноми.

Тривалий час фахівці були впевнені, що у розвитку мастопатії "винний" гормон прогестерон. Сьогодні вчені припускають, що прогестерон лише прискорює розвиток пухлин. Видалення репродуктивних органів у будь-якому випадку важливе, навіть якщо пухлина вже є. Це значно підвищує шанси на виживання собаки. Щодо інших причин виникнення недуги, то серед них і мастити. Недоліковані через багато років можуть стати основою розвитку мастопатії. Якщо мастит лікувався народними засобами, то запальний процес переходить у хронічну форму і через роки дається взнаки. Також причиною мастопатії бувають травми молочних залоз.

Симптоми захворювання можуть бути різними. Іноді у тварин спостерігається дифузний набряк та ущільнення молочних залоз. Іноді при пальпації можна знайти окремі ущільнення, схожі на горошинки в товщі тканин. Доброякісні новоутворення, як правило, бувають м`якими і слизькими, оскільки мають щільну капсулу. Якщо ж йдеться про злоякісні пухлини, то вони практично завжди виразкуються, болючі при пальпації, мають неправильну, бугристу форму. Іноді дуже важко визначити їхні межі. На відміну від доброякісних пухлин вони не перекочуються при промацуванні, а просто зростаються з тканинами молочних залоз, що оточують. Уражені органи ущільнюються, вони гіперемовані, тобто стають червоними або синювато-червоними.

Захворювання впливає на загальний стан собаки. Вона втрачає апетит, стає млявою, апатичною. Менше рухається, бо відчуває біль. Отже, господар, який помітив у свого собаки в товщі молочних залоз невелику хворобливу припухлість, повинен якнайшвидше звернутися за допомогою до ветеринара. Адже маленька припухлість за короткий час може призвести до великого лиха. Часом минає всього місяць-півтора.

Про лікування мастопатії у собак

Ветеринари в один голос акцентують на тому, що це дуже серйозна недуга, і в жодному разі не можна лікувати її бабусиними методами у вигляді примочок, мазей та компресів. Терапія мастопатії в домашніх умовах може призвести до плачевних наслідків. Можливо, легке запалення шкіри примочками і лікується, але доброякісні пухлини, а тим більше злоякісні можуть тільки збільшитися в розмірі в результаті такого лікування. Отже, самолікування собачої мастопатії небезпечно та ризиковано.

Якщо біохімічний аналіз крові хворої суки покаже підвищений рівень прогестерону або естрогену, можна обійтися консервативним лікуванням. У цьому випадку ветеринар призначить ліки, що пригнічують синтез гормонів. І якщо пухлина стане зменшуватися, значить лікування ефективно, прогноз сприятливий. Найчастіше гормональна терапія застосовується для лікування дифузної форми недуги. Також у цьому випадку може бути використана гомеопатія. Але довіряти треба лише досвідченому гомеопату і одразу налаштуватися на те, що лікування буде тривалим.

Найефективнішим і найнадійнішим методом є хірургічна операція. Її застосовують при фіброзно-кістозній формі захворювання. Заради справедливості варто відзначити, що і хірургічне втручання не завжди позбавляє недуги остаточно і безповоротно. Рецидиви можливі.

При великій пухлині та виникненні метастаз операцію вже не проводять – це безглуздо.