Характерні симптоми та способи лікування пухлини молочної залози у кішки

1. Природні коливання. Вони супроводжують естральні цикли (фізіологічні зміни в організмі, що протікають у період між двома течками). У цьому випадку ризик онкологічного захворювання знижує рання (до першої течки) стерилізація кішки.
2. Штучно створені коливання. Сюди відноситься вплив на гормональне тло організму тварини препаратами гормону прогестерону, який призначається для зниження рівня агресії у котів або для запобігання небажаній вагітності у самок. В цьому випадку уникнути ризику онкології можна, відмовившись від призначення подібних препаратів (або давати їх не регулярно, а епізодично).

Крім того, ймовірність пухлинних процесів у молочній залозі підвищують такі фактори:

1. Вік кішки. Недуга зазвичай не вражає кошеня. Найбільш схильні до хвороби кішки у віці від 10 років і старше.
2. Існує породна схильність. Вважається, що найчастіше пухлини з`являються у кішок орієнтальної та сіамської породи.
3. Спадкова схильність теж має значення.
4. Ризик підвищується, якщо кішка довго жила в умовах забрудненого довкілля.
5. Годування низькоякісними кормами, бідний, одноманітний раціон значно знижує опірність організму тварини, а значить, підвищує ризик захворіти.

Існує також версія, що рак будь-якої локалізації, включаючи пухлину молочної залози, має вірусну етіологію. Але остаточних доказів її досі не існує.

Хто схильний до хвороби

Найчастіше пухлини молочних залоз у кішок виникають у старшому та похилому віці. Особливо схильні до хвороби нестерилізовані кішки старше 10 років. Набагато рідше траплялися випадки захворювання некастрованих самців, хоча ймовірність таких випадків є. Групу ризику складають кішки короткошерстих порід. Кішки порід сіамська та орієнтальна мають можливість захворіти і в молодому віці.

Стадії захворювання

Рак молочних залоз, що виник у кішки, має чотири стадії розвитку. Вони розпізнаються за своїми клінічними ознаками і мають різну течію:

• Перша стадія характеризується невеликими безболісними ущільненнями. Лімфатичні вузли поки що не збільшені. Виявлене на цій стадії захворювання піддається повному лікуванню, кішка продовжує жити.
• Друга стадія характеризується щільнішим новоутворенням, яке може досягати в діаметрі трьох сантиметрів. Пухлина на цій стадії операбельна, тварини мають приблизно річне виживання.
• Третя стадія - це пухлина, що перевищує у розмірі три сантиметри, запалені лімфатичні вузли. Кішка захищає груди, відчуваючи болючість ураженої зони.
• Четверта, остання стадія не піддається лікуванню. Новоутворення має значні розміри. Лімфатичні вузли сильно збільшені. Кішка виснажена. Вже є метастази. У більшості випадків, на цій стадії хвороби хірургія безсила. Сильний больовий синдром знімається постійним прийомом знеболювальних препаратів. Прогноз хвороби – несприятливий. В особливо тяжких випадках застосовується евтаназія тварини.

Ступені захворювання в клініці визначають за так званою системою визначення стадій, яка враховує розмір новоутворення та результати аспіраційної біопсії лімфатичних вузлів. Крім того, для визначення кількості та локалізації метастазів призначають рентгенографію у трьох проекціях, ультразвукове дослідження черевної порожнини, комп`ютерну томографію та магніторезонансну томографію.

Види пухлин грудей

Більшість пухлин (а всього їх 4 пари) розвиваються із залізистого епітелію і поділяються на три великі групи:

1. Аденома та фіброаденома (у разі доброякісного перебігу), вона зустрічається досить рідко.
2. Карцинома або аденокарцинома (у разі злоякісного перебігу) молочної залози у кішки, вона зустрічається набагато частіше. У своїй більшості вона походить з епітелію проток та альвеол молочних залоз. Особливо небезпечна запальна карцинома молочних залоз. Вона супроводжується запальним процесом і тому має особливо несприятливий прогноз.
3. Змішані пухлини зачіпають як протокові, так і епітеліальні тканини молочних залоз. Вони характеризуються більш сприятливим перебігом.

Карцинома грудних залоз є рухомим вузлуватим утворенням. На пізніх стадіях вона часто розкривається, може виразкуватися або кровоточити. Уражаються частіше грудні залози з одного боку, рідше з обох боків. Хвороба супроводжується збільшеними лімфатичними вузлами, особливо в пахвинній та пахвовій області.

Визначити вид пухлини (доброякісна або злоякісна), особливо якщо вона луснула, не завжди можливо. У цьому випадку схема лікування будується на методиці терапії потенційно злоякісного новоутворення.

Характерні симптоми

Основні симптоми з`являються, коли захворювання вже входить у розвинену стадію. На цьому етапі погіршується загальне самопочуття тварини та змінюється її зовнішній вигляд. Пухлина може мати вигляд одиночних або множинних вузлів. Пахові та пахвові лімфовузли запалені. Поразка може охоплювати кілька часток грудної залози. Іноді оцінити справжній його розмір можна тільки після вибривання вовни на великій ділянці тіла. Основні клінічні ознаки на цій стадії такі:

• новоутворення має значні розміри;
• спостерігається досить сильне запалення навколишніх тканин;
• кішка відчуває досить сильний біль;
• може підніматися температура тіла;
• тварина різко худне, апетит відсутня;
• можливі кровотечі та виділення гною з пухлини, що розкрилася.

Якщо у кішки набрякла і захворіла молочна залоза, це не завжди пов`язано з раком. Дуже часто схожі ознаки мають деякі непухлинні стани грудних залоз. В основному, це гіперплазії (тканинні розростання) різної етіології та деякі інші стани:

• гіперплазія проток залози;
• кісти молочних залоз;
• долькова гіперплазія;
• фіброаденоматозна гіперплазія;
• хибна вагітність;
• справжня вагітність;
• наслідки введення препаратів гормону прогестерону.

Постановка діагнозу

Як уже говорилося, при раку молочної залози, рання діагностика захворювання дуже важлива, тому від господаря потрібно вчасно доставити тварину до гарного ветеринарного закладу. Зробити якісну діагностику може лише лікар. У його розпорядженні всі види інструментального обстеження (УЗД, рентгенографія, магніторезонансна та комп`ютерна томографія). Крім того, точний діагноз допомагає поставити біопсія або тонкоголкова аспірація (проникнення) у осередок ураження для проведення цитологічного обстеження.

Дуже багато залежить від того, наскільки акуратно взятий матеріал для біопсії. Додаткове травмування пухлини може призвести до різкого збільшення кількості метастазів, що зробить стан пацієнта більш тяжким. Дослідженню повинні бути обов`язково піддані пахові та пахвові лімфовузли, тому що вони теж часто виявляються уражені хворобою.

Не менш інформативним, у цьому випадку, є розгорнутий аналіз крові, включаючи її біохімічну формулу. Він дозволить визначити рівень запального процесу, а також наявність супутніх інфекцій, які при призначенні схеми лікування не можна не враховувати.

Методи лікування

У більшості випадків лікування раку молочної залози має радикальний характер. Пропонується операція з видалення пухлини. Вона зазвичай проходить у кілька етапів:

• видалення пухлини молочних залоз, що виробляється у кішок зі значною ділянкою здорової тканини;
• видалення найближчих лімфатичних вузлів для запобігання подальшому метастазування;
• хіміотерапія - як завершальний етап лікування, покликаний зупинити пухлинний процес та виключити можливість рецидивів.

Видалення ураженої області зі значною ділянкою здорової тканини

Чим менший розмір пухлини, тим вищі шанси на успіх операції. Вважається, що прогноз захворювання сприятливий, якщо діаметр не перевищує 3 см. Ступінь хірургічного втручання може бути різним залежно від величини ураженої ділянки:

• Якщо у кішки пухлина невелика за розміром, видаляють лише уражену залозу.
• Якщо захоплені сусідні залози, то в ході одного втручання забирають весь ряд залоз.
• При білатеральному (двосторонньому) характері видалення пухлини молочної залози проводять у два етапи з проміжком у два тижні. Але, якщо в пухлинний процес залучені нижні або верхні шари шкіри, вся уражена ділянка забирається відразу.

Важко сказати, скільки проживе кішка після мастектомії. Операція відноситься до розряду важких, тому стовідсоткова гарантія успіху зазвичай не дається. Немає впевненості й у тому, що хвороба не повернеться у вигляді рецидиву.

Видалення лімфатичних вузлів

Тонкоголкова аспірація регіонарних (пов`язаних з органами, що розглядаються) лімфатичних вузлів дає можливість з`ясувати ступінь їх залучення до патологічного процесу. Зазвичай призначається операція з видалення уражених лімфовузлів (пахвинних та пахвових). Іноді одночасно проводять і оваріогістеректомію (видалення матки та яєчників), що полегшує післяопераційну терапію.

Хіміотерапія

Хіміотерапія є завершальним етапом лікування. У ході її застосовуються досить сильні препарати (Доксорубіцин, Циклофосфамід), які допомагають повністю зупинити пухлинний процес. Але в той же час вони мають досить значні побічні ефекти і викликають сильну інтоксикацію організму. Тому хіміотерапія проводиться під ретельним контролем стану тварини.

У тому випадку, якщо у кішки існують протипоказання до проведення мастектомії (літній вік або поганий стан здоров`я), хіміотерапія стає єдиною можливістю призупинити патологічний процес і навіть дещо зменшити розмір новоутворення.

Хіміотерапія застосовується і тоді, коли новоутворення невелике і лікар приймає рішення обійтися без операції.

Допомога при пухлинних хворобах

Якщо у вихованця розкрилася пухлина молочної залози, і спостерігаються гнійні виділення, необхідна консультація з ветеринаром. У більшості випадків пухлина, що розкрилася, терміново видаляється. Але якщо такий шлях небезпечний, вдаються до консервативного лікування. Зазвичай призначають аплікації мазі Левомеколь. Перед тим як мазати, обробляють рану хлоргексидином. Крім того, проводять антибіотикотерапію (Ципровет, Фоспреніл). Рана прикривається нещільною пов`язкою, з вільним доступом повітря. Зверху надягають не тісну попону.

Якщо у кішки розкрилася пухлина, їй потрібно надати максимум уваги та турботи. Доглядати її можна, не побоюючись за своє здоров`я — хвороба не заразна.

Післяопераційний період: догляд за твариною

Дбайливий господар повинен знати, що робити у післяопераційний період. Головне його завдання – точно виконувати всі лікарські рекомендації:

• Найголовніша умова — створити тварині всі умови для якнайшвидшого відновлення. Йому потрібен спокій для успішної реабілітації.
• Раціон складається разом з лікарем. Дозволяються лише рекомендовані продукти чи корми, які даються у помірній кількості. Жодних відступів від харчового режиму бути не повинно.
• Важлива своєчасна обробка швів та навколишніх тканин.
• Післяопераційна медикаментозна терапія допоможе створити захист від інфекцій, щоб унеможливити ускладнення.
• Слід використовувати захисні пов`язки та попони, щоб тварина не могла травмувати оперовану область.

При найменшому натяку на післяопераційні ускладнення (прорвало шви, і виступив гній, або піднялася температура) треба одразу ж везти тварину до клініки.

Профілактичні заходи

Профілактичний захід, що дає майже стовідсотковий захист від даного захворювання - стерилізація кішки у дитячому віці, ще до настання першої тічки та кастрування кота у віці до 1 року.

Регулярна профілактика полягає в наступному:

• граючи з кішкою чи котом, треба проводити попутний огляд молочних залоз;
• тварину піддають щорічному профілактичному огляду у ветеринарній установі після досягнення нею 10-річного віку;
• слід відмовитися від гормональних препаратів, що регулюють сексуальну активність кішки та віддаляють термін настання вагітності;
• не менш важливо дотримуватися принципів правильного та повноцінного харчування домашньої тварини;
• і, нарешті, необхідно своєчасно лікувати запальні захворювання сечостатевої системи домашніх улюбленців.

Пухлини молочної залози - дуже тяжке захворювання. Будь-яку людину, яка доглядає свою домашню тварину, цікавить питання: скільки живуть кішки з цією недугою. За умови раннього виявлення термін їхнього життя може бути не обмежений хворобою. В інших випадках середній час їхнього життя становить від 2 до 20 місяців (якщо рахувати від виявлення).

Ніколи не можна впадати у відчай і втрачати надію на одужання свого домашнього друга. Потрібно робити все, що можливо, і вірити, за принципом: поки віриш - живеш.