Пухлина молочної залози у собаки
Ветеринарна статистика свідчить, що це захворювання у псів посідає друге місце після пухлин шкіри. До речі, у поодиноких випадках хворіють на недугу навіть самці. Це 1% від усіх новоутворень молочних залоз. Отже, детально дізнаємося про ознаки цієї підступної недуги, її симптоматику та способи лікування.
Про причини розвитку новоутворень
Їх виникненню сприяють патологічні процеси в організмі собак, місце існування, умови утримання, генетична схильність. У сук розвиток онкологічного процесу носить гормональний характер. Пухлини молочних залоз (ОМЖ) у некастрованих тварин набагато вищі, ніж у стерилізованих собак. Видалення яєчників після двох років життя жіночих особин практично не впливає на виникнення ЗМЖ. За статистикою, у сук старше 9 років пухлина має злоякісний характер. Розвиток патології часто провокується застосуванням гормональних контрацептивів. Ветеринари констатують, що передраковим станом є мастит. Адже його патологічний процес - це, по суті, пусковий механізм розвитку раку молочних залоз у собак.
Про ознаки пухлини
На практиці лікаря розрізняють дві форми раку молочної залози - вузлову та дифузну. Остання не має чітких меж. Перша ж може бути одиночною та множинною. Вузлова пухлина рухлива, вона невеликих розмірів, може бути м`якою, щільною до окостеніння. Виразки при цьому зустрічаються рідко. Якщо вони є, це явне свідчення злоякісності пухлини.
Дифузна форма пухлини - це ураження всієї тканини залози. При цьому запалюється шкіра, не завжди при пальпації промацується пухлинний вузол. Ветеринари диференціюють запальну аденокарциному, панцирну та маститоподібну пухлини. Перша вважається найбільш агресивною, але й зустрічається нечасто. При ній місцева температура шкіри підвищується, є біль, пухлина метастазує дуже швидко.
Маститоподібний рак зустрічається частіше. Він характеризується об`ємним новоутворенням без чітких меж. При пальпації відчувається інфільтрат. Якщо взяти пункцію, то вміст пухлини виявиться гнійним із кров`ю.
При панцирних пухлинах шкіра гіперемована та потовщена. Загальна температура тіла підвищена. Недуга протікає гостро. Спочатку уражаються останні молочні залози собаки. Панцирні пухлини швидко метастазують у внутрішні органи та лімфатичні вузли.
Про лікування патології
Тактика терапії залежить від стадії онкологічного процесу та стану лімфатичних вузлів. Якщо йдеться про дифузну форму пухлини, то прогноз несприятливий.
Головним методом лікування ОМЖ є хірургічне втручання. Хіміотерапія призначається як доповнення до операції або для тих тварин, яким неможливо видалити пухлину. Операція з висічення новоутворення на молочних залозах називається мастектомією. Вона буває кількох видів. Проста з терапевтичною метою не використовується. Це варіант розширеної біопсії. Регіонарна мастектомія є видаленням половини гряди молочних залоз. Унілатеральна - це висічення цілої гряди та прилеглих лімфовузлів. При проведенні подібних хірургічних втручань фахівець повинен досконало володіти прийомами абластики та антибластики, знати шляхи лімфовідтоку.
Хіміотерапія знищує клітини, що швидко діляться. Вона підходить для профілактики місцевих рецидивів та метастазування. Коли у собаки остання, четверта стадія раку молочної залози, то хіміотерапію їй призначають для продовження життя.
Якщо господар вихованців своєчасно звернувся до онколога, тобто на першій-другій стадії хвороби, то вона може прожити ще багато років. Вже на третій стадії пухлинного процесу прогнози здебільшого несприятливі. Тривалість життя тварини після хірургічного втручання без хіміотерапії може змінюватись від шести місяців до півтора років. Після нього призначається підтримуюча терапія. Після завершення лікування обов`язково потрібно показувати собаку лікарю-онкологу щокварталу.
На жаль, на сьогоднішній день єдино можливою профілактикою ОМЖ у псів є рання кастрація та систематичний огляд молочних залоз. Виявивши ущільнення, треба якнайшвидше звернутися до кваліфікованого онколога, щоб вчасно розпочати лікування патології.