Характерні ознаки пародонтозу у кішок та способи лікування

З кожним прийомом їжі нальоту стає все більше і більше, у зв`язку з чим йому стає мало місця безпосередньо на зубі, і він починає вражати ясна. Її пошкодження і супутнє запалення і називається фахівцями пародонтозом. Власники повинні розуміти, що залишати без уваги цю проблему в жодному разі не можна, тому що в занедбаній формі недуга здатна викликати деформацію щелепи у кішки, що загрожує втратою зубів.

Причини розвитку

Основною причиною, на думку ветеринарів, є епізодична або повністю відсутня гігієна рота у кішки. Однак існує ще низка факторів, здатних прискорити прояв патології. До них відносять:

1. Захворювання запальної етіології, що дислокуються в роті вихованця (наприклад, стоматит). У такому разі пародонтоз виступає, як «фонова» недуга, що обтяжує перебіг основної хвороби.
2. Ранки та пошкодження слизової оболонки рота.
3. Убогий раціон, не збагачений вітамінами та важливими для організму мікроелементами.
4. Патологічні процеси, що протікають у ШКТ кішки.

Стадії перебігу недуги

Стадії пародонтозу успішно діагностуються за допомогою аналізу рентгенографічного знімку щелепи кота. Усього існує 4 етапи даного захворювання:

1. Рентген не показує жодних змін у будові щелепи. Ознаки можна виявити візуально, вони виражені у сильній набряклості ясен та їх почервонінні, наявності зубного каменю. З рота кішки виразно чути неприємний запах.
2. Знімок щелепи показує нестачу кісткових тканин, що займає четверту частину від їхнього загального обсягу.
3. Руйнівні зміни торкаються зубних альвеол (періодонт), дефіцит кісткової маси підвищується до половини від усієї сукупності. Десна сильно кровоточать.
4. В силу вступають процеси нагноєння в області ясен та слизової оболонки рота, альвеолярні відростки у своїх кісткових частинах піддаються деструкції. Зуби вихованця розхитані і можуть свавильно випадати.

Симптоматика хвороби

Фахівці переконані, що розвиток патології протікає плавно, для неї властиві такі яскраві ознаки:

• з ротової порожнини улюбленця виходить гнильний запах;
• підвищується слиновиділення, ясна та слизова рота червоніють і набрякають;
• вихованець починає ігнорувати тверду їжу, воліючи вживати м`яку їжу, що добре пережовується. У занедбаних випадках можлива повна втрата апетиту;
• кровоточивість ясен значно підвищується;
• при гостроті запального процесу у кота починають випадати зуби, осередки нагноєння видно неозброєним поглядом.

Діагностичні процедури

Своєчасна діагностика захворювання та оперативно розпочате лікування здатні знизити ризик ураження до мінімуму. При перших симптомах тварину необхідно везти до ветеринарної клініки для повного обстеження у кваліфікованого спеціаліста. Діагностичні процедури починаються з повного огляду ротової порожнини, дається оцінка поширення запальних процесів. При цьому ветеринар повинен враховувати вік кішки, оскільки деякі симптоми можуть виникати через старечу дегенерацію кишень ясен та альвеолярних відростків.

Більш точний діагноз та визначення стадії недуги дозволить поставити додаткове дослідження за допомогою рентгену. Знімки щелепи покажуть патологічні зміни її кісткової структури та порожнини абсцесів. Не слід ігнорувати і звичайні лабораторні забори крові на загальний та біохімічний аналіз.

Лікування захворювання

Лікування пародонтозу у кішок можливе за двома схемами: консервативною та оперативною. Перша передбачає те, що коту буде проведено гігієнічне очищення зубної поверхні від нальоту. Потім коронки покриваються лаком, що містить фтор, а ясна обробляють спеціальною стоматологічною маззю та антисептиком. Лікувати кішку консервативно можна лише на початкових стадіях пародонтозу.

Оперативна схема включає хірургічне втручання. Воно спрямоване на повну ліквідацію наслідків атрофії країв ясен та розсмоктування кісткової тканини. Лікар намагається зміцнити зуб у лунці та закрити її дефект. Операція може проводитись двома методами: клаптевим та накладенням шин (або протезів). Перший має на увазі під собою надріз верхньої частини ясен, після чого клапоть тканини піднімається, щоб лікар міг очистити корінь зуба, що знаходиться під ним. Потім шматочок ясен повертається на місце і зашивається. Другий метод застосовують, якщо патологія досягла останньої стадії і більшість зубів стали розхитаними. Хірург закріплює їх шинами та протезами. Зруйновані зуби піддаються процедурі повного видалення.

Додаткова терапія антибіотичними препаратами дозволяє вилікувати та захистити вихованця від гнійних абсцесів. Перед цим вони розкриваються, а рідина, що накопичилася в них, піддається дренажу. Власникам важливо розуміти, що у кішок лікування пародонтозу в домашніх умовах можливе лише після консультації спеціаліста та на початкових етапах недуги. Якщо проводити терапію самотужки, то це може призвести до посилення симптомів і навіть фатального результату для кішки.

Заходи профілактики

Дотримання профілактичних заходів щодо зниження ризику виникнення пародонтозу у хвостатих друзів не становить особливої ​​складності. Власник повинен хоча б раз на місяць відвідувати ветеринарного лікаря щодо обстеження ротової порожнини кішки. Крім цього, потрібно стежити за раціоном кішки, збагачувати його мікроелементами та вітамінами.

У зоомагазині можна купувати спеціальні корми, вживання яких очищає зуби кішки від нальоту та зубного каменю. Рот тварині може чистити і сам власник, для цього потрібно придбати спеціальну щітку. Слідкуйте за чистотою іграшок, з якими любить грати пухнастий друг, і не допускайте, щоб вони були металевими. Якщо кіт втратив зуб внаслідок травми, то не полінуйтеся відразу встановити протез, це надійно убезпечить його від ризику підхопити пародонтоз.

Насамкінець хочеться сказати, що недуга, в запущеній формі, становить серйозну небезпеку для життя вусатого вихованця. Тварина не може сказати господареві, що його турбує біль у зубах, тому власник повинен сам виявляти увагу та регулярно вивчати ротову порожнину на предмет початку запальних процесів. Якщо їх ознаки виявлені, то везіть кішку до клініки, а не намагайтеся займатися самолікуванням.