Ентерит у собаки

Вперше захворювання на ентерит у собак було встановлено в США в 1978 році. У Росії її перший випадок захворювання було зареєстровано 1980 року. Незважаючи на те, що історія цього захворювання досить коротка, за цей час зареєстровано багато смертельних випадків. На даний момент ентерит входить до списку п`яти найпоширеніших хвороб собак. Пов`язано це з тим, що тварин практично немає природного імунітету до ентериту. Однак зараз боротися з ним стало простіше, головне – вчасно помітити та запобігти появі захворювання.

Опис ентериту

Ентерит – захворювання, що характеризується запальним процесом у кишечнику. Найчастіше ентерит буває викликаний вірусом. У складних випадках він може зачіпати й інші внутрішні органи: серце, нирки, печінку. Встановлено, що до ентериту схильні тварини сімейства собачих. При цьому схильності до ентериту залежно від статі чи породи не виявлено.

Важливо! Однак є породи, які переносять його особливо тяжко. Серед них добермани, уіпети, східноєвропейські вівчарки.

Ентерит протікає швидко. Прояв симптомів супроводжується появою патогенних мікроорганізмів у виділеннях тварини. Це відбувається, як правило, на 3-4 день інфікування. Залежно від вогнищ ураження ентерит поділяється на первинний та вторинний. При первинному ентериті запалюється лише кишечник. Вторинним ентерит називають тоді, коли він є лише симптомом іншого, частіше інфекційного, захворювання.

Види ентериту, симптоми

Залежно від збудника, ентерит поділяють на парвовірусний, коронавірусний і не вірусний, який зустрічається рідше за інших. В умовах кімнатної температури вірус ентериту може жити до півроку, тому тварина може заразитися і в приміщенні, куди бактерії потрапили набагато раніше.

Парвовірусний ентерит

Ця форма захворювання зустрічається частіше за інших. Ентерітом називають саме парвовірусну інфекцію, що викликається ДНК-вірусом сімейства Parvoviridae. Парвовірусний ентерит у свою чергу поділяється на кишковий та серцевий, залежно від того, тканини яких органів він вражає. Однак нерідкі випадки, коли обидві ці форми діагностуються одночасно. Кишкова форма захворювання зустрічається досить часто. Вона характеризується блюванням, проносом та відмовою від їжі. Є гострі болі в животі.

При серцевій формі у тварини з`являється задишка або навпаки, дихання стає занадто тихим. Явних болів у животі немає, але чутно бурчання. Характерний слабкий пульс. Змішана форма захворювання особливо небезпечна. До групи ризику потрапляють цуценята, народжені від не щеплених сук, і собаки з ослабленим імунітетом, які вже хворіють на інфекційні захворювання.

Коронавірусний ентерит

Коронавірусний ентерит – інфекційне захворювання, що викликається вірусом із сімейства коронірусів (Canine Coronavirus). Протікає легше, ніж парвовірус, проте у разі комбінованого зараження обома вірусами ймовірність летального результату збільшується.

Інкубаційний період захворювання може становити від 1 до 7 днів. Проявляється коронавірусний ентерит у трьох формах: надгострої, гострої та прихованої (латентної):

• Надгостра форма виникає при одночасному зараженні іншими інфекціями - Найчастіше трапляються випадки зараження цуценят у віці до 2 місяців. Для цієї хвороби характерні: відмова від їжі, млявість, блювання, пронос (має яскравий запах), підвищення температури. У разі надгострої форми смерть може наступити протягом 1-2 діб.
• Гостра форма найпоширеніша - Для неї характерні наступні симптоми: відмова від їжі (воду вихованець п`є), рідкий пронос з неприємним запахом, блювання (не обов`язково).
• Прихована форма (Симптоми майже не виявляються) - вихованець млявий, неактивний, відмовляється від їжі, швидко худне. Зазвичай через деякий час тварина знову стає активною і її стан приходить в норму. Однак це не означає, що профілактичний візит до лікаря не обов`язковий.

Чи не вірусний ентерит

Запальний процес у кишечнику може бути викликаний не лише вірусом. Причиною може стати неправильне харчування або присутність паразитів в організмі. Зазвичай цьому схильні вже дорослі особини.

Іноді запалення слизових оболонок виникає, якщо господарі годують собаку їжею зі свого столу. У раціоні людини присутні спеції, жирна, копчена або смажена їжа, яка зовсім не підходить тваринам і може викликати проблеми із ШКТ. У свою чергу збій у роботі ШКТ стає сприятливим ґрунтом для розмноження хвороботворних бактерій. Так само краще не давати собаці кістки.

Важливо! Особливо небезпечні кістки, що пройшли термічну обробку. Вони дуже тверді для перетравлення і найчастіше утворюють гострі кінці, які можуть поранити кишечник.

Так само ентерит може розвинутись за наявності гельмінтів у кишечнику. Паразити порушують слизову оболонку кишечника, чим полегшують проникнення вірусу в організм. Наявність гельмінтів несприятливо впливає загальний імунітет організму, роблячи його нестійким до хвороб. При захворюванні на такий вид ентериту тварина неактивно поводиться і відмовляється від їжі. Так само характерні блювання та пронос, як і при вірусних формах захворювання.

Ентерит у цуценят

Ентериту схильні до собак різного віку, проте найважче його переносять цуценята віком від 2 до 12 тижнів. Цуценята ростуть дуже швидко і всі процеси в молодому організмі протікають швидше, ніж у дорослого собаки.

Це може стати сприятливою умовою для розвитку хвороби. Вірус проникає в молоді клітини організму і блискавично поширюється. Зазвичай інкубаційний період захворювання у цуценят віком до 2 місяців становить лише 1-3 доби. В особливо тяжких випадках вже в першу добу захворювання може настати загибель.

До групи ризику потрапляють цуценята під час відлучення їх від матері. Справа в тому, що в материнському молоці містяться антитіла, здатні підвищувати імунітет цуценят. Якщо мати була заздалегідь щеплена, то її цуценята захищені на перший час, хоча ці антитіла гинуть в середньому через 4 тижні. Якщо у матері немає щеплення від ентериту, цуценята від хвороби не захищені.

Важливо! Якщо в будинку раніше утримувалися собаки, особливо хворіли на ентерит, перш ніж привозити нового цуценя, потрібно продезінфікувати приміщення. Речі для собаки найкраще придбати нові.

Для того щоб захистити цуценят від ентериту, необхідно заздалегідь підготуватися. За кілька тижнів до случки необхідно вакцинувати матір від цієї хвороби. Після народження щенят потрібно разом із матір`ю обробити від гельмінтів, як тільки це стане можливим. Для цуценя відлучення від матері та переїзд у новий будинок – це завжди стрес, який несприятливо позначається на роботі імунної системи. Крім того, дієта в новому будинку відрізнятиметься, що може призвести до порушень роботи ШКТ. Це може погіршити ситуацію.

Діагностика та лікування

Для того, щоб правильно лікувати ентерит, необхідно вчасно поставити діагноз. Для цього обов`язково потрібно звернутися до ветеринарної лікарні. Поставити точний діагноз зможе лише лікар на підставі лабораторних досліджень. Крім визначення самої хвороби, аналізи дадуть зрозуміти, який саме різновид вірусу викликав захворювання. Щоб вчасно звернутися до лікаря, необхідно стежити за станом свого вихованця. Сигналами для поїздки до ветеринара будуть:

• Пронос і блювання, тягуча і піниста, із залишками неперетравленої їжі.
• Зневоднення.
• Втрата активності, втома.
• Підвищена температура.

Увага! Не завжди захворювання у тварини піднімається температура. Особливо при зараженні парвовірусом. Найчастіше підвищення температури не трапляється аж до самої загибелі тварини.

Насамперед слід звернути увагу на поведінку собаки. Хвора тварина відмовляється від їжі. Іноді під час прогулянки собака поводиться як завжди, а після приходу відразу лягає спати. Це так само привід насторожитися. Здорова тварина після прогулянки прагне заповнити сили і одразу йде до миски з їжею. Часто при захворюванні на ентерит собака втягує живіт і вигинає спину, якщо спробувати її погладити. Це пов`язано з хворобливими відчуттями у животі.

Будь-який із цих симптомів має стати приводом для поїздки до лікарні. Хвороба протікає стрімко, тому не можна гаяти часу. Вживати заходів необхідно швидко. Лікування, що тривало, може викликати ускладнення. У такому разі до вже існуючих симптомів додадуться:

• Кисневе голодування клітин.
• Авітаміноз.
• Ускладнення на інші органи, запалення серцевого м`яза.
• Судинна недостатність.
• Інтоксикація організму.
• Лихоманка.

При діагностуванні ентериту у собаки призначають комплексне лікування. Найчастіше собаці призначають спеціальні сироватки, які допоможуть боротися із хворобою. Підтримуюча терапія при лікуванні ентеритом діє у кількох напрямках. По-перше, необхідно підтримати баланс в організмі. Часті блювання і пронос швидко виснажують і зневоднюють організм. Порушується природний баланс рідини, що призводить до інтоксикації. Зважаючи на стан тварини заповнити її їжею та питвом неможливо, тому найчастіше призначаються внутрішньовенні вливання. Підшкірні крапельниці також можливі, але вони менш ефективні.

По-друге, найчастіше ветеринаром призначається курс антибіотиків. Хоча вони і не вбивають вірус, їх застосування дозволить підтримати стан тварини. В організмі завжди є потенційно небезпечні бактерії, які активізуються під час хвороби. Ослаблений ентеритом організм потребує підтримки боротьби з ними, інакше хвороба може посилитися.

Також можливе застосування вітамінних комплексів і препаратів, що підтримують роботу серцевого м`яза. Ці заходи вживаються для того, щоб ослаблений організм не постраждав від супутніх захворювань і швидше впорався з вірусом.

Для собаки, хворої на ентерит, необхідно голодування. Організм тварини не зможе переварити їжу і її відторгати, це захисний механізм. Усі ліки, що застосовуються при лікуванні ентериту, вводяться за допомогою ін`єкцій. Таблетки організм просто не сприйме, і відторгатиме так само, як і їжу. Не треба боятися, що собака схудне. Як тільки хвороба відступить, і їжа почне засвоюватися, тварина набере належну вагу.

Важливо! Собаці, що щойно перехворіла на ентерит, категорично не можна давати копченості, смажену та важку їжу, солодощі та спеції. Кисломолочні продукти спочатку так само краще виключити.

Напувати тварину потрібно тільки з дозволу лікаря. У деяких випадках надмірне вживання води може ще більше спровокувати блювання, чого допустити не можна. Як підтримуючу терапію ветеринар може призначити клізми та промивання. Вони можуть проводитися із застосуванням розчинів лікувальних трав. Однак, без консультації з лікарем робити цього не потрібно.

При своєчасному визначенні захворювання та правильному лікуванні тварина обов`язково піде на поправку. Перший час після одужання спостерігаються проблеми у роботі ШКТ. Для того щоб полегшити відновлювальний період, потрібно дотримуватися дієти. Найкраще годувати тварину потроху, але кілька разів на день. У меню можна включити варене нежирне м`ясо, відварені овочі та розварену рисову кашу на неміцному бульйоні (краще за друге варіння). Такої дієти краще дотримуватись 2-3 тижні після одужання. Далі потрібно ґрунтуватися на стані вихованця.

Профілактика ентериту

Найкраще постаратися попередити захворювання. Найкращою профілактикою буде дотримання всіх правил щодо догляду за собакою. Потрібно уважно стежити за собакою на прогулянках та убезпечити її від контакту з можливими переносниками захворювання. Не варто їй дозволяти спілкуватися з незнайомими та підозрілими тваринами. Основні заходи, що становлять профілактику ентериту, полягають у наступному:

• Своєчасна вакцинація. На сьогоднішній день існує сучасна та ефективна вакцини від ентериту. Інфікування щепленої тварини можливе, але трапляється рідко. Крім того, у такому разі хвороба протікає набагато легше. Дуже важливо прищепити від ентериту цуценят після відлучення від матері.
• Правильне харчування. Вкрай важливо дотримуватися режиму харчування і не годувати вихованця невідповідною їжею. Також слід стежити за температурою їжі. Вона не повинна бути занадто гарячою чи холодною.
• Підтримка загального імунітету. Важливо постійно стежити за здоров`ям свого собаки. Для цього обов`язкові профілактичні огляди та прийоми вітамінних комплексів. На тлі зниженого імунітету будь-яка хвороба розвиватиметься швидше. Сильний імунітет здатний справлятися з патогенними мікроорганізмами і боротися з різними хворобами. У тому числі з ентеритом.
• Своєчасна боротьба із паразитами. Гельмінти здатні знизити загальний імунітет. Важливо своєчасно давати вихованцю антигельмінтні препарати.

Важливо! Не можна занадто різко змінювати раціон. Перехід з одного виду харчування на інший має бути плавним. При складанні дієти для вихованця потрібно враховувати ще його вік.

Правильна своєчасна профілактика здатна убезпечити вихованця від захворювання та полегшити перебіг хвороби та її наслідки у разі зараження.

Небезпека для людини

Переносником інфекції може бути і людина. Найчастіше бактерії приживаються на одязі та взутті, після чого потрапляють у житло. Як правило, людині ентерит передається вкрай рідко та небезпеки не несе. Так само і тварини інших видів практично не заражаються від хворих собак. Людина теж хворіє на ентерит, проте це зовсім інший різновид хвороби, що не передається від собак. Хазяїн може не боятися заразитися при догляді за вихованцем.

Однак потрібно бути обережними, особливо якщо в будинку є діти. Найчастіше у дітей виникають алергічні реакції на клітини цього вірусу. Тому обов`язково ретельно мити руки та прати одяг після контакту з хворою твариною. Собака самостійно не може підтримувати своє здоров`я. Вона потребує допомоги та уваги, особливо, у перші дні життя в новому будинку. Тільки відповідальність та уважність господаря допоможе убезпечити вихованця від захворювань та зможе зберегти його здоров`я.

Відео про ентерит у собак