Лікування глистової інвазії у кота при блюванні з гельмінтами

Лікування глистової інвазії у кота при блюванні з гельмінтами

Якщо кішку вирвало глистами або черв`яки були виявлені в калі тварини, то це свідчить про глистну інвазію. Чим більше в організмі паразитів, тим сильніша ймовірність виникнення захворювань через отруєння або механічні пошкодження, що утворилися внаслідок життєдіяльності гельмінтів. В цьому випадку потрібне термінове лікування.

Якщо блювання виникло на фоні прийому протиглистових медикаментів, вихованцю потрібне уважне спостереження.

Якщо кішку вирвало глистами або черв`яки були виявлені в калі тварини, то це свідчить про глистну інвазію. Чим більше в організмі паразитів, тим сильніша ймовірність виникнення захворювань через отруєння або механічні пошкодження, що утворилися внаслідок життєдіяльності гельмінтів. В цьому випадку потрібне термінове лікування.

Якщо блювання виникло на фоні прийому протиглистових медикаментів, вихованцю потрібне уважне спостереження.

Блювота з глистами - симптом зараження паразитами

Зворотна перистальтика (блювота) свідчить про неполадки у роботі внутрішніх органів. Наявність хробаків у випорожненнях кота вказує на гельмінтизацію вихованця, а отже, і на його токсичне отруєння внаслідок життєдіяльності паразитів.

Лікування глистової інвазії у кота при блюванні з гельмінтами

Глисти у блювотних масах тварини можуть з`являтися внаслідок:

  • надмірної заглистованості тварини;
  • дії глистогінного препарату.

Заглистованість кота

Якщо прийом глістогінних препаратів не проводився, а черв`яки були виявлені в блювотних масах, це свідчить про надлишок паразитів в організмі. У такому разі потрібне термінове лікування тварини. Глисти починають мігрувати по організму, і є ймовірність їхнього розселення в печінці, нирках, легенях і навіть у серці. Тоді до симптомів додається прискорене серцебиття, задишка та швидка стомлюваність.

Якщо загальний стан тварини розцінюється як задовільний, то можливе самостійне лікування. Коли додаються симптоми отруєння чи непрохідності кишечника, терапія призначається лише фахівцем.

Глистна інвазія небезпечна тим, що може спровокувати:

  • сильне отруєння;
  • механічні пошкодження внутрішніх органів різного ступеня тяжкості;
  • відмова роботи внутрішніх органів;
  • смерть вихованця.

Тому лікування тварини потрібно починати негайно. При підозрі на розселення паразитів у різних органах рекомендується зробити УЗД судин, печінки, нирок та серця.

Лікування зараженого вихованця

Спочатку бажано отримати консультацію фахівця, тому що ліки мають токсичні властивості, а це спровокує погіршення стану хворого вихованця.

Медикаментозні препарати

Без дослідження випорожнень тварини неможливо визначити різновид паразита, тому використовуються медикаменти широкого спектра дії:

  • Празител. Випускається у вигляді таблеток та суспензії. Придатний до застосування у кошенят старше 3 тижнів. Суспензію дають тварині з розрахунку 0,5 мл на кожні 500 г ваги. Одна таблетка розрахована на кожні 4 кг ваги тварини. Препарат приймають одноразово протягом дня, повторюючи прийом через 10 діб.
  • Мільбемакс. Таблетки підходять до застосування у тварин старше 6 тижнів. Доза розраховується індивідуально виходячи з ваги, віку та симптоматики, тому вживати можна лише після ознайомлення з інструкцією.
  • Дронтал. Препарат у таблетках, призначений для застосування у кішок та кошенят старше 3 тижнів і важчий за 1 кг. На кожні 2 кг ваги дають половину пігулки. Препарат рекомендується застосовувати з невеликою кількістю їжі під час ранкового годування.

Перед початком лікування слід обробити тварину від бліх, але потрібно вибирати найменш токсичні препарати. При запорах перед прийомом антигельмінтних препаратів призначають клізму.

Лікування народними засобами

Якщо з якихось причин медикаментозне лікування неможливе, то можна звернутися до народної медицини. Вченими були проведені експерименти, внаслідок яких доведено глистогонні властивості цибулі. Для приготування цибульного настою 1 нашатковану цибулину заливають 1 склянкою окропу і настоюють 10-12 годин. Рідина, що вийшла, з піпетки капають на корінь язика тварині по 30 мл 3 рази на добу за 30 хв. до їжі.

Настій полину також відноситься до глистогінних препаратів. Для його приготування 1 столову ложку трави заварюють 1 склянкою окропу, залишають на 30-60, після закінчення часу проціджують. Заражений вихованець повинен ковтати 30 мл настою за 1 годину до їди 3 рази на день.

Лікувати народними методами глистяну інвазію в занедбаному стані небезпечно для здоров`я тварини. Непрофесійне лікування можливе лише у крайньому випадку.

Глистна інвазія у кошенят

Щоб не допустити у кошеня важкої форми поглистування, важливо вчасно помітити ознаки зараження паразитами. У кошенят, як і у дорослих тварин, спостерігаються:

  • погіршення стану вовни та шкіри;
  • відмова від їжі;
  • розлади травлення (запор, пронос, блювання);
  • здуття живота;
  • блідість слизових;
  • слабкість.

Лікування глистової інвазії у кота при блюванні з гельмінтами

Також у кошенят додаються такі симптоми:

  • відставання у розвитку;
  • розфокусування зору та розкоординація рухів;
  • анемія;
  • порушення серцевого ритму;
  • здуття живота на тлі загального виснаження.

Глистогонні препарати дають кошеням старше 3 тижнів. Кошти необхідно купувати у ветеринарній аптеці. Лікувати кошенят народними методами не рекомендується.

Блювота як результат дії антигельмінтних ліків

Коли випорожнення шлунка через гортань відбулося під час лікування, спрямованого на вигнання паразитів, такий симптом можна розцінювати як норму. Щоб не допустити негативних наслідків, необхідно спостерігати за вихованцем та відзначити наступні моменти:

  • регулярність блювотних позивів;
  • забарвлення та структура виведених мас;
  • загальний стан кота.

Коли після перорального прийому лікарського засобу настало блювання, необхідно відзначити час випорожнення. Якщо це сталося раніше ніж через 20 хв після введення ліків, то тварині необхідно дати препарат повторно.

Блювота, що виявляється у вихованця більше двох разів протягом години, має викликати побоювання у господаря. А якщо до неї приєднався пронос, то потрібна термінова консультація спеціаліста. Така регулярність спорожнення спричиняє зневоднення організму. У цьому випадку необхідно періодично напувати тварину. Якщо кіт відмовляється від прийому води, то рідина наливається з піпетки на корінь язика.

При виведенні глистів через рот блювотні маси рідкі і можуть пінитися. Також допустима наявність неперетравленої їжі в невеликій кількості. Блювота густої консистенції не є нормою при вживанні глистогінних препаратів. Також у господарів тварини має викликати занепокоєння жовтий, коричневий чи зелений колір. В останньому випадку подальше домашнє спостереження небезпечне для життя кота.

Якщо у блювотних масах виявлені сліди крові світлого відтінку в невеликій кількості, то, ймовірно, у тварини злегка пошкоджені стравохід або гортань внаслідок зворотної перистальтики. Чим темніший колір і більше об`єм крові, тим більша ймовірність внутрішньої кровотечі. При підозрі на пошкодження великих судин внутрішніх органів тварина підлягає шпиталізації.

Якщо у кота спостерігається запор на фоні здуття живота, то, можливо, паразити спровокували непрохідність кишечника. Такий стан загрожує життю вихованця, і кота необхідно обстежити у ветеринарній клініці.

Результатом дії антигельмінтних препаратів може стати млявість тварини, зниження апетиту та зміна температури на 0,7 °С. У цей час не варто турбувати кота і намагатися нагодувати його насильно. Правильніше залишити вихованця в теплому і чистому приміщенні без протягів, забезпечивши йому корм і воду.

Необхідно стежити, щоб тварина не втрачала свідомість. По-перше, препарати від глистів токсичні, по-друге, паразити теж отруюють організм господаря. Тому отруйні речовини можуть накопичуватися у великій кількості. Наслідком стають непритомність, розкоординація руху, судоми та кома.

Профілактика

Запобіжні заходи повинні включати:

  • регулярне прибирання місця перебування вихованця;
  • періодичну дезінфекцію приміщення та предметів користування;
  • виключення спілкування з твариною у вуличному взутті та одязі.

Повинна бути присутня регулярна профілактика або лікування бліх. Паразити на своїх лапах переносять яйця більшості різновидів глистів.

Необхідно стежити, щоб кіт не вживав у їжу гризунів та дрібних птахів. Вони можуть бути тимчасовими господарями для багатьох видів паразитів або переносити їх яйця на шерсті та пір`ї.

Вибір медикаментозних препаратів для профілактики глистяної інвазії слід робити після консультації з фахівцем. Потрібно враховувати, що коли статус тварини змінюється, наприклад, вагітна кішка стає матір`ю, що годує, або кошеня з малюка перетворилося на підлітка, то буде потрібно заміна препаратів.

Небезпека котячих глистів для людини

Людина може заразитися глистами через нехтування особистою гігієною. Наприклад, за відсутності дезінфекції рук після контакту із зараженим вихованцем.

Котячі гельмінти в більшості випадків не є небезпечними для здоров`я людини. При зараженні паразити використовують людей як тимчасовий притулок. Вони проникають в організм через носоглотку, потрапляють у шлунок, де деякий час харчуються, потім залишають людину.

Але є паразити, які можуть зазнати серйозної загрози здоров`ю власника хворої тварини. Переселення паразитів відбувається при попаданні яєць, хробаків або їх фрагментів у ротову порожнину людини. У більшості випадків заражень так передаються аскариди та круглі хробаки.

При лікуванні вихованця необхідно обстежитись і господарю. Рекомендується здати кал на аналіз. Навіть якщо сліди паразитів не виявлять, здачу аналізанадо повторити через 2 тижні.