Дископатія у собак: симптоми та лікування

Дископатія у собак вважається часто виникаючим порушенням, якому піддаються всі породи. За відсутності лікування у хворої особи повністю втрачається здатність до пересування, порушуються функції інших систем організму. Докладніше про хворобу та її лікування читайте у нашій статті.

Основна небезпека хвороби полягає у її незворотності. Купувати проблему, що починається, можна тільки на початковій стадії формування дископатії. При цьому діагностика не завжди проводиться своєчасно, через частого безсимптомного перебігу патології на перших стадіях, а міжхребцевий диск вже частково зруйнований.

Після початку руйнування у кілька разів погіршується обмінний процес у тканинах, вони не отримують достатньої кількості мінералів та корисних речовин. Через постійний дегенеративний процес наростає тиск на спинний мозок, з`являється набряклість хребта та проблеми в роботі інших систем організму.

Відео - Дископатія у собак

Увага! Найчастіше дископатія у собак, за даними ветлікарів Великобританії, діагностується у віці від трьох до восьми років. Найбільший пік хворих особин припадає на період п`яти років.

Розвиток порушення собак

У нормальному стані міжхребцеві диски знаходяться між порожнинами всіх хребців. Вони відповідають за амортизацію та гнучкість хребта. При розвитку у пса дископатії спостерігається зміщення міжхребцевих дисків, за яким слідує його часткова або повна руйнація. Нерідко в області ураженої ділянки формується грижа або повний розрив міжхребцевої м`язової тканини. Це відбувається через високе навантаження на опорно-рухову систему. Тривалий дегенеративний процес провокує випинання фіброзного кільця, що знаходиться всередині міжхребцевого диска. Через це порушується робота всього спинного мозку. Подібний симптом розвивається різко і відразу призводить практично до повної нездатності пересуватися.

З урахуванням ступеня виразності негативних змін, що відбулися, власник домашнього улюбленця спостерігатиме різні симптоми та різну клінічну картину дископатії. Якщо спинний мозок пошкоджений сильно, але при цьому не порушені його функції, тварина мучить больовий синдром, що складно виноситься, вихованець не може ставати на лапи.

У деяких особин настає повна чи часткова паралізація. Клінічна картина дископатії у собак може змінюватися від кількох годин до кількох днів, при цьому стан тварини постійно погіршується.

Вражати захворювання може шийну та грудопоперекову область. У першому випадку улюбленець відмовляється або не може нормально повертати шию, спостерігається тремтіння шийних та плечових м`язів. Діагностується приблизно в 10-15% випадків, при такому порушенні зношується міжхребцевий диск між 3 та 4 хребцями у шиї. При другому типі захворювання патологія зачіпає область у місці з`єднання останнього грудного та першого поперекового хребця.

Увага! Схильні до дископатії породи собак – такса та пекінес. У такс подібне порушення розвивається у 65 особин зі 100. Така особливість пов`язана з неприродними пропорціями тіла, що викликає високе навантаження на хребет та весь опорно-руховий апарат.

Причини розвитку порушення

Спровокувати дископатію у собак можуть кілька факторів:

• травми, забої та переломи хребетного стовпа;
• сильне навантаження на хребет та весь опорно-руховий апарат;
• вроджені аномалії будови кісткової тканини;
• генетична схильність породи;
• запальні процеси у тканинах хребта;
• інші дегенеративні процеси в суглобах, у тому числі артрози та остеохондрози;
• підвищена маса тіла або її нестача;
• мала або надмірна рухливість.

Увага! Якщо тварина більшу частину часу перебуває на ланцюгу або в замкнутому просторі, важливо не допускати нестачі або підвищення маси тіла. У такому разі ймовірність розвитку дископатії зростає у кілька разів.

Симптоми формування дископатії

У початковій стадії формування помітити якісь зміни у поведінці чи русі тварини досить складно. Руйнування міжхребцевого простору може розвиватися протягом кількох років. Протягом цього проміжку міжхребцевий диск майже повністю заміщається патологічною тканиною, яка не може підтримувати потрібний ступінь амортизації та рухливості хребта.

Тільки після цього у пса з`являються типові для дископатії прояви:

• вихованець втрачає свою активність, відмовляється від ігор;
• тривале пересування приносить дискомфорт та біль;
• собаці складно піднімати кінцівки, через що практично неможливо з ним ходити сходами;
• при пальпації черевної стінки відзначається її підвищена напруженість;
• при випадкових рухах особина може скиглити або верещати;
• положення сидячи завдає великого дискомфорту, хворий пес намагається більше лежати в одній позі тривалий час;
• хода стає невпевненою, пес часто робить перерви;
• спина стає вигнутою, щоб зберегти необхідну рівновагу та знизити болючість;
• під час становища стоячи вихованець починає без причин піднімати одну з кінцівок;
• настрій змінюється на агресивний, пес не дає себе чіпати, може кусатися.

З появою подібної симптоматики власники-любителі часто плутають реальну проблему зі втомою особини та не звертаються за кваліфікованою допомогою. Нерідко господар може самостійно призначити хворому собаці знеболювальне, що тільки погіршує стан вихованця, оскільки такий захід лише тимчасово знімає біль, але не впливає на основну причину хвороби.

З ускладненням стану собаці важко контролювати свої рухи, лапи стають некерованими, з`являються проблеми з сечовивідною функцією та випорожненням кишечника. Зазвичай такі симптоми виявляються при повному руйнуванні міжхребцевого диска. При такому положенні зупинити хворобу вже неможливо, грамотною терапією можна лише покращити якість життя хворого вихованця.

Діагностика дископатії у собак

Постановка правильного діагнозу потребує комплексного підходу, завдяки чому вдасться спростувати або підтвердити наявність захворювання у тварини.

Таблиця. Діагностичні методи при дископатії

Візуальний огляд

• перевіряються вміння ходьби, безпека можливості стрибати, бігати, ходити вгору-вниз-
  
• оцінюються нервові рефлекси-
  
• перевіряється витривалість кожної кінцівки, змушуючи собаку міняти позу-
  
• проводиться диференціальна діагностика з патологіями нирок та репродуктивної системи

Рентгенівські знімки у кількох проекціях

• виявляють, наскільки розширився просвіт між пошкодженими хребцями-
  
• підтверджують або заперечують наявність травм та інших негативних процесів у хребті-
  
• рентген не дає можливості візуально оцінити, наскільки дегенеративний процес торкнувся області міжхребцевого диска.

Мієлографія

• проводиться під загальним наркозом-
  
• у спинний мозок вводиться безпечний контраст-
  
• з урахуванням швидкості та якості його поширення оцінюється працездатність органу та місця його обмеження

МРТ

• дозволяє точно переглянути хребці та пошкоджену область-
  
• знімки дають візуальне представлення та наявність ступеня вираженості пошкодження міжхребцевого диска

Увага! У тому випадку, якщо тварина надходить до лікарні вже в знерухомленому стані, встановлюється точний час настання паралізації. Якщо вона трапилася більше 12 годин тому, відновити рухову активність вихованця практично неможливо і найчастіше приймається рішення про приспання. Якщо власник цього не хоче, лікар намагається підібрати можливі варіанти підтримуючого лікування, доки пес не загине природною смертю.

Медикаментозне лікування порушення

Варіанти лікування дископатії у собак залежать від ступеня занедбаності патології. Терапія може полягати у використанні лікарських препаратів, хірургічного втручання та низки додаткових методик. При призначенні медикаментів потрібно використовувати цілий комплекс засобів, що купірують біль та інші негативні процеси в кістковій, міжхребцевій та суглобовій тканинах.

«Дексаметазон»

Стероїдний протизапальний препарат, основна дія якого спрямована на усунення болю та запалення. Для лікування використовується розчин для внутрішньом`язового введення. Собакам невеликих порід рекомендується вводити не більше 0,3-0,5 мл медикаменту, більшим – не більше 0,7-1 мл. Працюють «Дексаметазон» щодня протягом індивідуально підібраного часу.

«Габапентін»

Застосовується для усунення гострих болів, у тому числі невропатичного характеру. Крім усунення больового синдрому, дозволяє зняти судомні та конвульсивні стани. Дозу «Габапентина» слід підбирати з лікарем, оскільки на неї впливає вік та вага вихованця. Приймаються таблетки щодня один раз на добу з їжею. Тривалість терапії – за показаннями.

"Терафлекс"

Належить до класу хондропротекторів. «Терафлекс» нормалізує стан суглобової та кісткової тканини, знімає набряклість, запалення, запускає процеси регенерації. Середні та великі породи собак приймають лікування по 1-2 таблетки на добу тривалим курсом до шести місяців. Дрібним породам, наприклад, таксам і пекінесам, дозування має розрахувати лікар. Тривалість терапії для них також може становити півроку. Мінімальний курс прийому «Терафлекс» – 12 тижнів.

Вітамін В12

Необхідний для поліпшення клітинного обміну та нормалізації провідності тканин, що покращує мозковий кровообіг. При дископатії призначається як підшкірні або внутрішньом`язові ін`єкції індивідуально підібраний курс. Дозування залежить від ваги собаки. Особини до 5 кг за один раз отримують 250 мкг, понад п`ять кілограмів – 500 мкг, при вазі понад 15 кг – 1000 мкг. Вітамін В12 не показує побічних ефектів і добре переноситься у комбінованому лікуванні дископатії.

"Афобазол"

Заспокійливий та розслаблюючий препарат, який усуває агресію та нормалізує сон у хворого пса. Дозу слід ретельно розраховувати за вагою вихованця. Максимально великі породи можуть приймати до 30 мг активної речовини у три призначення. Дрібні породи та середні отримують не більше 5-20 мг добової дози медикаменту, яку можна ділити на кілька прийомів. Максимальний курс терапії становить 4 тижні при тяжких розладах. Для нормалізації стану собакам зазвичай достатньо 2 тижнів активного прийому "Афобазолу".

«Диклофенак»

Нестероїдний протизапальний препарат відрізняється кращою переносимістю та безпекою на відміну від стероїдів. Ніколи не застосовується в комплексі з ними, тому що така комбінація може спровокувати розрив кишечника та сильну кровотечу. «Диклофенак» при дископатії знімає біль, запалення, скутість та набряклість. Приймати краще у формі ін`єкцій, доза підбирається лікарем. Зазвичай робиться не більше трьох уколів. Застосовують "Диклофенак" один раз на добу незалежно від їжі.

«Хондартрон»

Основна дія спрямована на відновлення зруйнованих тканин та зупинення подальшого дегенеративного порушення. При дископатії собаці рекомендується вводити медикамент підшкірно або внутрішньом`язово, пероральний прийом має менший вплив. Застосовувати розчин вранці та ввечері. Доза класично підбирається з урахуванням ваги особини та дорівнює 0,1 мл/кг. Тривалість лікування – строго за вказівками ветлікаря.

«Хондролон»

Дуже хороший хондропротектор, але може застосовуватись тільки на великих породах собак. Чинить ефект вже через кілька уколів. Введення внутрішньом`язово, при введенні собаку краще тримати, так як уколи болючі. Доза активної речовини становить 100 мг кожні 48 годин. Застосовується на собаках лише від 30 кг ваги. Курс складається з 25-30 уколів.

«Діазепам»

Набув широкого поширення у ветеринарії, завдяки можливості купувати гострі судоми та здатності розслаблювати м`язи при дископатії. «Діазепам» може внутрішньовенно і внутрішньом`язово, особливої ​​ролі в цьому випадку спосіб введення не грає. При внутрішньовенному вливанні дозування становить 0,10-0,5 мг/кг, при внутрішньом`язовому - 0,3-0,5 мг/кг. Використовують один раз за 24 години. При необхідності доза збільшується або зменшується з урахуванням переносимості.

Додаткові методи лікування дископатії

При використанні лікарських засобів ветеринари наполягають на необхідності додаткового лікування, яке посилить одужання та знизить ймовірність проведення хірургічного втручання. Для цього застосовується кілька методик.

1. Голковколювання. Проводиться лише фахівцем. Лікар розставляє голки в особливому порядку, завдяки чому розслабляються м`язи, минає біль, знижується набряклість і підвищується чутливість.
2. Масаж. Перші сеанси також рекомендується провести у хорошого масажиста, оскільки важливо навчитися виконанню правильної техніки. Масаж посилює струм лімфи та крові, не дає розвиватися застійним процесам, знімає втому та біль. Крім цього, нормалізується харчування всіх тканин, у тому числі головного мозку.
3. Електрофорез. Проводиться за допомогою невеликих провідників, які прикладають до хворої ділянки. За допомогою мікроструму вдається покращити провідність тканин, зняти набряклість, скутість та болючість.
4. Магнітотерапія. Також виконується за допомогою невеликих провідників, але які вже мають магнітну основу. Основна дія спрямована на придушення запального процесу та прискорення відновлення тканин.
5. Фізична активність. Зазвичай для хворих на дископатію собак призначається плавання. Також виконуються легкі та нетривалі вправи щодо згинання та розгинання кінцівок.

Відео - Масаж при проблемах з хребтом у собак

Хірургічне лікування дископатії

За відсутності ефекту від медикаментів та допоміжних неінвазивних методів, а також при тяжкому стані хворого собаки лікар приймає рішення про термінове оперативне втручання. Воно полягає в усуненні деформованої ділянки.

1. Спочатку хірург повністю або частково видаляє душку на хворому хребці, щоб отримати огляд спинного мозку.
2. Після розтину повністю видаляється ядро ​​міжхребцевого простору.
3. Тільки після цього етапу можна розкрити тверду порожнину у спинному мозку.
4. З урахуванням стану ураженої ділянки, що відкрився, лікар приймає рішення, наскільки реально допомогти конкретної особи. Для цього хірург переглядає рівень виразності руйнування нервових волокон.
5. Щоб знизити тиск, що виник через деформацію міжхребцевого диска, за допомогою спеціальної голки видаляється речовина, що накопичилася в диску.
6. Потім за допомогою гемостатичної губки закривається розкрита тверда порожнина у спинному мозку. Іноді для цього застосовують медичний сальник. Така прокладка необхідна для запобігання утворенню спайок з прилеглим м`язовим корсетом.
7. Після закриття розрізу його повністю ушивають. Накладається щільна стерильна пов`язка.

Подібні втручання виконуються лише в тому випадку, якщо з моменту паралізації та втрати чутливості кінцівок не пройшло більше двох діб. Незалежно від успішності проведеної операції собака все одно залишиться нерухомим або загине.

Увага! Після успішної операції псу обов`язково призначається курс реабілітації. Він включає масаж, прийом протизапальних засобів, хондропротекторів і фізіолікування.

Можливі ускладнення захворювання

При розвитку дископатії у собак за відсутності належного лікування можуть розвиватися важкі дегенеративні процеси у всіх системах організму:

• довільне сечовипускання та процес дефекації;
• часткова або повна паралізація передніх та задніх кінцівок;
• порушення у роботі мозку, судоми;
• порушення мозкового кровообігу;
• при збереженні функції сечовипускання та дефекації ці процеси відрізняються сильною хворобливістю;
• агресія, аж до нападу на власників, які намагаються погладити тварину;
• при сильному стисканні спинного мозку можлива зупинка функції дихання.

Профілактика дископатії у псів

Профілактичні методи необхідно використовувати не тільки у здорових особин, але і тих, що пройшли успішний курс терапії. Особливо важливо дотримуватися рекомендацій ветеринарів щодо недопущення дископатії тим власникам, які містять пекінесів та такс.

1. Регулярно ведіть свого вихованця на прогулянку, але не допускайте великого навантаження на його хребет.
2. Привчіть пса до плавання, тому що така фізична активність значно зміцнює м`язовий корсет.
3. Дотримуйтесь принципів харчування особини з урахуванням її породи та віку, не допускаючи сильного падіння або підвищення маси тіла.
4. Періодично давайте собаці вітамінні комплекси та препарати класу хондропротекторів для посилення суглобової та кісткової тканини.
5. Не допускайте травмування хребта та всього опорно-рухового апарату. У разі травм пса не займайтеся самолікуванням і одразу звертайтеся за консультацією до ветеринара.

Прогноз життя собак із дископатією

Фахівці при своєчасному виявленні порушення дають добрі шанси на одужання пса. На ранніх стадіях можна обійтися лише медикаментозним та неінвазивним лікуванням, яке ставить на ноги приблизно 65-70% всіх хворих собак. При проведенні оперативного втручання прогнози на одужання обережні та залежать від багатьох факторів, включаючи вік, вагу, ступінь занедбаності захворювання.

Увага! Собаки, схильні до появи дископатії повинні кожні кілька місяців проходити профілактичні огляди у ветеринара для раннього виявлення можливих порушень.

Дископатія у собак - серйозне порушення, яке не можна залишати без уваги. Лікувати патологію самостійно неможливо, тому що вона вимагає використання цілого комплексу лікарських засобів та їх грамотного поєднання один з одним. При ранньому виявленні хвороба вдається усунути і максимально довго продовжити життя вихованця.