Алергія на собак: як виявити та чим лікувати?

Домашні вихованці приносять своїм власникам чимало приємних емоцій та радості від проведеного разом часу. На жаль, всі без винятку чотириногі улюбленці можуть і нашкодити домочадцям. Алергія на собак - одна з найпоширеніших проблем, що змушують людей розлучитися з твариною.

Сьогодні ми поговоримо про те, чому у людей з`являється алергія на собаку, як діагностувати цю недугу, а також розповімо, чи можна вилікувати алергію та купувати реакції на час чи назавжди.

Як виникає алергічна реакція? Коли в організм надходить «шкідлива» речовина, що розцінюється імунною системою як чужорідна, в кров надходять антитіла, які готові до боротьби з алергеном. Подібний процес виникає, коли людина страждає від реальної небезпеки, наприклад, вторгнення вірусу чи інфекції. Якщо у випадку з хворобою реакція організму виправдана, то у випадку з алергенами антитіл надмірно багато, а необхідності їх потрапляння в кров немає.

Проте встановлено, що згодом організм вчиться розрізняти «чужих» та «своїх». Зазвичай це відбувається з дітьми грудного віку, які знайомляться з навколишнім світом. Якщо малюк проживає в будинку, де є домашні тварини або за вікнами квітуча клумба, то є велика ймовірність, що алергії у нього не виникне.

Причини виникнення алергії

Захищаючись від алергенних речовин, організм виробляє антитіла. Вироблення відбувається в момент, коли антигени набувають максимальної концентрації. Саме тоді людина починає кашляти, чхати, у неї червоніють очі та з`являються інші неприємні симптоми. Чому ж виникає алергія?

Медицина виділяє два типи провокуючих факторів: спадкові та придбані, зовнішні. У першому випадку роль відіграють гени батьків. Якщо мама або тато малюка – алергіка, то з ймовірністю до п`ятдесяти відсотків він успадкує схильність до цієї недуги. Якщо ж обоє батьків страждають від алергічних реакцій, ризики «нагородити» дитину тією ж проблемою зростають до сімдесяти відсотків.

Зовнішні причини розвитку алергії пов`язані зі зниженим імунітетом, перенесеними тяжкими захворюваннями, особливо тими, що вражають дихальні шляхи. Також до провокаційних факторів відносять погану екологію, шкідливі звички – зокрема, куріння, що руйнує організм.

Якщо говорити про алергію на собак, то треба розуміти, що не лише шерсть тварини спричиняє реакцію. Набагато частіше організм чинить опір частинкам слини, відмерлої шкіри вихованця, шкірного мастила, фекалій. Також причиною алергії нерідко стає корм, яким харчується собака, пил та інші «яскраві» алергени, які собака просто переносить на своїй вовні і розповсюджує навколо себе.

Симптоматика алергії на собаку

Кожен організм індивідуальний, і клінічні прояви алергічної реакції у різних людей можуть відрізнятися, навіть якщо в ролі алергену виступає та сама тварина. Зазвичай ознаки комбінуються, і у алергіка одночасно проявляється два-три, а то й більше симптомів.

Таблиця 1. Як може проявлятися алергія?

Шкірні покривиВисипання, «кропивниця», почервоніння на шкірі, у місцях контакту з твариною, лущення, свербіж. Найчастіше виявляється на животі, шиї, в паху, ліктьових згинахОчісльозотеча, почервоніння, дискомфорт кон`юнктив, печіння, кон`юнктивітДихальні шляхиНабряк слизових, риніти, задишка, кашель, багаторазове чхання, першіння в горлі (ніби всередині сильно свербить), свистяче утруднене диханняВухаЗниження слуху, болючість, відчуття вакууму та наповненості (пов`язане зі зниженням дренажної здатності органу)Порожнину ротаСверблячка, набряки, пошкодження слизових оболонокСерцево-судинна системаПідвищене серцебиття, збільшення пульсу, коронарний синдром

Діагностика алергії

Навіть якщо характерна симптоматика виявляється у людини після спілкування з собакою, не обов`язково, що алергія саме на тварину. Алергік, у якого при появі собаки з`являється нежить, першить у горлі або сверблять очі, поспішає «звинуватити» в цьому чотирилапого друга. Почасти це може бути правдою, але є нюанси.

По-перше, алергія може спіткати людину, що поспілкувалася з собакою, але пов`язана вона з пилком або спорами рослин, що переносяться твариною, з мікрочастинками корму, що поїдається собакою, шампунем або іншою косметикою, за допомогою яких здійснюється догляд за вихованцем. По-друге, алергія не завжди проявляється миттєво - через накопичення антигену в крові реакція може запізнитися. Вийде, що алергік зреагує на собаку, забувши про те, що годину тому гуляв у квітучому парку. Також алергія може спіткати людину, яка спілкується з власником собак або перебуває в салоні машини або приміщенні, де раніше знаходилася тварина.

Відповідно, симптоматика проявляється, а зрозуміти, із чим вона пов`язана, складно. У цих випадках необхідно відвідати лікаря-алерголога і відвідати спеціальну лабораторію, де роблять тести, щоб з більшою точністю дізнатися, що ж провокує алергію.

Шкірні проби

Простим і поширеним у російських клініках методом виявлення точного типу алергену, який страждає на людину, є шкірні проби. Щоб пройти цей метод дослідження, потрібно відвідати лікаря-алерголога, який підготує різні типи алергенів (у формі порошку чи рідини). Потім пацієнту злегка дряпають шкіру, щоб нанести алерген на уражене місце або ж вводять алерген інсуліновим шприцом, підшкірно.

Якщо конкретний антиген викликає у людини реакцію, вона проявиться протягом півгодини. Симптоми можуть бути різними – від легкого почервоніння, до серйозного набряку та яскравої кропивниці. Однак метод має ускладнення, які можуть бути дуже небезпечними.

У деяких особливо чутливих алергіків трапляється небезпечний стан, що має назву «гіперчутливість уповільненого типу». Це означає, що реакція може статися через шість-десять годин після проведення проб та спровокувати небезпечні симптоми аж до набряку Квінке. Людина повинна пам`ятати про це і бути готовою будь-якої миті звернутися за лікарською допомогою.

Визначення рівня IdE

Більш сучасний та складний діагностичний метод, у ході якого визначається, яке число Е-імуноглобуліну виробляється у відповідь на влучення в організм певного алергену. Первинну перевірку проводять у рамках тестових наборів – зазвичай до них входять загальні типи алергенів: «Тварини», «Фрукти», «Трави» тощо. Якщо реакція на якусь групу підтвердилася, проводиться більш вузький та точний аналіз.

Зазначимо, що здорова доросла людина, яка не страждає від алергії, добре почувається, коли кількість загального Е-імуноглобуліну в крові не перевищує показник 50 міліграмів на літр крові.

Таблиця 2. Класифікація реакції Е-імуноглобуліну на алергени

Дорослі та підлітки старше 16 років

понад 200 одиниць – висока-

від 100 до 200 одиниць – помірна-

від 50 до 100 одиниць – є, але слабко виражена-

до 50 одиниць – відсутня/негативна на даний вид алергену

Молодші школяріНорма – 90 одиниць, перевищення каже від алергічної реакціїДошкільнятаНорма – 60 одиниць, перевищення каже від алергічної реакціїГрудні діти (до одного року)Норма – 15 одиниць, перевищення каже від алергічної реакції

Інші методи виявлення алергії на собак

Для того, щоб дізнатися більше про тип алергії та зі стовідсотковою впевненістю виявити провокатора, можна пройти й інші типи тестування.

Таблиця 3. Тести, що виявляють алергію на собак

Загальний аналіз кровіМедичний працівник оцінить рівень еозинофілів та лейкоцитів у крові, що вказує на очевидну алергічну реакцію. З цього аналізу варто розпочинати обстеженняБіохімічний аналіз кровіПоказує, чи підвищені в крові рівні білка С-реактивного типу та імунних комплексів. Дозволяє відразу відстежити супутні захворювання, надлишок або нестачу будь-яких речовинЗагальний аналіз сечіЯк і загальний аналіз крові, показує підвищення білкових комплексів, лейкоцитів та еозинофілів. Зручний для досліджень першого етапу у маленьких дітей, тому що не завдає їм жодного дискомфорту ПровокаціяПід язик або на слизову оболонку носа людини поміщається мікроскопічна доза алергену. Зазвичай реакція з`являється протягом декількох хвилинТести «Патч»На шкіру людини фіксують клейові стікери, на внутрішній бік яких нанесений алерген. Стікери носять протягом добиІмунограмаЗ вени людини набирають деяку кількість крові, з якою проводять тести за умови лабораторії, додаючи до неї алергени. Один із найбезпечніших для пацієнта типів дослідженняТест на виявлення Т-лімфоцитівЛюдині вводять дозу алергену, потім забирають кров. Якщо алергія є, у крові підвищується рівень Т-лімфоцитів

Важливо розуміти, що провокуючі тести, а також ті, в яких алерген вносять безпосередньо в організм, протипоказані немовлятам, літнім пацієнтам, вагітним жінкам. Також спотворені результати та шкода для здоров`я можуть бути у осіб, які проходять лікування гормонами.

Прямі «агресивні» тести повинні проводитись лише в обладнаних клініках, де є реанімаційне відділення або відділення інтенсивної терапії. Справа в тому, що алергія може проявитися набряком Квінке, анафілактичним шоком, а також набряками легенів та мозку, які можуть призвести людину до смерті.

Тест на алергію у дитини

У дітей будь-якого віку використовуються ті ж методи дослідження та виявлення факторів, що провокують алергію, що і у дорослих. Єдине, що треба розуміти: ніжний дитячий організм більш гостро реагує на подразники, тому проведення алергопроб має проходити максимально безпечно для малюка.

Найчастіше у дітей беруть аналізи сечі та крові, щоб визначити підвищений рівень лейкоцитів, білкових сполук та еозинофілів. Якщо проба крові показала підвищення ключових позицій, у дитини беруть кров із вени, щоб провести дослідження в умовах лабораторії. Проте шкірні проби у дітей також проводять.

Зрозуміло, тести, що передбачають прямий контакт алергену з дитячим організмом, більш щадні, ніж у дорослих. Залежно від віку дитини, розчини або порошки з алергенами змішують у слабких пропорціях. Але, незважаючи на всі запобіжні заходи, перед тестами потрібно відвідати лікаря-педіатра, щоб він попередньо подивився малюка, виключив супутні хвороби або недуги, які можуть давати ті ж симптоми, що і алергія.

Не проводять алергопроби малюкам, які недавно перехворіли на інфекції (грип, ГРВІ, бронхіт тощо), а також дітям, які приймають кортикостероїди або отримували антигістамінні засоби. Також не роблять тести дітям до п`яти років, оскільки імунна система перебуває в процесі становлення і не видає адекватної реакції. Безглуздо робити тест грудним дітям, тому що захисні сили організму діють хаотично, незалежно від реальної небезпеки, а показник загального Е-імуноглобуліну вкрай нестабільний.

Як правильно підготуватися до тесту на алергію?

Проби на алергічну реакцію, як і багато інших медичних маніпуляцій, потребує певної підготовки від людини. Це необхідно для більш точного виявлення проблеми та виключення недостовірних чи змащених результатів.

Людина, що вирушає на прийом до алерголога, повинна виключити присутність факторів, що провокують алергію, і сторонніх алергенів. Так, якщо дорога до лікарні пролягає через квітучий парк, потрібно надіти медичну маску або постаратися прибути на прийом на автомобілі із зачиненими вікнами. Аналогічно ситуація і з іншими антигенами.

Щоб дані, отримані від лікаря-алерголога, відрізнялися максимальною точністю, людина повинна:

1. За кілька днів до прийому відмовитися від фізичних навантажень, берегтися від стресів та перенапруги.
2. Зупинити прийом лікарських засобів та БАДів, якщо це можливо, в іншому випадку про прийом фармацевтичних засобів слід повідомити лікаря.
3. За 10-12 годин припинити прийом будь-якої їжі, тобто аналіз буде здійснюватися натще (дозволяється пити чисту воду з перевірених джерел, краще бутильовану).
4. За три доби виключити прийом будь-яких алкогольних напоїв, курці повинні викурити останню сигарету не пізніше ніж за добу до прийому.
5. За три доби відмовитися від поїдання продуктів із підвищеним індексом алергічності (мед, шоколад, горіхи, цитрусові, яйця, ягоди, молоко).

На прийом потрібно приходити у стані повного здоров`я. Навіть незначне нездужання може спотворити результати алергопроб, тому з моменту одужання вичікують три-п`ять днів і лише потім відвідують лікарню.

Що робити, якщо алергія на собаку підтверджена?

Людина, у якої визначилася алергія саме на собаку, сама приймає рішення про подальші дії. Найпростіше людям, які не мають свого вихованця – їм достатньо мінімізувати контакти з тваринами, не приходити в гості до знайомих, у яких є хвостаті улюбленці, а якщо зустріч неминуча, можна заздалегідь прийняти антигістамінні препарати, а потім надіти респіратор.

Якщо ж власник собаки або хтось із домочадців обзавівся неприємною недугою, варіанта два: або з вихованцем потрібно розлучатися, або ж потрібно вчитися співіснувати поруч, мінімізувавши симптоматику алергії.

Якщо людина не готова розлучатися з улюбленцем, вона повинна вжити профілактичних заходів, спрямованих на полегшення власного стану. Що робити у цьому випадку?

1. Приділяти увагу щоденному вологому прибиранню в приміщенні: протирати пил, пилососити, підмітати підлогу. Рекомендується встановити очисник повітря, який фільтрує навіть найдрібніші частинки алергенів.
2. Позбутися предметів, що утримують алергени: важких портьєрів, м`яких меблів з об`ємними чохлами, килимів, покривав зі складками тощо.
3. Щотижня міняти постільну білизну, стираючи її з гіпоалергенними засобами.
4. Провітрювати житлові кімнати, постійно контролювати, щоб свіже повітря потрапляло до приміщення.
5. Обмежити пересування собаки: не пускати вихованця на кухню (або в іншу кімнату, де алергік їсть), а також суворо заборонити улюбленцю влазити на ліжку.
6. Не дозволяти собаці облизувати людину, яка страждає на алергію. У свою чергу, алергік повинен скоротити контакти з твариною, якщо це неможливо, користуватися маскою-респіратором (наприклад, під час миття собаки) та захисними рукавичками (наприклад, граючи в м`яч або паличку на прогулянці, щоб слина не потрапила на відкриту шкіру).

Також важливо регулярно проводити гігієнічні заходи для самого собаки, уважно ставиться до її змісту. Вихованець повинен бути вакцинований, щоквартально оброблений від гельмінтів. У разі захворювання собаку потрібно показати ветеринару і дотриматися всіх його розпоряджень, тому що хвора тварина має ослаблений імунітет і стає ще більш алергенною для людини.

Собаку потрібно частіше мити, використовуючи спеціальну гіпоалергенну косметику для тварин. Якщо порода має довгу шерсть, потрібно доручити близькій людині, яка не страждає від алергії, раз на два-три дні ретельно вичісувати собаку. Якщо дозволяють засоби, собаку краще водити до грумера, який швидко і ефективно позбавити пса від підшерстка, що випав, а також зробить більш коротку стрижку.

Важливий момент! Незважаючи на запевнення несумлінних продавців цуценят, гіпоалергенних порід собак не існує. Так, є менш алергенні породи за рахунок відсутності вовни або її особливої ​​структури, але ж реакція у людини виникає не тільки на шерсть. Собак, які не виділяють слину, не мають шкірного покриву або не здійснюють туалетні справи, не існує.

Як лікувати алергію на собаку?

Найкращі результати дає, звичайно, повне усунення алергенів. Зниження дози антигену – надійний та ефективний спосіб, що не має жодних протипоказань, обмежень та побічних негативних явищ. Усім алергікам не виняток показано придбання якісного комплексу, що очищає повітря. Сучасні зволожувач повітря працюють безшумно і практично повністю знищують бактерії, шкідливі та алергени. Єдиним їх недоліком є ​​висока вартість.

Лікування алергії медикаментами дуже обмежене, оскільки препарати в основному не купують алергічний напад, а лише тією чи іншою мірою знімають симптоми. Також у алергіків застосовуються ентеросорбенти, що виводять з організму шкідливі речовини.

Так, антигістамінні препарати, у тому числі кортизон, теофілін, кетотифен та подібні, блокують медіатори алергії та запобігають активації антитіл, що виробляються у відповідь на вторгнення антигену. По суті, це не лікування алергії, а лише зниження ознак. Такі препарати застосовуються як швидка допомога при гострому нападі, нерідко алергіки з найсильнішими проявами недуги навіть носять із собою шприци з дозою препарату.

На даний момент тільки розробляються ліки, здатні миттєво блокувати гострий алергічний напад. Медики вже виявили механізм переривання вироблення антитіл (дія – від однієї секунди), для цього створено спеціальну макромолекулу білка, що купує імунну реакцію організму. Зараз цей метод є експериментальним, але на його основі планується доопрацювання нині існуючих препаратів від алергії та створення нових засобів.

Також існує метод лікування алергії, що ґрунтується на проходженні хворого курсу ін`єкцій з малими дозами гістаміну, які зростають у міру терапії. Лікарі вважають, що так організм знижує схильність до алергічних реакцій, тому що звикає до надходження гістаміну і набуває стійкості до цієї речовини.

Ще один крок, знайомий кожному алергіку – прийом стандартних фармацевтичних препаратів, націлених на пом`якшення або навіть повне усунення симптомів алергії. Якщо напади не приносять сильного дискомфорту, людина може справитися з ними, купивши в аптеці відповідний засіб, що продається без рецепта. Ефективне комбінування двох препаратів, наприклад, назального спрею та таблеток. Незважаючи на безневинність таких засобів, потрібно заручитися схваленням лікаря-алерголога перед придбанням.

Таблиця 4. Засоби, що полегшують перебіг полегшення алергічного нападу

Допомагає зняти свербіж шкіри, набряк слизових. Мінімально всмоктується в кровотік. Може викликати сонливістьБлизько 180 рублівЕфективний проти ринітів, кропив`янки, свербежуБлизько 130 рублівЗнімає симптоми алергії, має пролонговану дію, має мінімальну кількість побічних ефектівБлизько 350 рублівБезпечний препарат, який добре знімає симптоматику алергії, при цьому не впливає на нервову систему, тобто не викликає сонливості та загальмованих реакційБлизько 500 рублівЕфективний, насамперед, проти шкірних висипань, почервоніння, плям кропивниціБлизько 120 рублівБлокує рецептори, на які впливає гістамін, за рахунок цього напад алергії усувається швидко і надовгоБлизько 600 рублівПрепарат пролонгованої дії, що стримує симптоми алергії до добиБлизько 250 рублів

Важливий момент! Не можна пускати лікування алергії на самоплив, користуючись доступними засобами, що купують симптоми. Щоб алергія не прогресувала і ще сильніше не отруювала життя людині, правильніше звернутися до лікаря-алерголога, пройти необхідні тести та виявити, на що організм видає негативну реакцію.

Можливо, вирішення проблеми лежить на поверхні, а собака зовсім не винна у муках господаря. Результати алергопроби можуть показати, що власнику достатньо змінити марку сухого корму або вигулювати вихованця подалі від квітучих рослин, щоб прикрі симптоми алергії відступили.

Резюмуємо

Багато людей дуже люблять тварин, зокрема собак, і мріють про такого вихованця. На жаль, симптоми алергії не завжди дозволяють насолоджуватися спілкуванням з тваринами, оскільки завдають людині справжнього фізичного дискомфорту. Особливо сумно виглядає справа, якщо алергія виявилася несподівано, коли собака вже живе в сім`ї та є дорогим другом для домочадців.

У будь-якому випадку спочатку потрібно отримати медичне підтвердження тому, що неприємні реакції провокує саме чотирилапий вихованець. Після проведеної діагностики людина повинна прийняти рішення – або радіти спілкуванню з собакою, як і раніше, зробивши ставку на сучасні методи лікування та усунення симптомів, або ж позбутися джерела алергії.

Відео - Алергія на собак. Типові помилки