Глисти у котів

Дивно, але навіть у сьогоднішній час, коли існує величезна кількість медикаментів для лікування глистів, деякі відмовляються від придбання кішок через страх перед зараженням. Глисти (або гельмінти) живуть в організмі тварини, харчуючись кров`ю, тканинами, поступово отруюючи весь організм. При недостатній увазі до питання дегельмінтизації тварина може загинути, та й ризик зараження паразитами є і в людини, і в інших тварин.

Причини появи глистів в організмі кішки

Тварина може бути заражена при попаданні в організм яєць гельмінтів орально (при поїданні кішкою, наприклад, сирої риби) або через шкірні покриви. Найчастіше мати, заражена гельмінтозом, може передати захворювання та кошеняті внутрішньоутробно. Примітно, що іноді людина може заразити тварину гельмінтозом, принісши яйця глистів на взутті, одязі, особистих речах. Тому власнику кішки варто стежити за своїм станом здоров`я, адже глисти також небезпечні для людини.

Словом, глисти можуть вразити організм домашньої та вуличної кішки, тому що яйця гельмінтів дуже поширені у навколишньому середовищі. Часто знижений імунітет, літній або ранній вік кішки можуть сприяти захворюванню. Глисти, що паразитують в організмі тварини, поділяються на три категорії: стрічкові хробаки, круглі хробаки та сисуни. Залежно від приналежності до однієї з категорій, симптоми хвороби у кішки теж можуть відрізнятися.

Види глистів та захворювання, які вони викликають

Стрічкові черв`яки або цестоди

Захворювання, при яких тварина заражається цестодами, мають такі назви та симптоми:

• Дифілоботріоз – захворювання, при якому хробаки завдовжки до 1,5 метра, вражають кишечник, слизові оболонки. Зараження відбувається після поїдання сирої річкової риби. За наявності таких паразитів тварина втрачає апетит, може відкриватися блювота, пронос чи запор. За відсутності належного лікування тварина може страждати на закупорку кишечника.
• Дипілідіоз – збудники цього захворювання – хробаки завдовжки до 30 см, вражають кишечник кішки та слизові оболонки. В організм тварини потрапляють з бліхами або власоїдами, коли кішка вилизує свою шерсть. Для такого захворювання характерні діарея, блювання, млявість тварини, втрата апетиту.
• Альвеококкоз - захворювання, при якому в тонкому кишечнику тварини паразитують хробаки завдовжки до 4 мм. Зараження даними паразитами відбувається після з`їдання хворого гризуна (щури, миші). Довгий час захворювання не дається взнаки, симптоми альвеококкозу у тварини не настільки яскраво виражені, як при захворюваннях дифілоботріозом або дипілідіозом.

Круглі черви або нематоди

• Токсаскарідоз - Зараження цим захворюванням відбувається внутрішньоутробно або через травну систему. Збудники токсаскаридозу – черв`яки довжиною до 5 см, паразитують у печінці, жовчному міхурі, стравоході тварини. При цьому захворюванні тварина втрачає вагу при наявності хорошого апетиту, може виникнути блювота (іноді з кров`ю), діарея. При внутрішньоутробному зараженні (кошенята хворіють, перебуваючи в утробі зараженої матері) тварини часто гинуть.
• Анкілостомоз - Викликається наявністю в організмі тварини хробаків довжиною до 2 мм, які локалізуються в кишечнику. Зараження може відбуватися через шкірні покрови тварини (личинки цих паразитів всмоктуються в кров кішки через шкіру) або потрапити в організм при проковтуванні яєць, наприклад, з їжею. Для даного захворювання характерні: блювання (іноді з кров`ю), рідке випорожнення, втрата апетиту, підвищена спрага, кашель.

Сосальники або трематоди

• Парагонімоз - зараження організму відбувається при вживанні в їжу необробленого теплом м`яса раків, крабів, молюсків. Сосальники довжиною до 1 см руйнують легені тварини. Дане захворювання характерне такими симптомами у кішки: лихоманка, блювання, пронос, частий болісний кашель.
• Описторгосп - личинки паразитів потрапляють в організм при вживанні в їжу сирого м`яса річкової риби. Хробаки довжиною до 50 мм локалізуються в печінці, жовчному міхурі та підшлунковій залозі. Завдяки присоскам із зубцями хробаки руйнують тканини внутрішніх органів. При опісторхозі тварина відчуває біль у ділянці живота, можливе виникнення блювання, діареї, апетит пропадає, а іноді навпаки – тварина постійно відчуває почуття голоду.

Симптоми гельмінтозу у котів

Таким чином, симптоми гельмінтозу за наявності в організмі перелічених вище паразитів найчастіше схожі. Варто звернути увагу на зовнішній вигляд кішки, підвищений апетит (при втраті у вазі) або відсутність такого, наявність високої температури. Практично завжди у зараженої тварини з`являється розлад травлення (іноді супроводжується кров`ю): блювання та пронос. Кашель, «їзда» кішки по підлозі, активне вилизування кішкою свого анального отвору, неприємний запах з рота повинні насторожити власника кішки. Господарю варто проводити своєчасну профілактику гельмінтозу, тому що часто симптоми захворювання видно лише при занедбаних стадіях, коли життя тварини під загрозою.

Діагностика наявності глистів у котів

Іноді у кішки може відкритися блювота з глистами, також у стільці тварини можуть зустрічатися хробаки, у таких випадках сумнівів у наявності гельмінтозу бути не може. Але таке підтвердження наявності глистів буває у випадках присутності в організмі зрілих особин. Для встановлення діагнозу ветеринар може провести копрологічне дослідження калу тварини на наявність яєць гельмінтів. У випадках, коли кішка захворіла незадовго до дослідження, результати аналізів можуть бути помилковими, це обумовлено тим, що в організмі присутні неполовозрелые черв`яки, що не відкладають яєць. У таких випадках аналіз може проводитись неодноразово. Слід пам`ятати про важливість правильної діагностики, адже іноді симптоми зараження паразитами схожі на симптоми інших хвороб (вірусні або бактеріальні інфекції, захворювання травної системи та ін.).

Лікування глистів у кішок

Після відвідування ветеринарної клініки та поставленого діагнозу, власник тварини може придбати антигельмінтні препарати, які порекомендував лікар. Препарати для проведення дегельмінтизації («Пірантел», «Дронтал», «Празител», «Дірофен») можна придбати і самостійно, оскільки більшість із них успішно лікують уражений організм тварини, незалежно від категорії паразитів (цестоди, нематоди, трематоди). Антигельмінтні ліки випускаються у вигляді таблеток, суспензій, крапель, можливе придбання спеціальних антигельмінтів для кошенят.

Як правило, лікувати кішку від глистів слід вранці натще. Деякі лікарські засоби можуть бути підмішані в їжу, але часом кішка відмовляється їсти запропоновану господарем їжу, відчуваючи наявність стороннього запаху чи смаку. У таких випадках можна закапати ліки (суспензія, краплі або потовчені та розведені водою таблетки) прямо в рот хворої тварини, попередньо надійно її зафіксувавши.

В особливо занедбаних випадках лікування може відбуватися у кілька етапів. Перед дегельмінтизацією слід уважно вивчити інструкцію медикаменту, слідувати їй неухильно. Передозування такими препаратами може загрожувати ураженням внутрішніх органів і навіть загибеллю кішки, особливо, якщо тварина похилого віку, зі зниженим імунітетом, або навпаки, занадто молода.

Ветеринари не рекомендують проводити дегельмінтизацію занадто молодих особин, вагітних та годуючих кішок, купуючи препарати самостійно. Маючи маленьке кошеня або кішку з потомством, краще придбати призначений лікарем антигельмінт.

Профілактика захворювань на гельмінтоз

Як правило, будь-яку хворобу простіше запобігти, ніж лікувати. Тому господареві кішки слід пам`ятати про такі важливі та прості заходи, дотримання яких може зберегти тварину від глистів:

• Миття рук з милом після відвідування громадських місць, транспорту тощо.д.
• Проведення дезінфекції котячого лотка, мисок, підстилок.
• Проведення профілактичної дегельмінтизації тварин (теми препаратами, призначеними для лікування), які спілкуються з живою природою – близько 4 разів на рік. Для тварин, які ведуть домашній спосіб життя, слід проводити профілактику гельмінтозу 2 рази на рік.
• Термообробка річкової риби (крім шкоди від можливості зараження глистами, кішці взагалі шкідливо вживати річкову рибу).
• При виявленні бліх слід придбати препарати для боротьби з ними. Такі кровососні можуть бути проміжними господарями яєць гельмінтів.
• Боротьба з гризунами.
• Дотримання гігієни в цілому: і своєї, і тварини, і житла.