Отит у котів
Головна проблема хвороб тварин у тому, що вони не можуть поскаржитися господареві на погіршення самопочуття та розповісти про те, що саме їх непокоїть. Тому кожен дбайливий господар має бути уважним до найменших змін поведінки тварин, щоб не пропустити початку захворювань. Це стосується і запалення вуха у котів. Якщо недугу запустити, то вона перейде у хронічну форму. А це постійні болі та сезонні рецидиви, курси лікування та постійна профілактика. Отже, які ж ознаки отиту у котів і чим лікувати недугу?
Однією з найчастіших причин хвороби є паразити. Блохи, підшкірні або вушні кліщі можуть прогризати в дермі тварини звивисті довгі ходи. Паразити ушкоджують шкіру, створюючи середовище для розмноження бактерій. Також отит у котів та котів може бути грибковим та травматичним. Якщо кішка має звичку битися, лазити по деревах, її вушка часто будуть пошкодженими. Тоді недуга починається з місцевого запалення і торкається всіх відділів вуха.
Уважному господарю виявити ознаки отиту не складе труднощів. На його ранній стадії в зоні вуха шкіра виглядає почервонілою, тварина тертиме вухо лапою, може тримати його складеним або притиснутим до голови. Далі, коли захворювання прогресує, біль стає гострим і стріляючим, кішка може схоплюватися, різко скрикувати, оглядатися злякано.
Якщо у кота або кішки болючий, то вони не дадуть вам доторкнутися до вуха, будуть уникати погладжувань по голові. Іноді при отит коти просто притискаються хворим вухом до килимка, чого не робили раніше. Коли господар пропустить ці ознаки початкової стадії хвороби, вони стануть більш явними. У зоні вуха будуть помітними борозенки, розчеси, виразки. Тварина може до крові розчісувати своє вушко або обидва вуха. Іноді кіт сильно трясе своєю головою.
Якщо ж отит у хвостатого запущений, то може навіть уражатися лицевий нерв або відвисати повіку, губа. Це свідчення часткового паралічу.
Гнійний отит у тварин завжди супроводжується течією з органу слуху. Тоді такий симптом не помітити просто неможливо, тим більше, що з вуха тварини виходить дуже неприємний гнильний запах. Іноді у кішок отит супроводжується підвищенням температури. Тоді вихованець або вихованець стає млявим, пасивним, не бажає спілкуватися, грати, у нього пропадає апетит.
До ветеринара рекомендується звертатися навіть тоді, коли ознаки недуги виражені слабо, і вам тільки здається, що у кішки щось з вухом не в порядку. Краще нехай ветеринар спростує ваші сумніви, ніж ви запустите отит. А це вже чревато проривом барабанної перетинки, зниженням або втратою слуху.
Якщо ж ветлікар справді констатує хворобу у вашого кота, то призначить симптоматичне лікування.
Насамперед, хворій тварині треба забезпечити спокій у теплому приміщенні без протягів. У жодному разі вушко кішці гріти не потрібно. Адже зігрівальні компреси лише прискорять розмноження бактерій.
При гнійному отиті терапія недуги включає постійне промивання каналів вушок спеціальними засобами. Часто для цього ветеринари призначають Отіфрі. Якщо ветеринар діагностував у вашої тварини середній отит, то для чищення вушок використовують виключно фізрозчини. Орган слуху чиститься тонким марлевим тампончиком без глибокого проникнення у вушний канал. Якщо біль у тварини настільки сильний, що вона не дозволяє торкатися вуха, то необхідно застосовувати знеболювальні препарати.
Ветеринар порекомендує препарати для зняття запалення та знищення грибків, бактерій.
Ефективно зарекомендували себе в лікуванні отиту котів комплексні краплі Отібіовет, Аурікан, Отібіовін, Отоназол. Перед їх закапуванням необхідно обов`язково очистити орган слуху від виділень.
У період лікування треба забезпечити хворій тварині повноцінне харчування, щоб організм швидше впорався з недугою.