Епілепсія у кішок: симптоми та лікування захворювання

Що таке епілепсія і як часто вона розвивається у котів

Епілепсія (з давньогрецької – схоплений, захоплений) – неврологічне захворювання, яке виникає внаслідок порушення нормального функціонування головного мозку домашнього вихованця. Хвороба може виявлятися судомними посмикуванням окремих частин тулуба тварини, втратою свідомості з судомами або втратою орієнтації у просторі.

Захворювання рідко вражає кішок, поширеність патології становить лише 0.5-1%. Існує думка, що епілепсія частіше розвивається у породистих тварин, проте наукового підтвердження цього факту немає. За даними статистики, патологія вражає переважно тварин чоловічої статі, кішки страждають рідше. Захворювання не взаємопов`язане з віком домашнього вихованця і може проявитися у будь-який період життя.

У чому небезпека захворювання

Найбільша небезпека цього захворювання – розвиток епілептичного статусу у тварини. Стан проявляється в серії нападів, які продовжуються безперервно, при цьому домашній вихованець не приходить до тями.

У разі ненадання своєчасної кваліфікованої допомоги епілептичний статус може призвести до смертельного результату.

У тварин напад епілепсії розвивається раптово, це може бути причиною його травмування. Якщо напад судом супроводжується втратою свідомості, кішка може впасти і сильно вдаритися.

Часті напади негативно впливають на роботу нервової системи тварини, що може виявитися зміною її поведінки. Кішка стає млявою, апатичною, більшу частину часу спить і агресивно реагує на будь-які подразники.

Небезпека епілептичного нападу полягає в тому, що тварина в цей момент перебуває в несвідомому стані і може завдати собі шкоди: впасти з висоти, поранитися на сторонні предмети і т.д. д. Регулярні та сильні напади призводять до кисневого голодування головного мозку та серця, що може стати причиною летального результату у разі розвитку епілептичного статусу.

Форми епілепсії

Епілепсія буває двох видів:

• вроджена (справжня, ідіопатична, первинна);
• набута (симптоматична, вторинна).

Вроджена форма хвороби проявляється зазвичай у кошенят та молодих тварин (від місяця до 6 років). Якщо епілепсія розвинулася у вихованця до 6 років, але у нього є супутнє захворювання, яке призвело до судом, патологія відноситься до набутої форми.

За статистикою, вроджена форма епілепсії становить до 30% випадків, в інших ситуаціях захворювання зумовлено впливом вторинних факторів.

Причини розвитку патології

До формування вродженої епілепсії можуть призвести:

• інфекційні захворювання, перенесені мамою кошеня під час вагітності;
• внутрішньоутробний вплив токсичних речовин;
• обтяжена спадковість (якщо у вихованця хтось із батьків страждав на епілепсію);
• близькоспоріднені схрещування вихованців;
• травма під час пологів.

Причини розвитку набутої форми захворювання:

• черепно-мозкові травми (падіння з висоти, забиті місця, струси);
• пухлинні процеси у головному мозку;
• вірусні та бактеріальні інфекції (сказ, токсоплазмоз, менінгіт);
• порушення обміну речовин (цукровий діабет, наднирникова недостатність);
• захворювання серця та судин (підвищений кров`яний тиск);
• хвороби печінки та нирок (цироз печінки, ниркова недостатність);
• отруєння (медикаментами, хімічними речовинами та ін.);
• сильний стрес;
• недостатнє надходження в організм тварини вітамінів групи В, вітаміну Д, а також кальцію та магнію (ці речовини більшою мірою відповідають за нормальний розвиток та функціонування нервової системи вихованця).

Симптоми епілепсії у котів

Основним проявом захворювання є судомні напади. Вони можуть бути:

• фокальними;
• генералізованими.

При фокальних нападах у тварини відзначається судомне посмикування однієї частини тіла (це може бути лапа, м`язи мордочки та ін.), напад зазвичай протікає без втрати свідомості.

Генералізовані напади протікають у кілька фаз із їх послідовною зміною. Виділяють чотири фази:

1. Продромальна.
2. Провісники нападу.
3. Судорожна.
4. Відновлення.

Продромальна фаза

У цей період дуже складно помітити симптоми, оскільки вони виражені. Але при уважному спостереженні за поведінкою вихованця можна відзначити специфічні прояви. Фаза протікає індивідуально у кожної тварини. Поведінка стає незвичайною, кішка може поводитися агресивно або навпаки стає полохливою, ховається. Тривалість періоду може становити від кількох годин до кількох днів (2-3 дні).

Провісники нападу (аура)

Фаза характеризується наростанням симптомів продромальної фази. Зазначається порушення координації рухів, посмикування окремих груп м`язів та відхилення голови у бік. Тривалість цієї фази коротка, зазвичай, до декількох хвилин.

Період судом

Тварина втрачає можливість пересуватися, падає набік, вигинаючи хребет, при цьому рухи лапами нагадують біг, скорочуються м`язи нижньої щелепи. Вовна встає дибки. Дихання в цей період стає важким і уривчастим, може супроводжуватися стогонами або хрипами, з рота виділяється піна. Втрачається контроль над фізіологічними процесами, внаслідок чого може відзначатися акт дефекації або мимовільне сечовипускання. Зіниці розширюються і не реагують на світ. Тривалість судомної фази може становити від кількох секунд до п`яти хвилин.

У деяких випадках напад може бути частковим. Він відрізняється тим, що тварина не втрачає свідомість. Відзначається посмикування окремих груп м`язів, мимовільне посмикування головою, часте нявкання. Зіниці у кішки стають розширеними та бігаючими.

Відео: генералізовані судоми у кішки

Період відновлення

Може тривати від кількох годин до чотирьох днів. Вихованець приходить до тями, але виглядає ослабленим, розгубленим і зляканим. Зазвичай після нападу судом тварина багато спить. Характерною ознакою періоду відновлення є підвищений апетит.

Важливо пам`ятати, що зміна періодів може бути стертою і практично непомітною для господаря, тому дуже важливо постійно ретельно спостерігати за домашнім вихованцем.

Діагностика епілепсії у котів

Найважливішим етапом діагностики є встановлення причин розвитку захворювання. Якщо епілепсія вторинна і сформувалася на тлі хронічних захворювань (наприклад, цукрового діабету), лікування основного захворювання призведе до припинення епілептичних нападів. Тому обстеження має бути комплексним.

Основні методи обстеження включають:

• детальний збір анамнезу;
• ретельний огляд тварини;
• загальний аналіз крові та сечі (неспецифічне обстеження, спрямоване на виявлення запальних реакцій в організмі, анемії, порушень у роботі нирок);
• біохімічний аналіз крові (спрямований на діагностику відхилень у роботі печінки та нирок, виявлення токсинів);
• аналіз крові на цукор;
• УЗД органів черевної порожнини, серця та головного мозку (проводиться з метою виявлення проблем у функціонуванні основних органів та систем тварини – печінки, нирок, кишечника, підшлункової залози, серця та головного мозку);
• рентгенографію органів грудної клітки (діагностика захворювань легень);
• електроенцефалограма (метод реєструє наявність патологічних вогнищ активності в головному мозку тварини, які можуть спричинити розвиток судом);
• при необхідності - комп`ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія (обов`язково призначаються у випадках, якщо у тварини була травма, а також можуть бути призначені з метою більш поглибленого дослідження життєво важливих органів).

Збір анамнезу

Ветеринар з`ясовує, коли господар відзначив перший напад, як часто вони повторюються, в який період дня вони виникають. Важливо, щоб власник вихованця міг відповісти на запитання:

• чи не було зміни обстановки у тварини, сильного стресу чи травм напередодні нападу;
• з чого почався судомний напад;
• чи відзначалася незвичайна поведінка тварини напередодні судом;
• судоми охопили всі частини тіла або смикалася лише одна частина (лапка, мордочка);
• як довго тривав напад.

Огляд тварини

Фахівець вимірює температуру тіла, пульс, артеріальний тиск, вислуховує легені, пальпує живіт, оглядає шкірні покриви вихованця.

Лабораторні та інструментальні методи діагностики

Для виконання ЕЕГ та отримання більш точних результатів, тварина зазвичай занурюється в наркоз

Усі обстеження спрямовані на пошук причини розвитку судом у кішки. Якщо жоден із методів діагностики не виявив патології, яка могла б призвести до формування судомних нападів, виставляється діагноз ідіопатичної епілепсії.

Лікування захворювання

Якщо тварині виставлений діагноз епілепсії, необхідно підійти з усією серйозністю до лікування захворювання. Перше, що необхідно знати господареві - як поводитися під час судомного нападу. Також необхідно змінити раціон харчування тварини, виключити вживання глютену. Створити комфортні умови проживання для домашнього вихованця та забезпечити комплексний догляд за ним.

При необхідності ветеринар призначить протисудомні препарати, які необхідно давати кішці постійно.

Вкрай важливо не нехтувати порадами та призначеннями спеціаліста, не намагатися лікувати хвору тварину самостійно, оскільки це тільки нашкодить вихованцю та посилить перебіг хвороби.

Що робити під час нападу

Під час судом господарю дуже важливо не втратити над собою контроль, необхідно діяти холоднокровно, щоб надати адекватну допомогу хворій тварині.

Перше, що необхідно зробити - укласти вихованця боком на підлогу на вільний безпечний простір, бажано, щоб він був м`яким (ковдра, підстилка). Навколо не повинно бути гострих або поранених предметів. Це допоможе запобігти травматизації вихованця під час судом. Усунути всі зовнішні подразники, які можуть спровокувати повторний напад (гучні звуки, яскраве світло, холод). Відкрити вікно, щоб забезпечити приплив свіжого повітря до приміщення.

Не можна:

• засовувати пальці чи інші предмети до рота тварині;
• притискати вихованця до підлоги, намагаючись зупинити судоми.

У деяких джерелах я зустрічала інформацію, що під час нападу, щоб уникнути западання язика, кішці необхідно засунути в рот предмет (ложку, ганчірку, пальці). Як людина з медичною освітою можу сказати: у жодному разі не можна цього робити. У момент судом кішка не контролює силу змикання щелепи, при засовуванні пальців у рот тварині людина травмує себе. Якщо використовувати ложку або тверді предмети, тварина може зламати зуби. Судоми – це неконтрольовані скорочення м`язів, а мова – один із м`язів організму. Він також скорочується під час нападу, тому утворюється піна. За походженням піна - це збита язиком слина. Мова може запасти тільки у випадку, якщо тварина перебуває в розслабленому стані, під час судомних скорочень вона не западе.

Якщо напад трапляється не вперше і тварина отримує протисудомну терапію, можна попросити ветеринара зібрати «тривожну» аптечку з препаратів, які можна ввести вихованцю під час судом для швидшого припинення судом.

У яких випадках необхідно звернутися до ветеринара

Звернутися за допомогою до ветеринара необхідно, якщо:

• напад виник уперше;
• тривалість нападу понад 6 хвилин;
• спостерігається серія судомних нападів (більше двох), які йдуть один за одним без відновлення свідомості у тварини;
• під час нападу тварина отримала травму.

Медикаментозна терапія

Якщо до розвитку епілептичних нападів спричинило основне захворювання, то проводиться лікування основної патології. На тлі терапії основного захворювання, напади можуть припинитися без застосування спеціалізованої терапії.

Якщо ж тварині виставлений діагноз ідіопатичної епілепсії або терапія основного захворювання утруднена (пухлини головного мозку, наслідки черепно-мозкових травм, цироз печінки), необхідно призначення спеціалізованих протисудомних медикаментозних препаратів – антиконвульсантів.

Питання призначення терапії повинен вирішувати лише досвідчений ветеринар, у жодному разі слід лікувати хворого вихованця самостійно!

Основні протисудомні препарати, що призначаються для лікування епілепсії у котів:

• Діазепам;
• Фенобарбітал;
• Прегабалін;
• Габапентін.

Препарати надають гальмуючий вплив на центральну нервову систему тварини, внаслідок чого для виникнення судом потрібен сильніший імпульс. Завдяки такому впливу на нервову систему частота судомних нападів у домашнього вихованця знижується. На початку прийому протисудомних препаратів кішка може стати сонливою та апатичною, але через кілька днів її організм пристосується до їхньої дії і вона повернеться до звичного способу життя.

Ліки випускаються у формі таблеток, крапель та свічок. Кожен господар приймає рішення як зручніше йому даватиме препарат. Ветеринар призначає дозування ліків і розповідає, як часто необхідно застосовувати препарат. Якщо лікар призначив щоденний прийом ліків, важливо давати його в один і той же час доби щодня.

Можна застосовувати протисудомні препарати у вигляді таблеток – препарат необхідно укласти на корінь язика, також можна роздавити таблетку, розбавивши невеликою кількістю води та ввести її за допомогою шприца

Дана група лікарських засобів має негативні побічні ефекти, тому не можна збільшувати або знижувати дозування самостійно, забороняється також давати кішці ліки при підозрі на розвиток судом.

При тривалій терапії антиконвульсантами та сприятливому перебігу хвороби (зниженні частоти нападів), ветеринар може порекомендувати поступово знижувати дозування препарату.

Якщо судоми знижуються до інтервалу 6-12 місяців, може бути здійснено обережне скорочення дозування.

При легкому перебігу захворювання та рідкісних судомних нападах ветеринар може відмовитися від призначення антиконвульсантів. У цьому випадку він призначає заспокійливі засоби, наприклад, корвалол або валеріану. Вибір заспокійливого та його дозування повинен призначати лише досвідчений фахівець, не можна застосовувати ці ліки без консультації з лікарем.

Безглютенова дієта

Існує думка, що неправильне харчування з високим вмістом глютену може сприяти розвитку судом у котів. Глютен - це білок, який міститься в злакових рослинах (пшениця, ячмінь, жито та ін.).). Організм кішки не містить ферментів, які можуть розщепити цей білок до засвоюваних речовин.

Теорія про те, що глютен сприяє розвитку судом, необґрунтована у медичній літературі. Однак я перечитала відгуки господарів хворих тварин про безглютенову дієту. Думки діляться навпіл: 50% власників говорять про те, що при переході на дієту у тварини відзначалося зниження частоти судомних нападів.

Безглютенова дієта має на увазі:

• зменшення у раціоні харчування риби;
• високий вміст білкових продуктів;
• достатній вміст вітамінів (особливо вітаміну Д та групи В);
• зведення до мінімуму вживання вуглеводів та злакових культур.

У ветеринарних магазинах представлений широкий вибір кормів для кішок, які не містять у складі глютен.

У моєї кішки епілепсія. підібрали на вулиці травмовану, без ока, покалічену. Зробили операцію. вона вижила.але почалися проблеми десь 4 роки тому, а зараз їй близько 10 років. Спочатку злякалися нічого не могли зрозуміти, потім розібралися. Приступи були 2 рази на місяць переважно вночі.За цей час я пристосувалась, тримала рушник напоготові підкладала під головку і потім заспокоювала обтирала її.Але одного разу ветлікар порадила мені давати таблетку валеріани 2 рази на день вранці і ввечері. Також обмежити рибу варену 1 раз на тиждень тільки корм (Про-план).кисломолочка м`ясо краще за куряче. Приступи стали 1 раз на 3 місяці. Пити таблетки 1 місяць, перерва 20 днів і знову напувати.Якщо частота зменшиться через місяць повторювати і так поступово при покращенні скорочувати прийом. може моя порада у нагоді вашому вихованцю. звичайно треба тут і терпіння та любов до нього.

Догляд за хворою твариною

Життя хворої кішки відрізняється лише тим, що вона потребує більшої уваги від свого господаря. Дуже важливо правильно організувати простір для домашнього вихованця:

• не підпускати кішку до високих меблів;
• закрити доступ на незасклений балкон;
• прибрати всі травматичні предмети, які можуть бути доступні для кішки.

Для забезпечення безпеки рекомендують завести для кішки підлоговий будиночок

Також у жодному разі не можна випускати домашню улюбленицю на вулицю, оскільки напад виникає раптово, вона може впасти з висоти, потрапити під машину або стати мішенню для дворових собак.

Обмежити вплив провокуючих зовнішніх факторів: гучних звуків (криків, музики), миготіння яскравого світла (ліхтарик, новорічні гірлянди).

Не рекомендую різко змінювати місце проживання та характер харчування, ці фактори також можуть спровокувати напад.

Правильне збалансоване харчування, якісний догляд та своєчасний прийом ліків забезпечать кішці довге та активне життя.

Чи можна вилікувати епілепсію у кішки

Лікуванню піддається лише вторинна епілепсія. У цих випадках терапія основного захворювання призводить до усунення судомних нападів у домашньої улюблениці.

Якщо ж встановлено діагноз ідіопатичної епілепсії або до формування хвороби призвели тяжкі захворювання (травми, пухлини головного мозку, які не піддаються лікуванню), то вилікувати такого вихованця неможливо. У цьому випадку терапія спрямована на зниження частоти судомних нападів та покращення якості життя вихованця.

У деяких випадках вдається досягти стійкої ремісії хвороби, проте зберігається висока ймовірність повторного розвитку захворювання.

Особливості лікування епілепсії у кошенят

Якщо діагноз епілепсія встановлений у віці до 6 років, при цьому ветеринар виключив патологію інших органів, мається на увазі наявність вродженої недуги.

Лікування протисудомними препаратами у кошенят призначається лише у випадку, якщо напади виникають частіше, ніж 1 раз на місяць. При цьому дозування для молодих тварин відрізняються від дорослих, тому підбирати препарат та дозу повинен лише досвідчений ветеринар. Якщо напади виникають рідше ніж один раз на місяць, ветеринари рекомендують застосування заспокійливих засобів (валеріана, корвалол), вітамінів (групи В та Д). Проводять корекцію харчування - переводять тварину на безглютенову дієту і радять господарю виключити вплив факторів, що провокують, на організм кошеня.

Профілактика розвитку хвороби

Запобігти можна тільки розвитку симптоматичної (вторинної) епілепсії.

Основні заходи профілактики формування вторинної епілепсії:

• своєчасна вакцинація домашнього вихованця;
• уникати попадання отруйних речовин в організм (побутова хімія та ін.).);
• обмежити вплив стресових факторів (переїзд, гучні звуки);
• організувати безпечний простір для кота (щоб уникнути травм);
• забезпечити регулярне профілактичне відвідування ветеринара (мінімум раз на півроку);
• обов`язкова консультація ветеринара за підозри на розвиток захворювання.

Епілепсія може виникнути у вихованців будь-якого віку, тому кожен господар повинен уважно спостерігати за своїм домашнім улюбленцем, щоб у разі виникнення підозр на формування хвороби негайно звернутися за допомогою до ветеринара. За наявності у кішки симптоматичної епілепсії є велика ймовірність, що захворювання виліковне. При ідіопатичній епілепсії необхідно подбати про тварину: давати призначені лікарем медикаменти, забезпечити комплексний догляд, збалансоване харчування. Тільки в цьому випадку домашня улюблениця зможе продовжити повноцінне активне життя.