Шкірні захворювання кішок

Незважаючи на поширеність, хвороби шкіри у котів вимагають серйозного тривалого лікування, багато з них можуть призвести до тяжких наслідків і серйозно підірвати здоров`я та імунітет тварини. А деякі – становлять небезпеку для здоров`я людини.

Тому при перших ознаках патології кішку необхідно показати ветеринару. Тільки лікар може поставити правильний діагноз і призначити ефективне, безпечне для вихованця та господаря лікування шкірних захворювань у кішок.

Шкірні хвороби кішок – види та перелік

За своєю природою вони поділяються на паразитарні та непаразитарні захворювання. Крім того, саме на шкірних покровах кішок найчастіше виявляються алергічні реакції.

1. Паразитарні інфекції:

1.1. Блошина інвазія;

1.2. Грибкові інфекції;

• Трихофітія;
• Мікроспорія.

1.3. Кліщові інфекції:

• короста;
• нотоедроз;
• демодекоз;
• саркоптоз;
• отодектоз;
• хейлетіоз.

1. Бактеріальні інфекції:

2.1. Екзема;

2.2. Акне;

2.3. Пролежні.

1. Алергічні реакції:

3.1. Непереносимість корму;

3.2. Атопічний дерматит;

3.3. Міліарний дерматит.

Шкірні захворювання у кішок – симптоми та лікування

Блошина інвазія

Зараження бліхами - найпоширеніше шкірне захворювання, яким хоча б раз у житті хворіла кожна кішка. Зараження походить від хворих тварин або у приміщеннях, де є блохи.

Деякі господарі домашніх тварин помилково вважають: якщо кішку не випускати надвір, вона ніколи не підхопить бліх. Блохи та їх личинки легко проникають у будинок через взуття людини. У кожному під`їзді може пробігтися хтось блохастий. Блохи – не постійні паразити. З ними можна і треба боротися. Але, якщо не виводити паразитів, у домашнього вихованця розвинеться блошиний дерматит.

Найперший і головний симптом блошиної інвазії – найсильніший свербіж по всьому тілу тварини. У найважчих випадках може розвинутись анемія. Якщо розсунути шерсть кішки, можна побачити неозброєним оком бліх та їх екскременти.

Блохи харчуються кров`ю своєї жертви. Вони прокушують шкіру і запускають у місце укусу слину, яка розріджує кров – це причина свербежу. Кішка безперервно розчісує місце укусу, ушкоджує шкіру, заносить інфекцію – починається запальний процес. Крім того, що блохи викликають свербіння та дерматит, їх слина може спровокувати алергічні реакції. Також через укус комахи в організм кішки можуть потрапляти личинки гельмінтів.

Блошина інвазія – одне із захворювань, яке можна лікувати без допомоги ветеринара. Щоб лікування було ефективним, слід пам`ятати, що бліхи лише харчуються на кішках. Живуть вони у щілинах, ворсинках килима, під меблями та в інших затишних місцях. Там же вони розмножуються та відкладають яйця. Тому лікування має включати наступні заходи:

1. Антипаразитарна обробка тварини: "FrontLine", "Hartz", "Bayer", "Advocate", "Барс".
2. Обробка приміщення: "Піретрум", "Дихлофос", "ПараСтоп".
3. Антигельмінтна обробка: "Дронтал", "Празицид".
4. Введення протиалергічних препаратів: «Пікорист», «Тавегіл».

Обробка кішки та приміщення проводиться інсектицидами в кілька етапів, щоб повністю позбавитися дорослих особин та їх яєць. Такі обробки слід повторювати раз на кілька місяців.

Грибкові інфекції: трихофітія, мікроспорія

Трихофітія та мікроскопія – це дві грибкові інфекції, які викликають серйозне шкірне захворювання, відоме під назвою стрижучий лишай. Небезпека цього захворювання полягає в тому, що воно легко передається від кішки до людини.

Особливо схильні до зараження діти. Зараження походить від хворої тварини, а суперечки грибка легко проникають у квартиру через взуття людини. Стригучий лишай – це захворювання, яке швидко поширюється на тілі тварини. Симптоми захворювання:

• на голові, лапах, спині кішки з`являються округлі ділянки вовни;
• подразнена шкіра на уражених ділянках має лускату поверхню попелястого кольору;
• місця локалізації грибка болючі, кішки відчувають дискомфорт.

Рання діагностика – запорука успішного лікування стрижучого лишаю. Необхідно локалізувати грибок і не дати йому поширитись по основній частині шкірного покриву кішки. Чим менше площа зараження, тим швидше і легше можна вилікувати вихованця. Тому при перших підозрах необхідно тварину показати ветеринару. Лікування має бути комплексним, призначити його повинен лікар на підставі результатів аналізів.

У комплексній терапії стригучого лишаю використовують як внутрішні протимікозні препарати, і препарати місцевого значення. Лікування складається з кількох етапів:

• місця навколо уражених ділянок вибриваються та обробляються будь-яким антисептиком;
• тварину мою шампунями, у складі яких є антигрибкові компоненти: «Себозол», «Нізорал»;
• проліски обробляються протигрибковими мазями: «Міконазол», «Клотримазол», «Санодерм». Лікування мазями продовжується до повного одужання. У середньому курс лікування становить від 2 тижнів до 2 місяців;
• замість мазей можна використовувати спрей "Фунгін" - препарат на основі клотримазолу. Спрей наносять безпосередньо на уражені ділянки шкіри або обробляю їм марлеву пов`язку, яку прикладають до проблемних місць.

В деяких випадках ветеринари призначають вакцинацію препаратами "Полівак", "Вакдерм". Вакцина вводиться 2-3 рази з інтервалом 1-2 тижні.

Кліщові інфекції

Короста

Збудники корости – мікроскопічні коростяні кліщі, які руйнують і прогризають епітелій кішки. Вони присутні на тілі тварини завжди, але активізуються лише на ослабленому організмі. Найбільше схильні до захворювання кішки з ослабленим імунітетом і ті тварини, яким не вистачає вітамінів.

Короста – заразне та швидко паразитуюче захворювання. Симптоми захворювання: постійний свербіж, розчісування на шкірі тварини. У місцях розчісування можлива поява вторинних бактеріальних інфекцій. Правильний діагноз можна поставити лише за умов ветеринарної клініки після проведення дерматологічних досліджень.

Лікування проводиться строго за призначенням ветеринару. Воно може включати:

• підшкірні ін`єкції (уколи) препарату "Івермектин";
• краплі протикліщової дії: "Барс", "Інспектор", "Адвокат". Краплі капають на холку тварини;
• протичесоткові мазі: «Івермектинова», «Аверсектинова».

Перед застосуванням будь-яких препаратів від корости кішку можна викупати з будь-яким дерматологічним шампунем - це зніме свербіж. Під час курсу лікування купати тварину не можна.

Нотоедроз

Один з різновидів кліщових інфекцій, що викликається підшкірним кліщем Notoedres cati. Паразит проникає в шкірні покрови шиї голови кішки, прогризає в них ходи, викликаючи найсильніший свербіж. Тварини намагаються розчісувати себе, що може ускладнитися гнійним дерматитом. Остаточний діагноз може поставити тільки лікар, на підставі досліджень зіскрібків з уражених ділянок шкіри. Лікування проводиться із застосуванням протикліщових препаратів: «Сірчана мазь», «Амітразин», «Аміт».

Демодекоз

Дуже небезпечна кліщова інфекція. Збудник – кліщ Demodex cati. Пік поширення демодекозу – тепла пора року, коли активізуються ці кліщі.

Симптоми: випадання шерсті на великих ділянках їли кішки, почервоніння шкірних покривів, гнійнички. Одночасно із зовнішніми ознаками у тварин знижується активність. Тварини переносять демодекоз болісно.

Якщо вчасно не виявити захворювання та не розпочати правильне лікування, тварина може загинути.

Схему лікування призначає ветеринар. Власники кішок повинні уважно прислухатися до лікарських призначень і покращити харчування, умови утримання кішки. Демодекоз сильно підриває імунітет тварини. Щоб ліквідувати джерело зараження, призначаються ін`єкційні препарати: "Новомек", "Амітризин", "Івермектин". Щоб кішка швидше заповнила нестачу мінеральних речовин, можна її напувати негазованою мінеральною водою.

Саркоптоз

Ще один різновид кліщової інфекції, який може вражати як кішок, так і собак. Діагностика проводиться у лабораторних умовах. Симптоматика захворювання нагадує коросту: свербіж шкіри, розчіси. Захворювання заразне, небезпечне для людини. Для лікування саркоптозу використовують краплі «Стронгхолд».

Отодектоз

Отодектоз – вушний кліщ. Причина – недостатній догляд за твариною. У вушних раковинах накопичується сірка, яка є живильним середовищем для розмноження вушного кліща. Кішка при зараженні весь час трясе головою, намагається розчісувати вуха. Тварина в цей період страждає від сильного сверблячки у вухах. Клінічна картина доповнюється коричневими кірками у вухах.

Захворювання тільки на перший погляд здається невинним. Якщо його вчасно не виявити та не розпочати лікування, воно може призвести до ураження барабанної перетинки.

Ускладнення: глухота та менінгіт.

Лікування проводиться з використанням вушних крапель: «Отібіовін», «Суролан», «Отоведін». Для зняття запалення застосовують «Сірну мазь» та «Колоїдну сірку».

Хейлетіоз

«Блукаюча лупа» або хейлетіоз викликається кліщами роду Cheyletiella. У тварин з`являється лупа вздовж лінії хребта. Кішки відчувають сильне свербіння і починають кататися на спині, намагаючись його вгамувати. Діагностується хвороба лише у ветеринарних клініках.

Лікування проводять спеціальними ін`єкційними препаратами: «Піретрин», «Фіпроніл». Додатково шерсть тварин обробляється протисеборейними шампунями. У довгошерстих кішок необхідно заздалегідь зістригти шерсть.

Бактеріальні інфекції

Екзема

Екземи виникають у тварин із чутливою шкірою. Особливо часто це захворювання діагностується у «лисих» кішок: сфінксів, ельфів, бамбіно. Причини можуть бути різної етіології:

• травми: опіки, розчісування, укуси;
• фізичні та хімічні ушкодження шкіри;
• невропатія – побічний ефект гормональних порушень, цукрового діабету.

Симптоматика захворювання: сверблячі висипання, бульбашки, підвищення температури тіла. Згодом вогнища інфекції на шкірі підсихають і лущиться. У деяких випадках вони перероджуються у гнійні мокрі ранки. Лікування проводиться під наглядом лікаря.

Призначаються заспокійливі мазі та присипки, а також антибіотики та вітаміни. Суха екзема лікується маззю Вишневського або нафталановою маззю. Мокра – цинковою маззю, маззю Лассара. Перед застосуванням мазей пошкоджені ділянки шкіри обробляють антисептиками: "Хлоргексидин", "Формалін", "Мірамістин".

Акне

Причиною вугрів (акне) буває стрес, неправильний догляд та знижений імунітет. Це бактеріальна інфекція вражає сальні залози. Симптоми: гнійнички по всьому тілу кішки.

Лікування комплексне. Спочатку тварину миють дьогтьовим милом або антисеборейними шампунями. Далі наносять місцеві антисептики: "Хлоргексидин" або "Мірамістин". У складних випадках ветеринари призначають антибіотики місцевого значення: «Мупіроцин».

Пролежні

Після операції на шкірі кішок можуть розвинутися пролежні. Вони з`являються в місцях зіткнення тіла тварини з підстилкою. Основний спосіб боротьби з цим захворюванням – гарний догляд. Кішку необхідно часто перевертати, обробляти ділянки зіткнення тіла з підстилкою дезінфікуючими засобами та камфорним спиртом. Якщо пролежнів уникнути не вдалося, їх змащують маззю «Лівомеколь».

Алергічні реакції

Непереносимість корму

Алергія на корм - одна з найпоширеніших алергічних реакцій у тварин. Вона може розвинутись під час перекладу кішки на інший раціон. Симптоми хвороби: рідкий стілець, кропив`янка, блювання, нудота, чхання, кашель, свербіж. У деяких випадках проявляється еозинофільна гранульома - вузлики в області рота та губ. У найтяжчих випадках може виникнути анафілактичний шок. Перше, що потрібно зробити – скасувати корм, який спричинив таку реакцію. Подальше лікування слід проводити під наглядом лікаря.

Читайте також: Найкращі корми для кішки.

Для зняття сверблячки можуть бути призначені антигістамінні препарати: «Супрастин», «Тавегіл», «Стоп-свербіж». Залежно від тяжкості захворювання призначають: гормони, пробіотики, імуномодулятори, гепа- та гастропротектори, вітаміни. Уражені ділянки шкіри обробляють антибактеріальними мазями.

Атопічний дерматит

Один з різновидів алергії, що викликається дратівливими зовнішніми факторами: квітковий пилок, пил, синтетичні миючі засоби. Якщо у кота на загривку випала шерсть або з`явилися лисиці на животі, на вухах або між стегон – один із можливих діагнозів буде атопічний дерматит. Точну діагностику має провести ветеринар.

У ході розвитку захворювання облисіння прогресує, можуть з`явитися гнійнички на шкірних покровах, свербіж. Лікар може призначити антимікробні препарати широкого спектра впливу в комплексі з антигістамінними лікарськими засобами (Хлорфенірамін, Клемастил).

Міліарний дерматит

Може виникати як результат грибкового ураження шкіри, зараження глистами, через аутоімунні порушення або бути реакцією на алергени. Симптоми: активне випадання шкіри та дрібновузликовий висип. Тварини відчувають сильний свербіж у місцях поразки. Діагноз ставиться за підсумками комплексного лабораторного обстеження кішки. У тяжких випадках призначається біопсія.

Схему лікування визначає лікар за підсумками діагностики. Насамперед усувається причина, що викликала дерматит, потім проводиться підтримуюча терапія.

Профілактичні заходи

У комплексі профілактичних заходів щодо попередження шкірних захворювань у кішок обов`язково повинні бути присутніми:

1. Регулярні відвідини ветеринара.
2. Своєчасне оброблення антипаразитарними та антигельмінтними препаратами. Використання протиблошиних нашийників.
3. Контроль якості харчування. Неприпустимо годувати кішку кормами економ-класу.
4. Дотримання гігієни приміщень, у яких знаходяться тварини. Миска та лоток кішки повинні утримуватися в чистоті.

Якщо у вашого вихованця з`явився хоча б один із ознак шкірної патології, його потрібно негайно показати лікарю.