Ефективне лікування отиту у котів

Захворювання середнього вуха у домашніх кішок називається отит. Це широко поширена патологія органів слуху. Власники не завжди розуміють небезпеку хвороби, вважаючи, що недуга легко виліковна. Така безтурботність нерідко призводить до рецидивів, переходу захворювання на хронічну форму, втрати слуху вихованцем.

Знання причин хвороби, симптомів та ознак запального явища у вусі дозволить негайно звернутися за кваліфікованою допомогою та своєчасно розпочати лікування.

Причини отиту у котів

У сучасній ветеринарній медицині запальні явища зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха вивчені добре, що дозволяє виявити такі причини розвитку патології:

• Паразитарні захворювання, що викликаються кліщами роду Otodectes, Notoedres та Demodex. Вушні паразити, прогризаючи у шкірі ходи, виділяють продукти життєдіяльності. Це призводить до інфікування та розвитку запальної реакції у вушній раковині. Паразитарні отити характеризуються свербінням і сильним занепокоєнням тварини.
• Алергічний прояв. Неправильна реакція організму найчастіше виробляється на пилок, сухі корми, пил, побутові отрутохімікати, лікарські препарати. При цьому синтезуються специфічні білкові речовини, які мають дратівливу дію на багато органів, у тому числі на шкіру органів слуху.

• Нерегулярна гігієна слухового проходу. Деякі вихованці схильні до посиленого утворення сірки, яку необхідно періодично видаляти. Нехтування цією гігієнічною процедурою призводить до накопичення сірки у вушному проході, інфікування мікроорганізмами та розвитку запалення.
• Нерідко причиною отиту стають аутоімунні захворювання.

Спричиняють фактори, що провокують запальні явища в слуховому проході кішок, є:

• переохолодження організму, протяги;
• попадання у вуха води під час купання;
• низький рівень імунітету, зниження опірності інфекціям.

Власникам пухнастих вихованців слід також знати, що деякі породи кішок мають генетичну схильність до отитів. Найчастіше недуга спостерігається у представників британської та шотландської вислоухої породи.

Занепокоєння тварини. Кішка часто тре хворе вухо лапою, намагається почухати його об предмети (меблі, ноги домочадців). Хворий вихованець постійно трясе головою. Іноді власник може спостерігати, як тварина нахиляє голову у бік патологічного процесу, ходить зі скривленою шиєю. Розчісування вуха лапами може бути до крові через сильне свербіння.

Зовнішній отит є найлегшим і швидко усувається різновидом запального явища. При цьому ураження тканин спостерігається у видимих ​​відділах вуха, не поширюючись на барабанну перетинку.

Середній отит – широко поширений різновид хвороби, при якій уражається барабанна перетинка. Цей вид запалення найчастіше переходить у хронічну форму. При грамотному лікуванні запалення середнього вуха має сприятливий прогноз.

Найбільш важкою та небезпечною для вихованця формою недуги є запалення внутрішнього вуха. Поразка торкається не тільки барабанної перетинки, але й переходить на вестибулярний апарат. Внутрішній отит нерідко є причиною набутої глухоти тварини. Запалення гнійного характеру небезпечне переходом на мозкові оболонки та розвитком сепсису.

Отит також може мати односторонній і двосторонній характер. У першому випадку має місце ураження одного вуха, у другому запалення спостерігається в обох вухах.

Хвора тварина сидить із нахиленою головою. Розвивається патологія лицевого нерва. У хворої кішки спостерігається блефароспазм, перекошування морди. Внаслідок паралічу лицевого нерва у хворого вихованця нерідко розвиваються проблеми з ковтанням, вгамуванням спраги.

Розвиток такої ознаки, як ністагм (мимовільне тремтіння очного яблука), свідчить про поразку мозку. Ністагм може спостерігатися і горизонтальний, і вертикальний. На те, що запальний процес залучений головний мозок, вказує нервова симптоматика: порушення координації руху, епілептичні напади, натикання кішки на предмети.

Ветеринарний спеціаліст встановлює діагноз на підставі анамнезу, характерної симптоматики, отоскопії, лабораторної діагностики. У деяких випадках лікар призначить біохімічний та загальний аналіз крові.

Отоскопія – дослідження слухового проходу спеціальним приладом, що проводиться, як правило, після проведення знеболювання. Маніпуляція дозволяє визначити цілісність барабанної перетинки, виявити наявність сторонніх тіл, новоутворень, запальних явищ.

підійдуть:

• 3%-на борна кислота;
• розчин хлоргексидину;
• 3%-ний перекис водню;
• розчин фурациліну;
• розчин мірамістину.

При тяжкому гнійному запаленні в умовах спеціалізованої клініки проводять глибоке хірургічне очищення слухового проходу від гнійних мас.

Після очищення ураженого вуха від бруду та ексудату можна проводити обробку лікарськими засобами, призначеними ветеринарним спеціалістом.

Самостійно капати або мазати вушні проходи хворій на отит кішці категорично забороняється! Справа в тому, що нерідко запалення супроводжується порушенням цілісності барабанної перетинки (перфорацією), тому застосовувати деякі ліки у формі крапель протипоказано.

Як вушні краплі при лікуванні отитів у тварин призначаються такі медичні препарати, як Софрадекс, Дексаметазон. З ветеринарних препаратів кішкам застосовують Аурікан, Уріцін, Суролан, Анандін, Отібіовет, Ципровет, Ципам, Отоведін.

Про те, як і чим лікувати отит у кішок, дивіться у цьому відео:

Непоганий результат дає застосування амоксиклаву, ампіциліну, амоксициліну – антибіотиків пеніцилінової групи. З цефалоспоринів найчастіше застосовуються: цефазолін, цефтріаксон, цефіксім.

З макролідів при отитах у кішок ефективний еритроміцин, кларитроміцин, азитроміцин, спіраміцин. Дозування, а також тривалість курсу антибактеріальної терапії встановлює ветеринарний спеціаліст у кожному конкретному випадку.

При вираженому больовому синдромі вихованцю призначають знеболювальні препарати або проводять новокаїнову блокаду. Одужання настає швидше при застосуванні імуномодуляторів та вітамінних комплексів. Як препарати, що підсилюють захисні властивості організму, застосовуються: нуклеопептид, гамапрен, глікопін, сальмозан.

Найкращий ефект досягається при проведенні посіву патологічного матеріалу на чутливість до протигрибкових препаратів.

У лікуванні будь-якої форми отиту важливо забезпечити хворому вихованцю належні умови: сухе та тепле приміщення без протягів, спокій, відсутність стресових ситуацій.

Попередити розвиток отитів різної етіології власнику пухнастого вихованця допоможуть такі рекомендації ветеринарних лікарів:

• не допускати переохолодження, перебування кішки у сирих приміщеннях із протягами;
• регулярно проводити очищення вушних раковин від бруду та скупчень сірки;
• періодично перевіряти вуха вихованця на предмет садна, розчесів, почервоніння тощо.д.;
• під час купання не допускати попадання води до вух;
• обмежити вільний вигул тварини;
• проводити регулярну дезінфекцію приміщення, предметів догляду за тваринами.

Отит у домашніх кішок - підступне захворювання. При несвоєчасному зверненні за ветеринарною допомогою існує ризик розвитку не тільки глухоти у тварини, а й серйозних проблем зі здоров`ям і навіть загроза життю. Самостійно ставити діагноз та лікувати запальні процеси у слуховому проході у тварин категорично забороняється. Лікування має бути призначене лише після професійного огляду.

Про те, як правильно почистити вуха коту, дивіться у цьому відео: