Як розпізнати коронавірус у кішок на ранній стадії та розпочати лікування?
Зміст
Хвороба улюбленого вихованця завжди засмучує господарів. На жаль, багато хто відразу ж починає займатися самолікуванням, але перше, що в будь-якому випадку важливо зробити, це звернутися за спеціалізованою медичною допомогою до ветеринара. Існує чимало захворювань, особливо інфекційної природи, які діагностувати може тільки людина, яка має достатній рівень кваліфікації.
Недугу у кішки вилікувати непросто. Характерними рисами його течії можна назвати виникнення серйозних ускладнень у роботі органів черевної порожнини. У ветеринарній практиці бувало чимало випадків, коли патологія призводила до загибелі тварини.
Цікаво, що захворювання набуло свого нинішнього іменування завдяки формі самого вірусу. Якщо подивитися на збудника через мікроскопічну лінзу, можна помітити, що його зовнішня оболонка негладка, покрита горбками, що нагадують корону. Небезпека патогенних мікроорганізмів полягає ще й у тому, що вони здатні спричинити не одне, а кілька захворювань.
Найпоширенішим, але таким, що піддається лікуванню, є коронавірусний ентерит. Більш тяжкий стан у вихованця можна спостерігати, коли розвивається котячий інфекційний перитоніт. Лікування цієї недуги практично марно, і часто є симптоматичну терапію для кота. Важливо також відзначити, що зазначені штами вірусу не несуть у собі небезпеки для людини.
Хто і як ризикує заразитися?
Найчастіше коронавірус кішок вражає в ранньому віці. Не дивно, що серед кошенят, які не досягли 6-місячного віку, присутня найбільша чисельність смертей. Пояснити це можна тим, що коронавірус завжди проявляється блюванням та діареєю. Подібні стани для крихітного тіла малюка особливо небезпечні, адже у них зневоднення настає в рази швидше, ніж у дорослих вихованців. Якщо ж тварині пощастить, і її молодий організм, що росте, впорається з хворобою, він назавжди залишиться носієм коронавірусу, отримавши статус потенційно небезпечного вихованця для свого котячого оточення.
Котячий ентерит, спровокований коронавірусом, передається найчастіше через фекалії від однієї особини до іншої. При цьому, інфекція переходить не тільки прямим шляхом, а й через лотки, совки, іграшки та інші предмети по догляду за твариною. Заразитися цілком може і абсолютно домашній кіт, який практично не виходить з дому в тому випадку, якщо в приміщення разом взуттям господаря або його членів сім`ї були принесені фрагменти землі, що містить патогенні мікроорганізми.
Тим часом кошенята одного посліду стають один для одного неможливими сусідами, якщо хоча б один із них захворів. Коронавірус присутній безпосередньо в слині малюків протягом усього інкубаційного періоду після попадання в організм та ще кілька днів після прояву перших симптомів. Годування із загального посуду, а також ігри та взаємні вилизування наражають на ризик здорових кошенят.
Основні ознаки коронавірусного ентериту
Щоб своєчасно розпізнати симптоми цієї хвороби у котів, необхідно бути у всеозброєнні та знати, яким чином проявляє себе інфекція. Перші ознаки, на жаль, не бувають яскраво вираженими, їх нескладно сплутати із застудним захворюванням, харчовим отруєнням або гострою алергічною реакцією. Незважаючи на те, що протягом хвороби характерні симптоми з`являються вже через 2-3 дні, цього терміну може бути достатньо для того, щоб лікування виявилося запізнілим і марним. Перші ознаки коронавірусного ентериту, що спостерігаються у тварини протягом декількох днів, є групою загальних проявів, а саме:
- млявість, неактивність, занепад сил;
- погіршення апетиту або повна його відсутність;
- розлади роботи кишківника у вигляді діареї;
- часте блювання або позиви до неї;
- сльозотеча, нежить.
Коронавірусна інфекція може протікати різною мірою інтенсивності, яка визначається стадією хвороби. Невипадково багато ветеринарів вважають, що інфекційний котячий перитоніт є ускладненням ентериту, лікування якого не проводилося. У занедбаній формі, як уже говорилося, недуга несе найбільшу загрозу котячому організму. Звідси випливає, що клінічна картина прояву даної форми захворювання виглядає інакше.
Особливості перебігу інфекційного перитоніту, спричиненого коронавірусом
Тяжкий перебіг інфекційного котячого перитоніту, спровокованого коронавірусом, пояснюється мутацією патогенного мікроорганізму. Симптоми хвороби також відрізняються від ентериту. Різниця між цими двома родинними патологіями полягає і у неможливості зараження інших котів при інфекційному перитоніті. При цьому, сам збудник – коронавірус, може, як і раніше, передаватися здоровим тваринам, викликаючи більш щадні симптоми ентериту.
Ознаки розвитку перитоніту на самому початку часто не мають характерних рис. Як і при коронавірусному ентерит, у вихованця можна помітити такі симптоми:
- стомлюваність, апатичність до гри, звернення, запрошення до їжі;
- повна відсутність апетиту;
- регулярні блювання, діарея;
- стрімка втрата ваги;
- блідість слизових оболонок;
- ймовірність розвитку анемії та асциту.
Продукти життєдіяльності патогенного мікроорганізму сприяють отруєнню всього організму, акумулюючись у більшості клітин і тканин. Оскільки в більшості випадків лікування проводять із затримкою, цей факт є сприятливою основою для розвитку ниркової та печінкової недостатності. При подібних ускладненнях коронавірусного перитоніту відбувається практично повне ураження органів та систем. Виникають симптоми, що свідчать про порушення нервової системи: зокрема, поява судом, м`язової атонії.
Чи можна вилікувати захворювання?
Хвороба на початковій стадії або у незапущеній формі – не вирок. Коронавірус, потрапляючи в організм, може приспати пильність навіть найвідповідальніших господарів. Тому при найменших змінах у поведінці та стані кішки слід звертатися до ветеринара. Навіть якщо реальні приводи для переживання під час обстеження не виявлено, позапланова діагностика не завдасть вихованцю жодної шкоди. А якщо коронавірус вдасться розпізнати спочатку, це збільшить шанси на одужання тварини в кілька разів.
Лікування коронавірусної інфекції у котів відбувається у кілька етапів. На першому з них тварині життєво потрібні противірусні медикаменти. Найпоширенішими препаратами можна назвати ті, що містять нижчезазначені діючі речовини:
- інтерферон;
- рибаверин;
- інші імуномодулятори.
Їх призначенням вважають зупинення або уповільнення темпів процесу розмноження коронавірусу у кішки в клітинах, що дозволить організму спробувати подолати його самостійно. Як такого лікувального ефекту від прийому противірусних препаратів очікувати не доведеться, тому далі підключають кортикостероїди та антибіотики, завданням яких стане нівелювання основного запалення. Таке лікування дозволить і значно послабити симптоми, які доставляють кішці чималий дискомфорт та болючість.
Усунення симптомів – основний етап лікування
Далі терапія залежить безпосередньо від проявів коронавірусного ентериту або перитоніту. Якщо інфекція провокує підвищення температури тіла, перепади артеріального тиску, обов`язково призначають відповідні ліки. Крім традиційних жарознижувальних та протизапальних засобів, ветеринари можуть призначити внутрішньом`язове введення спазмолітиків, наприклад, но-шпи. Лікування зазвичай продовжується до повного усунення симптоматики.
У разі суттєвого зневоднення та втрати ваги завданням лікарів стає підключення додаткового харчування організму. Кішкам призначають крапельниці з розчином натрію хлориду та глюкози, додатковими вітамінними комплексами.
Симптоматичне лікування, описане вище, турбота та відповідний догляд за улюбленим котом подарують йому добрі шанси на відновлення. При інфекційному перитоніті, як правило, прогнози для тварин невтішні, проте відтермінувати настання летального результату можна на деякий час. Для цього необхідно періодично відкачувати з черевної порожнини кішки рідину, що накопичується.
Як не допустити зараження кішки?
Коронавірус у кішок не є винятком із загального правила про те, що будь-яке захворювання набагато простіше попередити, дотримуючись усіх заходів профілактики, ніж здійснити його тривале та дороге лікування. Основні правила запобігання виникненню цієї недуги практично нічим не відрізняються від заходів, необхідних для профілактики кишкової інфекції.
Вкрай важливо, щоб консультація та діагностика вихованця була проведена якомога раніше після перших проявів хвороби. Ідеально, якщо ветклініка знаходиться близько до будинку або серед знайомих є дипломований спеціаліст, готовий надати позаштатну допомогу у будь-який час дня та ночі. Такий відокремлений підхід до лікування дозволить кішці уникнути непотрібних для неї під час хвороби контактів з іншими хворими тваринами.
Виконання планових щеплень – це не менш важлива складова всієї профілактики зараження коронавірусною інфекцією. До речі, на пошуки відповідного засобу проти патогенного збудника вченими було витрачено чимало часу. Довгі роки лабораторних досліджень дозволили науковим співробітникам змінити структуру самого вірусу, зробивши його вразливим до високих температур тіла кішки. Єдине місце у вихованця, де температура недостатньо висока – це ніс. Вірус, що потрапив на слизову оболонку, загинути не зможе, тому вакцину закопують саме в ніс коту.
Щеплення від коронавірусу у кішки – найкращий спосіб убезпечити улюбленця всієї родини від страшного та небезпечного захворювання. Тим часом і його не можна назвати зі стовідсотковою впевненістю досконалим. При тісному контакті з носієм вірусу встояти інфекції не допоможе, на жаль, навіть вакцина. Але слід розуміти, що щеплення дозволять організму кота виробити міцний власний імунітет і чинити опір збудникам безлічі недуг.