Епілепсія у котів

У перекладі з давньогрецької назва цього захворювання означає «схоплений». Епілепсія є ураженням головного мозку, порушенням балансу між реакціями гальмування та збудження. Недуга проявляється у багатьох ссавців. І останніми роками господарі кішок все частіше спостерігають його симптоми у своїх підопічних. Що треба знати про нього власникам?

Про причини котячої епілепсії

Вона більше властива тваринам дрібного розміру. Ділять захворювання на придбане та вроджене. Останнє ще називають ідіопатичною епілепсією. Розвивається вона як результат генетичних патологій, наслідок пологових травм, змін у головному мозку.

Причиною набутої епілепсії також можуть бути травми, інфекції, паразити, наявність токсинів в організмі. Приступи епілепсії у хвостатих друзів також є ознаками пухлин, ішемії, гіпертонії, серцевої недостатності, порушення функцій нирок. Якщо говорити про схильність до цього захворювання, то порода не має значення. Тобто представники всіх порід однаково схильні до епілепсії. Що стосується статі, то у чоловічих особин напади реєструються частіше, ніж у жіночих. Ознаки вродженої епілепсії у кішечок можуть з`являтися у ранньому віці, можливо, у період статевого дозрівання. Якщо ж тварина мала черепно-мозкову травму, то напади можуть реєструватися через місяць, і навіть через рік після усунення її наслідків. І це ускладнює діагностику.

Як проявляється епілептичний напад

Ознаки епілепсії – це судомні напади. Вони можуть бути різними за частотою, тривалістю, виразністю. Лікарі не можуть встановити, чому в одних котів напади трапляються щотижня, в інших – щорічно, чому вони тривають в одних випадках кілька секунд, в інших – 10-15 хвилин.

Коли напад у тварини трапляється вперше, то побачена картина викликає паніку у власника. Як же не злякатися, коли тварина раптово падає і починає судорожно бити лапами, трясти щелепою. Його очі склянуть, дивляться в одну точку. З`являється піна з пащі, твердніють кінцівки. Часто під час нападів відбувається мимовільне спорожнення сечового міхура, кишечника. Це найпрестижніше видовище. Однак власник тварини повинен не панікувати та гидувати, а взяти себе в руки та діяти.

Тварину треба покласти на підлогу, на бочок, щоб вона не впала, не травмувалася. Адже на момент нападу кішка або кіт перебувають у несвідомому стані. Контролювати себе вони не можуть.

Необхідно бути поруч, покласти під голову тваринну долоню або необ`ємну підстилку. Хвостатий, що хворіє, не повинен вдарятися головою об тверду поверхню. І сковувати його рухи теж забороняється.

Якщо епілептичний напад у кішки супроводжується виділенням піни, слини, це означає, що вона прикусила щоку, язик, губу. Щоб такого не відбувалося, треба покласти тварину на бік. Одні ветеринари радять вставляти ложку між її зубами, інші ж цього робити не рекомендують. Лежачи на рівній поверхні на боці, кіт не відкусить собі язик (він не западе).

Після нападу тварина може виглядати трохи переляканою, а може й ходити по дому, як ні в чому не бувало. Часом після нападів епілепсії коти починають жадібно їсти, їдять так, начебто голодували цього кілька днів. Вихованці, як, втім, і люди-епілептики, самого нападу не пам`ятають. Згадують лише стан занепокоєння, що передує нападу.

Варто знати, що сам напад прямої загрози для життя тварини не є. Найчастіше воно може померти від отриманих травм. Якщо ж йдеться про епілептичний статус — кілька нападів, що повторюються один за одним, то з кожним з них наростає ризик асфіксії, незворотних уражень мозку, ацидозу, гіпотермії, серцевої недостатності.

Як лікують котячу епілепсію

При діагнозі "ідіопатична епілепсія" на повне одужання тварини не варто сподіватися. Але сьогоднішні ветеринарні препарати для лікування епілепсії дозволяють зменшити вираженість та тривалість нападів. Тільки треба правильно підібрати коту протисудинні препарати. Це навіть досвідченому лікареві буває зробити важко. Іноді може знадобитися комбінація кількох таких ліків для того, щоб звести до мінімуму частоту та вираженість нападу. Необхідно знайти кваліфікованого спеціаліста-невролога, який дасть рекомендації та пропише схеми лікування. Мінімум стресів, полегшене харчування, організація безпечного простору допоможуть тварині легше переносити епілептичні напади.