Кіт зламав хвіст: симптоми та методи лікування
Перелом хвоста у кішки є порушенням цілісності хребців і травмуванням нервових закінчень. Одразу ж після виявлення характерних симптомів перелому господар повинен якнайшвидше відвезти домашнього улюбленця до ветеринарної клініки.
Існує кілька методів лікування перелому, і ветлікар вибирає відповідний залежно від ступеня тяжкості. У важких випадках домашньому вихованцю потрібна ампутація хвоста.
Перелом хвоста у кішки є порушенням цілісності хребців і травмуванням нервових закінчень. Одразу ж після виявлення характерних симптомів перелому господар повинен якнайшвидше відвезти домашнього улюбленця до ветеринарної клініки.
Існує кілька методів лікування перелому, і ветлікар вибирає відповідний залежно від ступеня тяжкості. У важких випадках домашньому вихованцю потрібна ампутація хвоста.
Симптоми перелому хвоста
Першою та головною візуальною ознакою перелому хвоста є його збільшення в обсязі та вигин. Кіт втрачає здатність ворушити хвостом навіть при пошкодженні верхньої його частини. Значні зміни спостерігаються і у поведінці домашнього улюбленця. Він стає дратівливим, стурбованим і намагається знайти затишне місце для того, щоб сховатися від сторонніх очей.
Про перелом хвоста свідчать наступні характерні симптоми:
- болючі відчуття;
- розрив, через який виглядають фрагменти кісток (симптом характерний лише відкритого перелому);
- ушкодження шкірного покриву;
- підвищення температури у сфері хвоста;
- набряклість, почервоніння і м`який на дотик хвіст (при нагноєнні);
- висячий хвіст (кіт не здатний піднімати його вгору);
- кульгавість;
- оніміння задніх лап;
- нетримання сечі;
- домішка крові в сечі;
- параліч хвоста;
- рясна кровотеча (у складних випадках).
При огляді тварини господареві необхідно звернути увагу на місце вигину хвоста. Якщо ж воно тверде, а при обмацуванні кіт не відчуває хворобливих відчуттів, то велика ймовірність, що дефект є вродженим або ж перелом загоївся самостійно.
Методи лікування та догляд за хворим вихованцем
Лікувальні заходи залежать від ступеня пошкодження хребців та розташування рани. Якщо цілісність порушена на кінчику хвоста, то, найімовірніше, серйозних маніпуляцій не потрібно. При відкритому зламі ветеринарний лікар спочатку видаляє частинки травмованих кісток. Цей вид травми часто супроводжується кровотечею і його потрібно швидко зупинити. Перед видаленням частинок кісток ветлікар проводить місцеве знеболювання.
У профілактичних цілях для того, щоб уникнути інфікування рани, хворій кішці необхідний курс антибактеріальних препаратів.
Ветеринарний лікар накладає гіпс або фіксуючу пов`язку. Гіпс накладають вкрай рідко, оскільки він завдає вихованцю сильний дискомфорт. Якщо домашній улюбленець намагається позбавитися фіксуючої пов`язки, то необхідно надіти на нього спеціальний комір, що перешкоджає підвищеному інтересу кішки до травмованого хвоста. Пов`язку ветеринарний лікар, як правило, знімає через 21 день і надалі контролює стан хвоста за допомогою рентгенологічного обстеження.
При паралічі хвоста вихованцю показано операцію, під час якої ветеринар ампутує травмовану частину. Тривалість реабілітаційного періоду після проведеної ампутації триває близько 2-3 тижнів. Пошкодження нерва при переломі хвоста призводить до виникнення негативних наслідків, пов`язаних із порушенням роботи кишечника та сечового міхура. Господарю доведеться приділити велику кількість часу та зусиль для відновлення цих функцій.
У домашніх умовах не можна намагатися самостійно випрямити хвіст тварини. Подібна маніпуляція не тільки погіршить стан кішки, порушивши функціонування кишечника, сечового міхура та задніх лап, але й може спричинити велику кровотечу, що призводить до загибелі тварини.
Наслідки травми ще довгий час не дають вихованцю жити повноцінно, і щоб швидше нормалізувати стан кішки, господарю необхідно забезпечити йому належний догляд у домашніх умовах. Якщо кішка не може самостійно спорожняти кишечник, то їй потрібні кошти, спрямовані на розм`якшення калових мас. Бажано також, щоб раціон вихованця складався з м`якої їжі, а як проносний, замість препаратів, можна використовувати звичайні масла.
Якщо домашній улюбленець втрачає здатність самостійно спорожняти сечовий міхур, то доведеться вживити йому незнімний катетер. У деяких випадках достатньо лише медикаментозного лікування, яке допомагає кішці відновити роботу кишечника та сечового міхура. Медикаменти виписує ветеринарний лікар, і найчастіше бувають призначені такі препарати:
- Бетанехол. Давати кішці цей препарат необхідно 2-3 рази на день. Він спрямований на підвищення ригідності стінок сечового міхура.
- Діетілстильбестрол. Препарат посилює сфінктер уретри. Його дозування визначає ветеринарний лікар індивідуально для кожного вихованця.
- Діазепам. Препарат спрямований на зняття спазму гладкої мускулатури та сприяє нормалізації роботи сечового міхура.
- Гексаметилентетрамін. Засіб для перорального застосування допомагає уникнути антибіотикотерапії.
Якщо медикаментозне лікування не допомагає відновити функції сечового міхура, то ветеринарний лікар призначає курс антибіотиків та антимікробних засобів, які допомагають боротися з інфекціями сечостатевої системи.