Ідіопатичний цистит у кішок: причини появи та методи лікування

Ідіопатичний цистит у кішок: причини появи та методи лікування

Ідіопатичний цистит у кішок - це порушення роботи сечовивідних шляхів, при якому відбувається запалення сечового міхура. Особливістю захворювання є виникнення запального процесу за відсутності інфекції. Патологія не несе смертельної небезпеки для вихованця, але значно знижує якість його життя. Складність захворювання полягає в тому, що після проведення медикаментозної терапії воно з`являється знову без явної причини.

Ідіопатичний цистит діагностується у 75% кішок, які страждають на захворювання сечостатевої системи. Хвороба може проявитися у тварин у віці 6 місяців – 10 років, але найчастіше в зону ризику потрапляють вихованці від 2 до 7 років. Вилікувати патологію повністю не вдається, але можна значно скоротити кількість її рецидивів.

Ідіопатичний цистит у кішок - це порушення роботи сечовивідних шляхів, при якому відбувається запалення сечового міхура. Особливістю захворювання є виникнення запального процесу за відсутності інфекції. Патологія не несе смертельної небезпеки для вихованця, але значно знижує якість його життя. Складність захворювання полягає в тому, що після проведення медикаментозної терапії воно з`являється знову без явної причини.

Ідіопатичний цистит діагностується у 75% кішок, які страждають на захворювання сечостатевої системи. Хвороба може проявитися у тварин у віці 6 місяців - 10 років, але найчастіше до зони ризику потрапляють вихованці від 2 до 7 років. Вилікувати патологію повністю не вдається, але можна значно скоротити кількість її рецидивів.

Причини захворювання

Основна причина появи захворювання досі не виявлена.

Найбільш ймовірним фактором, що сприяє розвитку запалення, є комплексна зміна нервової системи кішок, внутрішньої оболонки сечового міхура та порушення роботи надниркових залоз.

Запалення розвивається і через вразливість сечовидільної системи, пов`язаної з такими причинами:

  • малим обсягом вживання рідини кішками за рахунок індивідуальних особливостей тварин. Через це вони мало витрачають воду, не виділяючи піт і виробляючи сечу високої концентрації;
  • невеликим щодо загального розміру тварин проходом сечовивідних шляхів у кішок;
  • частими прогулянками вихованця на вулиці у холодний та сирий період року.

За загальноприйнятою думкою лікарів, основною причиною розвитку патології є регулярні стресові ситуації, на які організм котів та кішок реагує ідіопатичним циститом. Поширеними стресами для тварин є:

  • кастрація;
  • переїзд до іншого місця;
  • конфлікт з іншими тваринами;
  • раптовий гучний звук;
  • зміна туалету, режиму годування;
  • спільний зміст з іншими вихованцями.

Причинами захворювання також можуть бути ожиріння тварини, що виникло на тлі рідкісних прогулянок на свіжому повітрі, або годування сухою їжею, що посилює обмежене споживання рідини.

Характерні симптоми

Поява патології супроводжується очевидними ознаками, за якими можна виявити запальний процес, щоб вжити своєчасних заходів для полегшення мук вихованця. Основні симптоми, що вказують на розвиток ідіопатичного циститу:

  • часта зміна пози на тлі загальної апатії, малорухливості та скутості рухів;
  • часті позиви до сечовипускання з невеликою кількістю рідини, що виділяється;
  • супровід походів у туалет гучним нявканням кішки, коли вона знаходиться в лотку;
  • фарбування сечі тварини в насичений темно-жовтий колір із домішками крові;
  • підвищена температура тіла, що супроводжується втратою апетиту та блюванням;
  • надмірна полохливість і страх, чого не спостерігалося раніше.

Зазвичай ознаки захворювання проходять самі собою в межах 3-7 днів, але у 20% кішок ідіопатичний цистит може стати причиною закупорки сечовивідних каналів. Це серйозне ускладнення, яке без медичної допомоги призводить до болісної загибелі тварини на тлі загальної інтоксикації організму.

У разі важкої форми захворювання, на що вказує наявність крові в сечі кішки, необхідно звернутися до ветеринара та пройти призначений ним курс терапії.

Діагностика

Певного методу, який свідчить про наявність патології, немає. Діагноз встановлюється методом виключення інших можливих захворювань на основі результатів аналізів та проведених обстежень. Тільки виключивши сечокам`яну хворобу та інфекційний цистит, можна припустити наявність ідіопатичного різновиду захворювання.

Для встановлення точного діагнозу лікар призначає такі обстеження:

  • рентген, що дозволяє досліджувати всю довжину уретри;
  • загальний аналіз сечі, щоб виявити наявність запального процесу в організмі тварини та виключити інфекційну причину захворювання;
  • ультразвуковий аналіз з метою виявлення порушень оболонки сечового міхура;
  • бакпосів.

Після проведених обстежень та зіставлення їх результатів лікар встановлює діагноз та призначає необхідне лікування.

Як відбувається лікування

Оскільки захворювання має неінфекційний характер, то лікування антибіотиками не призначається. Терапія ідіопатичного циститу проводиться комплексно та поділяється на кілька напрямків:

  1. Зняття болючих відчуттів. Для цього використовуються сучасні анальгетики та нестероїдні протизапальні препарати.
  2. Значне збільшення кількості споживаної рідини з метою збільшення виходу сечі у котів. Можливе додаткове зволоження сухого корму або перехід до харчування консервами.
  3. Дотримання дієти та зміна кислотності. Часткова або повна непрохідність уретри пов`язана з утворенням кристалів через підвищений вміст білків та оксидів магнію, присутніх у сухому котячому кормі. Слід переглянути раціон вихованця та підібрати корм з найменшим вмістом цих речовин, що буде профілактикою виникнення рецидивів захворювання.
  4. Усунення стресів та причин їх появи. У кожному індивідуальному випадку необхідно виявити фактори, що провокують стресову ситуацію для вихованця. Найчастіше ідіопатичний цистит виникає у тварин, які утримуються в одному будинку з ще декількома вихованцями. У цьому випадку зусилля власників мають бути спрямовані на запобігання появі конфліктів. Кожен вихованець повинен мати свій необхідний інвентар, вільну зону та отримувати достатню кількість уваги та турботи.

Профілактика

Для того щоб уникнути виникнення захворювання та попередити його рецидиви, необхідно дотримуватись певних профілактичних заходів. Потрібно забезпечити вихованцю:

  1. Наявність затишного куточка, який буде притулком, де тварина почуватиметься у безпеці.
  2. Розмірний прийом їжі у певний період часу. Годівниця повинна знаходитися в зручному місці, щоб кішка могла спокійно їсти, не відволікаючись на власників, що проходять. У разі одночасного утримання кількох тварин необхідно виключити конкуренцію під час годування.
  3. Індивідуальний туалет. У кожного вихованця повинен бути окремий чистий лоток, який ставлять у тихому місці, де тварину ніхто не відволікатиме. Не можна забороняти копати наповнювач. Слід вчасно прибирати випорожнення та мити лоток.
  4. Активні ігри. З віком кішки стають пасивнішими, тому рекомендується щодня грати ними, тим самим пробуджуючи мисливський інстинкт. Для цього можна використовувати інтерактивні годівниці.

Крім психологічних факторів, важливу роль відіграє достатнє питво і перехід з сухого корму на консерви, тому що нестача рідини призводить до утворення у тварини висококонцентрованої сечі, що викликає подразнення стінок сечового міхура. Для цього можна застосовувати ароматну воду із запахом тунця або м`ясний бульйон. Багато кішок вважають за краще пити звичайну питну воду, тому необхідно стежити, щоб вона завжди була в мисці.

У випадку, коли стрес неминучий, тобто планується переїзд чи зміна обстановки, необхідно вихованця завчасно (за 2 місяці) перевести на харчування консервами або застосовувати антидепресанти, попередньо проконсультувавшись із ветеринаром.

Фахівці сходяться на думці, що позбутися повністю ідіопатичного циститу не вдасться, але при дотриманні певних умов утримання патологія виявлятиметься дедалі рідше.