Симптоми та лікування вірусного імунодефіциту у кішок

Категорія Кішки

Зміст

Симптоматика
Лікування

Симптоми та лікування вірусного імунодефіциту у кішок

Вірусний імунодефіцит у кішок (котячий СНІД, ВІК) – інфекція, що вражає імунну систему тварин. Збудники котячого та людського СНІДу належать до одного роду так званих "повільних" вірусів - лентивірусів, що належать до сімейства ретровірусів. Вони вбивають клітини крові, які забезпечують неспецифічний імунітет. Ці віруси локалізуються в сечі, лімфі, крові та слині тварини, а передаються від інфікованої кішки до здорової через укуси.

Лікування захворювання призначає ветеринарний лікар і при дотриманні всіх його розпоряджень у домашніх умовах кішка може прожити з імунодефіцитом ще 6-10 років. Хазяїну домашнього вихованця варто не тільки ознайомитися з симптоматикою цього захворювання, але й дізнатися про те, чи небезпечний вірус котячого СНІДу (FIV) для людини.

Вірусний імунодефіцит у кішок (котячий СНІД, ВІК) – інфекція, що вражає імунну систему тварин. Збудники котячого та людського СНІДу належать до одного роду так званих «повільних» вірусів – лентивірусів, які належать до сімейства ретровірусів. Вони вбивають клітини крові, які забезпечують неспецифічний імунітет. Ці віруси локалізуються в сечі, лімфі, крові та слині тварини, а передаються від інфікованої кішки до здорової через укуси.

Симптоматика

Вірусний імунодефіцит відрізняється тривалим інкубаційним періодом. Іноді після зараження проходить кілька років, перш ніж у інфікованої тварини виявляються перші симптоми. Візуально кішка може виглядати абсолютно здоровою, але бути переносником небезпечного вірусу.

FIV розмножується у клітинах лімфоїдної тканини. Первинна гостра фаза захворювання починається приблизно через місяць після інфікування. У цей час у вихованці спостерігаються незначне підвищення температури тіла, млявість та збільшення лімфовузлів. Симптоми неяскраво виражені і тому залишаються непоміченими. Таким чином, захворювання перетікає у хронічну форму.

Згодом у результаті діяльності вірусу у тварини значно знижується імунітет та виникають загальні симптоми, які з легкістю можна сплутати з проявами інших захворювань. Через це навіть досвідчений ветеринарний лікар не завжди здатний одразу поставити точний діагноз. До ознак вірусного імунодефіциту у кішок відносяться:

запальний процес у ротовій порожнині;
пронос;
розвиток ларингіту, бронхіту;
виникнення отиту;
поява хвороб шкіри;
відмова від їжі;
втрата у вазі;
розвиток очних захворювань.

У літніх кішок на фоні вірусного імунодефіциту збільшується ризик виникнення лімфосаркоми та інших онкологічних хвороб.

Лікування

ВІК відноситься до невиліковних захворювань. Тому стандартної схеми лікування немає, у кожному разі ветеринар призначає препарати в індивідуальному порядку. Їх вибір здійснюється виходячи з клінічної картини та стадії хвороби. Найчастіше фахівці призначають хворій тварині прийом специфічних противірусних засобів, до яких належать:

Зідовудін. Препарат призначений для ВІЛ-інфікованих людей. Він також здатний нормалізувати стан імунної системи та покращити загальне самопочуття кішки. Однак при його тривалому прийомі спостерігаються такі побічні ефекти, як анемія та блювання. Відміна препарату провокує активізацію вірусу, значне погіршення загального стану та повернення симптомів. Дозування призначає ветлікар. Раз на місяць потрібно здавати аналіз крові для контролю гематокриту.
Вірбаген Омега. Цей препарат не викликає побічних ефектів, але в порівнянні з попереднім засобом є менш ефективним.

При будь-якому інфекційному захворюванні, і котячий СНІД не є винятком, показаний прийом імуномодуляторів. Найчастіше ветеринари призначають такі засоби:

імуномодулятор T-лімфоцитів;
Ронколейкін;
Глікопін;
Риботан;
Амандін.

При розвитку нейтропенії та анемії кішці призначається додаткова терапія. При нейтропенії показаний прийом Лейкостиму або Нейпогену. Ці препарати можна використовувати не більше 3 тижнів, оскільки при більш тривалому курсі лікування у кішки утворюються антитіла до чужорідного білка. При анемії ветеринари рекомендують лікувати кішку Ерітростімом або Епокрином. Курс прийому препаратів може бути тривалим, оскільки серйозних побічних ефектів не спостерігається.

У домашніх умовах господареві слід не тільки слідувати всім рекомендаціям ветеринарного лікаря, але й стежити за станом тварини. На тлі вірусного імунодефіциту у кішок часто розвиваються вторинні інфекції. Тому власник повинен регулярно оглядати ротову порожнину, вовняний та шкірний покрив тварини і при необхідності показувати її ветеринару. Кішку необхідно максимально убезпечити від стресових ситуацій.

Незважаючи на те, що будова вірусів ВІК і ВІЛ схоже, FIV небезпечний тільки для котів і людям не передається.