Мікроспорія у кішок: симптоми та лікування

Одним із найпоширеніших дерматологічних захворювань у кішок є лишай, особливо його різновид мікроспорія.

Штами грибка можуть знаходитися всюди: на землі, траві, одязі та взутті господаря кішки. У зв`язку з цим ризик захворіти мікроспорією є у будь-якої тварини, яка навіть міститься виключно в домашніх умовах.

Грибок, що викликає мікроспорію, може перебувати на шерсті кішки і не проявляти активності протягом тривалого часу. Захворювання, спричинене іншими видами грибка, може проявитися відразу і заподіяти шкоду здоров`ю кота, якщо вчасно не вжити заходів до лікування. Багато видів мікроспорії небезпечні для людини, оскільки викликають ослаблення імунної системи.

Зазвичай ознаки хвороби виявляються через два тижні після зараження тварини, вірус проявляє активність тільки при загостренні захворювань у кішки, стресових ситуаціях, після вакцинації. Найчастіше захворювання схильні до маленьких кошенят, але й дорослі тварини можуть заразитися цим небезпечним захворюванням.

Мікроспорія у кішок: симптоми

Прихований період перебігу захворювання може тривати від двох до дев`яти місяців. Основним джерелом зараження служать безпритульні тварини, які розповсюджують суперечки грибка разом із лусочками шкіри та ураженою вовною.

Найчастіше захворювання схильні до молодих тварин і маленьких кошенят, але заразитися можуть і дорослі коти. Зараження відбувається при безпосередньому контакті з хворою твариною, так і через підстилку, іграшки та інші загальні предмети, на які потрапили частинки шкіри або вовни рознощика хвороби.

Суперечки досить стійкі до впливу високої температури та дезінфікуючих засобів та зберігають здатність розмножуватися протягом п`яти років.

Мікроспорія форми захворювання

Розрізняють кілька форм захворювання на мікроспорію у котів:

• Прихована: для неї характерні такі ознаки як наявність невеликих ділянок шкірного покриву з відсутністю вовни;
• Поверхнева: є кілька ділянок тіла без шерсті, уламана шерсть, слабко помітне запалення;
• Фолікулярна: проявляється у формі запального процесу на шкірі, наявність гнійників.

Як правило, мікроспорія починається з невеликого ураження шкірного покриву на морді, вусі або шиї кота. Шкіра при цьому залишається чистою, без зовнішніх пошкоджень, але має сріблясто-сірий відтінок. Шерсть навколо місця поразки видаляється вільно, без зусиль, невеликими пучками. За відсутності своєчасного лікування місце ураження збільшується, запалюється і набуває червоного кольору, з`являється свербіж шкіри, гнійники і дрібні бульбашки.

Цей вид ураження шкіри дуже небезпечний для людини. Навіть при прихованій формі захворювання кіт стає активним рознощиком хвороботворних суперечок.

При прихованій та стертій формі хвороба може довгий час не проявляти себе. Тільки у кішки постійно випадає шерсть, і власнику здається, що тварина линяє. Але якщо уважно придивитися, то в підставі шерстинок, що випали, можна помітити сіруваті лусочки.

Зазвичай у тварини з`являється лупа, спостерігається сухість шкірного покриву, шерсть втрачає блиск. Ці ознаки захворювання помітити дуже неважко

Мікроспорія у кошенят досить часто протікає у прихованій або поверхневій формі, які за відсутності лікування швидко переходять у глибоку.

Для того щоб вивити захворювання у кішки, слід звернути увагу на низку симптомів:

• шкірний висип, який складно помітити, якщо у кішки довга шерсть;
• поява шкірного сверблячки: тварина постійно розчісує те саме місце;
• наявність вовни з обламаними кінчиками;
• постійне випадання вовни;
• шкірні покрови дома випадання вовни стають синюшного кольору і набрякають;
• якщо захворювання перейшло у глибоку форму, на шкірі з`являються гнійні запалення та кірочки;
• вогнища ураження найчастіше розташовуються на морді, вухах, хвості та лапах тварини.

Діагностика мікроспорії у котів

Правильно діагностувати захворювання може лише ветеринарний лікар, який має провести низку обстежень. Дуже часто мікроспорію плутають із коростою, трихофітією чи фавусом.

Під час огляду буде вивчено стан вовни біля основи, де можуть розташовуватися суперечки грибка. Для цього використовується спеціальна лампа, під світлом якої уражена шерсть має зелений відтінок. З шкірного покриву буде зроблено зіскрібок і деякі мазки для визначення стану шкірного покриву.

Перед відвідуванням ветлікаря не слід обробляти місця облисіння лікарськими засобами, тому що від цього залежить результат діагностики.

Лікування мікроспорії у котів

Приступати лікуватися від лишаю слід негайно, до появи вторинної інфекції, а звертатися до лікаря необхідно при підозрі наявного захворювання.

Чим раніше почати лікувати захворювання, тим ефективнішим буде результат. Лікування мікроспорії здійснюється в домашніх умовах.

Для цього слід вистригти шерсть навколо місця ураження та обробити його фунгіцидним засобом. Після цього слід нанести протигрибкову мазь. Зазвичай ветеринарні лікарі лікують лишай з використанням таких препаратів як Екзодерил, Мікоскептин, Ям, Мікозон, Санодерм, Клотримазол, сірчано-саліцилову мазь. Дозування препарату та скільки триватиме курс лікування може визначити лише ветеринарний лікар.

Ці препарати мають антисептичні та в`яжучі властивості, допомагають ефективно лікувати на вогнище ураження, швидко знищують патогенну мікрофлору.

Після використання ветеринарних препаратівслід обробити приміщення дезінфікуючими засобами.

Дуже важливо стежити, щоб тварина не вилизувала оброблені ділянки шкіри. Щоб цього не відбувалося, можна використати спеціальний комір.

Не варто лікувати лишай препаратами, призначеними для лікування людей, оскільки вони містять велику концентрацію активної речовини, яка може виявитися токсичною для домашнього вихованця.

Крім лікарських засобів, призначених для лікування шкірного захворювання, ветеринар може призначити засоби для зміцнення імунітету.

При глибокій формі лишаю може бути призначене застосування антибіотиків у поєднанні з гепатопротекторами.

При сильному свербіні кішці можуть бути призначені заспокійливі мікстури, як додаткові засоби нерідко використовують спреї та шампуні.

Звернення до фахівця важливе ще з однієї причини: самолікування позбавляючи в домашніх умовах може приховати основні ознаки захворювання та залишити інфекцію, що може призвести до погіршення стану домашнього вихованця.

Після закінчення курсу лікування необхідно здати повторні аналізи на наявність хвороботворних спор у тварини.

Профілактика

Найкращим засобом профілактики позбавляючи, за відгуками фахівців, є своєчасна вакцинація свійських тварин.

Для запобігання зараженню домашнього вихованця небезпечним захворюванням слід дотримуватися нескладних правил:

• обмежити контакти з бездомними тваринами;
• дотримуватись правил гігієни;
• систематично обробляти підстилку та речі кішки з дезінфікуючими засобами
• забезпечити тварині повноцінний раціон харчування, не допускати виснаження тварини.