Причини, симптоми та схема лікування хламідіозу у кішок

Симптоматика патології

Симптоми хламідії у кішок можуть проявитися не відразу після зараження, і людина не завжди встигає вчасно зорієнтуватися та відвезти свого вихованця до ветеринара.

Інкубаційний період з моменту попадання паразита в організм тварини становить два тижні.

Основні прояви патології можуть відрізнятися між собою, залежно від форми захворювання.

Найбільш яскраво з вираженими симптомами протікають гострі ураження очей та легень.

Вони супроводжуються:

• почервонінням кон`юнктиви, сльозотечею та закінченням гною з очей;
• чханням та кашлем;
• важким та частим диханням;
• сильним нежитем;
• різке підвищення температури тіла;
• втратою апетиту та різким нездужанням.

Якщо своєчасно не приступити до лікування хворої тварини, то хвороба може перетекти у більш важку форму та вразити органи дихання та серце. Останнє призводить до загибелі кішки.

Симптомами ураження серця є такі стани:

• утруднене дихання, що супроводжується хрипами;
• задишка та пневмонія;
• висока температура тіла;
• гарячка;
• набряк легенів.

Безсимптомно протікають генітальна, кишкова та шлункова форми патології. Паразит може тривалий час бути присутнім в організмі тварини. При цьому кішка є рознощиком захворювання, і господар також може заразитися.

Діагностичні заходи

Якщо виявлені ознаки хламідіозу у кішок, слід негайно відвезти вихованця до ветеринара.

Потрібне лабораторне підтвердження інфекції та підбір адекватного лікування.

Симптоми хламідійної інфекції можуть проявитися і за інших захворювань.

Тому потрібно ретельне обстеження тварини, щоб знати, що саме належить лікувати.

Для цього проводиться складний комплекс заходів:

• огляд тварини ветеринаром;
• збирання докладного анамнезу;
• загальний аналіз крові;
• рентгенографічне дослідження;
• взяття мазка з носа та очей тварини - останнє робиться для того, щоб не сплутати хламідіоз зі звичайним кон`юнктивітом;
• аналіз на імуноферменти;
• вивчення генетичного матеріалу.

Обов`язково потрібно розповісти ветеринару про те, де вихованець міг заразитися патологією.

Адже саме від цього залежатиме, наскільки ефективною буде терапія. Може й інші тварини в будинку також уражені інфекцією, і кота потрібно ізолювати від них.

Терапевтичні методи

Якщо виявлено хламідіоз, то його своєчасна терапія призводить до повного одужання тварини за короткий термін. Головне, суворо дотримуватись схеми лікування та застосовувати всі засоби, які порекомендував ветеринар.

Зазвичай лікування котів проводиться у домашніх умовах. Але в особливо тяжких випадках може знадобитися термінова госпіталізація вихованця. Єдиного способу лікування для всіх тварин не існує. Кожен випадок потребує індивідуального підходу.

У всіх випадках схема терапії включає:

• антибіотики;
• імуномодулятори.

Окремо потрібне симптоматичне лікування, яке включає препарати для обробки носа та очей тварини. Вихованцю також потрібно на весь час лікування особливі догляд та утримання.

З антибактеріальних препаратів потрібно використовувати сильні засоби, з високою концентрацією основної діючої речовини. У більшості випадків ветеринари прописують Еритроміцин, Тетрациклін та Доксициклін. Ці засоби порушують білкову оболонку хламідій і паразит не може далі розвиватися та вести нормальну життєдіяльність.

У випадках, коли вихованець не переносить антибіотики тетрациклінової групи, потрібні інші препарати. В цьому випадку потрібний альтернативний варіант терапії. Ветеринар може призначити Цефотаксим, Левометицин, Фторхінолон.

Усі засоби можуть призначатися у вигляді таблеток або внутрішньом`язових ін`єкцій. Для того, щоб терапія була успішною, потрібно використовувати препарати не менше місяця.

За наявності кон`юнктивіту використовують засоби для обробки очей.

У цьому випадку лікар може порадити такі ліки:

• тетрациклінову мазь;
• еритроміцинову мазь;
• краплі левоміцетинові.

Але найчастіше ветеринари прописують антибактеріальні мазі, які господареві слід закладати за повіку тварини. Вона самостійно розподіляється за кон`юнктивою. Але виконати таку процедуру досить складно. У цьому плані краплі виявляються набагато зручнішими. Капати ліки слід у внутрішній куточок ока. Далі препарат розподілиться самостійно.

За наявності зневоднення, що буває вкрай рідко при зараженні хламідіями, може знадобитися внутрішньовенне вливання глюкози або фізрозчину. У домашніх умовах виконати подібну процедуру дуже складно, тому тварину доведеться зарахувати до найближчої ветеринарної клініки.

Обов`язковою умовою успішного лікування хламідіозу стане використання імуномодуляторів. З міцним імунітетом тварина зможе протистояти патогенній мікрофлорі і видужає набагато швидше. Найбільш дієвими препаратами в цьому випадку стануть Гамавіт, Ронколейкін, Фоспреніл.

За наявності в будинку інших вихованців слід про це повідомити ветеринара. Котячий хламідіоз небезпечний і для інших тварин. Тому лікар може призначити антибіотики та іншим вихованцям, щоб захистити їх від хламідій. Але хвора тварина все ж таки слід ізолювати від здорових і забезпечити їй якісний догляд та повноцінне харчування.

Догляд за кошенятами

У маленьких кошенят віком від 5 до 12 місяців також може зустрічатися хламідіозний кон`юнктивіт. Симптоми захворювання найчастіше виявляються вже у перші кілька днів після того, як малюк розплющить очі. Хвороба може зустрічатися як в односторонньому порядку - тільки у малюка, так і в двосторонньому - у матері та у кошеня.

Ознаки кон`юнктивіту хламідіозного характеру у малюків такі самі, як і у дорослих вихованців. Але небезпека патології в тому, що у кошенят хвороба протікає на більш гострій стадії.

Спочатку малюк смокче мати (хоч і процес ссання супроводжується чханням і сльозотечею), але поступово сили малюка вичерпуються і він перестає їсти. Якщо кошеня вже їсть із загальної чашки, то воно відмовляється від їжі та води.

Хвороба супроводжується набряком лімфатичних вузлів на голові малюка. Внаслідок розвитку патології кошеня може загинути. Але в деяких випадках малюк може одужати самостійно. Однак він залишається носієм інфекції і може заражати оточуючих.

Терапія кошеня зазвичай така ж, як і у дорослої тварини. Але препарати прописуються у меншому дозуванні. Найчастіше лікар радить використовувати м`якіші антибактеріальні препарати, які не призведуть до порушення роботи ШКТ тварини. Для цього прописують Клавіл, Синулокс, Амоксицилін.

Одночасно з прийомом антибіотиків слід давати малюкові пробіотики, які допоможуть відновити роботу кишечника. Антибактеріальні препарати згубно діють як на патогенну мікрофлору, а й корисну.

Профілактика патології

Захворювання небезпечне тим, що здебільшого протікає абсолютно без симптомів. Але при цьому котик небезпечний для інших вихованців та людини. Але можна зробити так, щоб тварина не захворіла:

• Обмежити спілкування домашнього вихованця з бездомними котами.
• Регулярно знищувати щурів та мишей у своєму будинку.
• Дозволяти спарювання слід тільки після того, як встановлено, що партнер не страждає на хламідіоз.
• Відвідувати ветеринарну клініку з профілактичною метою.
• Ставити всі необхідні щеплення вихованцю.

Після того як тварина перехворіла на хламідіоз, вона не отримує сильного імунітету до захворювання. Кіт може захворіти знову. Тому важливо ставити вихованцю щеплення від патології своєчасно. Ліки допоможе захистити кота, але якщо він все ж таки заразиться, терапія буде набагато простіше.