Наслідки піроплазмозу у собак
Переносником цього небезпечного захворювання є іксодові кліщі. Якщо своєчасно не розпочати його лікування, то собака може просто померти. Які ж ускладнення піроплазмозу у тварин? Що треба знати про дієту після захворювання?
Про наслідки недуги
Піроплазмоз провокують бабезії - небезпечні кровопаразити. Проникаючи в еритроцити, вони починають руйнівний процес. Там вони розмножуються та живуть. Тому наслідки піроплазмозу пов`язані саме з руйнуванням еритроцитів. Мовою медиків цей процес називається внутрішньосудинним гемолізом.
Стрімкий процес розмноження бабезій у собачому організмі викликає сильну інтоксикацію. Це, у свою чергу, позначається на роботі нервової системи пса та його печінки. Також погіршити самопочуття хворої тварини можуть і деякі лікарські засоби, які традиційно застосовуються для лікування піроплазмозу. До таких відносять Верібен, Береніл, Піро-Стоп, Імідокарб. Останній, до речі, може викликати у собак алергічні реакції. Діміназин добре лікує основне захворювання, але має сильну гепатотоксичну дію.
Ще одна небезпека піроплазмозу у собак у тому, що уражені еритроцити здатні закупорювати ниркові канали. Саме це провокує головне ускладнення недуги – ниркову недостатність.
Також наслідками інфекційного захворювання можуть бути: гепатопатії, що виникають внаслідок інтоксикації організму; анемія; серцева недостатність як наслідок кисневого голодування.
Варто зазначити, що тяжкість ускладнень піроплазмозу залежить від своєчасності розпочатого лікування. Пізня діагностика та її відсутність закінчуються летальним результатом.
Чим годувати собаку після піроплазмозу?
Дієта завжди є допоміжним елементом лікування та повного одужання собаки. Загальних схем годівлі під час відновлення пса після піроплазмозу немає. Все індивідуально. Дієтотерапію розробляє ветеринар на основі результатів аналізів. Вони підказують фахівцеві, в якому стані знаходяться органи та який із них більше постраждав. Дуже важливо після одужання вихованця регулярно здавати аналізи. Робити це треба хоча б один раз на місяць.
І насамперед собаці необхідно впоратися з анемією. Саме ця недуга розвивається як результат розпаду великої кількості червоних кров`яних тілець.
Ветеринари радять давати собакам для підвищення рівня гемоглобіну сиру печінку. Вона може бути курячою або яловичою. Багата залізом та гречка. Кашу собакам можна давати через день. Поєднувати її рекомендується з відвареною або тушкованою яловичиною.
Деякі ветеринари вважають, що найкращим варіантом підвищення в крові рівня гемоглобіну є прийом препаратів заліза. Такі ветеринарні засоби містять залізо у формі, що швидко засвоюється. Собаці також можна давати вітамін В12.
Якщо після перенесеного піроплазмозу тварина їсть погано, гірше рухається, іноді рве жовтою піною, то треба везти її до фахівця. Напевно, причина такого стану — панкреатит. Це ускладнення часто спостерігається у тварин, які перенесли небезпечну недугу. Якщо після нього у собаки печінка в нормі, то їй дозволяється давати м`ясо ягняти, каші, тушковані овочі, кисломолочні продукти та яйця. Коли ж стан печінки бажає кращого, то перевагу треба віддавати м`ясу індички, кролика, курки. Крупи перед приготуванням треба перемелювати. Так вони легше засвоюватимуться. Їжа при ослабленій печінці повинна бути тільки теплою, а її стан - рідким або напіврідким. З меню треба виключити всі продукти, що викликають бродіння. Йдеться про капусту, бобові, борошняні вироби.
Якщо в результаті захворювання на піроплазмоз у пса постраждали нирки, то треба врахувати, що цей орган не любить надлишку білків. Йдеться про м`язове м`ясо. Жири тваринного походження також треба виключити. А ще треба бути дуже акуратними із рибою. Її собаці треба давати лише у відвареному вигляді. Краще, якщо вона буде білою. Але коли нирки у дуже поганому стані, то краще і від риби в меню собаки відмовитись. У цьому випадку каші та супи рекомендується варити на другому бульйоні. Субпродукти треба обмежити до мінімуму.
Якщо власник пса є прихильником готових промислових кормів, йому буде легше. Адже є спеціальне харчування для собак із хворими на печінку, нирки, підшлункову залозу. Треба лише вибрати відповідний корм — і пес їстиме його із задоволенням.