Запалення ясен у собак

Погане, незбалансоване харчування, наприклад, корми низької якості, постійна присутність кісток у раціоні або, навпаки, харчування м`якою їжею (консервами) призводить до розвитку у собак гострого гінгівіту. Останнє сприяє і швидкому формуванню нальоту на зубах, і розпушенню ясен. Вони стають в`ялими та чутливими до бактерій. Часто стоматологічна недуга розвивається у молодих собак у період зміни молочних зубів на корінні. Процес переноситься організмом важко, знижується імунітет, і бактеріям стає легше атакувати ясна.

Сильні алергічні реакції теж можуть сприяти розвитку захворювання, тому що в кров виділяється багато гістаміну та підвищується порізність судин, їх проникність. Що стосується хронічної форми захворювання, то вона є наслідком гострої, яка не лікується та запускається господарем собаки. І не важливо, чи відбувається це через відсутність знань або просто через безвідповідальне ставлення до собаки. Хронічний гінгівіт призводить до глибоких функціональних порушень в організмі домашнього вихованця, серед яких і захворювання шлунково-кишкового тракту.

У поодиноких випадках появі патології у псів сприяють гормональні порушення.

Види та симптоми гінгівіту у собак

Запалення ясен у домашніх тварин буває локальним та генералізованим. Також гінгівіт ділять на катаральний, гнійний, гіпертрофічний та некротичний.

Що ж може підказати власнику собаки, що з яснами вихованця не все гаразд? Перша та головна ознака стоматологічного захворювання – гнильний запах. Другий – зниження апетиту. Уважний господар помітить, що собака починає повертати ніс навіть від улюбленої їжі. З`їдаючи її трохи, пес робить перерву, потім знову підходить до їжі, але не ризикує їсти через біль. Вихованець у зв`язку недоїданням втрачає вагу, причому швидко.

Якщо йдеться про гостру форму запалення ясен, викликану гнійною мікрофлорою, то у тварини підвищується температура тіла. Пес може лежати на боці і скиглити від болю. Він тільки пити воду. Зазирнувши в пащу собаці, господар побачить припухлі й почервонілі ясна, що іноді кровоточать. Якщо гінгівіт гнійний, то добре помітний ексудат.

Найнебезпечнішою та найсумнішою ознакою захворювання у собак є розхитування зубів. При занедбаній недузі органи жування в розпухлих яснах ледве тримаються. Коли гінгівіт гіпертрофічний, то слизова оболонка ротової порожнини покрита ерозіями різної глибини. У такому разі у собаки з пащі постійно тече слина (гіперсалівація).

Про лікування гінгівіту у собак

Краще довірити лікування стоматологічної недуги фахівцям. Але не всі господарі мають кошти на це та можливість відразу звертатися до ветеринарної клініки.

У домашніх умовах можна провести заходи, спрямовані на покращення загального стану собаки. Можна протирати ясна тваринного розчином харчової соди. Рекомендується для промивання застосовувати настої календули, шавлії, кори дуба або ромашки. Всі зазначені лікарські рослини мають протизапальні властивості. Постарайтеся обережно видаляти хворому вихованцю шматки їжі, що залишаються, згустки гною.

Рекомендується собакам, які страждають на гінгівіт, двічі на день протирати пасти тампоном, змоченим у розчині хлоргексидину. Незайвим буде давати вихованцю аскорбінову кислоту, додавати у воду настойку ехінацеї. У жодному разі не можна припікати ерозії та виразки — це призводить до сильного болю, що погіршує стан тварини.

Ветеринари зазвичай призначають собакам антибіотики широкого спектру дії. Якщо випадок запущений, то не обійдеться без видалення зуба або кількох зубів.