Причини запалення лімфовузлів у собаки та способи лікування
Лімфаденіт у собак - це недуга запального характеру, яка вражає лімфатичні вузли вихованця. Як відомо, всередині цих вузлів розташовуються лімфоцити та макрофаги, що захищають організм волохатого друга від попадання вірусів та бактерій. Важливо розуміти, що роль лімфатичних вузлів полягає в тому, що вони перша стіна, здатна затримати шкідливі мікроорганізми від їх попадання в кровоносну систему улюбленця.
Ветеринари стверджують, що через свою схильність приймати на себе перший удар інфекції, запалені лімфовузли, розташовані біля вогнищ ураження, збільшуються у своїх розмірах, дозволяючи діагностувати у тварини розвиток патології. Крім цього, лімфаденіт може виступати і як окрема недуга, з перебігом у різному ступені інтенсивності. У статті будуть детально розглянуті причини запалення лімфовузлів у собак, симптоми цієї недуги та способи лікування.
- гнійне запалення суглобів;
- абсцес;
- флегмони;
- остеомієліт та міозит.
Функції лімфатичної системи безпосередньо пов`язані із запальними процесами, оскільки через її протоки здійснюється прохід шкідливих для вихованця речовин. При нормальному функціонуванні токсини і віруси знезаражуються, але якщо пси слабка імунна система або патологічний процес занадто сильний, то лімфоїдні судини не справляються з покладеним на них завданням і запалюються.
Якщо інфекція надходить у лімфовузол регулярно та інтенсивно, це призводить до серйозного набряку органу, який продукує патогенні речовини. Згодом уражені тканини відмирають. Лікарі диференціюють захворювання лімфовузлів на гострі та хронічні. Вигляд органів визначає, якою буде форма патологічного процесу — поверхнева чи глибока. Інфекційний лімфаденіт із накопиченням гнійної рідини зустрічається у улюбленців найчастіше.
Лімфаденіт може бути викликаний такими причинами:
- Молодий вік волохатого друга.
- Тварина вразлива до хвороб інфекційної етіології.
- Вроджені та набуті патології крові.
- Зниження імунітету, авітаміноз.
- Неконтрольоване використання препаратів, у складі яких є стероїди.
- Механічні ушкодження, спричинені занадто тугим нашийником.
Фахівцями доведено, що багато в чому лімфатична система запалюється через попадання в неї інфекції на тлі загального послаблення імунітету волохатого друга. Зрідка зустрічається і лімфаденіт, спричинений неінфекційними способами, наприклад, еозинофілією. У більшості випадків фактор, який призвів до того, що лімфовузли стали збільшені, залишається невідомим.
Симптоми та діагностика
Збільшення лімфовузлів - це і є перший симптом того, що в тілі вихованця прогресує інфекція. Візуально запалені лімфовузли у собак стають видні лише у вкрай занедбаних випадках. Досить тривалий час цьому супроводжують загальні ознаки запальних процесів, що проходять в організмі. Щодо конкретних клінічних змін, то розглянемо їх докладніше:
- Лімфовузол явно збільшується в розмірах на шиї у собаки, в її паху та перед лопаткою.
- Структура збільшених вузлів щільна на дотик.
- Підвищення хворобливих відчуттів у тварини при дотику до уражених проток.
- Рухливість набряклості зменшена.
- Якщо вузли збільшені, то це, напевно, підвищує температуру тіла вихованця.
Запалення лімфатичних вузлів легко можна сплутати з іншими недугами. Щоб визначити точну причину хвороби, потрібна діагностика. Ветеринар обов`язково візьме кров на аналіз, при цьому в ній можуть виявити підвищений вміст незрілих форм лейкоцитів та глобулінів у плазмі. Рентген та УЗД визначать наскільки глибоко розташування уражених вузлів і чи поширюються через лімфу метастази. Власнику важливо розуміти, що якщо інфекційний агент буде виявлено, а можливості лімфосаркоми виключені, то подальше лікування буде швидким та ефективним.
Що стосується такої небезпечної недуги, як лімфосаркома, то вона найчастіше розвивається в підщелепній та пахвинній зоні у тварини. Новоутворення такого типу знижує апетит собаки, виснажує її, у тварини випадає шерсть. Інші симптоми залежать від того, які системи залучені до патологічного процесу: якщо ШКТ, то з`являться розлади травлення, якщо дихання – то задишка. Точний діагноз можливий лише після УЗД та біопсії.
Лікування та профілактика
Якщо власник виявив, що у вихованця запалилося щось дуже схоже на лімфовузол (особливо зачіпає шийні, пахвові відділи), то не потрібно намагатися лікувати це самостійно. Везіть тварину до ветеринарної лікарні, нехай фахівець візьме кров на аналіз. Після попередньої діагностики улюбленцю може бути призначена грілка на місце ураження та антибіотичні препарати.
Важливо розуміти, що лімфовузли категорично не варто нагрівати, якщо у собаки і так підвищена температура тіла. У таких випадках призначають антибіотики та препарати, активні речовини яких здатні стимулювати імунну систему. Якщо в запаленій протоці зібрався гнійний ексудат, то схема лікування включає пов`язки з маззю Вишневського.
Особливо великі вузли, які заважають пересуванню тварини, допустимо розкрити під час операції. Для відтоку рідини, що накопичилася всередині, використовують дренаж. Після хірургічного втручання буде призначено вітаміни. У разі коли після вживання антибіотиків температура тіла залишається підвищеною, лікар може запідозрити онкологічну природу збільшення проток лімфи. Багато в чому лікування лімфосарком залежить від стадії процесу. Воно включає терапію гормонами і хіміотерапію, якщо тварина здатна її витримати.
Профілактичні заходи мають бути спрямовані на те, щоб вихованець не міг підхопити інфекцію. Робіть планову вакцинацію, возіть гавкаючого друга на огляди до лікаря, не допускайте його переохолодження в холодну пору року, урізноманітнюйте раціон собаки фруктами та овочами. І пам`ятайте, збільшення проток лімфатичної системи - це вірна ознака, що в тілі вихованця завелася інфекція, з якою імунітет вже не в змозі боротися. Ігнорування подібного може призвести до загибелі улюбленця.