Хвороби очей у собак

Хороший зір для домашніх тварин є провідником у навколишній світ, він допомагає адаптуватися до життя в будинку з господарем, шукати предмети апортування та просто радувати господаря. А хвороби очей не просто погіршують якість життя домашніх вихованців, але роблять їх глибокими інвалідами. Ось чому треба не просто володіти інформацією про офтальмологічні недуги у псів, а й знати, як їм потрібно допомагати при виявленні перших ознак неблагополуччя.

Дерматити століття

Характерною особливістю цієї недуги є запалення шкіри, її намокання, почервоніння та нагноєння. Очі закисають. Міграція патогенної мікрофлори в порожнину кон`юнктиви – це лише питання часу. Після цього з`являються виділення. Дерматити століття більше властиві псам довгошерстих порід і тим, у кого довгі вуха.

Лікують цю недугу у псів, застосовуючи антибіотики широкого спектра. Обов`язково треба зістригати волоски у зоні ураження. На шкіру двічі на день накладають антисептичні мазі або використовують антимікробні краплі. Щоб терапія була ефективною, і пес не чухав лапою свої повіки, використовують спеціальний комір.

Кон`юнктивіти

Мабуть, це найпоширеніші недуги очей у собак. Основною ознакою таких захворювань є запалення кон`юнктивальної оболонки очей. Найчастіше природа хвороби інфекційна. Клінічна картина кон`юнктивіту характеризується червоним відтінком слизових оболонок, набуханням тканин, появою сльозливості та виділень. Вони можуть бути рідкими та гнійними. Також при кон`юнктивіті може спостерігатися косоокість. Миготіння і помутніння рогівки теж характерні для недуги.

Крім інфекційної, природа хвороби може бути вірусною, алергічною, грибковою, хламідіозною. Лікування цієї офтальмологічної недуги залежить від першопричини. Якщо це інфекції, то псу прописують антибактеріальні краплі. Коли ж причини у грибках, то призначаються антимікотичні засоби. Алергічний кон`юнктивіт лікують антигістамінними препаратами.

Блефароспазм

Це несвідоме та швидке скорочення м`язів століття. Ознаками блефароспазма є світлобоязнь та виділення з внутрішнього куточка ока ексудату, больова реакція при пальпації. Патологія не дуже небезпечна, часто вона буває не самостійною хворобою, а ознакою інших захворювань, зокрема запалення трійчастого нерва. А ще блефароспазм спостерігається при запальних захворюваннях очей та їх травмах.

Що стосується терапії, то конкретних методів немає, тому що потрібно, перш за все, усунути захворювання, що спричинило блефароспазм. Для зменшення неприємних відчуттів псам часто призначають краплі з лідокаїном, іншим знеболюючим.

Пролапс третього століття

Його ще називають вишневим оком. Патологія характеризується тим, що третя повіка вислизає зі свого звичного місця, опиняється в куточку. Друга назва недуга отримала через те, що око стає схожим на перестиглу вишню. Більше схильні до пролапсу гончі пси, бульдоги, кокер-спанієлі, у яких до такої патології є генетична схильність. При захворюванні порушується функціонування слізної залози, що призводить до кон`юнктивітів та кератитів. Терапія може полягати у хірургічному втручанні. Однак після такої процедури може страждати слізна залоза.

Блефарит

Це не що інше, як запалення повік. Запалюватись може шкіра, підшкірна клітковина, мейбомієві залози. Причиною патології є дія алергенів, інфекції, паразитичні кліщі, реакція на ліки, спадкові патології.

Клінічна картина недуги проявляється набуханням шкіри, корості, гнійниками, папулами. Лікування блефариту полягає в накладанні теплих компресів з настоїв календули, ромашки, використанні акарицидних та антигістамінних препаратів.

Кератит

Це запалення рогівки. Хвороба може призводити до глаукоми, катаракти, інших патологій, які загрожують псові втратою зору. Кератит буває серозним, гнійним, катаральним, одно- та двостороннім. Симптоматика недуги - це придбання рогівкою блакитнуватого та попелястого відтінку. Тварина уникає яскравого світла, жмуриться, тріть око лапою. Спостерігається виділення ексудату. Лікувати кератит непросто. Для зняття запалення використовують фурацилін та інші протимікробні засоби, кортикостероїди. Відмінно зарекомендували себе запровадження ліків на основі плаценти. Якщо ж випадок тяжкий, то може знадобитися хірургічна операція.