Захворювання кісток або остеомієліт у собак

Серед різноманітних захворювань кісткової системи у домашніх тварин остеомієліт є однією з найтяжчих недуг. Патологія зачіпає не тільки структуру самої кістки, а й окістя, ендоост і кістковий мозок.

У ветеринарній практиці діагностують асептичну та інфекційну форму захворювання. У собак поширений інфекційний остеомієліт, що нерідко набуває гнійного перебігу. Комплексне лікування носить загальний та місцевий характер. Прогноз, як правило, обережний.

Причини розвитку остеомієліту

До причин розвитку тяжкої кісткової патології у собак ветеринарні спеціалісти відносять:

• 

  Аспергільоз, актиномікоз у собак у більшості випадків ускладнюється грибковим остеомієлітом, що найчастіше діагностується у німецьких вівчарок. До факторів, що сприяють розвитку захворювання, ветеринарні лікарі також відносять переохолодження організму, авітамінози, алергічні реакції, виснаження, наявність аутоімунних захворювань, гормональні порушення.

  Порушення опорної функції кінцівки. У тварини спостерігається кульгавість. Собака відмовляється йти на прогулянку, уникає активних ігор, нерідко приймає вимушену позу.

• При патологічному процесі в щелепі утруднений прийом корму та води.
• Виражений больовий синдром. Тварина болісно реагує на дотик до хворого органу, стає агресивною, може вкусити. У вихованця порушується сон. Від болю собака щипає і верескує.
• Хвора кінцівка має виражену деформацію, пов`язану з інфільтрацією м`яких тканин та окістя, утворенням вогнища нагноєння.
• Спостерігаються нориці. Ексудат містить крапельки жиру, частинки зруйнованої кісткової субстанції. Гнійний вміст нерідко має іхорозний запах.
• Лімфатичні вузли в зоні ураження збільшені та болючі при промацуванні.
• загальний стан пригнічений. Хвора собака відмовляється від їжі. Пульс та дихання прискорені.
• Температура тіла підвищена на 1 - 1,5 градуса.
• При остеомієліті хребетного стовпа спостерігаються неврологічні явища: парези, паралічі кінцівок, мимовільне сечовипускання та дефекація.

У чому небезпека патології

Серйозну загрозу здоров`ю та життю чотирилапого вихованця становить інфекційний остеомієліт гнійного характеру. Небезпека патології полягає у високому ризику розвитку сепсису у вихованця. З кісткового мозку по крові та лімфі патогенний мікроорганізм безперешкодно може проникати у всі органи та тканини. Відбувається розвиток тяжкої інтоксикації продуктами розплавлення тканин.

Крім загрози розвитку септичного процесу, остеомієліт кінцівки нерідко призводить до її ампутації та подальшої інвалідності вихованця. Одонтогенна форма недуги супроводжується різким виснаженням тварини у зв`язку з неможливістю нормально харчуватися. У зв`язку з цим дуже важливо встановити діагноз на ранніх етапах хвороби та розпочати своєчасне лікування.

Діагностика собаки

Інформативним методом виявлення остеомієліту у собаки є рентгенологічне дослідження. Метод дозволяє виявити некротичні процеси у кістки, наявність секвестрів, виявити сторонні предмети. Для уточнення діагнозу може бути застосований радіографічний аналіз з використанням контрастної речовини. З його допомогою ветеринарний фахівець встановить межі нориці, виявить рентгенопрозорі сторонні тіла.

У разі, якщо причиною хвороби є патогенний грибок, тварині призначаються фунгіцидні препарати, наприклад, Амфотерицин, Інтраконазол. Крім антибактеріальних та протигрибкових засобів, для профілактики сепсису хворій тварині можуть бути призначені сульфаніламіди: Сульфатазол, Діметразіл, Квінтосептил, Мадроксин, Тимеразин тощо.д.

У багатьох спеціалізованих клініках при гнійному остеомієліті у собак практикується переливання крові. У гостру фазу хвороби хороший терапевтичний ефект дає проведення новокаїнової блокади, а також внутрішньокісткове введення розчинів антибіотика на новокаїні.

Щоб процес загоєння проходив швидше, тварині накладають гіпсову пов`язку або шину. Після хірургічного лікування хворому собаці призначають курс антибактеріальних препаратів. Прискорити процеси регенерації допоможуть імуностимулятори, вітамінні та мінеральні добавки.

При хронічній та асептичній формі захворювання ефективне ультрафіолетове опромінення пошкоджених тканин, а також застосування парафінових та озокеритових аплікацій, УВЧ.

Остеомієліт у собак здатний вражати кістки щелепи, стегнові та плюсневі кістки, різні відділи хребта. Причиною недуги є переломи, травми, а також інфекційні захворювання та запальні процеси в організмі. Найважче протікає гнійна форма захворювання.

Рекомендуємо прочитати про артриті у собак. Ви дізнаєтеся про причини розвитку артриту, види та симптоми захворювання у собак, діагностику та лікування ревматоїдного артриту, профілактику захворювань кісткової системи у собак.
А тут докладніше про ожиріння у собак.

Терапія заснована на застосуванні консервативних та оперативних методів. У деяких випадках показано ампутацію кінцівки. Антибіотики для профілактики сепсису вводяться переважно внутрішньовенно, а для локалізації патологічного процесу практикується внутрішньокісткове введення ліків. Прогноз має обережний характер.